Справа №443/1653/25
Провадження №3/443/740/25
іменем України
17 жовтня 2025 року місто Жидачів
Суддя Жидачівського районного суду Львівської області Равлінко Р.Г., розглянувши матеріали, які надійшли від відділення поліції №1 Стрийського РУП ГУ НП у Львівській області, про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , працюючого водієм в «Жидачів-автотранс»
за ч. 1 ст. 130 КУпАП,
ОСОБА_1 24.09.2025 о 19 год 39 хв в с. Буянів, вул. Лесі Українки, 81, Стрийського району Львівської області, керував транспортним засобом марки «Volkswagen polo», д.н.з. НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп'яніння. Своїми діями порушив п. 2.9 «а» ПДР, вчинивши адміністративне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
ОСОБА_1 у судовому засіданні 09.10.2025 вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, не визнав та пояснив, що 24.09.2025 приблизно о 18 год 30 хв приїхав з рейсу додому у с. Мельнич, взяв автомобіль «Volkswagen polo» та поїхав у с. Буянів по напарника ОСОБА_2 , який мав на наступний день їхати в рейс на автобусі, щоб відвести його у с. Мельнич для огляду технічного стану автобуса, який був на ямі. Коли приїхав у с. Буянів то зупинився недалеко від його будинку та, поки чекав напарника, рахував гроші та писав звіти. Вирішив випити пиво, а саме 0,5 л. Оскільки знадвору падав дощ, та напарник ОСОБА_2 , коли підійшов до машини сів на пасажирське сидіння. ОСОБА_1 передав напарнику гроші та звіти, допив банку пива і викинув її надвір в кущі. Раптово позаду нього припаркувався автомобіль поліції та працівники підійшли до автомобіля спитали що він робить. Поліцейські перевірили у них військово-облікові документи та показали відеозапис на якому ОСОБА_1 нібито їхав, однак він повідомив, що не їхав, а стояв на місці. Працівники поліції запропонували пройти огляд на визначення стану алкогольного спяніння на місці зупинки транспортного засобу, він зателефонував до знайомої юристки і вона сказала йому проходити огляд. Він повідомляв працівникам поліції що випив 0,5 л чеського пива, після того, як приїхав по напарника. ОСОБА_1 пройшов огляд на місці зупинки транспортного засобу та результат огляду був позитивний і він з ним погодився та підписав акт, після чого працівники поліції, незважаючи на його пояснення, склали протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Додатково пояснив, що коли автомобіль стояв, він випадково натиснув педаль тормозу.
В судовому засідання захисник ОСОБА_1 , адвокат Гивель В.П. підтримав подані заперечення, у яких зазначив, що 24.09.2025 ОСОБА_1 , після закінчення свого рейсу, загнав автобус на яму у селі Мельнич Стрийського району Львівської області задля проведення огляду та передачі даного автобусу своєму напарнику по роботі - ОСОБА_2 . Оскільки ОСОБА_2 мешкає у АДРЕСА_2 , ОСОБА_1 взяв свій автомобіль «Volkswagen Polo» та вирушив по свого напарника у с. Буянів. Приїхавши у с. Буянів, ОСОБА_1 припаркувався поряд з домом ОСОБА_2 , передзвонив до нього та наголосив щоб той виходив. Чекаючи на напарника, ОСОБА_1 відкрив бутилку пива і випив її. Незадовго прибув ОСОБА_2 та сів у машину. ОСОБА_1 розповів йому, що автобус як завжди стоїть у с. Мельнич на ямі та наголосив, що той поїде за рулем до села Мельнич оглянути автобус, оскільки він випив вже пива. Буквально за декілька хвилин після того, як ОСОБА_2 сів у машину до ОСОБА_1 , позаду автомобіля, в якому вони сиділи, припаркувався ще один автомобіль. То був автомобіль працівників поліції. Працівники поліції вийшли зі свого автомобіля та попрямували до автомобіля. ОСОБА_1 в той час сидів за рулем, однак зупинки автомобіля «Volkswagen Polo», д.н.з. НОМЕР_1 , у селі Буянів по вул. Лесі Українки, 81, Стрийського району, Львівської області працівники поліції не здійснювалось. Працівники поліції підійшли до вже припаркованого автомобіля. В подальшому працівники поліції попросили представити військово-облікові документи, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було виконано. Під час перевірки військово-облікових документів, працівник поліції почув запах алкоголю від ОСОБА_1 та наголосив на проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння запідозривши його в керуванні транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння. ОСОБА_1 не заперечив того факту, що вживав алкоголь, але повністю заперечив факт керування автомобілем «Volkswagen Polo» в стані алкогольного сп'яніння. Працівники поліції наголосили, що у них є нібито відео, яке підтверджує керування ОСОБА_1 транспортним засобом та наголосили на необхідності пройти огляд на стан сп'яніння на що ОСОБА_1 погодився. В силу наведених обставин, вважає, що у діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачено ч.1 ст.130 КУпАП.
