Справа № 991/9481/25
Провадження №11-сс/991/644/25
22 жовтня 2025 року м. Київ
Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
захисників ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,
підозрюваного ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 19 вересня 2025 року про застосування до підозрюваного ОСОБА_8 запобіжного заходу у виді застави у кримінальному провадженні № 52020000000000769 від 23.12.2020 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 364 КК України,
Детективами Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52020000000000769 від 23.12.2020 року за підозрою ОСОБА_9 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 364 КК України, ОСОБА_10 та ОСОБА_11 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 364 КК України, ОСОБА_12 та ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 364 КК України.
За версією органу досудового розслідування, ОСОБА_8 , обіймаючи посаду радника директора ТОВ «НВП «Медирент», діючи у складі організованої групи спільно з іншими її учасниками, серед яких колишній заступник Міністерства соціальної політики з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації ОСОБА_10 , заступник Голови Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України ОСОБА_12 , а також інші особи, впродовж 2020 - 2021 років, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою одержання неправомірної вигоди для себе та іншої фізичної і юридичної особи, вчинили дії, які спричинили державі в особі Міністерства соціальної політики тяжкі наслідки під час закупівлі міністерством програмно-апаратного комплексу керування базами даних для функціонування Єдиної інформаційної системи соціальної сфери (ЄІССС) через підконтрольну компанію за завищеними цінами.
Сторона обвинувачення вважає, що вберезні-квітні 2020 року організатор злочинної діяльності ОСОБА_9 прийняв рішення про залучення до вчинення злочинів працівника ТОВ «НВП «Медирент» ОСОБА_8 , який у 2007-2010 та 2014-2018 роках обіймав посаду Голови правління Пенсійного фонду України та будучи в довірливих відносинах з Міністром соціальної політики України міг впливати на її рішення, та засновника підконтрольного йому ТОВ «Інфосейф Інноваційні Технології» ОСОБА_12 , який будучи фахівцем у сфері інформатизації та кібербезпеки мав тісні зв'язки з виробниками і постачальниками комп'ютерного та серверного обладнання, програмного забезпечення.
В межах узгодженого плану злочинної організаціїОСОБА_9 , використовуючи свої зв'язки серед службових осіб у центральних органах виконавчої влади, за сприяння ОСОБА_8 та інших співучасників організував призначення ОСОБА_10 на посаду заступника Міністра соціальної політики, ОСОБА_12 на посаду заступника Голови Держспецзв'язку з питань цифрового розвитку, цифрової трансформації та цифровізації, а ОСОБА_11 на посаду начальника Департаменту технологічної модернізації соціальної сфери Мінсоцполітики.
Дії організованої групи були направлені на дискредитацію та припинення проекту Єдиної інформаційно-аналітичної системи управління соціальною підтримкою населення (E-SOCIAL), усунення Консорціуму від реалізації даного проекту, впровадження нової Єдиної інформаційної системи соціальної сфери (ЄІССС) через підконтрольні організованій груп підприємства.
Для цього за сприяння членів організованої групи наказом Мінсоцполітики від 30.06.2020 № 442 створено Міжвідомчу робочу групу з оцінки ефективності впровадження E-SOCIAL, головою якої призначено ОСОБА_10 . При цьому ОСОБА_9 доручив ОСОБА_8 допомагати ОСОБА_10 готувати тези виступів, порядок денний, протоколи та висновки робочої групи.
За результатом роботи групи складено Звіт із висновком щодо недоцільності подальшої реалізації проекту E-SOCIAL. Крім того, за результатами роботи групи, за участі ОСОБА_9 , працівників підконтрольних йому компаній, ОСОБА_8 та ОСОБА_10 , напрацьовано проект Стратегії цифрової трансформації соціальної сфери, в подальшому схвалену розпорядженням Кабінету Міністрів України від 28.10.2020 № 1353-р, якою визначено необхідність впровадження ЄІССС з використанням технологічних можливостей Реєстру застрахованих осіб ПФУ, який є підсистемою ІКІС ПФУ, авторські права на яку належали підконтрольній ОСОБА_9 компанії ТОВ «НВП «Медирент».
