Єдиний унікальний номер №943/1032/25
Провадження № 2/943/1092/2025
27 жовтня 2025 року м. Буськ
Буський районний суд Львівської області
в складі:головуючого-судді Журибіда Б. М.
при секретарі Пирка В.М.
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в приміщенні суду у м. Буську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третьої особи Буської міської ради Золочівського району Львівської області про визнання права власності на спадкове майно та визнання права на завершення приватизації земельної ділянки,-
встановив:
ОСОБА_3 звернувся в суд з означеним позовом, покликаючись на те, що після смерті батька ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , відкрилась спадщина, що складається із права на завершення приватизації земельної ділянки площею 0,0800 га, для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, що розташована в АДРЕСА_1 . Відповідачка по справі від своїх спадкових прав відмовляється в користь позивача ОСОБА_3 .. Позивач є спадкоємцем по закону до даного майна після смерті батька ОСОБА_4 , фактично частково прийняв спадщину, здійснює постійний догляд та несе витрати по утриманню спадкового майна. Однак не може юридично оформити прийняття спадщини, у зв'язку з тим, що звернувся до приватного нотаріуса Золочівського районного нотаріального округу Дячик А.В. з відповідною заявою про прийняття спадщини. Нотаріусом заведена спадкова справа за № 29/2025 року, що підтверджується Витягом про реєстрацію в спадковому реєстрі № 80494546 від 18.03.2025 року, строк про прийняття спадщини не пропущений. З метою оформлення спадкових прав на вищевказану земельну ділянку, нотаріусом було відмовлено, оскільки батько ОСОБА_4 за життя розпочав процедуру приватизації земельної ділянки, виготовив проект землеустрою, виготовив кадастровий номер, однак не встиг належним чином зареєструвати право власності. Тому просить суд визнати за ним право на завершення приватизації земельної ділянки.
Позивач, до початку підготовчого судового засідання, подав заяву з проханням справу слухати у його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному об'ємі, просить позов задовольнити.
Відповідачка за викликом суду не з'явилася, подала письмову заяву з проханням справу слухати у її відсутності, позовні вимоги визнає, просить позов задоволити.
Представник третьої особи за викликом суду не з'явився, подав письмове клопотання про розгляд справи у відсутності їх представника, пояснень, клопотань, заперечень проти позову не подав.
Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу не здійснюється.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши інші докази, зібрані в справі, суд приходить до висновку про підставність позову, виходячи з наступного.
Згідно ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ч. 3 ст. 12 цього Кодексу, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Свідоцтвом серії НОМЕР_1 , повторно виданим Буським відділом Державної реєстрації актів цивільного стану у Золочівському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 19.07.2024 року підтверджується факт смерті батька позивача ОСОБА_4 , про що зроблено актовий запис № 2.
Після смерті останнього залишилось спадкове майно, що складається із права на завершення приватизації земельної ділянки площею 0,0800 га кадастровий номер 4620610100:13:014:0264, для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, що розташована в АДРЕСА_1 .
Згідно Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-4609262322019 від 02.04.2019 року, земельна ділянка площею 0,0800 га має кадастровий номер 4620610100:13:014:0264, для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, що розташована в АДРЕСА_1 .
Витягом з рішенням X сесії восьмого скликання Буської міської ради № 22 від 01.02.2017 року про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в м. Буську, вбачається що надано дозвіл земельної ділянки площею 0,0800 га, для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, що розташована в АДРЕСА_1 - ОСОБА_4 , як учаснику бойових дій.
Як встановлено судом, спадкодавець ОСОБА_4 заповіту не залишив. Згідно ст. 1223 ЦК України, у разі відсутності заповіту, право на спадкування визначається в порядку черговості, згідно ст. 1258 ЦК України.
Спадкодавець ОСОБА_4 доводиться батьком позивача, що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 , виданим Буським відділом реєстрації актів громадянського стану Львівської області від 11 листопада 1998 року, про що зроблено актовий запис № 100та спадкоємцем першої черги спадкування за законом.
