Справа № 134/1373/25
2/134/571/2025
Іменем України
27 жовтня 2025 року с-ще Крижопіль
Крижопільський районний суд Вінницької області
в складі: головуючої судді Кантонистої О.О.
за участю секретаря судового засідання Васільєвої Н.Г.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Крижопіль в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
встановив:
02 вересня 2025 року до Крижопільського районного суду через систему «Електронний суд» надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (далі - ТОВ «Споживчий центр») до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
В обґрунтування заявлених позовних вимог представник позивача вказує, що 24 грудня 2024 року між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 було укладено в електронній формі кредитний договір № 24.12.2024-100001968, за умовами якого товариство надало ОСОБА_1 кредит у розмірі 20000 грн. строком на 155 днів зі сплатою фіксованої незмінної процентної ставки «Стандарт» у розмірі 1 % за кожен день користування кредитом, яка застосовується протягом перших трьох чергових періодів користування кредитом, зазначених у графіку платежів, а також фіксованої незмінної процентної ставки «Економ» у розмірі 0,5 % за один день користування кредитом, яка застосовується протягом чергових періодів, наступних за черговими періодами, у яких застосовується процентна ставка «Стандарт».
Крім того, за умовами кредитного договору сторони передбачили сплату позичальником комісії, пов'язаної із наданням кредиту, у розмірі 9 % від суми кредиту, що становить 1800 грн., а також комісії за обслуговування кредитної заборгованості - 1800 грн. у кожному з двох чергових періодів, наступних за першим черговим періодом.
Сторони також погодили, що за кожен день невиконання/неналежне виконання кожного окремого зобов'язання незалежно від суми невиконаного/неналежно виконаного зобов'язання нараховується неустойка в сумі 300 грн.
Відповідач зобов'язався повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитними коштами та комісію, однак належним чином не виконав своїх зобов'язань, в зв'язку з чим у нього утворилась заборгованість за кредитним договором в розмірі 60200 грн., з яких: 20000 грн. - заборгованість по тілу кредиту, 24800 грн. - заборгованість за процентами, 5400 грн. - заборгованість по комісії, 10000 грн. - неустойка.
Вказану заборгованість за кредитним договором № 24.12.2024-100001968 від 24.12.2024 року в загальному розмірі 60200 грн. ТОВ «Споживчий центр» просить стягнути з ОСОБА_1 на свою користь, а також 2422,40 грн. сплаченого судового збору.
Ухвалою судді Крижопільського районного суду від 03 вересня 2025 року відкрито провадження у даній справі, розгляд справи вирішено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Ухвалою Крижопільського районного суду від 01 жовтня 2025 року в зв'язку з першою неявкою відповідача в судове засідання розгляд справи було відкладено на 27 жовтня 2025 року.
В судове засідання 27 жовтня 2025 року сторони не з'явилися.
У позовній заяві представник позивача - Балюх Є.О. просив розглянути справу у відсутності сторони позивача, не заперечує проти заочного розгляду справи.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений в порядку, визначеному п. 2 ч. 7 ст. 128, п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України, причини неявки суду невідомі. У визначений судом строк відповідач не подав відзив на позов.
Ухвалою Крижопільського районного суду від 27 жовтня 2025 року постановлено провести по даній справі заочний розгляд.
Оскільки сторони в судове засідання не з'явились, у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, що 24 грудня 2024 року між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 в електронній формі було укладено кредитний договір № 24.12.2024-100001968, за умовами якого ТОВ «Споживчий центр» надало ОСОБА_1 кредит у розмірі 20000 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а ОСОБА_1 зобов'язався повернути кредитні кошти та сплатити нараховані проценти і комісію відповідно до графіку платежів.
За умовами вказаного кредитного договору сторони передбачили, що кредит надається строком на 155 днів з дати його надання; дата повернення (виплати) кредиту - 27 травня 2025 року. Продовження строку, на який надається кредит, не передбачено.
Також сторони узгодили, що плата за користування кредитом здійснюється за фіксованою незмінною процентною ставкою «Стандарт» у розмірі 1 % за один день користування кредитом, яка застосовується протягом перших 3 чергових періодів користування кредитом, зазначених у графіку платежів, за фіксованою незмінною процентною ставкою «Економ» - у розмірі 0,5 % за один день користування кредитом, яка застосовується протягом чергових періодів, наступних за черговими періодами, в яких застосовується процентна ставка «Стандарт». Розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку.
