Справа № 151/536/25
Провадження №2/151/237/25
іменем України
27 жовтня 2025 року селище Чечельник
Чечельницький районний суд Вінницької області в складі:
головуючої судді Токарчук Л.Г.
за участю секретаря судових засідань Трачук Ю.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Чечельник Вінницької області в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю "Юніт Капітал" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
Представник позивача ТОВ "Юніт Капітал" Тараненко А.І. через систему "Електронний суд" звернувся до суду із вказаним позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_1 на їх користь 63 832 гривні 32 копійки заборгованості за договором № 107764380 від 23.12.2020, суму сплаченого судового збору в розмірі 2 422 гривні 40 копійок та 7 000 гривень витрат на оплату правової допомоги. Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що 23.12.2020 між ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" та ОСОБА_1 укладено договір № 107764380 у формі електронного документу з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором MNV2UE66.Відповідно до договору відповідачці були перераховані грошові кошти в розмірі 16 000 гривень на банківську картку № НОМЕР_1 . 28.11.2018 ТОВ ''Манівео швидка фінансова допомога'' (Клієнт) та ТОВ ''Таліон Плюс'' (Фактор) уклали договір факторингу № 28/1118-01. У подальшому до Договору факторингу укладалися Додаткові угоди у тому числі щодо продовження терміну дії Договору факторингу. Відповідно до реєстру прав вимоги № 127 від 29.03.2021 до договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 від ТОВ ''Манівео швидка фінансова допомога'' до ТОВ ''Таліон Плюс'' перейшло право вимоги до відповідачки на загальну суму 44 244 гривні 58 копійок.
05 серпня 2020 року між ТОВ "Таліон Плюс" та ФК "Онлайн Фінанс" було укладено договір факторингу № 05/0820-01. В подальшому ТОВ ''Таліон Плюс'' та ТОВ ''ФК ''Онлайн Фінанс'' уклали ряд додаткових угод: №2 від 03.08.2021 яким продовжено строк дії договору факторингу до 31.12.2022 включно та №3 від 30.12.2022 - яким продовжено строк дії договору факторингу до 30.12.2024 включно, всі інші умови залишились без змін. Предметом даного договору факторингу є відступлення прав вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги. Право вимоги від клієнта до фактора переходить в момент підписання сторонами відповідного реєстру прав вимог, встановленому в відповідному додатку договору (п.4.1.). Відповідно до витягу з реєстру прав вимоги № 11 від 31.08.2023 до договору факторингу № 05/0820-01 від 05.08.2020 від ТОВ ''Таліон Плюс'' до ТОВ ''ФК ''Онлайн Фінанс'' перейшло право вимоги до відповідачки на загальну суму 63 832 гривні 32 копійки. 04.06.2025 ТОВ ''ФК ''Онлайн Фінанс'' та позивач уклали договір факторингу № 04/06/25-Ю відповідно до умов якого позивачу відступлено право грошової вимоги до відповідачки за кредитним договором № 107764380 від 23.12.2020. Відповідно до реєстру боржників до договору факторингу № 04/06/25-Ю від 04.06.2025 від ТОВ ''ФК ''Онлайн Фінанс'' до позивача перейшло право вимоги до відповідачки на загальну суму 63 832 гривні 32 копійки. Просять стягнути з відповідача на користь позивача вищевказану заборгованість та судові витрати.
Ухвалою судді від 08 липня 2025 року у справі відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження, з викликом сторін.
Представник позивача ТОВ "Юніт Капітал" Тараненко А.І. в судове засідання не з'явився, проте в позовній заяві зазначив про розгляд справи без участі представника позивача, заявлені позовні вимоги підтримують повністю та просять задовольнити. Не заперечують про ухвалення заочного рішення.
Відповідачка ОСОБА_1 у судове засідання 06 серпня 2025 року не з'явилася, конверт з рекомендованим повідомленням повернувся без вручення адресату, з відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою", хоча повістка направлялася за адресою місця проживання відповідачки зазначеною позивачем у позовній заяві та адресою зареєстрованого місця проживання, згідно відповіді з Єдиного державного демографічного реєстру № 1550388 від 08.07.2025. Крім того, 22 вересня 2025 року відповідачка в судове засідання не з'явилася, проте через канцелярію суду подала заяву про перенесення справи у зв'язку із сімейними обставинами. 27 жовтня 2025 року відповідачка в судове засідання не з'явилася, хоча повідомлена про дату, час та місце розгляду справи належним чином, про що свідчить довідка про доставку смс повістки. Причини неявки суду не повідомила, клопотання про відкладення розгляду справи до суду не подала.
За таких підстав відповідачка вважається належно повідомленою про дату, час і місце судового засідання.
Згідно ч. 3 ст. 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.
Оскільки розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Частиною 4 ст. 223 ЦПК України передбачено, що у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
За таких обставин, відповідно до ст. 280 ЦПК України, суд ухвалює заочне рішення у відсутність відповідача на підставі наявних у справі доказів, оскільки належним чином повідомлений відповідач повторно не з'явився у судове засідання, а позивач не заперечує проти такого порядку вирішення справи.
Суд, дослідивши матеріали справи та всебічно проаналізувавши обставини в їх сукупності, прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Норми статтей 509, 623, 625 ЦК України зазначають, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані ним збитки, і він не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Також статтями 526, 530, 629 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу. Договір є обов'язковим для виконання сторонами. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Статтею 599 ЦК України визначено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), тобто ухиляючись від сплати заборгованості за кредитом, відповідач порушує зобов'язання за даним Договором.
Згідно ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди. Відповідно до ч. 1 ст. 612 цього Кодексу боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно з ч. 2 ст. 615 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.
Судом встановлено, що 23 грудня 2020 року між ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" та ОСОБА_1 було укладено договір № 107764380 у формі електронного документу з використанням електронного підпису. Згідно договору товариство надає клієнту кредит в розмірі 16 000 гривень на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених у даному договорі. Зокрема, відповідач, за допомогою мережі Інтернет, перейшов на офіційний сайт товариства - www.moneyveo.ua, ознайомився з правилами надання грошових коштів у позику, які є невід'ємною частиною кредитного договору. Після чого відповідач заявив про бажання отримання коштів, подавши відповідну заявку, в якій вказав свої персональні дані, а саме: прізвище, ім'я, по-батькові, паспортні дані, номер телефону, ідентифікаційний номер, адресу електронної пошти, номер банківської картки для перерахування коштів та місце реєстрації/проживання.
Відповідачка підписала кредитний договір електронним підписом, створеним за допомогою одноразового персонального ідентифікатора MNV2UE66. Зокрема, 23.12.2020 о 13:02:31 год. відповідачка ввела ідентифікатор у відповідне поле інформаційно-телекомунікаційної системи та натиснула кнопку ''Так'', що є підтвердженням підписання договору.
Відповідно до п. 4.4 Кредитного договору, визначається, що у всіх відносинах між позичальником та кредитодавцем в якості підпису, позичальник використовує як електронний підпис одноразовий ідентифікатор, відповідно до правил та Закону України ''Про електронну комерцію'', що має таку саму юридичну силу як і власноручний підпис. (а.с. 33-35)
Згідно платіжного доручення № 45642060-bea2-459a-9347-03210d436b0023.12.2020 ТОВ ''Манівео швидка фінансова допомога'' перерахувало грошові кошти в сумі 16 000 гривень на банківську карту відповідачки № 5168-741XX-XXXX-4650. (а.с. 11)
Первісний кредитор свої зобов'язання за договором виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачці кредит у розмірі, встановленому договором.
28 листопада 2018 року між ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" та ТОВ "Таліон Плюс" було укладено договір факторингу № 28/1118-01, відповідно до якого до ТОВ "Таліон Плюс" перейшло право вимоги у тому числі і за договором № 107764380 від 23.12.2020. (а.с. 70-73)
28.11.2019 ТОВ ''Манівео швидка фінансова допомога'' та ТОВ ''Таліон Плюс'' уклали додаткову угоду №19, згідно з якою сторони дійшли згоди викласти п.8.2 Договору в наступній редакції: "8.2 строк дії цього договору починає перебіг у момент визначений у п. 8.1 цього Договору та закінчується 31 грудня 2020 року, але в будь-якому разі до моменту належного та повного виконання сторонами взятих на себе зобов'язань за цим Договором". При цьому інші умови договору залишилися без змін. (а.с. 75 зворотня сторона)
31.12.2020 між ТОВ ''Манівео швидка фінансова допомога'' та ТОВ ''Таліон Плюс'' укладено додаткову угоду № 26 від 31.12.2020 до договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018, строк цього договору починає свій перебіг у момент, визначений у п.8.1. цього Договору та закінчується 31 грудня 2021 року, але в будь-якому разі до моменту належного та повного виконання сторонами взятих на себе зобов'язань за цим Договором". (а.с. 76-79)
31.12.2021 сторони договору факторингу уклали додаткову угоду №27, яка продовжила строк дії договору до 31 грудня 2022 року включно. (а.с. 81)
31.12.2022 сторони договору факторингу уклали додаткову угоду №31, яка продовжила строк дії договору до 31 грудня 2023 року включно. (а.с. 81 зворотня сторона)
31.12.2023 сторони договору факторингу уклали додаткову угоду №32, яка продовжила строк дії договору до 31 грудня 2024 року. (а.с. 82)
Відповідно до витягу з реєстру прав вимоги №127 від 29.03.2021 ТОВ "Таліон Плюс" набуло право вимоги за договором № 107764380 від 23.12.2020, боржник ОСОБА_1 , сума заборгованості по основному боргу 15 999 гривень 20 копійок, 28 245 гривень 38 копійок заборгованість по відсотках, 44 244 гривні 58 копійок загальна заборгованість та 6 399 гривень сума фінансування. (а.с. 68-69)
05.08.2020 між ТОВ ''Таліон Плюс'' та ТОВ ''ФК ''Онлайн Фінанс'' укладено договір факторингу № 05/0820-01. (а.с. 61-63)
В подальшому ТОВ ''Таліон Плюс'' та ТОВ ''ФК ''Онлайн Фінанс'' уклали ряд додаткових угод: №2 від 03.08.2021 яким продовжено строк дії договору факторингу до 31.12.2022 включно, всі інші умови залишились без змін та №3 від 30.12.2022, яким продовжено строк дії договору факторингу до 30.12.2024 включно, всі інші умови залишились без змін.
