Провадження № 11-кп/803/1120/25 Справа № 229/4372/24
24 вересня 2025 року м. Кривий Ріг
24 вересня 2025 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
при секретарі ОСОБА_4 ,
за участю
прокурора ОСОБА_5 ,
захисника ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривий Ріг в режимі відеоконференції матеріали кримінального провадження № 22023050000004357 відносно ОСОБА_7 за ч. 5 ст. 111-1 КК України, за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_6 , яка діє в інтересах обвинуваченого ОСОБА_8 на вирок Дружківського міського суду Донецької області від 05 грудня 2024 року, -
Вироком Дружківського міського суду Донецької області від 05 грудня 2024 року
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Олександро-Калинове Костянтинівського району Донецької області, громадянина України, раніше не судимого, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 ,
визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України та призначено йому покарання у виді 10 (десяти) років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна на користь держави та позбавленням права обіймати посади в органах державної влади, державного управління, місцевого самоврядування, пов'язаних з наданням публічних послуг, виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій на строк 15 (п'ятнадцять) років.
Згідно до вироку суду, 24 серпня 1991 року Верховною Радою Української Радянської Соціалістичної Республіки схвалено «Акт проголошення незалежності України», яким урочисто проголошено незалежність України та створення самостійної української держави - України. У преамбулі Декларації про державний суверенітет України від 16.07.1990 вказано, що Верховна Рада УРСР проголошує державний суверенітет України як верховенство, самостійність, повноту і неподільність влади Республіки в межах її території та незалежність і рівноправність у зовнішніх зносинах. Відповідно до розділу V Декларації територія України в існуючих кордонах є недоторканною і не може бути змінена та використана без її згоди.
Упродовж 2013-2014 років у зв'язку з демократичними процесами, які відбувалися в Україні, у представників влади та збройних сил російської федерації (далі - зс рф) виник злочинний умисел на вчинення протиправних дій, направлених на порушення суверенітету і територіальної цілісності України, зміну меж її території та державного кордону, на порушення порядку, встановленого Конституцією України.
Своїх злочинних цілей представники влади і зс рф вирішили досягти зокрема шляхом створення і фінансування терористичної організації на території України.
07 квітня 2014 року у м. Донецьку Донецької області за військової та організаційної підтримки російської федерації утворено квазідержавне формування «Донецьку народну республіку» (далі «днр»), яка має ознаки терористичної організації, що має у своєму складі незаконні збройні формування з числа діючих військовослужбовців збройних сил російської федерації та іррегулярних формувань укомплектованих найманцями, що відповідно до п.16 ст.1 Закону України «Про боротьбу з тероризмом» є терористичною організацією, одним із основних завдань якої є зміна меж території та державного кордону України в спосіб, що суперечить порядку, встановленому Конституцією України. В цей же день, видано «Акт про проголошення державної самостійності «Донецької народної республіки», яким публічно закликано місцеве населення до проведення 11 травня 2014 року, на порушення порядку встановленого Конституцією України, так названого «загального обласного референдуму» на території Донецької області, з питання визнання державної самостійності «Донецької народної республіки», зміни меж території або державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, а саме незаконного виведення з-під юрисдикції України окремих адміністративно-територіальних одиниць Донецької області.
Проте положеннями статей 1 та 2 Конституції України визначено, що Україна є суверенною та незалежною, демократичною, соціальною, правовою, унітарною державою, суверенітет України поширюється на всю її територію, яка в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканою.
Відповідно до ч. 1 ст. 17, ч. 1 ст. 65 Конституції України захист незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України є справою всього Українського народу та обов'язком громадян України, а на території України збороняється створення і функціонування будь-яких збройних формувань, не передбачених законом.
Організація і порядок проведення референдумів та територіальний устрій України, згідно з положеннями ст. 92 Конституції України, визначаються виключно законами України.
Статтями 132, 133 Конституції України визначено, що територіальний устрій України ґрунтується на засадах єдності та цілісності державної території, поєднання централізації та децентралізації у здійснені державної влади, збалансованості і соціально-економічного розвитку регіонів, з урахуванням їх історичних, економічних, екологічних, географічних і демографічних особливостей, етнічних і культурних традицій. До системи адміністративно-територіального устрою України входить АР Крим, області, зокрема, Донецька область, а також райони, міста, райони у містах, селища і села.
