Справа № 158/3103/24 Провадження №11-кп/802/586/25 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1
Доповідач: ОСОБА_2
23 жовтня 2025 року місто Луцьк
Волинський апеляційний суд в складі:
головуючого судді - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
з участю
секретаря судового засідання - ОСОБА_5 ,
прокурора - ОСОБА_6 ,
обвинуваченого - ОСОБА_7 ,
захисника ОСОБА_7 - ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду кримінальне провадження, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42024032010000086 від 07.05.2024 року, за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_8 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 на вирок Ківерцівського районного суду Волинської області від 23 червня 2025 року про обвинувачення ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.336 КК України,
Даним вироком ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця села Боровичі, Маневицького району Волинської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , із повною середньою освітою, одруженого, на утриманні троє малолітніх дітей, непрацюючого, раніше не судимого,
визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.336 КК України та признаено покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки.
Строк відбування покарання ОСОБА_7 вирішено рахувати з моменту приведення вироку до виконання.
Згідно вироку суду, обвинувачений ОСОБА_7 , перебуваючи на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_2 як військовозобов'язаний, будучи 29.04.2024 року визнаним військово-лікарською комісією придатним до проходження військової служби, 29.04.2024 року отримав під підпис персональну повістку про призов на військову службу під час мобілізації, на особливий період, та необхідність з'явитися на 30.04.2024 року до пункту збору, розташованого у АДРЕСА_3 для подальшого проходження військової служби у ВЧ НОМЕР_1 , під час мобілізації, на особливий період.
Проте, ОСОБА_7 , всупереч вимог ст.65 Конституції України, ст.22 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", з метою ухилення від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, усвідомлюючи суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, умисно, будучи належним чином повідомленим про необхідність прибуття, придатним за станом здоров'я для проходження військової служби та не маючи правових підстав на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, ухилився від призову за мобілізацією, на особливий період та без поважних причин, не прибув 30.04.2024 року до пункту збору за адресою: АДРЕСА_3 для відправлення у складі команди до військової частини ВЧ НОМЕР_1 для проходження військової служби.
Таким чином, ОСОБА_7 інкримінується ухилення від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, тобто вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст.336 КК України (а.с.70-71).
В поданій апеляційній скарзі захисник ОСОБА_8 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 вказує на те, що не оспорюючи кваліфікації дій та вини у інкримінованому кримінальному правопорушенні обвинуваченого, вважає що вирок в частині призначеного покарання є явно несправедливим через суворість, а вирок в цій частині підлягає зміні.
Звертає увагу суду на те, що обвинувачений ОСОБА_7 на підставі п.3 ч.1 ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» не підлягає призову на військову службу під час мобілізації враховуючи, що на його утриманні перебувають троє дітей віком до 18 років.
Враховуючи вказану обставину на розгляд до ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_9 було надіслано заяву про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації.
Окрім цього зазначає, що вчинене обвинуваченим кримінальне правопорушення пов'язане із збігом тяжких сімейних обставин зважаючи, що в час вчинення правопорушення, на його утриманні окрім дружини, яка перебувала у відпустці по догляду за дитиною та двох малолітніх дітей, був його батько, який тяжко хворів та помер ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Враховуючи ситуацію яка склалась в його сім'ї, а саме неможливість залишити рідних без допомоги, відсутності інших осіб на кого він міг би залишити господарство, він прийняв рішення не прибути у призначений дату та час на збірний пункт, для подальшого проходження військової служби.
Також, відповідно до ст.66 КК України в даному кримінальному провадженні, обставини, що пом'якшують покарання обвинуваченого є щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, вчинення кримінального правопорушення внаслідок збігу тяжких сімейних обставин. У відповідності до ст. 67 КК України в даному кримінальному провадженні, обставини, що обтяжують покарання обвинуваченого відсутні.
Окрім цього, обвинувачений усвідомив значення та протиправній дій, має постійне місце проживання, одружений, на утриманні перебувають троє малолітні дітей, характеризується посередньо, не перебуває на обліку у лікаря психіатра та нарколога, раніше не судимий, тяжких наслідків від скоєного не наступило та кримінальне правопорушення, в якому обвинувачується ОСОБА_7 у відповідності до ст.12 КК України відноситься до категорії нетяжких.
Просить вирок Ківерцівського районного суду Волинської області від 23.06.2025 року в частині призначеного покарання змінити та призначити ОСОБА_7 покарання за ст.336 КК України із застосуванням ст.75 КК України (а.с.76-78).
До початку апеляційного розгляду захисник ОСОБА_8 подав до апеляційногосуду клопотання про звільнення ОСОБА_7 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст.336 КК України на підставі ст.48 КК України у зв'язку зі зміною обстановки (а.с.94).
Заслухавши доповідача, який виклав суть вироку суду першої інстанції, основні доводи апеляційної скарги, думку обвинуваченого та його захисника, які просили задовольнити подане ним клопотання, думку прокурора, яка не заперечувала проти задоволення клопотання захисника, апеляційний суд дійшов наступного висновку.
