Справа № 461/8806/25
Провадження № 2/461/4137/25
27.10.2025 року місто Львів
Галицький районний суд м. Львова у складі - головуючого судді Стрельбицького В.В., дослідивши матеріали позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс», в інтересах якого діє Огоновська Юлія Степанівна, до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
встановив:
I. Фактичні обставини справи, суть питання, яке вирішується судом.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс», в інтересах якого діє Огоновська Юлія Степанівна, звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, з підстав наведених у позовній заяві.
Вирішуючи питання прийняття заяви до розгляду, суд виходить з наступного.
Позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом (ч.1 ст.27 ЦПК України).
Згідно ч. 8 ст. 187 ЦПК України, суддя з метою визначення підсудності може також користуватися даними Єдиного державного демографічного реєстру.
Так, відповідно до інформації з Єдиного державного демографічного реєстру №1934198 від 27.10.2025, за вказаними параметрами ( ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ; ІНФОРМАЦІЯ_1 ) відповідач зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 , що відноситься до підсудності Рівненського міського суду Рівненської області.
Відповідно до абзацу другого частини першої та дев'ятої статті 187 ЦПК України, якщо відповідачем вказана фізична особа, яка не має статусу підприємця, суд відкриває провадження не пізніше наступного дня з дня отримання судом у порядку, передбаченому частиною восьмою цієї статті, інформації про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) фізичної особи - відповідача. Якщо за результатами отриманої судом інформації буде встановлено, що справа не підсудна цьому суду, суд надсилає справу за підсудністю в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу.
Аналіз вказаних норм процесуального права дає підстави для висновку, що у разі встановлення того, що справа не підсудна відповідному суду, він надсилає її за підсудністю в порядку, встановленому статтею 31 ЦПК України, а у разі якщо отримана судом інформація не дає можливості встановити зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) фізичної особи, суд вирішує питання про відкриття провадження у справі.
Як вказано у Постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 24 червня 2024 року у справі №554/7669/21, в нормах ЦПК України передбачено використання лише зареєстрованого місця проживання, фактичне місце проживання фізичної особи не має правового значення.
Суд, встановлений законом (законний суд), є необхідним інституційним елементом справедливого правосуддя в тому розумінні, яке цьому поняттю надає стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Лише такий суд, керуючись правовими засадами та за встановленою законом процедурою, є компетентним здійснювати правосуддя. Подібні за змістом висновки містяться у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 09 вересня 2020 року у справі №536/1267/18.
Таким чином, встановлено, що дана справа не підсудна Галицькому районному суду м. Львова.
Основою механізму забезпечення права на доступ до правосуддя є певна сукупність втілених у Конституції та чинному законодавстві України правових принципів, установлених інститутів, норм та юридичних гарантій, які в комплексі уможливлюють і сприяють його дотриманню, реалізації та захисту. В свою чергу, право на доступ до правосуддя є невід'ємною складовою права на судовий розгляд. Оскільки останнє, у свою чергу, є складовою прав людини, їх конституційно-правові гарантії в цілому повністю стосуються і права на доступ до правосуддя, що дає підстави для висновку про існування згаданого права в системі координат загального конституційно-правового механізму гарантій прав людини.
Дотриманням судами процесуальних норм інституту підсудності означає дотримання положення п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яке гарантує, що кожен при вирішенні спору щодо його цивільних прав та обов'язків або при встановленні обґрунтованості будь-якого кримінального обвинувачення, висунутого проти нього, має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово зазначав, що словосполучення «встановлений законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття «суд, встановлений законом» у частині першій статті 6 Конвенції передбачає «усю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів». З огляду на це не вважається «судом, встановленим законом» орган, котрий, не маючи юрисдикції, судить осіб на підставі практики, яка не передбачена законом.
Крім того, суд враховує наступне.
Недотримання судом правил територіальної юрисдикції (підсудності) є порушенням процесуального закону, який є підставою для скасування рішення з направленням справи на розгляд до належного суду (частина 1 статті 378 ЦПК України).
Відповідно до положень п. 1 ч. 3 ст. 376 ЦПК України, порушення норм процесуального права є обов'язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо справу розглянуто неповноважним складом суду.
У відповідності до п.1 ч.1 ст.31 ЦПК України, суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Передача справи на розгляд іншого суду за встановленою цим Кодексом підсудністю з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої цієї статті, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п'яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п'яти днів після залишення її без задоволення (ч. 3 ст. 31 ЦПК України).
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що дана справа не підсудна Галицькому районному суду м. Львова, відтак, її слід скерувати за підсудністю Рівненського міського суду Рівненської області за місцем проживання (реєстрації) відповідача, а тому позовну заяву слід передати до зазначеного суду.
За нормами статті 32 ЦПК України, спори між судами про підсудність не допускаються. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.
Керуючись ст. 27, 31 ЦПК України,
постановив:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс», в інтересах якого діє Огоновська Юлія Степанівна, до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором передати на розгляд до Рівненського міського суду Рівненської області за підсудністю.
Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Повний текст ухвали складено 27 жовтня 2025 року.
Головуючий суддя В.В. Стрельбицький