Так, ст. 7 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» місцевий референдум є формою вирішення територіальною громадою питань місцевого значення шляхом прямого волевиявлення. Предметом місцевого референдуму може бути будь-яке питання, віднесене Конституцією України, цим та іншими законами до відання місцевого самоврядування. Крім того, на місцевий референдум не можуть бути винесені питання, віднесені законом до відання органів державної влади.
Згідно з вимогами ст. 72, 73 Конституції України питання про зміну території України вирішуються виключно всеукраїнським референдумом, який призначається Верховною Радою України або Президентом України відповідно до їхніх повноважень, встановлених Конституцією, та проголошується за народною ініціативою на вимогу не менш як трьох мільйонів громадян України, які мають право голосу, з умови, що підписи щодо призначення референдуму зібрано не менш як у двох третинах областей і не менш як по сто тисяч підписів у кожній області.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Вказана терористична організація «днр» має: конкретних лідерів, які підтримують між собою тісні взаємозв'язки; чітку ієрархію та структуру, яка складається з політичного та силового блоків, керівники та учасники яких підпорядковуються лідерам організацій; а також розподіл функцій між її учасниками, на яких покладені відповідні обов'язки згідно з єдиним планом спільних злочинних дій.
Так, на учасників силового блоку покладаються наступні обов'язки:
-систематична організація та здійснення актів застосування збройної сили проти держави України у особі представників сил АТО, зокрема ведення збройного опору, незаконної протидії та перешкоджання виконанню службових обов'язків співробітниками правоохоронних органів України і військовослужбовцями Збройних Сил України та інших військових формувань, задіяними у проведенні антитерористичної операції;
-створення не передбачених законом озброєних підрозділів та участь у їх діяльності;
-вербування нових учасників до складу силового блоку терористичних організацій «днр» та, організація їх у групи, навчання, озброєння та керівництво їхніми діями;
-захоплення населених пунктів, будівель, військових частин та інших об'єктів на території Донецької області;
-вчинення терористичних актів та диверсій на інший території України;
-захоплення чи заволодіння у інший спосіб зброєю, боєприпасами, вибуховими речовинами, військовою технікою, транспортними засобами, а також будівництво укріплень з метою протидії діяльності осіб, задіяних у ході проведення АТО та забезпечення власної злочинної діяльності;
-викрадення осіб з метою отримання матеріальної вигоди та залякування мешканців, які підтримують діючу владу в Україні;
-силова підтримка учасників політичного блоку незаконних утворень «днр», захоплення, а також укріплення та охорона зайнятих ними будівель та споруд;
-організація поставок зброї, боєприпасів, вибухових речовин, військової техніки та їх розподіл серед учасників терористичної організації.
-Водночас на учасників політичного блоку покладаються обов'язки:
-створення так званих «органів державної влади «днр» та організація їх діяльності;
-видача документів, які мають ознаки нормативно-правових актів, від імені нікчемних у відповідності із законодавством України «органів державної влади «днр»;
-організація та проведення незаконних референдуму та виборів на територіях, підконтрольних «днр»;
-проведення агітаційної роботи серед населення Донецької області щодо діяльності терористичної організації «днр» з метою схиляння їх до участі у вказаній терористичній організації та отримання підтримки власної діяльності серед мешканців східних регіонів України;
-організація збору, отримання матеріальної і фінансової допомоги від інших учасників терористичної організації та осіб, лояльно налаштованих до їх діяльності, а також її розподілу;
-налагодження взаємодії між лідерами «днр», представниками влади та збройних сил російської федерації з метою координації дій щодо застосування актів збройної сили проти держави України, а також дій, направлених на зміну меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України;
-налагодження взаємодії з прихильниками злочинної діяльності, що перебувають за кордоном з метою координації дій, отримання матеріальної і гуманітарної допомоги та озброєння, а також залучення іноземних громадян для здійснення актів застосування збройної сили проти держави України, зокрема протидії правоохоронним органам та силам АТО;
-налагодження взаємодії з місцевими та закордонними засобами масової інформації з метою їх використання для агітацій, висвітлення діяльності «днр», дискредитації діяльності органів державної влади України і осіб, задіяних у ході проведення антитерористичної операції, та формування думки серед населення про законність власних дій, а також вчинення за їх допомогою дій, направлених на зміну меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України;
-надання матеріальної та організаційної допомоги учасникам силового блоку «днр» та для забезпечення їх протиправної діяльності;
-забезпечення учасників «днр» транспортом, символікою та агітаційними матеріалами.