За сприяння ОСОБА_9 та учасників організованої групи Кабінетом Міністрів України затверджено підготовлений та направлений ОСОБА_8 проект постанови «Про затвердження Положення про Єдину інформаційну систему соціальної сфери» (ЄІССС).
Влітку 2021 ОСОБА_11 , діючи за вказівкою ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , здійснив підготовку технічної та тендерної документації з метою закупівлі програмного забезпечення для ЄІССС. Для участі та подальшого оголошення переможцем в майбутній публічній закупівлі ОСОБА_9 спільно з ОСОБА_12 залучили підконтрольну ТОВ «Інфосейф інноваційні технології».
Відповідно до узгодженого плану організованої групи у виставленій публічній закупівлі прийняли участь підконтрольні ОСОБА_9 компанії із завчасно узгодженими ціновими пропозиціями. За результатом проведення публічної закупівлі переможцем визначено ТОВ «Інфосейф Інноваційні Технології» та Мінсоцполітики укладено з ним договір на загальну суму 69 248 652,00 грн.
Сторона обвинувачення вважає, що під час публічної закупівлі мали місце антиконкурентні узгоджені дії між учасниками електронних торгів, замовником створювались умови для переваг підконтрольній ОСОБА_9 компанії з метою визнання її переможцем, а тендерна документація мала дискримінаційні умови для обмеження конкуренції шляхом проведення закупівлі одним лотом - одночасним придбанням серверного обладнання, ліцензійного програмного забезпечення та послуг із їх встановлення з метою обмеження кола потенційних переможців торгів.
На виконання договору офіційний дистриб'ютор продукції Oracle в Україні ТОВ «ІТ Дістрібьюшн» одержало від компанії Oracle в повному обсязі програмно-апаратний комплекс керування базами даних та доставило на визначену договором адресу.
Після підписання ТОВ «Інфосейф Інноваційні Технології» та Мінсоцполітики акту про впровадження програмно-апаратного комплексу керування базами даних в експлуатацію, Мінсоцполітики здійснило оплату за договором на загальну суму 69 248 652,00 грн., у тому числі 52 060 104,00 грн за примірники програмного забезпечення.
ОСОБА_9 та ОСОБА_12 з метою отримання неправомірної вигоди як різниці між завищеною та реальною ринкової вартістю програмного забезпечення залучити в ланцюг оплат посередника ТОВ «Сучасні Айті Технології» та домовились з невстановленою особою, яка мала вплив на товариство, про виведення такої різниці через рахунки товариства.
Одразу після перерахування коштів міністерством, ТОВ «Інфосейф Інноваційні Технології» перевело ТОВ «Сучасні Айті Технології» 66 445 833,04 грн, а ТОВ «Сучасні Айті Технології» перерахувало ТОВ «ІТ Дістрібьюшн», яка власне поставила програмне забезпечення, грошові кошти на загальну суму 34 416 133,64 грн, у тому числі 19 643 826,22 за примірники програмного забезпечення.
Різниця вартості примірників програмного забезпечення між сплаченими Міністерством на користь ТОВ «Інфосейф Інноваційні Технології» та перерахованих постачальнику ТОВ «ІТ Дістрібьюшн» склала 30 333 853,78 грн.
Загальна вартість примірників програмного забезпечення поставлених ТОВ «Інфосейф Інноваційні Технології» на користь Мінсоцполітики складає 52 060 104,00 грн, в той час як їх ринкова вартість станом на 10.12.2021 становила 22 992 450,92 грн.
Різниця між вартістю примірників програмного забезпечення поставлених ТОВ «Інфосейф Інноваційні Технології» Міністерству та їх ринковою вартістю станом на 10.12.2021 становить 29 067 653,76 грн.