Відповідно до витягу з реєстру прав вимоги №11 від 31.08.2023 ТОВ ''ФК ''Онлайн Фінанс'' набуло право вимоги за договором № 107764380 від 23.12.2020, боржник ОСОБА_1 сума заборгованості по основному боргу 15 999 гривень 20 копійок, 47 833 гривні 12 копійок заборгованість по відсотках, 63 832 гривні 32 копійки загальна заборгованість. (а.с. 59-60)
04.06.2025 ТОВ ''ФК ''Онлайн Фінанс'' та позивач уклали договір факторингу № 04/06/25-Ю відповідно до умов якого позивачу відступлено право грошової вимоги до відповідачки за договором №107764380 від 23.12.2020. (а.с. 53-56)
Відповідно до Реєстру боржників до Договору факторингу 04/06/25-Ю від 04 червня 2025 року ТОВ "Юніт Капітал" набуло право вимоги за договором № 107764380 від 23.12.2020, боржник ОСОБА_1 , сума боргу 63 832 гривні 32 копійки, 15 999 гривень 20 копійок прострочене тіло кредиту, 47 833 гривні 12 копійок прострочені відсотки. (а.с. 51-52)
Відповідно до наданого позивачем розрахунку заборгованості та виписки з особового рахунка за договором № 107764380 від 23.12.2020 заборгованість становить 63 832 гривні 32 копійки, з яких: 15 999 гривень 20 копійок - прострочена заборгованість за сумою кредиту та 47 833 гривні 12 копійок - прострочена заборгованість за процентами. Станом на 25.06.2025 ТОВ "Юніт Капітал" повідомляє, що заборгованість за договором не погашена. (а.с. 42-45)
Крім того, як вбачається із інформації АТ КБ "Приват Банк" від 21.07.2025 № 20.1.0.0.0/7-250717/40071-БТ на ім'я ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 емітована картка № НОМЕР_3 (IBAN НОМЕР_4 ). Крім того додатково напралено виписку по рахунку № НОМЕР_3 за період 23.12.2020 по 28.12.2020, яка містить зарахування на суму 16 000 гривень. Номер телефону на який відправлялася інформація про підтвердження операцій за платіжною карткою № НОМЕР_3 за період 23.12.2020 по 28.12.2020, фінансовий номер телефону НОМЕР_5 , номер телефону який знаходиться в анкетних даних ОСОБА_1 НОМЕР_5 . Усього витрат 59 987, 01. Баланс на початок періоду 39 001,28. Усього надходжень 20 000. Баланс на кінець періоду 14,27 (а.с. 113-114)
За правилом частини першої статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до ч.1 ст.207 ЦК України, ящо правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
У статті 3 Закону України ''Про електронну комерцію'' зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснимо в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею (стаття 11 Закону України ''Про електронну комерцію'').
Частина 5 ст.11 Закону України ''Про електронну комерцію'' передбачає, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.
Абзац другий частини 2 статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.
Відповідно до частини першої ст. 181 ГК України господарський договір, як правило, існує в вигляді єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощеній формі шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами та іншими засобами електронної комунікації, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлення, якщо законом не встановлено спеціальні норми до форми та порядку укладення даного виду договорів.
Аналогічною правовою позицією є Постанова Верховного Суду №61-20799св19 у справі №561/77/19 від 16 грудня 2020 року щодо належності та законності підписання кредитних договорів за допомогою одноразового ідентифікатора та висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19.
З викладеного, слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статі 205, 207 ЦК України).
У свою чергу відповідач використовуючи своє право згідно укладеного договору отримала кредитні кошти які використовувала на свій розсуд. Сторона позивача уклала договір факторингу з кредитором відповідачки ОСОБА_1 на підставі якого фактор зобов'язався передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату, а клієнт (кредитори) відступлять факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов'язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - боржників, включаючи суму основного зобов'язання, плату за кредитом проценти.
Відповідно до ст.1077 ЦПК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором. Зобов'язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов'язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.
Згідно ст.1078 ЦК України, предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події. У цих випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається.
Відповідно до ч.1,ч.3 ст.512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4)виконання обов'язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.
Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч.1 ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частиною 1 ст. 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ст.611 ЦК України).
За положеннями ч.1 ст.1048 цього Кодексу позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Статтею 1052 даного Кодексу передбачено, що у разі невиконання позичальником обов'язків, встановлених договором позики, щодо забезпечення повернення позики, а також у разі втрати забезпечення виконання зобов'язання або погіршення його умов за обставин, за які позикодавець не несе відповідальності, позикодавець має право вимагати від позичальника дострокового повернення позики та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу, якщо інше не встановлено договором.
Згідно з ч.1 ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ст.1082 ЦК України боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов'язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов'язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов'язку перед клієнтом.
Згідно правової позиції Верховного Суду України в постанові від 23 вересня 2015 року у справі №6-979цс15 «….боржник який не отримав повідомлення про передачу права вимоги інший особі, не позбавляється обов'язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору…..неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов'язку погашення кредиту взагалі».
Окрім того встановлено, що усі документи підписані відповідачкою за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором MNV2UE66.
Таким чином, стороною позивача доведено, укладення договору між сторонами та наявність у відповідачки заборгованості за договором № 107764380 від 23.12.2020 у розмірі 63 832 гривні 32 копійки, з яких: 15 999 гривень 20 копійок - прострочена заборгованість за сумою кредиту та 47 833 гривні 12 копійок - прострочена заборгованість за процентами.
Враховуючи викладене, з відповідачки на користь позивача підлягає стягненню вказана сума заборгованості.
Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача витрат на правову допомогу суд приходить до наступного.
Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Вимоги до форми та змісту договору про надання правової допомоги, закріплено статтею 27 зазначеного Закону.
Склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмету доказування у справі, що свідчить про те, що витрати на правову допомогу повинні бути обґрунтовані належними та допустимими доказами з наданням, зокрема, розрахунків (калькуляції) вартості кожної окремо наданої послуги, з урахуванням її складності та обсягу, а не лише визначення загальної вартості наданої правової допомоги.
Згідно положень п.1 ч.3 ст.133 ЦПК України, до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Згідно з ч. 3 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Відповідно до ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Судові витрати позивача на професійну правничу допомогу становлять 7 000 гривень, які підтверджуються: Договором про надання правничої допомоги №05/06/25-01 від 05.06.2025 (а.с. 40-41), додатковою угодою № 25770546048 до Договору про надання правничої допомоги № 05/06/25-01 від 05.06.2025 (а.с. 39), витягом з акту прийому-передачі наданих послуг (даний акт є невід'ємною частиною до Договору про надання правничої допомоги № 05/06/25-01 від 05.06.2025 (а.с. 38), протоколом погодження вартості послуг до Договору про надання правничої допомоги № 05/06/25-01 від 05.06.2025 (а.с. 41 зворотня сторона), копією свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю № 4956 (а.с. 85) та ордером серія АА № 1581587120 (а.с. 84 зворотня сторона).
Крім того, при зверненні з позовом до суду, позивачем сплачено судовий збір згідно платіжної інструкції № 14654 від 04 липня 2025 року в сумі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок, який відповідно до ст. 141 ЦПК України, підлягає стягненню з відповідачки на користь позивача.
Керуючись вищевикладеним та статтями 259, 263-265, 268, 273, 280, 354-355 ЦПК України,
Позов товариства з обмеженою відповідальністю "Юніт Капітал" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Юніт Капітал" заборгованість за договором № 107764380 від 23 грудня 2020 року в сумі 63 832 (шістдесят три тисячі вісімсот тридцять дві) гривні 32 копійки.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Юніт Капітал" судовий збір в сумі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Юніт Капітал" понесені витрати за надання правничої допомоги в сумі 7 000 (сім тисяч гривень).
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цивільним процесуальним Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним Кодексом.
Повне найменування (ім'я) сторін, їх місцезнаходження (місце проживання чи перебування) :
Позивач: товариство з обмеженою відповідальністю "Юніт Капітал" місцезнаходження: вул. Рогнідинська, буд 4А, оф. 10, м. Київ, код ЄДРПОУ 43541163, рахунок НОМЕР_6 в АТ "Універсал Банк", ЄДРПОУ АТ "Універсал Банк" 21133352, МФО 322001, поштовий індекс 01024)
Відповідач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , картка платника податків НОМЕР_2 , зареєстрованої по АДРЕСА_1 ).
Суддя Людмила ТОКАРЧУК