На керівників блоків покладається керівництво, організація дій та контроль за діяльністю підлеглих їм співучасників злочину за допомогою керівників груп, що входять до складу вказаних блоків.
Одним із основних завдань учасників «днр» є зміна меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, утримування захопленої частини території Донецької області під своїм контролем, вплив на прийняття рішень, вчинення та не вчинення дій органами державної влади України, шляхом застосування зброї, вчинення обстрілів, вибухів, підпалів та інших дій, які створюють небезпеку для життя та здоров'я людини, заподіяння значної майнової шкоди та настання інших тяжких наслідків.
Враховуючи викладене, так звана «Донецька народна республіка» є стійким об'єднанням невизначеної кількості осіб (більше трьох), яка створена з метою здійснення терористичної діяльності, у межах яких здійснено розподіл функцій, встановлено правила поведінки, обов'язкові для цих осіб під час підготовки і вчинення терористичних актів, а тому у відповідності до абз. 19 ст. 1 Закону України «Про боротьбу з тероризмом» є терористичною організацією.
Координація діяльності цієї терористичної організації, як і її фінансове, матеріальне забезпечення, у тому числі зброєю, боєприпасами, військовою технікою, здійснюється окремими громадянами України, лояльно налаштованими до ідей та діяльності «днр», іноземними громадянами, а також окремими суб'єктами господарської діяльності.
07.04.2014 року за поданням керівника Антитерористичного центру при Службі безпеки України, погодженим із Головою Служби безпеки України, на території Донецької і Луганської областей розпочато проведення АТО із залученням ЗС України й інших військових формувань.
13.04.2014 року Радою національної безпеки і оборони України прийнято рішення «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України», яке введено в дію Указом Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» № 405/2014 від 14.04.2014, відповідно до якого на території України розпочато антитерористичну операцію. Також Указом Президента України № 116/2018 уведено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 30.04.2018 року «Про широкомасштабну антитерористичну операцію в Донецькій та Луганській областях», яким формат проведення АТО змінено на операцію об'єднаних сил із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі та стримування збройної агресії російської федерації на території Донецької та Луганської областей.
З квітня 2014 року по теперішній час учасниками терористичної організацій «днр», що реалізують злочинний умисел, щодо досягнення вищезазначених завдань, з метою порушення громадської безпеки, залякування населення, провокації воєнного конфлікту, міжнародного ускладнення та впливу на прийняття рішень органами державної влади і місцевого самоврядування, зокрема щодо визнання легітимності діяльності «днр» та влади її керівників, здійснюються захоплення адміністративних будівель і ключових об'єктів інфраструктури на території Донецької області, акти застосування збройної сили військовослужбовцям Збройних сил України, правоохоронним органам України та іншим представникам сил антитерористичної операції у відновленні територіальної цілісності України та забезпеченні правопорядку, вчиняються інші злочини.
Як наслідок, під контролем представників терористичної організації «днр» опинилась частина території Донецької області, визначена постановою Верховної Ради України № 254-VIII від 17.03.2015 «Про визнання окремих районів, міст, селищ і сіл Донецької та Луганської областей тимчасово окупованими територіями», постановою Верховної Ради України № 252-VIII від 17.03.2015 «Про визначення окремих районів, міст, селищ і сіл Донецької та Луганської областей, в яких запроваджується особливий порядок місцевого самоврядування».
Відповідно до п.п. 6, 7 ч. 1 ст. 11 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», окупаційна адміністрація російської федерації - сукупність державних органів і структур російської федерації, функціонально відповідальних за управління тимчасово окупованими територіями та підконтрольних російській федерації самопроголошених органів, які узурпували виконання владних повноважень на тимчасово окупованих територіях та які виконували чи виконують властиві органам державної влади чи органам місцевого самоврядування функції на тимчасово окупованій території України, в тому числі органи, організації, підприємства та установи, включаючи правоохоронні та судові органи, нотаріусів та суб'єктів адміністративних послуг.
