Справа № 128/804/25
27 жовтня 2025 року м. Вінниця
Вінницький районний суд Вінницької області в складі:
головуючого судді Шевчук Л.П.,
при секретарі судового засідання Нога Д.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами,-
ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами та просить стягнути з відповідача на користь ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за кредитними договорами: №103636342 від 05.02.2022, що укладений між ТОВ «Міолан» та відповідачем в розмірі 10218 грн., з яких: 10000,00 грн. - сума заборгованості за основним зобов'язанням, 218,00 грн. - заборгованість за процентами за користування кредитом; №24599-02/2022 від 22.02.2022, що укладений між ТОВ «Фінансова Компанія «Інвеструм» відповідачем в розмірі 12508 грн., з яких: 4000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу, 8508 грн. - сума заборгованості за процентами.
Ухвалою судді Вінницького районного суду Вінницької області Фанди О.А від 24.03.2025 справу за позовом ТОВ «ЄАПБ» до ОСОБА_1 прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за позовом ТОВ «ФК «ЄАПБ», розгляд якої вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Призначено судове засідання.
Ухвалою судді Вінницького районного суду Вінницької області Шевчук Л.П. прийнято до провадження справу за позовом ТОВ «ФК «ЄАПБ» на підставі ст. 33 ЦПК України, призначено судове засідання.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, в прохальній частини позовної заяви міститься клопотання позивача про розгляд справи у його відсутність, в разі неявки відповідача в судове засідання не заперечує щодо ухвалення заочного рішення суду.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, будучи належним чином і в установленому законом порядку повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення. Заяв про розгляд справи без його участі або про відкладення розгляду справи на адресу суду не надходило. Відзив на позовну заяву відповідачем у визначений судом строк до суду не подано.
Згідно з п. п. 1, 2, 3, 4 ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
У зв'язку з викладеним, суд ухвалив провести заочний розгляд даної цивільної справи у відсутності відповідачки на підставі наявних у справі доказів відповідно до ч. 4 ст. 223, ст. 280 ЦПК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
За вказаних обставин суд вважає можливим провести судове засідання за відсутності учасників справи та без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Згідно зі ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, що 05.02.2022 між ТОВ «Міолан» та ОСОБА_1 , було укладено електронний договір про споживчий кредит №103636342 (а.с. 7-12).
Згідно з розділом 1 Договору сума кредиту становить 10000,00 грн., кредит надається строком на 90 днів з 05.02.2022 (дата надання кредиту) до 06.05.2022 (дата повернення кредиту); комісія за надання кредиту - 00,00 грн.; проценти за користування кредитом протягом пільгового періоду - 30 грн., проценти за користування кредитом протягом поточного періоду - 30000,00 грн., які нараховуються за ставкою 0,01% та 5%, відповідно, від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом.
Згідно з п. 2.1. Договору, кредитні кошти надаються позичальнику шляхом безготівкового переказу на картковий рахунок НОМЕР_1 *12.
Додатком №1 до даного договору є графік платежів (а.с. 12-зворот).
На а.с. 13 міститься паспорт споживчого кредиту №103636342.
02.05.2022 ТОВ «Міолан» на картку НОМЕР_2 відповідно до кредитного договору перераховано кошти в сумі 10000,00 грн. (а.с. 14).
16.07.2024 між ТОВ «ФК «ЄАПБ» та ТОВ «Міолан» укладено договір факторингу №16072024, відповідно до розділу 1 якого, фактор зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта (ціна продажу) за плату, а клієнт відступити факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов'язань за якою настав або виникне в майбутньому до треті осіб - боржників, включаючи сума основного зобов'язання (кредиту), плату за кредитом (комісія за надання кредиту і проценти за користування кредитом), неустойку (штраф, пеня) та/або процентами за порушення грошового зобов'язання та іншими платежами згідно кредитних договорів, за наявності, право одержання яких належить клієнту. Перелік боржників, підстави виникнення права грошової вимоги до боржника грошових вимог та інші дані зазначаються в реєстрі боржників, які формуються згідно Додатку №1 та невід'ємною частиною договору. Перехід від кілєнта до фактора прав вимоги заборгованості до боржників відбувається в момент підписання сторонами акту прийому-передачі реєстру боржників згідно додатку №2, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно їх заборгованостей, та набуває відповідні права вимоги. В день, коли здійснюється перехід від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості до боржників, клієнт зобов'язаний передати фактору інформацію згідно реєстру боржників в електронному вигляді за формою, наведеною у додатку №4 до цього договору, на підставі акту прийому-передачі інформації згідно реєстру боржників в електронному вигляді (додаток №5) (а.с. 16-17).
