Справа № 930/2106/25
Провадження № 3/930/771/25
15.10.2025 року Суддя Немирівського районного суду
Вінницької області Алєксєєнко В.М.
розглянувши матеріали, які надійшли з відділу поліції №5 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, жителя АДРЕСА_1 ,
за ч.7 ст. 121, ч.3 ст.126 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
У відношенні ОСОБА_1 були складені протоколи про адміністративні правопорушенні, а саме:
згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 № 430016 від 21.08.2025 р., встановлено, що 21.08.2025 р. близько 18:30 год. в с.Ковалівка по об'їзній дорозі Ковалівка - Немирів водій гр. ОСОБА_1 керуючи ТЗ марки ВАЗ 2106 д.н.з. НОМЕР_1 , який не мав права на керування транспортним засобом. Був обмежений у праві керування транспортними засобами постановою ДВС 66451967. Під час руху керував тз у якого не працювали задні стоп сигнали чим порушив ПДР України п.31.4.7. - ч.1 ст.121 КУпАП, та під час перевірки документів було встановлено, що водій керував транспортним засобом будучи позбавленим такого права, чим порушив 2.1.а. ПДР України - ч.4 ст.126 КУпАП;
згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 № 430030 від 21.08.2025 р., встановлено, що 21.08.2025 р. близько 18:30 год. в с.Ковалівка по об'їзній дорозі Ковалівка - Немирів водій гр. ОСОБА_1 керуючи ТЗ марки ВАЗ 2106 д.н.з. НОМЕР_1 , у якого не працювали задні стоп сигнали, чим порушив ПДР України п.31.4.7., де під час перевірки документів було встановлено, що відповідно до постанови ЕНА-422/668 від 09.03.2025 водій автомобіля повторно протягом року керував транспортним засобом із технічною несправністю, чим порушив п.2.9 ПДР України - ч.7 ст.121 КУпАП.
Відповідно до ст. 36 КУпАП якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.
З врахуванням викладеного, суддя вважає за доцільне об'єднати, вказані вище справи в одне провадження.
Адмінпритягуваний ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явився, про причини неявки не повідомив, клопотання про відкладення розгляду справи до суду не надіслав, а тому у відповідності до ч. 1 ст. 268 КУпАП суддя прийшов до висновку про можливість розгляду справи за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
У силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного терміну. Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасникам справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції. Така позиція викладена в рішенні Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі «Смірнова проти України».
У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Суд при цьому враховує, що Європейський суд у своїй практиці широко тлумачить дане питання, основним у якому є доступ до суду в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.
На переконання суду, період часу, що фактично минув між складанням протоколів та розглядом справи, є об'єктивно достатнім для того, щоб особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, мала можливість отримати безпосередньо в суді або на вебресурсі «Судова влада України» відомості про розгляд його справ.
Отже, ОСОБА_1 не будучи обмеженим у своїх правах та знаючи про наявність складених відносно нього протоколів про адміністративні правопорушення, передбачені ч.3 ст.126 КУпАП та ч.7 ст.121 КУпАП, мав можливість самостійно цікавитись ходом розгляду справ про адміністративні правопорушення.
Відповідно до ст. 245 КУпАП України завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення є, зокрема, повне, всебічне і об'єктивне з'ясування обставин справи. Відповідно до п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 11.06.2004 №11 Про окремі питання, що виникають при застосуванні судами положень ст. 276 Кодексу України про адміністративні правопорушення, де зазначено, що згідно зі ст. 245 КУпАП суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення має своєчасно, всебічно, повно й об'єктивно з'ясувати обставини справи і вирішити її в точній відповідності із законом.
Суд зазначає, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення суддя, відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ч. 1 ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Дослідивши докази наявні в матеріалах справи, приходжу до висновку про недоведеність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.7 ст. 121 КУпАП.
Відповідно до ч.7 ст.121 КУпАП адміністративна відповідальність передбачена за повторне протягом року вчинення будь-якого з порушень, передбачених частиною шостою цієї статті.
Ч.6 ст.121 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за керування водієм транспортним засобом, не зареєстрованим або не перереєстрованим в Україні в установленому порядку.
Проте, як встановлено судом, згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 № 430030 від 21.08.2025 р., ОСОБА_1 керував ТЗ марки ВАЗ 2106 д.н.з. НОМЕР_1 , у якого не працювали задні стоп сигнали, чим порушив ПДР України п.31.4.7., та під час перевірки документів було встановлено, що відповідно до постанови ЕНА-422/668 від 09.03.2025 водій автомобіля повторно протягом року керував транспортним засобом із технічною несправністю, чим порушив п.2.9 ПДР України.