Тимчасово окупована російською федерацією територія України (тимчасово окупована територія) - це частини території України, в межах яких збройні формування російської федерації та окупаційна адміністрація російської федерації встановили та здійснюють фактичний контроль або в межах яких збройні формування російської федерації встановили та здійснюють загальний контроль з метою встановлення окупаційної адміністрації російської федерації.
Чисельні злочини, вчинені представниками терористичної організації «днр» або за їх участі знайшли своє відображення у зверненнях Верховної Ради України до міжнародних організацій та іноземних держав щодо визнання «днр» терористичною організацією. Зокрема, у Зверненні ВРУ до Організації Об'єднаних Націй, Європейського Парламенту, Парламентської Асамблеї Ради Європи, Парламентської Асамблеї НАТО, Парламентської Асамблеї ОБСЄ, Парламентської Асамблеї ГУАМ, національних парламентів держав світу про визнання російської федерації державою-агресором, затвердженому Постановою Верховної Ради України від 27 січня 2015 року за № 129-VIII, та Зверненні до Європейського Парламенту, Парламентської Асамблеї Ради Європи, національних парламентів держав-членів ЄС, США, Канади, Японії та Австралії щодо масового розстрілу людей під Волновахою в Україні, затвердженому Постановою ВРУ від 14.01.2015 за № 106-VIII, Постанові ВРУ «Про Заяву Верховної Ради України «Щодо протидії поширенню підтриманого Російською Федерацією міжнародного тероризму» від 22.07.2014 за № 1597-VII, Постанові ВРУ «Про Заяву Верховної Ради України «Про відсіч збройній агресії Російської Федерації та подолання її наслідків» від 21.04.2015 за № 337-VIII, Постанові ВРУ «Про Заяву Верховної Ради України «Про трагічну загибель людей внаслідок терористичного акту над територією України» від 22.07.2014 за № 1596-VII, Постанові ВРУ «Про Заяву Верховної Ради України «Про визнання Україною юрисдикції Міжнародного кримінального суду щодо скоєння злочинів проти людяності та воєнних злочинів вищими посадовими особами Російської Федерації та керівниками терористичних організації «ДНР» та «ЛНР», які призвели до особливо тяжких наслідків та масового вбивства українських громадян» від 04.02.2015 за № 145-VIIІ.
Факт створення «днр» за підтримки та під контролем російської федерації визнано Резолюцією ПАРЕ від 12.10.2016 року. При цьому в Резолюції зазначено, що «днр» та всі її «установи» не мають будь-якої легітимності у відповідності з українським або міжнародним правом. Це стосується всіх їхніх «установ», включаючи «суди», створені владою de facto/фактичною владою.
Всупереч нормам Конституції та законами України, Гаазьким конвенціям 1907 року, IV Женевської конвенції 1949 року, а також всупереч Меморандуму про гарантії безпеки у зв'язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї 1994 року, Договору про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною і російською федерацією 1997 року та іншими міжнародно-правовими актами Президент російської федерації (далі - рф) ОСОБА_9 , а також інші невстановлені на цей час представники влади рф, діючи всупереч вимогам п. п. 1, 2 Меморандуму про гарантії безпеки у зв'язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї від 05.12.1994, принципам Заключного акту Наради з безпеки та співробітництва в Європі від 01.08.1975 та вимогам ч. 4 ст. 2 Статуту ООН і Декларацій Генеральної Асамблеї Організації Об'єднаних Націй від 09.12.1981 № 36/103, від 16.12.1970 № 2734 (ХХV) від 21.12.1965 № 2131 (ХХ), від 14.12.1974 № 3314 (ХХІХ), спланували, підготували і розв'язали агресивну війну та воєнний конфлікт проти України, а саме віддали наказ на вторгнення підрозділів збройних сил рф (далі по тексту - зс рф) на територію України.
Так, 24.02.2022 року на виконання вищевказаного наказу військовослужбовці зс рф шляхом збройної агресії, із застосуванням зброї незаконно вторглись на територію Україну через державні кордони України в Автономній республіці Крим, Донецькій, Луганській, Харківській, Херсонській, Миколаївській, Сумській, Чернігівській, інших областях та здійснили збройний напад на державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, військові частини, інші об'єкти, які мають важливе народногосподарське чи оборонне значення, житлові масиви та інші цивільні об'єкти та здійснили окупацію частини території України, чим вчинили дії з метою зміни меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, що продовжується по теперішній час та призводить до загибелі значної кількості людей та інших тяжких наслідків.