У судовому засіданні 09.10.2025 свідок ОСОБА_2 повідомив, що працює водієм в «Жидачів-автотранс». 24.09.2025 біля 19 год 00 хв подзвонив напарник ОСОБА_1 та сказав що чекає його в машині біля будинку щоб разом поїхати у с. Мельнич та передати автобус. На вулиці накрапав дощ, тому він вийшовши з будинку, сів на місце пасажира. В той час ОСОБА_1 рахував гроші та писав звіт, які згодом йому передав. ОСОБА_1 сказав йому, щоб він їхав автомобілем у с. Мельнич, оскільки він випив пиво. Раптово під'їхали працівники поліції перевірили військово-облікові документи та запропонували ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння, на що останній погодився. Додатково зазначив, що автомобіль стояв.
Завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення, згідно зі ст. 245 КУпАП, є всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи з дотриманням процесуальної форми її розгляду.
Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, полягає у керуванні транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного або іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного або іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Пунктом 2.9 «а» Правил дорожнього руху передбачено, що водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.
Порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного або іншого сп'яніння визначається ст. 266 КУпАП, Постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції і проведення такого огляду» від 17 грудня 2008 року № 1103 та Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 9 листопада 2015 року № 1452/735, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року за № 1413/27858 (далі Інструкція).
Згідно з ч. 2 ст. 266 КУпАП, огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Згідно зі ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Винуватість ОСОБА_1 у вчиненому правопорушенні при вище викладених обставинах, повністю доведена дослідженими доказами у справі, а саме:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №464083 від 24.09.2025 з якого вбачається, що ОСОБА_1 24.09.2025 о 19 год 39 хв в с. Буянів, вул. Лесі Українки, 81, Стрийського району Львівської області, керував транспортним засобом марки «Volkswagen polo», д.н.з. НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан алкогольного спяніння зі згоди водія проводився у встановленому законом порядку із застосуванням спеціального технічного приладу « Alcotest drager 6820». Результат 1,01 проміле. Тест 2006. Своїми діями порушив п. 2.9 «а» ПДР, вчинивши адміністративне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП /а.с.3/;
- роздруківкою з приладу «Drager Alcotest №6820» відповідно до якої ОСОБА_1 проходив огляд на стан алкогольного сп'яніння, результат тесту - 1,01 проміле /а.с.3/;
- актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, згідно якого ОСОБА_1 пройшов огляд на стан сп'яніння, проба позитивна - 1,01 проміле /а.с.5/;
- направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 24.09.2025, згідно з яким ОСОБА_1 було роз'яснено його право пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння в закладі охорони здоров'я та від проходження якого останній відмовився /а.с.6/;
- відеозаписом наявним в матеріалах справи, який підтверджують обставини викладені в протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №464083 від 24.09.2025, а саме факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння /а.с.7, 25/.
Вищевикладені докази є належними та допустимими, а в своїй сукупності достатніми.
Таким чином, суд всебічно, повно та об'єктивно дослідивши всі обставини справи в їх сукупності, вважає, що дії ОСОБА_1 , вірно кваліфіковані як адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме керування транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння.
