Справа № 131/1408/25
Провадження № 2/131/485/2025
"23" жовтня 2025 р. м. Іллінці
Іллінецький районний суд Вінницької області в складі головуючого судді Олексієнка О.Ю., розглянувши у порядку спрощеного провадження в м. Іллінці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення додаткових витрат на дітей,-
ОСОБА_1 звернулась до суду із зазначеним позовом, в якому вказала, що 20 вересня 2009 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 було укладено шлюб, який 26 жовтня 2017 року заочним рішення Іллінецького районного суду Вінницької області розірвано.
Від даного шлюбу у сторін є двоє неповнолітніх дітей - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
На даний час, відповідач не надає матеріальної допомоги на утримання дітей та має значну заборгованість по сплаті аліментів, тому позивач самостійно забезпечує дітей харчуванням, засобами гігієни, ліками, по можливості одягом, систематично надає необхідні їм кошти, сплачує мобільний зв'язок та сплачує за навчання.
Крім того 10 липня 2025 року у доньки встановлено діагноз «Переназальний дерматит», що підтверджено відповідним медичним висновком. Згідно висновку лікаря було призначено обстеження, лікування та закуплено ліки.
Також, 10 липня 2025 року у сина встановлено діагноз «Акне, комедонадльна форма, легкий перебіг», що підтверджено відповідним медичним висновком.
За даним фактом на лікування дітей було понесено витрати на загальну суму 7465,45 гривень. Вказані хвороби потребують постійного придбання спеціальних додаткових ліків.
При цьому, в період з 15.07.2025 року по 21.07.2025 року ОСОБА_4 проходила лікування у стоматолога на загальну суму 10646,49 гривень.
Також, спільні діти сторін проходять постійно навчання на різних освітніх платформах, оскільки з лютого 2024 року проживають разом зі позивачем за кордоном у Фінляндії, згоду на що надавав особисто відповідач.
За таких обставин позивачці досить складно утримувати дітей та витрачати чималі кошти на лікування та навчання дітей.
Так, ОСОБА_1 за період з вересня 2023 року по даний час було витрачено: 18111,94 гривень на лікування та 82537,00 гривень на навчання дітей, що є додатковими витратами, пов'язаними із лікуванням та навчанням дітей, відмінними від аліментів.
Тому, відповідач зобов'язана була звернутись до суду з даним позовом та просить стягнути з відповідача на її користь половину додаткових витрат на дітей, тобто 50324,47 гривень та сплачені витрати на правову допомогу у розмірі 5000,00 гривень.
Сторони в судове засідання не викликались, так як справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження за наявними у справі матеріалами. При цьому, відповідач ОСОБА_2 у визначений судом строк заперечення проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та відзиву на позовну заяву суду не надав.
За таких обставин суд вважає за можливе розглянути справу в порядку спрощеного провадження у відсутність сторін на підставі наявних у справі письмових доказів.
Правовідносини, що є предметом спору у справі, регулюються сімейним законодавством України щодо обов'язків батьків утримувати дітей.
Так судом установлено, що 26.10.2017 року сторони розірвали шлюб, що підтверджується копією заочного рішення Іллінецького районного суду Вінницької області № 131/1043/17 (а. с. 9).
Відповідач ОСОБА_2 є батьком, а позивачка ОСОБА_1 - матір'ю дітей: сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 (а.с. 8) та дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 (а.с. 25).
Відповідно до ст. 141 Сімейного Кодексу України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Згідно ст. 180 Сімейного Кодексу України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини та ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, культурного, морального і соціального розвитку. Також, згідно з ч. 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини батьки, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей, умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Статтею 185Сімейного кодексу України передбачено, що той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов'язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо).
Отже, виходячи з аналізу положень статті 185 СК України додаткові витрати присуджуються на дитину за наявності в одного з батьків, з яким проживає дитина, додаткових витрат, викликаних особливими обставинами, зокрема необхідністю в розвитку дитини за наявності в неї здібностей, талантів, у зв'язку з її хронічною хворобою, лікуванням, каліцтвом тощо. Ці кошти є додатковими, на відміну від коштів, які отримуються одним з батьків на утримання дитини.
Так, поряд із аліментами на утримання дитини батьки повинні сплачувати кошти на покриття додаткових витрат на дитину. Дане положення стосується особливих обставин, приблизний перелік яких надається даною статтею. До таких особливих обставин закон відносить насамперед випадки, коли дитина, яка знаходиться на утриманні батьків, потребує додаткових витрат на неї у зв'язку із розвитком певних її здібностей, страждає на тяжку хворобу, є калікою. Особливі обставини можуть бути зумовлені, як негативними (хвороба), так і позитивними фактами (схильність дитини до музики, що потребує купівлі музичного інструменту, або до певного виду спорту, що вимагає додаткових матеріальних витрат, або дитина потребує оздоровлення та відпочинку біля моря чи на гірському курорті). Такі особливі обставини будуть індивідуальними у кожному конкретному випадку.