До участі у військовій агресії російської федерації проти України керівництвом окупаційної адміністрації рф задіяно створені на тимчасово окуповані території Донецької області не передбачені законом збройні формування.
24 лютого 2022 року указом Президента України № 64/2022 у зв'язку з військовою агресією рф проти України на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини 1 статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено воєнний стан на всій території України, який у подальшому був неодноразово продовжений та діє по теперішній час.
З метою забезпечення роботи окупаційних органів влади у районних центрах та містах на території Донецької області, де органи влади України тимчасово не здійснюють своїх повноважень, керівниками так званої «днр» за вказівки невстановлених представників рф створено не передбачені законодавством України так звані «державні адміністрації». З метою надання вигляду законності їх діяльності так званими органами влади «днр прийнято ряд документів із ознаками нормативності, проте які є нікчемними відповідно до законодавства України, зокрема:
-так звану Конституцію «днр» від 14.05.2014, у ст. 54 якої вказано, що адміністративно-територіальними одиницями «днр» є райони та міста республіканського значення;
-так звану Постанову «Ради міністрів днр» «Про введення державних адміністрацій на звільнених територіях Донецької народної республіки» № 32-6 від 08.09.2014, у якій зазначено, що Голови «державних адміністрацій» в адміністративно-територіальних одиницях призначаються розпорядженням Голови ради міністрів «днр»;
-так званий Указ «Голови днр «Про прийняття тимчасового (типового) положення про місцеві адміністрації Донецької народної республіки» № 13 від 19.01.2015, відповідно до якого з метою «нормального функціонування та життєдіяльності підприємств та організацій, розташованих на звільненій території», тобто території, яка перебуває під контролем учасників терористичної організації «днр» створюються так звані «державні адміністрації.
На підставі вказаних нікчемних документів, на порушення порядку, встановленого Конституцією України, Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та інших нормативно-правових актів, на території міста Ясинувата Донецької області, яка є невід'ємною складовою частиною території України, так званим указом ватажка терористичної організації «днр» незаконно створено місцеву адміністрацію «днр» - «адміністрацію міста Ясинувата» (Донецька область, м. Ясинувата, вул. Орджинікідзе, 147), зокрема указом № 23 від 24.01.2019 головою якої призначено ОСОБА_7 .
Також встановлено, що на тимчасово окупованій території Донецької області представниками так званої «Донецької народної республіки», підконтрольними державі-агресору - російській федерації, організовано та забезпечено діяльність незаконних органів влади, зокрема 31.03.2023 року прийнято так званий закон "про утворення на території Донецької народної республіки міських округів та муніципальних округів, встановлення їх кордонів", з реєстраційним номером 438-ІНСІ, згідно з яким Ясинуватський район включено до переліку муніципальних округів, утворених на території «Донецької народної республіки» - «Ясинуватський муніципальний округ (адміністративний центр - місто Ясинувата)».
15.06.2023 року центральною виборчою комісією російської федерації винесено постанову № 119/946-8 «про призначення виборів депутатів народної ради Донецької народної республіки та виборів депутатів представницьких органів муніципальних утворень на території Донецької народної республіки», тобто на тимчасово окупованій території Донецької області.
Відповідно до вказаної постанови на території так званої «Донецької народної республіки» призначено проведення 10 вересня 2023 року незаконних виборів т.зв. «депутатів народної ради Донецької народної республіки та виборів депутатів представницьких органів муніципальних утворень на території Донецької народної республіки».
21 вересня 2023 року відбулося перше пленарне засідання так званої «ради муніципального округу муніципального утворення Ясинуватського муніципального округу Донецької народної республіки», на якому прийнято ряд рішень, серед яких - рішення «Про наділення представницького органу Ясинуватського муніципального округу правами юридичної особи», внаслідок чого розпочав свою діяльність незаконний орган влади, створений на тимчасово окупованій території Ясинуватського району, який відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 11 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» є окупаційною адміністрацією держави-агресора.