Викладені обставини, на переконання сторони обвинувачення, дають достатні підстави вважати, що учасники групи під керівництвом організатора ОСОБА_9 , виконавців ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , діючи в межах єдиного злочинного плану, шляхом зловживання своїм службовим становищем, за пособництва ОСОБА_12 , ОСОБА_8 та за участю інших невстановлених досудовим розслідуванням осіб, упродовж 2020-2021 років під час закупівлі програмного забезпечення для впровадження ЄІССС спричинили Мінсоцполітики тяжкі наслідки у вигляді майнової шкоди (збитків) у розмірі 29 067 653,76 грн.
04.09.2025 ОСОБА_8 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч.3 ст. 28, ч. 2 ст. 364 КК України.
Детектив Національного антикорупційного бюро України за погодженням з прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури звернувся до Вищого антикорупційного суду з клопотанням про застосування до ОСОБА_8 запобіжного заходу у виді застави у розмірі 4 953 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 14 997 684 гривень. Покласти на підозрюваного обов'язки, передбачені п.1 - 4, 8 - 9 ч. 5 ст. 194 КПК України.
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 19 вересня 2025 року клопотання детектива задоволено частково. Застосовано до ОСОБА_8 запобіжний захід у виді застави у розмірі 2 000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить у грошовому еквіваленті 6 056 000 грн. Покладено на підозрюваного обов'язки, передбачені пунктами 1 - 4, 8 ч. 5 ст. 194 КПК України строком до 15 листопада 2025 року. Слідчий суддя дійшов висновку про відсутність підстав для покладення на ОСОБА_8 обов'язку носіння електронного засобу конролю.
Не погодившись з ухвалою, ОСОБА_8 подав апеляційну скаргу з доповненнями, просить її скасувати та ухвалити нову, якою відмовити в задоволенні клопотання детектива Національного антикорупційного бюро України, або ухвалити нову, якою застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання або застави у розмірі від 20 до 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Вважає, що стороною обвинувачення не долучено достатніх доказів, які б свідчили про обґрунтованість пред'явленої йому підозри. Матеріали справи не містять відомостей про обізнаність ОСОБА_8 про будь-які злочинні наміри, а слідством не долучено доказів його спілкування щодо описаних в підозрі подій з іншими підозрюваними або посадовими особами Мінсоцполітики. Для прийняття рішень щодо описаних в підозрі подій мали надати погодження посадовці різних рівнів, що вказує на законність такий рішень. Запровадження E-SOCIAL було зірвано за довго до описаних в підозрі подій. Про системні порушення у впровадженні даної системи вказувалось аудитами Рахункової палати у 2018 та 2020 роках.
Дії учасників, про які зазначено у підозрі, не могли перебувати в причинному зв'язку із заявленими стороною обвинувачення наслідками. Закупівлю проводив тендерний комітет ДП «УСС», який визначав переможця і погоджував запропоновані ним умови. Відтак дії виконавців, на які посилається сторона обвинувачення, не перебувають у прямому причинному зв'язку із зазначеними наслідками, що підтверджує необґрунтованість підозри. Закупівля проводилась за процедурою відкритих торгів, що не обмежувало коло учасників.
Висновок експерта № 65/24 від 06.08.2024 за результатами товарознавчої експертизи вважає необ'єктивним та недостовірним, оскільки в ньому не наведено відомостей, які вказують на характеристики ліцензій, технічну підтримку, які використовувалась для порівняння та можуть суттєво впливати на вартість об'єкту дослідження.
ОСОБА_8 переконаний, що йому повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, відомості про яке не внесено до ЄРДР, оскільки наведені в підозрі обставини кримінальних правопорушень не співпадають з інформацією, вказаною у витязі з ЄРДР. Відтак висновок слідчого судді, що відомості про інкримінований підозрюваному злочин було внесено в ЄРДР і щодо нього розпочалось досудове розслідування, є безпідставним, таким, що не відповідає фактичним обставинам.
