Справа № 761/30660/25
Провадження № 1-кс/761/20219/2025
25 липня 2025 року місто Київ
Слідчий суддя Шевченківського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора Офісу Генерального прокурора про арешт майна у кримінальному провадженні №42022000000001342 від 04.10.2022 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 201 КК України
Прокурор Офісу Генерального прокурора звернувся до слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва з клопотанням у кримінальному провадженні №42022000000001342 про арешт майна.
З матеріалів клопотання вбачається, що на початку 2017 року громадянин України ОСОБА_3 придбав у невстановленої особи, яка здійснювала незаконні археологічні розкопки на території Хмельницької області, з метою подальшого перепродажу бронзовий шолом (10-8 ст. до н.е.), який відповідно до висновку спеціаліста від 18.05.2023 належить до культурних цінностей, що мають історичне, художнє, етнографічне та культурне значення.
Для реставрації шолому ОСОБА_3 залучив знайомого реставратора - громадянина України ОСОБА_4 . Після чого 29.07.2017 використовуючи власний акаунт (обліковий запис) з нікнеймом - «мудрий», 29.09.2017 року розмістив в мережі Інтернет на міжнародному інтернет-аукціоні для продажу та покупки антикваріату та інших предметів колекціонування «www.violity.com» оголошення про продаж бронзового шолому (10-8 ст. до н.е.), який належить до культурних цінностей, що мають історичне, художнє, етнографічне та культурне значення.
Після розміщення вказаного оголошення, ОСОБА_3 у невстановлений час, досяг домовленості з невстановленою особою, про продаж культурної цінності, а саме бронзового шолому (10-8 ст. до н.е.), який належить до культурних цінностей, що мають історичне, художнє, етнографічне та культурне значення.
Після чого, незалежним археологом було виявлено вказаний шолом в якості лоту на британському аукціоні «Apollo», продаж якого мав відбутися 09.10.2022. Проте у зв'язку зі зверненнями археологів та журналістів до столичної поліції міста Лондон щодо сумнівного походження шолому, останній було знято з продажу. Наразі шолом знаходяться на зберіганні у аукціона «Apollo».
У зв'язку з необхідністю повернути вказаний шолом на територію України виникла потреба у проведенні обшуку та встановленні походження зазначеного шолому.
Разом з тим, відповідно до інформування ГУ «Д» № 14/4/2-6025 від 07.05.2025 громадянин України ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1, в будинку який розташований на земельній ділянці з кадастровим номером 6825287800:026001:0024. Крім того, здійсненими заходами встановлено, що за місцем фактичного проживання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , можуть зберігатись: документи (листи, чеки, товарно-транспортні накладні, конверти, супровідні документи для відправки міжнародних поштових відправлень), пакування міжнародних поштових відправлень, предмети які становлять культурну цінність та були отримані незаконним шляхом, ноутбуки, комп'ютери, мобільні термінали які використовувались ним для вчинення кримінального правопорушення.
Так, відповідно до ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва (справа № 761/28763/25, провадження № 1-кс/761/19029/2025) проведено обшук за місцем проживання ОСОБА_3 за адресою АДРЕСА_1 , в будинку який розташований на земельній ділянці з кадастровим номером 6825287800:026001:0024.
За результатом обшуку виявлено та вилучено: 1) Мобільний телефон чорного кольору в прозорому чохлі, марки «Samsung», з сім-карткою мобільного оператора «Київстар» з номером мобільного телефону НОМЕР_1 ; 2) Ноутбук чорного кольору марки «Asus», модель «Х54Н» з зарядним пристроєм.
Постановою слідчого вказані вище речі визнано речовими доказами у кримінальному провадженні № 42022000000001342 від 04.10.2022.
Прокурор надав до суду заяву, в якій просив розглянути клопотання за його відсутності та задовольнити його з підстав, які у ньому наведені.
Відповідно до ч. 2 ст. 172 КПК України клопотання про арешт майна проводиться без виклику власника майна.
Фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів не відбувалось на підставі ч.4 ст. 107 КПК України.
Дослідивши матеріали справи слідчий суддя зазначає наступне.
Згідно із ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Вимогами п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України передбачено, що арешт майна допускається з метою забезпечення, зокрема: збереження речових доказів.
У випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу (ч. 3 ст. 170 КПК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Підставою для накладення арешту на майно є факт вилучення вищевказаних предметів, які мають доказове значення вчинення кримінального правопорушення.
Метою накладення арешту на вказані речові докази є їх збереження, оскільки їх повернення призведе до неминучого приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення або відчуження, з метою уникнення винною особою кримінальної відповідальності за скоєний злочин.
Слідчий суддя враховує, що вилучене майно має суттєве значення для досудового розслідування цього кримінального провадження, а також може бути використане як докази факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
Арешт майна є необхідним для забезпечення збереження речових доказів, про що зазначається у клопотанні прокурора.
Незастосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт вказаного майна в подальшому може перешкодити кримінальному провадженню. На виконання вимог ч. 1 ст. 173 КПК України сторона обвинувачення довела слідчому судді необхідність арешту цього майна, а також наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 170 КПК України.
Застосування заходу забезпечення у вигляді арешту майна у вказаний спосіб відповідає належній правовій процедурі та завданням кримінального провадження.
Таким чином, клопотання прокурора про арешт майна у кримінальному провадженні №42022000000001342 від 04.10.2022 є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст. 170-173, 309, 395 КПК України, слідчий суддя
Клопотання задовольнити.
Накласти арешт на майно, вилучене в ході проведення обшуку у квартирі, в якій проживає ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1, в будинку який розташований на земельній ділянці з кадастровим номером 6825287800:026001:0024, а саме: 1) мобільний телефон чорного кольору в прозорому чохлі, марки «Samsung», з сім-карткою мобільного оператора «Київстар» з номером мобільного телефону НОМЕР_1 ; 2) ноутбук чорного кольору марки «Asus», модель «Х54Н» з зарядним пристроєм з метою забезпечення його зберігання як речового доказу у кримінальному провадженні №42022000000001342 від 04.10.2022, заборонивши вчиняти дії щодо користування, володіння та розпорядження вказаним майном.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
На ухвалу слідчого судді безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга. Якщо ухвалу суду постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Слідчий суддя ОСОБА_1