Суд критично оцінює пояснення ОСОБА_1 і його захисника адвоката Гивеля В.П. про те, що ОСОБА_1 не керував транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння, а працівники поліції під'їхали до вже припаркованого транспортного засобу з огляду на наступне.
З дослідженого в судовому засіданні відеозапису судом встановлено що ОСОБА_1 керував транспортним засобом та здійснив зупинку, в результаті чого спрацювали задні тормозні ліхтарі. Щодо пояснень ОСОБА_1 що він випадково натиснув на педаль тормозу, суд розцінює лише як такі, що спрямовані на введення в оману суду для уникнення від відповідальності за вчинене адміністративне правопорушення.
Суд також враховує, що після зупинки транспортного засобу та спілкуванні з працівниками поліції, які продемонстрували ОСОБА_1 докази керування ним транспортним засобом, останній почав пропонувати працівникам поліції неправомірну вигоду (хабар), що зафіксовано на долученому до справи відеозаписі.
Також є неспроможними покликання сторони захисту на те, що ОСОБА_1 випив тільки пів літри чеського пива коли чекав в автомобілі на напарника, оскільки результат огляду становить 1,01 проміле, що в п'ять разів перевищує допустиму норму.
У судовому засіданні ОСОБА_1 вказав, що погодився з результатами огляду та на запитання працівника поліції підтвердив, що вживав алкоголь, а саме пиво.
Суддя констатує, що ні ОСОБА_1 ні його захисником Гивелем В.П. до матеріалів справи не долучено жодних доказів, які б підтверджувати що ОСОБА_1 24.09.2025 був у рейсі та приїхав власним автомобілем у с. Буянів по напарника, щоб відвести його в с. Мельнич до автобуса.
Суд також вважає неспроможними покази свідка ОСОБА_2 про те, що автомобіль ОСОБА_1 був припаркований 24.09.2025 біля 19 год біля його будинку, і оскільки на вулиці накрапав дощ, вийшовши з будинку, він сів на місце пасажира, а вже тоді раптово під'їхали працівники поліції та підійшли до автомобіля з огляду на наступне.
З дослідженого в судовому засіданні відеозаписі, судом встановлено, що в момент, коли працівники поліції підійшли до транспортного засобу, у салоні автомобіля на водійському сидінні був тільки ОСОБА_1 , свідка ОСОБА_2 в автомобілі не було. Більше того свідок ОСОБА_2 жодного разу на відеозаписі не повідомив, що знаходився в автомобілі та що ОСОБА_1 не керував транспортним засобом. Також ОСОБА_1 хоч і заперечував зупинку транспортного засобу, однак і не повідомляв працівникам поліції про те, що приїхав у с. Буянів по напарника та що останній поїде автомобілем у с. Мельнич.
Відтак вважаю, що покази свідком ОСОБА_2 були надані останнім з метою уникнення від адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , та дані покази спростовуються зібраними та дослідженими в судовому засіданні вищенаведеними доказами, які є послідовними, доповнюють одні одних та не викликають сумніву у своїй достовірності, а відтак покази ОСОБА_2 , надані в судовому засіданні в якості свідка, суддя до уваги не бере.
Доводи сторони захисту, на які вони покликаються як на підстави відсутності у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, не знайшли свого підтвердження в матеріалах справи та учасниками справи не надано доказів на підтвердження даних фактів, відтак розцінюються судом критично, як обраний особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, спосіб захисту, спрямований на уникнення відповідальності за вчинене.
З врахуванням вищенаведеного клопотання захисника ОСОБА_1 адвоката Гивеля В.П. про закриття провадження у справі до завоволення не підлягає.
Призначаючи адміністративне стягнення ОСОБА_1 , враховую характер вчиненого ним правопорушення, ступінь його вини у вчиненому правопорушенні, передбаченому ч. 1 ст. 130 КУпАП, яка доведена повністю, а тому відносно ОСОБА_1 , слід обрати адміністративне стягнення в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік. Застосоване судом до ОСОБА_1 адміністративне стягнення є необхідним для досягнення мети, визначеної ст. 23 КУпАП.