Крім того, сторони передбачили сплату позичальником комісії, пов'язаної із наданням кредиту, у розмірі 9 % від суми кредиту, що становить 1800 грн., та комісії за обслуговування кредитної заборгованості (яка не включає послуги, які кредитодавець зобов'язаний надавати позичальнику безкоштовно відповідно до чинного законодавства) у розмірі 1800 грн. у кожному з двох чергових періодів, наступних за першим черговим періодом.
За умовами кредитного договору орієнтовна загальна вартість кредиту для споживача становить 50200 грн., з них 30200 грн. - загальні витрати за споживчим кредитом.
Також за кожен день невиконання/неналежного виконання кожного окремого зобов'язання незалежно від суми невиконаного/неналежно виконаного зобов'язання нараховується неустойка у розмірі 300 грн.
Отже, сторони досягли згоди з усіх істотних умов кредитного договору, зокрема, щодо суми кредиту, порядку його надання та повернення, строку кредитування, порядку нарахування та сплати процентів, комісії, прав і обов'язків сторін, відповідальності за порушення умов договору тощо.
ОСОБА_1 підписав електронний договір шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором «Е239», а ТОВ «Споживчий центр» 24 грудня 2024 року о 16:36:27 перерахувало суму кредиту в розмірі 20000 грн. на вказану відповідачем платіжну картку № НОМЕР_1 за допомогою системи iPay.ua.
У зв'язку з неналежним виконанням ОСОБА_1 своїх зобов'язань за кредитним договором № 24.12.2024-100001968 від 24.12.2024, у нього утворилася заборгованість за цим договором в розмірі 60200 грн., з яких: 20000 грн. - заборгованість по тілу кредиту, 24800 грн. - заборгованість за процентами, 5400 грн. - заборгованість по комісії, 10000 грн. - неустойка.
Вказані обставини підтверджуються наданими позивачем письмовими доказами.
Статтею 11 ЦК України встановлено, що договори та інші правочини є однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).
За змістом статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (частина перша статті 626 ЦК України).
В силу частини першої статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно з частиною першою статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Як передбачено частиною першою статті 634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Із положень частини третьої статті 11 Закону України від 03 вересня 2015 року № 675-VIII «Про електронну комерцію» (далі - Закон № 675-VIII) слідує, що електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Відповідно до частини четвертої статті 11 Закону № 675-VIII пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах.
За змістом частини шостої статті 11 Закону № 675-VIII відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана, зокрема, шляхом заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону.
Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів (стаття 12 Закону № 675-VIII).
В силу пункту 6 частини першої статті 3 Закону № 675-VIII електронний підпис одноразовим ідентифікатором дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
Частиною першою статті 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Згідно з частиною першою статті 1048 ЦК України (положення якої застосовуються до спірних правовідносин на виконання частини другої статті 1054 ЦК України) позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 1 Закону України «Про споживче кредитування», загальними витратами за споживчим кредитом є витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов'язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.
Згідно з частиною 2 статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов'язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.
Отже, Закон України «Про споживче кредитування» передбачає право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за надання та обслуговування кредиту.
У частині першій статті 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (частина перша статті 612 ЦК України).
За змістом статей 12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Аналіз указаних норм права дає підстави для висновку, що цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з договорів та інших правочинів.
За своїми правовими ознаками кредитний договір є консенсуальною, двосторонньою та відплатною угодою, при укладенні якої кредитодавець бере на себе зобов'язання надати кредит і набуває право вимоги на повернення грошових коштів і сплати процентів, а позичальник має право вимагати надання кредиту та несе зобов'язання щодо своєчасного його повернення та сплати процентів.
Такий договір має бути укладений у письмовій формі та підписаний сторонами.
Сторони вправі укласти кредитний договір у електронній формі шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Цей договір скріплюється електронним підписом сторін і прирівнюється до письмового договору.
Предметом виконання грошового зобов'язання за кредитним договором є певна грошова сума, що має бути сплачена боржником кредитору.
Враховуючи презумпцію відплатності кредитного договору, позичальник зобов'язаний повернути кредит і сплатити проценти за користування грошовими коштами, якщо інше не встановлено договором.
Зобов'язання має виконуватися належним чином, у тому числі відповідно до умов договору та вимог закону.
Боржник визнається таким, що прострочив виконання зобов'язання за договором, якщо він не приступив до його виконання, тобто не виконує дій, які випливають із змісту зобов'язання, в строки, встановлені договором.