Вказаний договір факторингу позивачем подано не у повному об'ємі, а лише його частину, зокрема: вступну частину, розділи 1 (предмет договору), 2 (гарантії) - п.п. 2.1-2.2.2, заключні пункти частини 9 (п.п. 9.3-9.8) та розділ 10 (місцезнаходження та реквізити сторін).
З цих підстав суд позбавлений можливості в повній мірі дослідити вказаний договір факторингу.
Відповідно до акту прийому-передачі інформації згідно реєстру боржників в електронному вигляді за договором факторингу №16072024 від 16.07.2024, клієнт передав, а фактор прийняв реєстр боржників в електронному вигляді на флеш носії, у розмірі 10388 Кбайт. Відповідно до цього реєстру боржників, клієнт передав, а фактор прийняв право вимоги до боржників в кількості …. Загальна сума простроченої заборгованості складає …. Реєстр боржників переданий повністю відповідно до умов вищезазначеного Договору, зауважень у сторін немає (а.с. 18).
Відповідно до витягу з реєстру боржників до договору факторингу №16072024 від 16.07.2024, клієнтом передано фактору право вимоги до боржника ОСОБА_1 за кредитним договором №103636342, сума основного боргу - 10000,00 грн., сума заборгованості за процентами за користування кредитом - 218,00 грн., сума заборгованості за комісією -0,00 грн., сума заборгованості за пенею - 0,00 грн., сума заборгованості разом - 10218,00 грн. (а.с. 19-зворот).
На а.с. 20 міститься відомість ТОВ «Міолан» про щоденне нарахування та погашення за кредитним договором №103636342, позичальник ОСОБА_1
22.02.2022 між ТОВ «Фінансова Комапнія «Інвеструм» та ОСОБА_1 , було укладено договір фінансового кредиту №24599-02/2022 (а.с. 28-29).
Згідно з розділом 1 Договору сума кредиту становить 4000,00 грн., кредит надається строком на 30 днів зі сплатою процентів за користування коштами в розмірі 0,50% на день.
Згідно з п. 1.7. Договору, кредит надається клієнту в безготівковій формі у національній валюті на реквізити платіжної банківської картки, вказаної клієнтом.
Додатком №1 до Договору є графік платежів (а.с. 30, 30-зворот).
Будь-які докази перерахування кредитором коштів позичальнику за договором кредиту, позивачем не надано.
08.12.2022 між ТОВ «ФК «ЄАПБ» та ТОВ «ФК «Інвеструм» укладено договір факторингу №08122022, відповідно до п.п. 1.1., 1.2 якого фактор зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження клієнту за плату, а клієнт відступити факторові права грошової вимоги, строк виконання зобов'язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб-боржників, включаючи суму основного зобов'язання, плату за кредитом, пеню за порушення грошових зобов'язань та інші платежі, право на одержання яких належить клієнту. Перехід клієнту до фактора прав вимоги заборгованості до боржників відбувається в момент підписання сторонами акту прийому-передачі реєстру боржників згідно додатку №2, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей та набуває відповідні права вимоги. Підписаний сторонами та скріплений їх печатками акт прийому-передачі реєстру боржників- підтверджує факт переходу від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості та є невід'ємною частиною цього договору (а.с. 31-33).