Заявляє про відсутність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України. Прокурором не надано доказів ухилення ним від досудового слідства, навпаки вважає, що своїми діями лише сприяв досудовому розслідуванню. Вважає, що майже за 5 років слідство могло отримати всі необхідні документи та речі. Наголошує, що наразі працює в приватній сфері, зв'язків з посадовими особами на державній службі не має, перетинав кордон лише одного разу в 2018 році у зв'язку з службовою необхідністю, в нього та його сім'ї відсутнє майно закордоном. Вважає, що слідчий суддя не врахував його стан здоров'я, за якого він пересувається виключно за допомогою ходуль у зв'язку з чим потребує оперативного втручання, наявність на утриманні батьків похилого віку, що потребують постійного догляду.
Визначений слідчим суддею розмір застави вважає непомірним, таким, що не відповідає його матеріальному стану. З матеріалів справи вбачається, що в підозрюваного та його сім'ї відсутня можливість сплати суми застави. До повідомлення про підозру він взяв кредит на 1,75 млн грн під заставу квартири у зв'язку з необхідністю проведення ремонтних робіт в будинку, де проживає його сім'я. Дана обставина вказує на відсутність можливості сплатити визначену слідчим суддею заставу в розмірі 6 000 000 грн. Маючи непогашене зобов'язання він також позбавлений можливості перепозичити або взяти додатковий кредит для її внесення.
За результатами розгляду апеляційної скарги за участю прокурора, підозрюваного та його захисників колегія суддів дійшла таких висновків.
Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК.
Застосовуючи до підозрюваного запобіжний захід у виді застави, слідчий суддя виходив з того, що наведені у клопотанні обставини в сукупності з доданими матеріалами дають підстави вважати обґрунтованою підозру ОСОБА_8 в інкримінованому кримінальному правопорушенні.
ЇЇ обґрунтованість підтверджена дослідженими в судовому засіданні матеріалами: заявою від 07.12.2020 Голови правління ГО «Розумна сила» ОСОБА_13 про вчинення злочинів службовими особами Мінсоцполітики, ПФУ, Мінцифри та ТОВ «НВП «Медирент»; протоколами допиту свідка ОСОБА_14 - заступника Голови правління ГО «Розумна сила» від 19.01.2021 та 26.05.2021; протоколом допиту свідка ОСОБА_15 від 25.03.2021; протоколом допиту свідка ОСОБА_16 від 05.04.2021; протоколами допиту свідка ОСОБА_17 від 07.04.2021 та 02.11.2021; протоколом допиту свідка ОСОБА_18 від 16.02.2022; листом Мінсоцполітики від 02.02.2021 про обставини впровадження та зупинення реалізації в Мінсоцполітики проекту E-SOCIAL та запровадження і реалізація проекту ЄІССС; листом керівника проекту TAPAS від 10.02.2021; листом Мінсоцполітики від 17.01.2022 про фінансування експериментального (пілотного) проекту ЄІССС Фондом TAPAS та проведення публічних закупівель ПАК для ЄІССС; протоколом огляду від 08.09.2022 матеріалів кримінального провадження №12019000000000835; листами представництва компанії Oracle від 10.02.2023, 08.08.2023; техніко-економічним обґрунтуванням ЄІССС, затвердженим заступником Міністра соціальної політики України з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації ОСОБА_10 07 вересня 2021 року; листом ТОВ «ІТ Дістрібьюшн» від 25.06.2025; рішенням Антимонопольного комітету України від 05.12.2024 № 486-р; протоколом огляду від 31.08.2025 матеріалів НСРД - аудіо-, відеоконтроль ОСОБА_10 ; протоколом НСРД від 24.06.2021 зняття інформації з електронних інформаційних систем ОСОБА_10 (ноутбук Asus); протоколом НСРД від 25.08.2021 зняття інформації з електронних інформаційних систем ОСОБА_10 (ноутбук Asus); протоколом НСРД від 29.10.-01.11.2021 зняття інформації з електронних інформаційних систем ОСОБА_10 ; протоколом огляду від 13-27.10.2022 документів та електронних носіїв інформації; протоколом огляду від 11.08.2025 відомостей з ноутбука ОСОБА_9 ; протоколом огляду від 02.11-22.12.2022 відомостей з телефону ОСОБА_12 ; протоколом огляду від 21.08.2025 відомостей з телефону ОСОБА_12 (iPhone 12); протоколом огляду від 25.08.2025 телефону ОСОБА_19 ; протоколом огляду від 24.07.2025 руху коштів по банківських рахунках Мінсоцполітики, ТОВ «Інфосейф Інноваційні Технології», ТОВ «Сучасні Айті Технології» та ТОВ «ІТ Дістрібьюшн»; протоколом огляду від 06.09.2025; протоколом огляду від 21.05.2025 документів; висновком експерта № 65/24 від 06.08.2024 за результатами проведення судової товарознавчої експертизи; висновком експерта № 301/1/25 від 23.07.2025 за результатами проведення судової комісійної економічної експертизи, а також іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.