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, у зв'язку з чим учасники справи мають довести належними та допустимими доказами обставини, на які вони посилаються, а суд зобов'язаний надати належну оцінку цим доказам.
Досліджені судом докази вказують на те, що ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 уклали в електронній формі кредитний договір, який підписаний сторонами електронним підписом. При укладанні кредитного договору позичальником вчинено ряд дій, без здійснення яких договір був би не укладеним, що в свою чергу підтверджує укладання вказаного договору в електронній формі.
ОСОБА_1 був належним чином ознайомлений з умовами кредитного договору, однак не виконав грошове зобов'язання по поверненню кредитних коштів, сплати процентів та комісії, а тому заборгованість по кредитному договору в межах строку кредитування підлягає стягненню за рішенням суду.
На виконання умов кредитного договору ТОВ «Споживчий центр» перерахувало грошові кошти (20000 грн.) на платіжну картку, реквізити якої відповідач самостійно вніс до інформаційно-телекомунікаційної системи товариства.
У встановлений договором строк ОСОБА_1 не повернув кредитні кошти та не сплатив нараховані проценти і комісію.
Наданий позивачем розрахунок заборгованості за кредитним договором № 24.12.2024-100001968 від 24 грудня 2024 року відповідає умовам договору. Так, у ньому відображено інформацію стосовно розміру основного боргу (20000 грн.), періоду нарахування процентів - з 24 грудня 2024 року по 27 травня 2025 року (тобто в межах строку дії договору) та розміру процентів, нарахованих та несплачених за цей період в сумі 24800 грн., а також комісії в розмірі 5400 грн. (1800 грн. - комісія за надання кредиту + 3600 грн. - комісія за обслуговування кредиту).
Доказів, які б спростували цю заборгованість за кредитним договором, відповідачем не надано.
Оскільки між сторонами укладено кредитний договір, відповідач отримав кредитні кошти, проте свої зобов'язання за кредитним договором не виконав, тому наявна заборгованість за кредитним договором підлягає стягненню з відповідача.
Враховуючи викладене, з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Споживчий центр» підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором в розмірі 50200 грн., з яких: 20000 грн. - заборгованість по тілу кредиту, 24800 грн. - заборгованість за процентами, 5400 грн. - заборгованість по комісії.
Окрім того, звертаючись до суду з даним позовом, ТОВ «Споживчий центр» просить також стягнути з ОСОБА_1 на свою користь 10000 грн. неустойки.
Згідно статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Разом з тим, відповідно до пункту 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установивши, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого відповідним законом України від 24лютого 2022 року № 2102-ІХ, на всій території України введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, дія якого триває до теперішнього часу.
Оскільки неустойка за кредитним договором від 24.12.2024 року в розмірі 10000 грн. нарахована у період дії в Україні воєнного стану, тому відповідач звільняється від обов'язку її сплати на користь ТОВ «Споживчий центр».
Викладення на підставі Закону України від 22 листопада 2023 року № 3498-ІХ «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» у новій редакції пункту 6 розділу ІV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України № 1734-VIII «Про споживче кредитування» не змінює визначене ЦК України правове врегулювання звільнення позичальників від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за кредитними договорами у період дії воєнного стану.
З огляду на викладене, з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Споживчий центр» слід стягнути заборгованість за кредитним договором № 24.12.2024-100001968 від 24 грудня 2024 року в розмірі 50200 грн.
У стягненні неустойки в розмірі 10000 грн. слід відмовити.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат по справі, суд зазначає наступне.
Згідно з ч. 1 та ч. 2 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
При розподілі судових витрат суд враховує пропорційність задоволених вимог. Позов заявлено з ціною 60200 грн., а задоволено на суму 50200 грн., тобто на 83,4 % (50200 х 100 : 60200).
За таких обставин з відповідача на користь позивача слід стягнути 2020,28 грн. (2422,40 грн. х 83,4 %) судового збору.
Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 141, 280-282 ЦПК України, суд -
ухвалив:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» заборгованість за кредитним договором № 24.12.2024-100001968 від 24 грудня 2024 року в розмірі 50200 грн. (п'ятдесят тисяч двісті гривень), з яких: 20000 грн. - заборгованість по тілу кредиту, 24800 грн. - заборгованість за процентами, 5400 грн. - заборгованість по комісії.
В решті позову відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» 2020,28 грн. (дві тисячі двадцять гривень, 28 копійок) судового збору.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», місцезнаходження: вул. Саксаганського, 133-А, м. Київ, код ЄДРПОУ 37356833.
Відповідач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .
Суддя: