Справа № 761/31244/25
Провадження № 1-кс/761/20573/2025
29 липня 2025 року місто Київ
Слідчий суддя Шевченківського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого слідчого відділення відділення поліції № 3 Бучанського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025110000000619 від 15 липня 2025 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України
Слідчий слідчого відділення відділення поліції № 3 Бучанського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області звернувся до слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва з клопотанням у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025110000000619 від 15 липня 2025 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.
З матеріалів клопотання вбачається, що 15.07.2025 до чергової частини відділення поліції № 3 Бучанського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області по лінії « НОМЕР_1 » надійшло повідомлення з органів охорони здоров'я про умисне вбивство. Зокрема встановлено, що 15.07.2025 близько 12 години перебуваючи в будинку за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, діючи умисно, тримаючи в руках табурет, наніс неодноразові удари по голові та верхній частині тіла матері ОСОБА_4 , спричинивши їй тілесні ушкодження у вигляді: забійних ран правої лобної і правої тім'яної ділянки голови, множинних синців верхньої кінцівки в ділянці плеч, передплічь та кисті, забійної рани лівого передпліччя в середній поверхні, від яких остання померла на місці події.
Вказане вище повідомлення зареєстровано до Журналу єдиного обліку заяв та повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події відділення поліції Бучанського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області за № 6583 від 15.07.2025 року.
15.07.2025 року слідчим слідчого відділення відділення поліції № З Бучанського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області в період часу з 19 години 30 хвилин по 21 годину 15 хвилин було проведено огляд місця події за адресою: АДРЕСА_1 , в ході якого було виявлено та вилучено наволочку фіолетового кольору зі слідами речовини бурого кольору яку поміщено до паперового конверту, наволочку білого кольору зі слідами речовини бурого кольору яку поміщено до паперового конверту, фрагмент дерев'яного табурету зі слідами речовини бурого кольору який поміщено до паперового конверту, фрагмент дерев'яної палиці від стільця зі слідами речовини бурого кольору який поміщено до паперового конверту.
16.07.2025 слідчим винесено постанову про визнання вилучених речей речовими доказами.
Слідчий подав заяву про розгляд клопотання без його участі.
Відповідно до ч. 2 ст. 172 КПК України клопотання про арешт майна проводиться без виклику власника майна.
Дослідивши матеріали справи слідчий суддя зазначає наступне.
Згідно із ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Вимогами п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України передбачено, що арешт майна допускається з метою забезпечення, зокрема: збереження речових доказів.
У випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу (ч. 3 ст. 170 КПК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Підставою для накладення арешту на майно є факт вилучення вищевказаних предметів, які мають доказове значення вчинення кримінального правопорушення.
Метою накладення арешту на вказані речові докази є їх збереження, оскільки їх повернення призведе до неминучого приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення або відчуження, з метою уникнення винною особою кримінальної відповідальності за скоєний злочин.
Згідно із ч. 11 ст. 170 КПК України, заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
Повернення вилученого майна негативно вплине на встановлення істини по кримінальному провадженню, встановлення усього кола осіб, причетних до вчинення вказаного кримінального правопорушення та унеможливить проведення судових експертиз по кримінальному провадженню.
Слідчий суддя враховує, що вилучене майно має суттєве значення для досудового розслідування цього кримінального провадження, а також може бути використане як докази факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
Арешт майна є необхідним для забезпечення збереження речових доказів, про що зазначається у клопотанні прокурора.
Незастосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт вказаного майна в подальшому може перешкодити кримінальному провадженню. На виконання вимог ч. 1 ст. 173 КПК України сторона обвинувачення довела слідчому судді необхідність арешту цього майна, а також наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 170 КПК України.
Застосування заходу забезпечення у вигляді арешту майна у вказаний спосіб відповідає належній правовій процедурі та завданням кримінального провадження.
Таким чином, клопотання слідчого про арешт майна у даному кримінальному провадженні є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст. 170-173, 309, 395 КПК України, слідчий суддя
Клопотання задовольнити.
Накласти арешт на майно, вилучене 15 липня 2025 року зп адресою: АДРЕСА_1 , а саме: наволочка фіолетового кольору зі слідами речовини бурого кольору, яку поміщено до паперового конверту; наволочка білого кольору зі слідами речовини бурого кольору, яку поміщено до паперового конверту; фрагмент дерев'яного табурету зі слідами речовини бурого кольору, який поміщено до паперового конверту; фрагмент дерев'яної палиці від стільця зі слідами речовини бурого кольору, який поміщено до паперового конверту з метою забезпечення його зберігання як речових доказів у кримінальному провадженні №12025110000000619 від 15 липня 2025 року, заборонивши вчиняти дії щодо користування, володіння та розпорядження вказаним майном.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
На ухвалу слідчого судді безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга. Якщо ухвалу суду постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Слідчий суддя ОСОБА_1