Додаткові витрати не є додатковим стягненням коштів на утримання дитини. Аліменти необхідні, щоб забезпечити нормальні матеріальні умови для життя дитини. В окремих випадках за наявності особливих обставин, крім звичайних витрат на дитину, вимагаються додаткові. Розмір додаткових витрат повинен визначатися залежно від передбачуваних або фактично понесених витрат на дитину.
Розмір коштів, що стягуються на додаткові витрати, не може бути більше самих додаткових витрат. Суд вирішує, в якій мірі кожен із батьків зобов'язаний приймати участь в цих витратах, виходячи з матеріального та сімейного положення сторін та інших інтересів та обставин, що мають істотне значення, що визначаються так само, як і стягненні аліментів відповідно до ст.181,182 СК України. У випадку, коли матеріальне положення батьків не дозволяє забезпечити повну оплату додаткових витрат, додаткові витрати можуть бути компенсовані лише частково.
Додаткові витрати, зумовлені особливими обставинами, можуть бути присуджені судом у вигляді конкретної суми, що підлягає одноразовій сплаті, або у вигляді щомісячних чи інших періодичних платежів, здійснюваних протягом певного строку чи постійно. Додаткові витрати на дитину можуть фінансуватися наперед або покриватися після їх фактичного понесення. Причому, якщо причина, що зумовила додаткові витрати, є триваючою (тяжка хвороба або каліцтво) додаткові витрати можуть фінансуватися наперед із вказівкою або без вказівки кінцевого терміну їх виплати.
Відповідно до ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини.
У постанові Верховного Суду України від 13 вересня 2017 у справі № 6-1489цс17 зроблено висновок, що «СК України виходить з принципу рівності прав та обов'язків батьків. Відповідно до закону, брати участь у додаткових витратах зобов'язані обоє з батьків, незалежно від того, з ким з них проживає дитина. При визначенні розміру стягнення з одного з батьків суд відносить частину витрат на іншого. Згідно із частиною першою статті 185 СК України той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов'язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо). Це положення стосується особливих обставин, приблизний перелік яких надається цією статтею. До таких особливих обставин закон відносить насамперед випадки, коли дитина, яка знаходиться на утриманні батьків, потребує додаткових витрат, у тому числі у зв'язку з розвитком певних її здібностей, у зв'язку з її хронічною хворобою, лікуванням, каліцтвом тощо. Визначення таких особливих обставин відноситься до компетенції суду, і вони є індивідуальними в кожному конкретному випадку. За частиною другою статті 185 СК України розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору визначається за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають істотне значення».
Відповідно до ч.1 ст. 81, ч.2 ст. 89 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд оцінює належність, допустимість та достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів в їх сукупності.
Згідно з ч.1, ч.2 ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Доказами, що підтверджують наявність особливих обставин, що спричинили додаткові витрати на дитину, можуть бути документи, які свідчать, наприклад, про витрати на придбання спеціальних інструментів, призначених для розвитку здібностей людини (наприклад, музичного інструменту або спортивного спорядження тощо), витрати на навчання дитини у платному навчальному закладі, на заняття у музичних, мистецьких або спортивних закладах, на додаткові заняття, висновки МСЕК, довідки медичних закладів та інші документи, що підтверджують відповідний стан здоров'я дитини (хвороба, каліцтво), і свідчать про необхідність додаткових витрат на лікування (на придбання ліків, спеціальний медичний догляд, санаторно-курортне лікування тощо).
Розмір додаткових витрат на дитину повинен обґрунтовуватись відповідними документами (наприклад, витрати на спеціальний медичний догляд - довідкою медичного закладу про вартість медичних послуг; витрати на лікування, на санаторно-курортне лікування - виписками з історії хвороби дитини, рецептами лікарів, довідками, чеками, рахунками, проїзними документами тощо). При стягненні коштів на додаткові витрати, які повинні бути понесені у майбутньому, суду необхідно надати розрахунок або обґрунтування необхідності майбутніх витрат. У випадку зміни особливих обставин, на яких ґрунтувалося рішення суду про стягнення додаткових витрат на дитину, кожна із сторін вправі звернутися до суду з відповідною вимогою - збільшення або зменшення суми додаткових витрат.
Вищезазначені висновки узгоджуються й з положеннями п. 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 р. «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів».
Наявність таких додаткових витрат має довести особа, що заявляє позовні вимоги про їх стягнення.