Того ж дня т.зв. «Ясинуватська муніципальна рада днр» прийняла рішення № 20 «Про затвердження порядку обрання голови новоствореного Ясинуватського муніципального округу Донецької народної республіки», відповідно до якого голова муніципального утворення обирається таємним голосуванням з використанням бюлетенів на строк повноважень «Ясинуватської муніципальної ради днр» з числа кандидатів, поданих головою донецької народної республіки, та очолює адміністрацію - «Адміністрацію Ясинуватського муніципального округу Донецької народної республіки».
Так, громадянин України ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , будучи т.зв. «головою адміністрації міста Ясинувата днр», усвідомлюючи вищенаведені обставини, діючи умисно, з метою заняття керівної посади у незаконно створеному органі влади «муніципальному утворенні Ясинуватського муніципальному окрузі Донецької народної республіки», тобто посаду пов'язану з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно - господарських функцій, будучи добровільно висунутим т.зв. «головою донецької народної республіки», 27.09.2023 року знаходячись у м. Ясинувата Донецької області (більш точне місце не встановлено), відповідно до рішення т.зв. «Ясинуватського муніципальному округа» № 20 «Про обрання голови муніципального утворення Ясинуватського муніципального округу Донецької народної республіки», більшістю голосів обраний «головою Ясинуватського муніципального округу Донецької народної республіки» строком на 5 років, та з того часу почав виконувати повноваження пов'язанні з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, передбачених статтею 30 т.зв. «устава муніципального утворення Ясинуватський муніципальний округ дрн» - № 27 від 10.11.2023 року, а саме:
-представляє округ та Адміністрацію округу у відносинах з органами місцевого самоврядування інших муніципальних утворень, органами державної влади, громадянами та організаціями, без довіреності діє від імені округу та Адміністрації округу;
-забезпечує здійснення органами місцевого самоврядування округу повноважень щодо вирішення питань місцевого значення та окремих державних повноважень, переданих органам місцевого самоврядування федеральними законами та законодавством донецької народної республіки;
-підписує та оприлюднює нормативні правові акти, прийняті Ясинуватським муніципальним округом;
-у відповідності до законодавства погоджує кандидатури громадян, представлених до державних нагород;
-вправі вимагати скликання позачергового засідання Ясинуватського муніципального округу;
-видає у межах своїх повноважень правові акти;
-здійснює повноваження у сфері муніципально-приватного партнерства, передбачені Федеральним законом від 13 липня 2015 р. № 224-Ф3 «Про державно-приватне партнерство, муніципально-приватне партнерство в російській федерації та внесення змін до окремих законодавчих актів російської федерації»;
-керує роботою адміністрації округа на основі єдиноначальності;
-приймає участь в роботі Ясинуватського муніципального округу з правом дорадчого голосу;
-бере участь в засіданнях робочих органів Ясинуватського муніципального округу;
-вносить на розгляд Ясинуватського муніципального округу нормативно правові акти Ясинуватського муніципального округу, що передбачають встановлення, зміну та скасування місцевих податків і зборів, здійснення видатків із коштів бюджету округу. У разі внесення на розгляд Ясинуватського муніципального округу нормативних правових актів Ясинуватського муніципального округу, що передбачають встановлення, зміну та скасування місцевих податків і зборів іншими суб'єктами правотворчої ініціативи, дає в обов'язковому порядку висновок на внесені акти;
-подає на затвердження Ясинуватського муніципального округу проект стратегії соціально-економічного розвитку округу та звіт про її реалізацію, проект структури Адміністрації округу;
-затверджує відповідно до структури та в межах відділених бюджетних асигнувань штатний розпис Адміністрації округу;
-призначає на посаду та звільняє від займаної посади муніципальних службовців Адміністрації округу, які заміщають вищі посади муніципальної служби, керівників інших органів місцевого самоврядування, керівників муніципальних підприємств та установ, вживає до них заходів заохочення та дисциплінарної відповідальності, якщо інше не встановлено дійсним Уставом. Голова округу після призначення заступників голови Адміністрації округу, керівників інших органів місцевого самоврядування округу представляє вказаних осіб Ясинуватського муніципального округу та найближчому засіданні Ясинуватського муніципального округу;