Таким чином, у викладеній в протоколі суті правопорушення не зазначено про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за ч.6 ст.121 КУпАП, що є необхідною умовою для кваліфікації дій особи саме за ч.7 ст.121 КУпАП; відсутні такі відомості і в матеріалах справи.
Відповідно до ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь які фактичні дані, на основі яких орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, свідків, потерпілих, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правоорушення, визначених ст.255 цього Кодексу.
З огляду на наведене вище, оскільки матеріали справи не містять належних доказів на підтвердження правильності кваліфікації правопорушення за ч.7 ст.121 КУпАП, суд дійшов висновку про недоведеність в діях особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, складу інкримінованого правопорушення.
Згідно з п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
За вказаних обставин, провадження по справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.7 ст.121 КУпАП підлягає закриттю, на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Щодо вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 126 КУпАП, то його вина доведена повністю протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 № 430016 від 21.08.2025 р., постановою про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами від 19.02.2024 р.; довідкою виданою ВП №5 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області від 23.08.2025 р. про те, що посвідчення водія рахується відсутнім; диском з відеозаписом №1 до протоколу серії ЕПР 1 № 430016 від 21.08.2025 року.
Відповідно до ч.3 ст.126 КУпАП адміністративна відповідальність передбачена за керування транспортним засобом особою, стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами.
Адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самою особою, що притягується до адміністративної відповідальності, так і іншими особами (ст. 23 КУпАП).
А тому, враховуючи суспільну небезпеку та характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, відсутність обставин, які обтяжують та пом'якшують покарання, вважаю необхідним відносно ОСОБА_1 застосувати адміністративне стягнення передбачене санкцією ч.3 ст.126 КУпАП у виді позбавлення права керування транспортними засобами.
Суд зазначає, що санкція ч.3 ст.126 КУпАП є безальтернативною та передбачає лише накладення на правопорушника стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами.
Стаття 30 КУпАП не перешкоджає застосуванню судами стягнення у виді позбавлення права керування транспортним засобами щодо осіб, які не мають посвідчення водія на право керування транспортними засобами.
З урахуванням зазначеного, рівними перед законом, в частині накладення стягнення та реалізації своїх прав, будуть як особи, які на час вчинення зазначеного адміністративного правопорушення офіційно не отримали посвідчення водія на право керування транспортними засобами, так і особи, які отримали таке посвідчення.
Позбавляючи права мати посвідчення водія на право керування транспортними засобами як офіційного документу, що підтверджує спеціальний статус його власника, а саме, права керувати транспортними засобами навіть у випадках, коли особа на час вчинення адміністративного правопорушення офіційно не отримала посвідчення водія, однак здійснювала керування транспортним засобом, законодавець таким чином позбавляє особу можливості реалізації такого права у законний спосіб на певний строк у подальшому, що в даному випадку, узгоджується з положеннями ст. 33 та ч. 3 ст.126 КУпАП.
Крім цього, відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладання адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Керуючись ст.ст.33,36,40-1,121,126,250,251,268,283,284,287,289,294 КУпАП, суддя, -
Об'єднати в одне провадження справи про вчинення адміністративних правопорушень № №930/2106/25 та №930/2107/25 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.7 ст. 121, ч.3 ст.126 Кодексу України про адміністративні правопорушення та присвоїти об'єднаній справі № 930/2106/25 (провадження № 3/930/771/25).
Провадження по справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 по ч. 7 ст. 121 Кодексу України про адміністративні правопорушення - закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.126КУпАП і накласти на нього адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами на строк 6 (шість) місяців.
Стягнути з ОСОБА_1 до Державного бюджету (стягувач Державна судова адміністрація України) отримувач коштів: ГУК у м. Києві /м. Київ/ 22030106; код за ЄДРПОУ: 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача: 899998; рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету: 22030106) судовий збір в сумі 605 (шістсот п'ять ) гривень 60 копійок.
Штраф має бути сплачений порушником в установу банку України (отримувач коштів: ГУК у Вінницькій області/м.Немирів/ 21081100; код за ЄДРПОУ: 37979858; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача: UA 768999980313040106000002796; код класифікації доходів бюджету: 21081100, призначення платежу: адміністративні штрафи, Немирівський районний суд), не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 КУпАП, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Постанова підлягає зверненню до виконання протягом 3 (трьох) місяців з дня її винесення.
Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати правопорушником штрафу у вказаний строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті КУпАП та зазначеного у постанові про стягнення штрафу.
Постанова може бути оскаржена правопорушником протягом 10 днів з дня її винесення до Вінницького апеляційного суду через Немирівський районний суд.
Суддя: В.М. Алєксєєнко