Колегія суддів погоджується з висновком слідчого судді про обґрунтованість підозри ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 364 КК України.
Цей стандарт доказування не вимагає існування доказів, достатніх для пред'явлення обвинувачення чи ухвалення обвинувального вироку. Якщо слідчий суддя, ретельно дослідивши матеріали кримінального провадження, дійде висновку про ймовірність вчинення особою кримінального правопорушення, підозра вважається обґрунтованою.
У частині твердження сторони захисту щодо необ'єктивності, недостовірності Висновку експерта № 65/24 від 06.08.2024 за результатами товарознавчої експертизи, слід відзначити, що слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення винуватості чи невинуватості особи у вчиненні злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї запобіжного заходу.
Колегія суддів відхиляє доводи підозрюваного, що експертиза не містить відомостей, які вказують на характеристики ліцензій, технічну підтримку, які використовувалась для порівняння, оскільки види примірників програмного забезпечення, зазначені в Специфікації на Товар, що є додатком до договору про закупівлю серверного обладнання, аналогічні програмному забезпеченню, вартість якого досліджувалось експертом (Oracle Database Enterprise Edition - Processor Perpetual, Oracle Partitioning - Processor Perpetual, Oracle Diagnostics Pack - Processor Perpetual, Oracle Tuning Pack - Processor Perpetual, Exadata Storage Server Software - Disk Drive Perpetual).
Колегія суддів відхиляє твердження ОСОБА_8 , що наведені в підозрі обставини кримінальних правопорушень не співпадають з інформацією, вказаною у витязі з ЄРДР. Наведений в ньому короткий виклад обставин та кваліфікація за статтею Кримінального кодексу України, відповідає кваліфікації злочину, змісту та суті підозри.
Також слідчий суддя виходив з того, що існують ризики переховування від органів досудового розслідування та суду; знищення, схову або спотворення речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконного впливу на свідків, інших підозрюваних, експертів у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється. Кожен з цих ризиків слідчим суддею належним чином обґрунтовано.
Ним враховано тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному за умови доведеності його вини у вчинені інкримінованого злочину, характер та обставини його вчинення у співучасті. Також слідчий суддя виходив з того, що підозрюваний: є особою з інвалідністю ІІ групи, у зв'язку з чим може безперешкодно покинути територію України; будучи раніше народним депутатом України та Головою правління Пенсійного фонду України у 2007-2010 та 2014 - 2018 роках встановив стійкі зв'язки із чинними та колишніми посадовими особами державних, правоохоронних та судових органів, які може використати для переховування від органу досудового слідства, впливу на свідків або перешкоджання слідству; має достатні фінансові ресурси для перебування за межами України.
Слідчий суддя дійшов висновку, що стороною обвинувачення не доведено існування ризику вчинити інше кримінальне провадження, з чим погоджується колегія суддів.
У відповідності до ч.1 ст.182 КПК України застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов'язків.
Розмір застави визначається слідчим суддею з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст. 177 КПК України. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Згідно п. 2 ч. 5 ст.182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, визначається у межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.
Зважаючи на тяжкість та характер злочину, в якому підозрюється ОСОБА_8 , а також інкримінування вчинення злочину у складі організованої групи, слідчий суддя дійшов висновку, що застава у сумі до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб не здатна забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків та не буде достатнім стримуючим фактором для запобігання існуючим ризикам кримінального провадження. Тому слідчий суддя вважав за доцільне визначити заставу у розмірі, який перевищує встановлений п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України. Однак зазначений стороною обвинувачення розмір застави у сумі 14 997 684 гривень вважає надмірно високим та необґрунтованим.