Розмір додаткових витрат на дитину повинен обґрунтовуватись відповідними документами (наприклад, витрати на спеціальний медичний догляд довідкою медичного закладу про вартість медичних послуг; витрати на лікування, на санаторно-курортне лікування виписками з історії хвороби дитини, рецептами лікарів, довідками, чеками, рахунками, проїзними документами тощо).
Вказаний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 04 грудня 2019 року в справі № 320/383/19 (провадження № 61-18284св19) та 09 вересня 2019 року в справі № 344/5315/18 (провадження № 61-6722св19).
Підсумовуючи викладене вище суд вважає, що позивачем понесено додаткові витрати на лікування, пов'язані з хворобами та навчанням спільних дітей сторін.
Проте, дослідивши матеріали справи суд не приймає до уваги надані рахунки на оплату, які не підтверджують здійснену саме оплату по ним: загальний аналіз крові 1190,00 грн. (ТОВ «Інномед - центр ендохірургії від 14.07.2025 року); елідел крем та метрогіл гель - 1342,35 грн. (ТОВ «Оніксмед» від 18.07.2025 року); візілотон, фізіогель, навіте плюс - 1487,80 грн. (аптека №124 м. Вінниця №15860062 від 18.07.2025 року); ніксар - 349,50 грн. (№5510113 від 17.07.2025 року ПП «Євроаптека»); нурофен форте - 296,90 грн. (№15860063 від 18.07.2025 року аптека №124 м. Вінниця); пантестин та хлоргексидин - 346,30 грн. (від 17.07.2025 року ТОВ «Подорожник»); лікувальні знеболюючі засоби - 1952,60 грн. (квитанція від 23.07.2025 року ТОВ «Фармація Вінниччини») (а. с. 11).
Також, суд не приймає до уваги надані рахунки щодо оплати послуг у стоматолога ФОП Шебіб САМЕР стоматологічний кабінет Dental pro на загальну суму 10646,49 гривень, оскільки неможливо встановити хто проходив лікування (а.с. 15) та скріншот довідки про отримання грошових коштів за надання освітніх послуг для ОСОБА_5 у розмірі 7800,00 гривень, оскільки не дозволяє переконатися в ідентичності та незмінності скріншота (а.с. 21).
При цьому, суд бере до уваги докази, що підтверджені документами про додаткові витрати на лікування, а саме: довідки медичного центру про вартість медичних послуг для ОСОБА_4 на суму 385,00грн. (№ 986 від 10.07.2025 року) та для ОСОБА_5 на суму 550,00 грн. (№ 985 від 10.07.2025 року).
Також допустимими доказами є витрати на навчання дітей, які підтвердженні довідками: за навчання у школі програмування ОСОБА_5 на суму 19676,00 гривень (а. с. 19), за навчання ОСОБА_4 у онлайн школі JustSchool з англійської мови за період 17.06.2024 року по 17.02.2025 року на суму 32697,00 гривень (а.с.18), за навчання освітніх послуг платформи Mathema для ОСОБА_5 у розмірі 43600,00 гривень (а. с. 17).
Тому, додаткові витрати, які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача становлять 48454,00 грн., тобто половину тих коштів, які витрачені позивачем (96908 : 2 = 48454,00 грн.).
Відповідно до частини шостої статті 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Таким чином, при зверненні до суду з позовною заявою про стягнення аліментів позивач судового збору не сплачувала, оскільки за правилами визначеними статтею 5 Закону України «Про судовий збір», звільнена від його сплати.
При цьому, відповідно до частини першої статті 141ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь держави судовий збір в розмірі 1211,20 грн. та 5000,00 грн. витрат на правничу допомогу, що підтверджується договором про надання правничої допомоги, від 23 липня 2025 року (а.с. 64-65), квитанцією до прибуткового касового ордера № 444 від 23.07.2025 (а. с. 67).
Відповідно до вимог п.1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України, допустити негайне виконання судового рішення у межах платежу за один місяць.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 141, 180, 185 СК України, ст. ст. 77, 81, 89, 141, 258, 259, 263, 273, 354, 355 ЦПК України,
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення додаткових витрат на дітей - задовільнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , додаткові витрати в розмірі 48454 (сорок вісім тисяч чотириста п'ятдесят чотири гривень), 00 коп., на лікування та навчання неповнолітніх дітей - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на правову допомогу у розмірі 5000 грн.
Стягнути з ОСОБА_2 1211,20 грн. судового збору в дохід держави.
Рішення може бути оскаржене до Вінницького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення через Іллінецький районний суд.
Учасники справи:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РОНКПП НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_1
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РОНКПП НОМЕР_4 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .
Суддя Іллінецького районного суду Вінницької області Олександр ОЛЕКСІЄНКО