3/130/1052/2025
130/2920/25
24.10.2025 р. м. Жмеринка
Суддя Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області Заярний А.М., розглянув матеріали, які надійшли з Жмеринського РВП ГУНП у Вінницькій області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , непрацюючої, за ч.1 ст. 184 КУпАП,
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення ВАД № 667194 від 23.09.2025, ОСОБА_1 ухилилась від виконання своїх батьківських обов'язків щодо належного виховання свого малолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , як наслідок останній 19.09.2025 близько 14:00, перебуваючи на території КЗ «Браїлівський ліцей імені Забаштанського» по вул. Чайковського, буд.18 в с. Браїлів Жмеринського району Вінницької області, зняв штани з нижньою білизною ОСОБА_3 , чим порушила вимоги статті 12 Закону України «Про охорону дитинства» та ст. 150 Сімейного кодексу України.
Дії ОСОБА_1 були кваліфіковані за ч.1 ст. 184 КУпАП.
23.10.2025 в судовому засіданні захисник ОСОБА_1 просив закрити провадження у справі відносно ОСОБА_1 з підстав того, що протокол складений відносно неї ґрунтується виключно на припущеннях, зібрані у справі докази не доводять вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 184 КУпАП. Крім того, дії дитини ОСОБА_2 не містять складу будь - якого правопорушення, а вчинені як акт відстоювання своєї честі через постійні цькування. Також, у протоколі не зазначено, які саме з обов'язків, встановлених 12 Закону України «Про охорону дитинства» та ст. 150 Сімейного кодексу України щодо свого сина не виконала ОСОБА_1 , які її умисні дії чи бездіяльність призвели до негативних наслідків, та у чому конкретно виразилось ухилення з її боку від виконання батьківських обов'язків. На підтвердження своєї позиції захисник надав в судовому засіданні клопотання про закриття провадження у справі, копію посвідчення ОСОБА_1 про отримання соціальної допомоги матері, яка виховує дитину інваліда з дитинства та заяву на ім'я начальника Жмеринського РВП ГУНП щодо вчинення насилля над малолітньою дитиною.
ОСОБА_1 в судовому засіданні підтримала думку захисника щодо закриття провадження у справі та вказала, що її син являється інвалідом з дитинства, через що зазнає цькувань у школі з боку однолітків та старших дітей, його дії щодо знімання спідньої білизни ОСОБА_3 були виключно самозахистом та аналогічними діями, які були вчинені відносно нього баром останнього, жодних дій адміністрація ліцею щодо вирішення даної ситуації не вчиняє.
Розглянувши матнали справи, суд приходить до таких висновків.
Підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність у діях зазначеної особи складу правопорушення, тобто, сукупності передбачених законом об'єктивних і суб'єктивних ознак діяння, які характеризують (визначають) його як правопорушення (об'єкт, об'єктивна сторона, суб'єкт, суб'єктивна сторона).
Відповідно до статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Склад адміністративного правопорушення - це встановлена адміністративним законодавством сукупність об'єктивних і суб'єктивних ознак, за наявності яких діяння вважається адміністративним правопорушенням. Цими ознаками є об'єкт, об'єктивна сторона, суб'єкт та суб'єктивна сторона і відсутність хоча б однієї з цих ознак означає відсутність складу адміністративного правопорушення в цілому.
Відповідно до статті 150 СК України батьки зобов'язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов'язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Батьки зобов'язані поважати дитину. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов'язку батьківського піклування щодо неї. Забороняються будь-які види експлуатації батьками своєї дитини. Забороняються фізичні покарання дитини батьками, а також застосування ними інших видів покарань, які принижують людську гідність дитини.
Згідно частини 2статті 6 СК України встановлено, що малолітньою вважається дитина до досягнення нею чотирнадцяти років, неповнолітньою вважається дитина у віці від 14 до 18 років.
Диспозиція частини 1 статті 184 КУпАП передбачає відповідальність за ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.
З огляду на те, що частина 1 статті 184 КУпАП, порушення якої ставиться в провину ОСОБА_1 , є бланкетною, то при розгляді цієї справи необхідно з'ясувати серед іншого, чи порушила норму спеціального закону особа, якщо так, то яку і в чому полягає суть цих порушень, із відповідним закріпленням вказаних норм, як в протоколі про адміністративне правопорушення, так і в постанові суду.
Суб'єктивна сторона цього правопорушення характеризується наявністю вини у формі прямого чи непрямого умислу, вчинення цього діяння через необережність виключає притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Відповідно до пункту 9 Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення, затвердженої наказом МВС України від 06.11.2015 року № 1376, зазначаються, зокрема: у графі «дата, час, місце вчинення і суть учиненого адміністративного правопорушення» суть адміністративного правопорушення повинна точно відповідати ознакам складу адміністративного правопорушення, зазначеним у статті КУпАП, за якою складено протокол, з конкретизацією суті порушення.
Відповідно до частини 1 статті 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
В справі, що розглядається, в порушення вимог статті 256 КУпАП в протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАД № 667194 від 23 вересня 2025 року не вказано, в чому саме вбачається неналежне виконання ОСОБА_1 батьківських обов'язків щодо дитини, не зазначена форма вини та наслідки, що настали саме у зв'язку з неналежним виконанням батьківських обов'язків, їхній причинний зв'язок, тобто суть правопорушення фактично не викладено, оскільки особою, якою складено протокол, зазначено лише загальну фразу «ухилилася від виконання батьківських обов'язків», з якої неможливо встановити, в чому конкретно полягає ухилення від виконання батьківських обов'язків ОСОБА_1 , які з обов'язків, передбачених статтею 150 СК України неналежно виконує.
Судовий розгляд справи повинен відповідати загальним принципам, а саме: верховенство права, законність, рівність перед законом і судом, повага до людської гідності, забезпечення права на свободу та особисту недоторканість, презумпція невинуватості та забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості, тощо.
Особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності лише за наявності в її діях складу адміністративного правопорушення, який має бути встановлений судом тільки після всебічної та повної оцінки всіх доказів по справі.
Відповідно до статті 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь.
Відповідно до частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
У рішенні ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України» (Заява №39598/03) Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи вищевикладене, оскільки надані суду матеріали не містять достатньо доказів, які б вказували на наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 184 КУпАП, провадження у справі закриттю у відповідності до вимог пункту 1 частини 1 статті 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю в її діях події і складу адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 184, 247, 283-285 КУпАП,
Провадження по справі відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст. 184 КУпАП за відсутністю складу адміністративного правопорушення - закрити.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду через Жмеринський міськрайонний суд протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя Андрій ЗАЯРНИЙ