Так, згідно з відомостями Державного реєстру фізичних осіб - платників податків, протягом 1998 року та 1 півріччя 2025 року ОСОБА_8 нараховано дохід в розмірі 28 525 998 гривень.
Відповідно до декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2024 звітний рік, поданої дружиною підозрюваного ОСОБА_20 , дохід ОСОБА_8 у вигляді пенсійних виплат складав 252 460 грн, заробітної плати - 1 066 150 грн. Дохід дружини у вигляді заробітної плати становив 1 551 763 грн. Крім цього, у ОСОБА_8 наявні грошові активи у вигляді готівкових коштів на суму 20 000 доларів США, а його дружина має у власності грошові активи на суму 30 000 доларів США.
У власності ОСОБА_20 перебуває домоволодіння загальною площею 542,2 м2, розташованого в селі Мала Олександрівка Бориспільського району Київської області; земельної ділянки площею 0,2501 га, розташованої в АДРЕСА_1 та земельна ділянка площею 0.1000 га, розташована в селі Ісаї Турківського району Львівської області; 1/5 квартири площею 60,5 м2 в м. Києві, квартира площею 44,4 м2 в м. Києві; транспортний засіб MITSUBISHI OUTLANDER 2019 року випуску д.н. НОМЕР_1 .
Практика ЄСПЛ не заперечує врахування кола оточення особи при визначенні розміру застави. Тому обґрунтовано прийнято до уваги особисту власність близького кола оточення ОСОБА_8 з точки зору спроможності внести заставу в такому розмірі, який здатний забезпечити належне виконання підозрюваним своїх процесуальних обов'язків.
Враховуючи обставини кримінального правопорушення, дані про особу підозрюваного, його майновий та сімейний стан, а також встановлені ризики, слідчий суддя дійшов висновку, що застава в розмірі 2 000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 6 056 000 гривень є достатньою для забезпечення виконання підозрюваним процесуальних обов'язків, запобіганню ризикам, не є непомірною.
Колегія суддів не у повній мірі погоджується із визначеним слідчим суддею розміром застави.
Встановлено, що у підозрюваного наявні сталі соціальні зв'язки на території України, він має на утриманні двох неповнолітніх дітей, є особою з інвалідністю 2 групи, обмежений в здатності самостійно переміщуватись.
Досудове розслідування в даному кримінальному провадженні триває з 15.02.2022, жодних заходів з арешту майна підозрюваного не вживалось, більшість матеріалів одержані з іншого кримінального провадження.
Крім того, ОСОБА_8 підозрюється в пособництві у вчинені кримінального правопорушення.
За таких обставин колегія суддів вважає за необхідне застосувати до підозрюваного заставу в розмірі 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 908 400 грн (дев'ятсот вісім тисяч чотириста) гривень. Такий розмір грошової застави є достатнім для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного. Обставини кримінального провадження не дають достатніх підстав для її визначення у більшому розмірі.
Застосування більш м'якого запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання, як про це просив ОСОБА_8 , було б недостатнім для контролю за його поведінкою та виконанням покладених на нього процесуальних обов'язків.
Керуючись ст. ст. 177, 194, 182, 407, 418 КПК України, колегія судів
Апеляційну скаргу ОСОБА_8 задовольнити частково.
Ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 19 вересня 2025 року про застосування до ОСОБА_8 запобіжного заходу у виді застави скасувати в частині визначеного розміру застави та постановити нову ухвалу в цій частині, якою визначити ОСОБА_8 заставу в розмірі 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 908 400 (дев'ятсот вісім тисяч чотириста) гривень.
У решті оскаржувану ухвалу слідчого судді залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та не підлягає оскарженню.
Головуючий ОСОБА_1
Судді ОСОБА_2
ОСОБА_3