Крім позивача, спадкоємцем першої черги є мати позивача, відповідачка по справі ОСОБА_5 . Остання на означене спадкове майно не претендує, відмовляється від такого в користь позивача, про що подала відповідну письмову заяву від 04.06.2025 року.
Згідно ч. 1, ч. 2 ст. 1274 ЦК України, спадкоємець за заповітом має право відмовитися від прийняття спадщини на користь іншого спадкоємця за заповітом. Також спадкоємець за законом має право відмовитися від прийняття спадщини на користь будь - кого із спадкоємців за законом, незалежно від черги.
Інших першочергових спадкоємців, які б претендували на дане майно, судом не встановлено і у суду немає повноваження щодо збирання доказів по справі, лише оцінка наявних у справі.
Згідно ст.1268 ЦК України вважається що спадкоємець прийняв спадщину, якщо він фактично вступив в управління спадковим майном.
Суд приходить до переконання, що позивач фактично частково прийняв спадщину після смерті батька ОСОБА_4 , вступив у володіння і розпорядження спадковим майном, оскільки звернувся до приватного нотаріуса Золочівського районного нотаріального округу Дячик А.В. з відповідною заявою про прийняття спадщини. Нотаріусом заведена спадкова справа за № 29/2025 року, що підтверджується Витягом про реєстрацію в спадковому реєстрі № 80494546 від 18.03.2025 року, строк про прийняття спадщини не пропущений.
З метою оформлення спадкових прав на вищевказану земельну ділянку, нотаріусом було відмовлено, оскільки батько ОСОБА_4 за життя розпочав процедуру приватизації земельної ділянки, виготовив проект землеустрою, виготовив кадастровий номер, однак не встиг належним чином зареєструвати право власності.
Відповідно до ч.1 ст.1225 ЦК України право власності на земельні ділянки переходить до спадкоємців на загальних підставах із збереженням їх цільового призначення. Реалізувати своє законне право спадкування на спадкове майно в позасудовому порядку позивач не може, так як відсутній оригінал державного акту на право приватної власності на землю у зв'язку з його втратою.
Відповідно до п. «г», ч.1, ст. 81 Земельного кодексу України, громадяни України набувають право власності на земельні ділянки на підставі - прийняття спадщини.
Згідно ст.131 ЗК України громадяни мають право набувати у власність земельні ділянки на підставі спадкування.
Відповідно до ст. 125 3К України право власності на земельну ділянку, а тако право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають моменту державної реєстрації цих прав.
Право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом, а тако право власності на земельну ділянку, набуту у власність із земель приватної власності без зміни її меж, цільового призначення, посвідчується:
- цивільно-правовою угодою щодо відчуження земельної ділянки, укладеною у порядку, встановленому законом, у разі набуття права власності на земельну ділянку за такою угодою;
- свідоцтвом про право на спадщину (ч. 1, 2 ст. 126 3К України).
Набуття права власності на земельну ділянку та перехід права власності на земельну ділянку в порядку спадкування має місце за наявності наступних юридичних фактів у їх сукупності: ухвалення рішення компетентного органу про передачу у власність земельної ділянки спадкодавцю, укладення спадкодавцем правочинів щодо набуття права власності на земельні ділянки; виготовлення технічної документації на земельні ділянки; визначення меж земельної ділянки в натурі; погодження із суміжними землевласниками та землекористувачами; одержання у встановленому порядку державного акта на землю; реєстрація права власності на земельну ділянку.
Якщо зазначені вимоги спадкодавцем не дотримано, то право власності на конкретні земельні ділянки не виникає та відповідно до ст. 1216 ЦК не переходить до спадкоємців у порядку спадкування, за винятком встановлених випадків, на які поширюється дія п.1 розділу Х «Перехідні положення» ЗК України.