Вказаний договір факторингу позивачем подано не у повному об'ємі, а лише його частину, зокрема: вступну частину, розділи 1 (предмет договору), 2 (гарантії), п.п. 3.1-3.10 розділу 3 (порядок розрахунків), розділ 10 (місцезнаходження та реквізити сторін).
З цих підстав суд позбавлений можливості в повній мірі дослідити вказаний договір факторингу.
Відповідно до акту прийому-передачі інформації згідно реєстру боржників за договором факторингу №08122022 від 08.12.2022, клієнт передав, а фактор прийняв реєстр боржників кількістю 7220, після чого, з урахуванням п. 1.2 Договору факторингу №08122022 від 08.12.2022, від клієнта до фактора переходять права вимоги заборгованості від боржників і фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей. Загальна сума заборгованості складає …. грн. Реєстр боржників передано у повному об'ємі відповідно до умов договору факторингу №08122022 від 08.12.2022, будь-які зауваження до зазначеного реєстру боржників відсутні (а.с. 34).
Відповідно до витягу з реєстру боржників до договору факторингу №08122022 від 08.12.2022, клієнтом передано фактору право вимоги до боржника ОСОБА_1 за кредитним договором №24599-02/2022, сума основного боргу - 4000,00 грн., сума заборгованості за процентами за користування кредитом - 8508 грн., сума заборгованості разом - 12508 грн. (а.с. 35).
На а.с. 36-37 міститься таблиця, однак суд не бере до уваги, як розрахунок заборгованості за договором №24599-02/2022 станом на 08.12.2022, оскільки дана таблиця не містить підпису, невідомо ким складено та є нечитаємою із за обраного розміру шрифту.
Оцінивши докази в їх сукупності, суд керується наступними нормами.
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір ). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до ст. 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Закон України «Про електронну комерцію» визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов'язки учасників відносин у сфері електронної комерції.
Статтею 3 цього Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до ч. 7, 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Статтею 12 зазначеного Закону встановлено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису визначеним цим Законом одноразовим ідентифікатором; аналога власноручного підпису ( факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису ) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.
Норми статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису, так і електронного підпису визначеним цим Законом одноразовим ідентифікатором. Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа і не може визнаватися недійсним лише через його електронну форму.
Відповідно до ст. 1054-1055 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Кредитний договір укладається у письмовій формі.
Згідно ст. 526, 530 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Відповідно до ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
Згідно зі ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Такими обставинами (предметом доказування) у даній справі є наявність між сторонами договірних правовідносин, що випливають з договорів позики та кредитного договору, та належне (неналежне) виконання сторонами своїх зобов'язань відповідно до його умов та вимог ЦК України.
Кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) (пункт 1 частини першої статті 512 ЦК України). Кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом (частина третя статті 512 ЦК України). Правочинами, на підставі яких відбувається відступлення права вимоги, можуть бути, зокрема, купівля-продаж, дарування, факторинг.
Частиною 1 статті 1077 ЦК України встановлено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Згідно ч. 1 ст. 1082 ЦК України, боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.
Згідно сталої практики Верховного Суду, доказом, який засвідчує факт набуття прав вимоги за кредитним договором, є належно оформлені та підписані договори про відступлення права вимоги, реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються, за умови, що він містить дані за кредитним договором, а також докази на підтвердження оплати за договором (постанови Верховного Суду від 02 листопада 2021 року №905/306/17, від 29 червня 2021 року у справі №753/20537/18, від 21 липня 2021 року у справі №334/6972/17, від 27 вересня 2021 року у справі №5026/886/2012, від 15 квітня 2024 року в справі №2221/2373/12). Крім того, Верховний Суд у постанові від 18 жовтня 2023 року у справі №905/306/17 зробив висновок про те, що для підтвердження факту відступлення права вимоги, фінансова компанія як заінтересована сторона повинна надати до суду докази переходу права вимоги від первісного до нового кредитора на кожному етапі такої передачі.
Також Верховний Суд у постанові від 03 листопада 2021 року (справа №301/2368/14-ц) зазначив, що вирішуючи питання про перехід до нового кредитора права грошової вимоги слід звернути увагу на наявність доказів на підтвердження обставин здійснення повної оплати за кожним договором відступлення на час або після його укладення, тобто доказів, які б підтверджували належність виконання заявником своїх зобов'язань за договором.