За змістом ч. 1 ст. 285 КУпАП постанова по справі про адміністративне правопорушення оголошується негайно після закінчення розгляду справи, а її копія вручається або висилається особі, щодо якої її винесено, протягом трьох днів,.
Так як розгляд справи відбувся 17.10.2025, суддя Равлінко Р.Г. у період з 20.10.2025 по 24.10.2025 включно перебував на лікарняному, то датою складення повного тексту постанови є 27.10.2025.
У відповідності до вимог ст. 40-1 КУпАП у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення у провадженні по справі про адміністративне правопорушення особою, на яку накладено таке стягнення, сплачується судовий збір.
До того ж слід звернути увагу на таке.
В ході судового розгляду справи було допитано свідка ОСОБА_2 , який будучи попередженим про кримінальну відповідальність за ст.ст. 384, 385 КК України, дав показання про те, що автомобіль ОСОБА_1 був припаркований 24.09.2025 біля 19 год біля його будинку, і оскільки на вулиці накрапав дощ, він вийшовши з будинку, сів на місце пасажира, а вже тоді раптово під'їхали працівники поліції та підійшли до автомобіля.
Однак, такі показання свідка ОСОБА_2 (що ОСОБА_1 не керував автомобілем), які суддя вважає неправдивими і такими, що спрямовані на уникнення ОСОБА_1 відповідальності, спростовуються іншими, дослідженими в судовому засіданні доказами у справі, яким судом надано ретельну оцінку при вирішенні питання про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Таким чином, свідок ОСОБА_2 , який в судовому засіданні був попереджений про кримінальну відповідальність, передбачену ст. 384 КК України, за дачу завідомо неправдивих показань, про що в матеріалах справи наявна розписка, в судовому засіданні надав завідомо неправдиві показання суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 214 КПК України слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань. Слідчий, який здійснюватиме досудове розслідування, визначається керівником органу досудового розслідування.
Згідно з ч. 7 ст. 214 КПК України якщо відомості про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесені прокурором, він зобов'язаний невідкладно, але не пізніше наступного дня, з дотриманням правил підслідності передати наявні у нього матеріали до органу досудового розслідування та доручити проведення досудового розслідування.
Частиною 1 статті 218 КПК України визначено, що досудове розслідування здійснюється слідчим того органу досудового розслідування, під юрисдикцією якого знаходиться місце вчинення кримінального правопорушення.
Згідно зі ст. 253 КУпАП, якщо при розгляді справи орган (посадова особа) прийде до висновку, що в порушенні є ознаки кримінального правопорушення, він передає матеріали прокурору або органу досудового розслідування.
Враховуючи вищенаведене, суддя приходить до висновку, що в діях ОСОБА_2 наявні ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ст. 384 КК України, а тому слід направити начальнику ВП №1 Стрийського РУП ГУНП у Львівській області для прийняття та реєстрації в Єдиному реєстрі досудових розслідувань повідомлення за фактом завідомо неправдивих показань свідка ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 та перевірки наявності або відсутності ознак кримінального правопорушення, передбаченого ст. 384 КК України, про яке суду стало відомо під час розгляду справи про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Керуючись ст. ст. 23, 33,36, 283, 284 КУпАП,
ОСОБА_1 , визнати винним у вчиненні адмінправопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, і накласти стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок.
Роз'яснити ОСОБА_1 , що відповідно до вимог ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених ст. 300-1 КУпАП, а в разі оскарження такої постанови не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. Відповідно до ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.
Направити керівнику ВП №1 Стрийського РУП ГУНП у Львівській області для прийняття та реєстрації в Єдиному реєстрі досудових розслідувань повідомлення за фактом завідомо неправдивих показань свідка ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 , а також перевірки наявності або відсутності ознак кримінального правопорушення, передбаченого ст. 384 КК України, про яке судді стало відомо під час розгляду справи про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Про вжиті заходи слід негайно повідомити суд.
Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду через Жидачівський районний суд Львівської області протягом десяти днів з дня її винесення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги.
Повний текст постанови складено 27.10.2025.
Суддя Р.Г. Равлінко