Згідно зі ст.404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Колегія суддів враховує правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 13.08.2019 року (справа № 537/1772/17), згідно якої суд апеляційної інстанції не позбавлений обов'язку під час апеляційного розгляду дати оцінку тому, чи виникли й існують підстави та умови для звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності, навіть якщо таких умов та підстав не існувало до моменту ухвалення вироку.
Апеляційний суд може закрити кримінальне провадження як за матеріалами, що надійшли із суду першої інстанції, так і на підставі нових матеріалів, наданих учасниками процесу або витребуваних самим апеляційним судом.
Згідно зі ч.1 ст.285 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
Інститут звільнення від кримінальної відповідальності дозволяє не застосовувати жодну із форм реалізації кримінальної відповідальності до особи (осуд, покарання чи судимість).
Статтею 48 КК України передбачено, що особу, яка вперше вчинила кримінальний проступок або нетяжкий злочин, крім корупційних кримінальних правопорушень, кримінальних правопорушень, пов'язаних з корупцією, порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, може бути звільнено від кримінальної відповідальності, якщо буде визнано, що на час кримінального провадження внаслідок зміни обстановки вчинене нею діяння втратило суспільну небезпечність або ця особа перестала бути суспільно небезпечною.
При цьому треба розрізняти зміну обстановки в широкому розумінні, тобто соціальних, економічних, політичних, духовних, міжнаціональних, воєнних, міжнародних, природних, організаційних, виробничих та інших процесів у масштабах країни, регіону, області, міста, району, підприємства, установи, організації, та у вузькому, - тобто об'єктивних (зовнішніх) умов життя, в яких перебувала особа на час вчинення злочину та які значною мірою позначались на її суспільній небезпечності.
Для застосування ст.48 КК України необхідно встановити, що після вчинення певного злочину обстановка змінилася таким чином, що вчинене діяння вже не є суспільно небезпечним. Особу можна визнати такою, що перестала бути суспільно небезпечною, у разі, коли вона сама або обстановка навколо неї зазнала таких змін, що унеможливлюють вчинення нею нового злочину.
Оскарженим вироком ОСОБА_7 засуджений за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст.336 КК України, а саме за ухилення від призову на військову службу під час мобілізації, що класифікується як нетяжкий злочин.
Згідно поданого захисником клопотання про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності за ст.336 КК України внаслідок зміни обстановки, ОСОБА_7 на даний час надано відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації строком до завершення мобілізації, що підтверджується Військово-обліковим документом сформованим у мобільному за стосунку «Резерв+» від 08.09.2025 року, який дійсний до 08.09.2026 року (а.с.95).
Відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації надана ОСОБА_7 на підставі п.3 ч.1 ст.23 Закону України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію, у зв'язку із перебуванням на його утриманні трьох дітей віком до 18 років, що підтверджується копіями свідоцтва про народження (а.с.95, 96).
Отже, з наведених документів вбачається, що на даний час обвинуваченому ОСОБА_7 на даний час надано відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації строком до завершення мобілізації.
Отже, колегія суддів вважає, що з огляду на існування зазначених вище обставин на даний час обстановка, яка оточувала обвинуваченого на момент вчинення кримінального правопорушення, змінилася таким чином, що позитивно впливає на нього і робить маловірогідним вчинення ОСОБА_7 нового тотожного або однорідного кримінального правопорушення.
За наведених обставин колегія суддів доходить висновку про можливість звільнення обвинуваченого ОСОБА_7 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст.336 КК України, на підставі ст.48 КК України у зв'язку із зміною обстановки.
Відповідно до п.1 ч.2 ст.284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Згідно ст.417 КПК України суд апеляційної інстанції, встановивши обставини, передбачені статтею 284 цього Кодексу, скасовує обвинувальний вирок чи ухвалу і закриває кримінальне провадження.
Підсумовуючи наведене, колегія суддів доходить висновку, що вирок Ківерцівського районного суду Волинської області від 23 червня 2025 року про обвинувачення ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.336 КК України підлягає скасуванню, з звільненням ОСОБА_7 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст.336 КК України, на підставі ст.48 КК України, у зв'язку із зміною обстановки, а кримінальне провадження стосовно нього закритю на підставі п.1 ч.2 ст. 284 КПК України.
Керуючись ст.ст.284, 376, 404, 405, 407, 409, 417, 418, 419, 424, 532 КПК України, суд,-
Клопотання захисника ОСОБА_8 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 задовольнити.
Вирок Ківерцівського районного суду Волинської області від 23 червня 2025 року про обвинувачення ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.336 КК України, скасувати.
Звільнити ОСОБА_7 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст.336 КК України, на підставі ст.48 КК України, у зв'язку зі зміною обстановки.
Кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42024032010000086 від 07.05.2024 року, про обвинувачення ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.336 КК України, закрити на підставі п.1 ч.2 ст.284 КПК України, у зв'язку з його звільненням від кримінальної відповідальності.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня проголошення її апеляційним судом.
Головуючий
Судді