-затверджує положення галузевих (функціональних) та територіальних органах Адміністрації округу, не маючих статусу юридичної особи, посадові інструкції керівників структурних підрозділів Адміністрації округу;
-керує та розпоряджається муніципальною власністю округу у порядку, встановленому Ясинуватським муніципальним округом;
-здійснює керівництво цивільною обороною на території округу та заходи щодо захисту населення у надзвичайних ситуаціях;
-приймає рішення про освіту постійно діючих при Адміністрації округу комісій та організації контролю над їх діяльністю, відповідно до законодавства російської федерації;
-організовує роботу з виконання Адміністрацією округу та муніципальними підприємствами та установами законів та інших нормативних правових актів органів державної влади, нормативних правових актів органів місцевого самоврядування округу на території округу;
-з питань своєї компетенції має право доручати виступати в суді від свого імені юридичним чи фізичним особам у порядку, встановленому законодавством;
-відкриває та закриває особові рахунки Адміністрації округу у відділеннях федерального казначейства округу, розпоряджається коштами Адміністрації округу, підписує фінансові документи;
-приймає рішення щодо підготовки генерального плану округу та пропозицій про внесення до нього змін, затверджує план реалізації генерального плану округу;
-приймає рішення про підготовку проекту правил землекористування та забудови округу, направлення проекту правил землекористування та забудови округу до Ясинуватського муніципального округу або про відхилення проекту правил землекористування забудови округи та направлення його на доопрацювання із зазначенням дати його повторного подання у порядку, встановленому Містобудівним кодексом російської федерації;
-здійснює інші повноваження у відповідності до законодавства російської федерації.
Отже, громадянин України ОСОБА_7 , у період часу з 27 вересня 2023 року, до теперішнього часу, перебуваючи на вказаній посаді, виконує організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські функцій у незаконних органах влади, створених на тимчасово окупованій території, у тому числі в окупаційній адміністрації російської федерації, а саме в т.зв. «Ясинуватському муніципальному округу Донецької народної республіки» в окупованому м. Ясинувата, Донецької області, в будівлі Адміністрації Ясинувататського муніципального округу Донецької народної республіки за адресою: Донецька область м. Ясинувата, вул. Орджинікідзе, 147.
На вказаний вирок суду захисником ОСОБА_6 , яка діє в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 було подано апеляційну скаргу, в якій вона просить вирок Дружківського міського суду Донецької області від 05 грудня 2024 рокускасувати та закрити кримінальне провадження на підставі п. 3 ч. 1 ст. 373 КПК України. Зазначає, що під час судового розгляду не доведена добровільність зайняття обвинуваченого посади.
Обвинувачений ОСОБА_7 повідомлена належним чином про дату, час та місце розгляду справи, до Дніпровського апеляційного суду в м. Кривий Ріг не з'явився, клопотань про відкладення розгляду справи або про бажання приймати участь під час апеляційного розгляду не надходило.
Заслухавши суддю-доповідача, захисника ОСОБА_6 , яка підтримала доводи своєї апеляційної скарги та наполягала на її задоволенні, думку прокурора ОСОБА_5 ,який заперечував проти доводів апеляційної скарги захисника, дослідивши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного висновку.
Згідно з вимогами ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим, тобто, його має бути ухвалено компетентним судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 КПК України. Також суд у своєму рішенні повинен навести належні, достатні мотиви та підстави його ухвалення.
На думку колегії суддів, вказані вимоги судом І інстанції виконанні в повному обсязі.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Висновок суду І інстанції про доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_7 у вчиненні зазначених у вироку злочинних дій, є обґрунтованим, підтверджується зібраними та дослідженими в судовому засіданні доказами, які є належними, допустимими та поза розумним сумнівом підтверджують провину обвинуваченого ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованого йому злочину.
З апеляційної скарги захисника вбачається, що вона оскаржує лише добровільність зайняття обвинуваченим ОСОБА_7 посади, а тому, колегія суддів, відповідно до вимог ч. 1 ст. 404 КПК України, переглядає оскаржуваний вирок суду першої інстанції лише в межах апеляційної скарги.
На думку колегії суддів, доводи апеляційної скарги захисника ОСОБА_10 , що добровільність зайняття обвинуваченою посади, нібито, не доведена під час судового розгляду, не є слушними, з огляду на наступне.