На необхідність перевірки факту перерахування коштів на виконання умов договору про відступлення права вимоги посилався Верховний Суд у постанові від 29 вересня 2021 року в справі №2-879/11 (провадження №61-10005св21).
Позивачем, на підтвердження факту перерахування коштів первісним кредиторам ТОВ «Міолан» та ТОВ «ФК «Інвеструм» за договорами факторингу №16072024 від 16.07.2024 та №08122022 від 08.12.2022 не надано жодного доказу.
Окрім того, акти прийому-передачі реєстру боржників до договору факторингу №16072024 від 16.07.2024 (а.с. 18) та до договору факторингу №08122022 від 08.12.2022 (а.с. 34) не містять суми, яку фактор має сплатити клієнту за придбані ним права вимоги, що відступаються згідно реєстрів боржників. А копії договорів факторингу позивачем надано не в повному обсязі, а лише частково.
Тобто, встановити та перевірити обставини, які підлягають доказуванню у справі, зокрема перевірити чи новим кредитором було сплачено первісним кредиторам кошти за відступлення прав вимоги до боржників, суд позбавлений можливості.
Відповідно до положень статей 12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Положеннями частин 1 та 2 статті 83 ЦПК України унормовано, що сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач повинен подати суду докази разом з поданням позовної заяви.
Згідно з практикою ЄСПЛ змагальність судочинства засновується на диференціації процесуальних функцій і, відповідно, правомочностей головних суб'єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства - суду та сторін (позивача та відповідача). Диференціація процесуальних функцій об'єктивно приводить до того, що принцип змагальності відбиває властивості цивільного судочинства у площині лише прав та обов'язків сторін. Це дає можливість констатувати, що принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та, що необхідно особливо підкреслити, із принципом незалежності суду. Він знівельовує можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони. Суд тільки оцінює надані сторонам матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і доказів не збирає.
При цьому, суд звертає увагу на те, що позивач просив розгляд справи провести в порядку спрощеного провадження, а в разі, якщо розгляд справи буде проводитися в порядку загального позовного провадження, то у відсутність представника позивача, будь-яких заяв та клопотань щодо витребування доказів щодо обставин передачі права вимоги не подавав, будь-яких поважних причин неможливості надати такі докази до суду не повідомив та доказів щодо цього надав. Натомість суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи.
Отже, позивач на власний розсуд розпорядився своїми процесуальними правами щодо доведеності позовних вимог, а тому несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням ним процесуальних дій (аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 29 січня 2020 року у справі №755/18920/18).
Відсутність (недоведеність) порушеного або оспорюваного права позивача є підставою для ухвалення рішення про відмову у задоволенні позову, незалежно від інших встановлених судом обставин (постанова Верховного Суду від 29 червня 2021 року у справі №916/2040/20).
Враховуючи викладене, суд вважає, що позивачем не доведено порушення його прав відповідачем та наявність права звернення до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, а тому відсутні підстави для задоволення позовних вимог про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів».
Розподіл судових витрат суд проводить відповідно до положень ст.141 ЦПК України. Зважаючи, що в задоволенні позову відмовлено судові витрати, понесені позивачем, залишаються за ним.
На підставі викладеного, керуючись ст. 526, 527, 530, 536, 610-611, 625, 628, 629, 634, 638, 639, 1048, 1049, 1054, 1055, 1077, 1082 ЦК України, Законом України «Про електронну комерцію», ст. 81, 141, 263-265, 279, 354 ЦПК України, суд -
В задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення може бути переглянуто за письмовою заявою відповідача, яку він може подати протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Сторони по справі:
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», адреса: 03032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 30, код ЄДРПОУ 35625014, рах. № НОМЕР_3 в АТ «ТАСкомбанк»;
Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстрована адреса місця проживання: АДРЕСА_1 .
Суддя Л.П. Шевчук