Якщо спадкодавець не набув права власності на земельну ділянку згідно зі ст. 125 3К України, проте, розпочав процедуру приватизації земельної ділянки відповідно до чинного законодавства України, то спадкоємці мають право звертатися до суду із позовами про визнання відповідного права в порядку спадкування, а саме: права на завершення приватизації та одержання державного акта про право власності на землю на ім?я спадкоємця.
На підставі абз. 2 п. 1 розділу Х «Перехідні положення» ЗК України рішення про передачу громадянам України безоплатно у приватну власність земельних ділянок, прийняті органами місцевого самоврядування відповідно до Декрету КМ України від 26.12.1992 року «Про приватизацію земельних ділянок» (втратив чинність на підставі Закону України від 14.09.2006 року № 139-V) є підставою для виготовлення та видачі цим громадянам або їх спадкоємцям державних актів на право власності на земельну ділянку за технічною документацією щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку (пункт 1 розділу Х доповнено абз. 2 згідно із Законом від 16.09.2008 року № 509-VI).
Отже, якщо видача державного акта про право власності на землю здійснюється на підставі рішення про передачу громадянам України безоплатно у приватну власність земельних ділянок, прийнятого органами місцевого самоврядування відповідно до Декрету КМ України від 26.12.1992 року «Про приватизацію земельних ділянок», до спадкоємців переходить право отримати державний акт про право власності на земельну ділянку. Зазначений порядок встановлений законодавством у разі набуття права власності на земельні ділянки шляхом їх приватизації громадянами (ч. 3 ст. 116 ЗК України).
В пункті 3.5. листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 16.05.2013 року № 24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» роз?яснено, що якщо спадкодавець не набув права власності на земельну ділянку згідно зі ст. 125 ЗК, проте розпочав процедуру приватизації земельної ділянки відповідно до чинного законодавства України, а органами місцевого самоврядування відмовлено спадкоємцям у завершенні процедури приватизації, то спадкоємці мають право звертатися до суду із позовами про визнання відповідного права в порядку спадкування - права на завершення приватизації та одержання державного акта про право власності на землю на ім?я спадкоємця, а не права власності на земельну ділянку.
Відповідно до правового висновку Великої Палати Верховного Суду від 20.03.2019 року у справі № 350/67/15-ц, та Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 17.04.2019 року у справі № 723/1061/17 про можливість визнання в порядку спадкування права на завершення приватизації земельної ділянки, якщо спадкодавець не набув права власності на земельну ділянку згідно зі статтею 125 3К України, проте розпочав процедуру приватизації земельної ділянки відповідно до чинного законодавства України, а органами місцевого самоврядування відмовлено спадкоємцям у завершенні процедури приватизації, то спадкоємці мають право звертатися до суду із позовами про визнання відповідного права в порядку спадкування - права на завершення приватизації та одержання державного акта про право власності на землю на ім?я спадкоємця, а не права власності на земельну ділянку.
Обставин, які б спростовували твердження позивача в позовній заяві, суд не знаходить, тому кладе їх в основу рішення.
Враховуючи вище викладене, те що відповідач позов визнає, на підставі ч. 3 ст. 200 ЦПК України, суд приходить до висновку, що позивач набув права власності на спадкове майно на законних підставах, тому позовні вимоги підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 4, 7, 12, 13, 141, 200, 247, 258-259, 264, 265, 354 ЦПК України, ст.ст. 1216, 1220, 1222, 1223, 1225, 1258, 1261,1268, 1274 ЦК України, суд -
ухвалив :
Позов задоволити повністю.
Визнати за ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , жителя АДРЕСА_2 , право власності на спадкове майно, а саме:
- право на завершення приватизації та реєстрації права власності відповідно до Закону України « Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» на земельну ділянку площею 0,0800 га кадастровий номер 4620610100:13:014:0264, для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, що розташована в АДРЕСА_1 , впорядку спадкування по закону, після смерті батька ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Рішення може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а для осіб, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, в цей же строк з дня його отримання.
Суддя: Б. М. Журибіда