З матеріалів справи вбачається, що обвинувачений ОСОБА_7 має достатній життєвий та професійний рівень і підготовку, щоб усвідомлювати суспільну небезпеку своїх дій, передбачати їх суспільно-небезпечні наслідки. Обвинувачений ОСОБА_7 , маючи громадянські права, може не підтримувати політичний режим країни, в якій проживає, працевлаштуватися на території іншої країни тощо, але при цьому він не отримує права допомагати державі-агресору у створенні та функціонуванні певної вертикалі незаконних органів влади, що фактично шкодить незалежності, суверенітетові та територіальній цілісності України, тим більше, як представник такого незаконного органу влади.
Колегія суддів зазначає, що під час судового розгляду цього кримінального провадження суду не надано жодних доказів, які вказували б на те, що обвинувачений ОСОБА_7 , який є громадянином України, вчинив інкриміновані йому дії під безпосереднім впливом фізичного примусу, внаслідок якого він не міг керувати своїми вчинками, чи психічного примусу, за умови, що такі дії були необхідними для усунення небезпеки, що безпосередньо загрожувала йому чи охоронюваним законом його правам або правам інших осіб, а також суспільним інтересам чи інтересам держави, якщо цю небезпеку в цій обстановці не можна було усунути іншими засобами і, якщо, при цьому не було допущено більш значної шкоди, ніж відвернена шкода (або, хоча шкода була і більш значною, але внаслідок сильного душевного хвилювання, викликаного небезпекою, особа не могла оцінити відповідність заподіяної шкоди цій небезпеці).
За таких обставин, на думку колегії суддів, обвинувачений ОСОБА_7 добровільно обійняв посаду у незаконному органі влади, створеному на тимчасово окупованій території України, а будь-які докази, що обвинуваченого примушували до вчинення таких дій, у матеріалах кримінального провадження відсутні.
У відповідності до ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого і за змістом ст. 65 КК України, таке покарання повинно бути необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.
Відповідно до п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання» досліджуючи дані про особу підсудного, суд повинен з'ясувати його вік, стан здоров'я, поведінку до вчинення злочину як у побуті, так і за місцем роботи чи навчання, його минуле (зокрема, наявність не знятих чи не погашених судимостей, адміністративних стягнень), склад сім'ї (наявність на утриманні дітей та осіб похилого віку), його матеріальний стан тощо.
На думку колегії суддів міра покарання обвинуваченому ОСОБА_7 призначена у відповідності з вимогами ст. 65 КК України, з урахуванням тяжкості злочину, який відноситься до тяжких злочинів та посягає на основи національної безпеки України, що є найбільш суспільно небезпечним посяганням, цей злочин вчинений в умовах воєнного стану та збройної агресії Російської Федераціїконкретних обставин справи, даних про його особу, який раніше не судимий, на обліку у лікаря психіатра не перебуває.
Поняття судової дискреції (судового розсуду) у кримінальному судочинстві охоплює повноваження суду (права та обов'язки), надані йому державою, обирати між альтернативами, кожна з яких є законною, та інтелектуально-вольову владну діяльність суду з вирішення у визначених законом випадках спірних правових питань, виходячи із цілей та принципів права, загальних засад судочинства, конкретних обставин справи, даних про особу винного, справедливості й достатності обраного покарання тощо (постанова Верховного Суду від 01.02.2018 року у справі № 634/609/15-к).
Оскільки за вимогами ст. 65 КК України покарання повинно бути необхідним та достатнім для виправлення особи та попередження нових злочинів, колегія суддів вважає, що призначене судом І інстанції покарання у виді 10 (десяти) років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна на користь держави та позбавленням права обіймати посади в органах державної влади, державного управління, місцевого самоврядування, пов'язаних з наданням публічних послуг, виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій на строк 15 (п'ятнадцять) років, є саме таким.
Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції при розгляді справи не допущено таких суттєвих порушень КПК або КК України, які б тягли за собою скасування вироку або зміни міри покарання, всі інші доводи апеляційної скарги захисника були предметом розгляду в суді І інстанції.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 , яка діє в інтересах обвинуваченого ОСОБА_8 - залишити без задоволення.
Вирок Дружківського міського суду Донецької області від 05 грудня 2024 року відносно ОСОБА_7 - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її проголошення.
Судді: