Справа № 643/15670/25
Провадження № 3/643/3156/25
27.10.2025 м. Харків
Суддя Салтівського районного суду міста Харкова Поліщук Т.В., розглянувши адміністративний матеріал, який надійшов від Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, РНОКПП НОМЕР_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 447942, 09.09.2025 о 00 год. 03 хв. водій ОСОБА_1 в м. Харкові по пр-т. Тракторобудівників, 86/137, керував транспортним засобом «Chevrolet Volt», державний номерний знак НОМЕР_2 , з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, що не відповідає обсатновці. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку на місці зупинки транспортного засобу та у медичному закладі КНП ХОР «ОНКЛ» відмовився, чим порушив п. 2.5 ПДР України, за що передбачена відповідальність ч. 1 ст. 130 КУпАП.
27.10.2025 від захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Дробчак Л.В. надійшло клопотання про закриття провадження у справі в зв'язку із відсутністю події та складу адміністративного правопорушення, посилаючись на те, що твердження про відмову водія від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння не відповідають дійсності. ОСОБА_1 08.09.2025 о 23-59 год. їхав з с. Яковлівка Зміївського району в сторону дому, за адресою: м. Харків, пр-т. Тракторобудівників, 128А, не доїхавши декілька метрів був зупинений працівниками поліції за порушення комендантської години. Згідно відеозапису з нагрудної камери поліцейські жодним чином не пояснюють водію про причини його зупинки. Працівниками поліції не було задокументовано факту порушення ОСОБА_1 ПДР України. У рапорті працівника поліції причину зупинки транспортного засобу також не зазначено, а тому відсутні належні та допустимі докази порушення ОСОБА_1 ПДР України, які відповідно до ст. 35 ЗУ «Про національну поліцію» давали право працівникам поліції здійснити закону зупинку транспортного засобу під керуванням останнього. Згідно із відеозаписом з нагрудної камери інспектора патрульної поліції № 476028 (з 00 години 07 хвилин 39 секунд) відбувається наступний перебіг подій: працівники поліції по черзі придумують ознаки сп'яніння, один бачить почервоніння, інший поведінку що не відповідає обстановці та запах алкоголю, на 08 хв. 38 сек. після зупинки працівник поліції констатує відмову та без роз'яснення ОСОБА_2 , його прав та наслідків відмови починає складати протокол, відбувається спілкування ОСОБА_1 , з його адвокатом, після чого останній через декілька хвилин вийшов до працівників поліції та вказав, що бажає пройти огляд, але лише закладі охорони здоров'я, працівник поліції повідомляє, що протокол вже складено і запитує, чи буде ОСОБА_1 його отримувати. Системний аналіз матеріалів справи дає підстави для висновку, шо працівниками поліції не було виявлено жодних ознак алкогольного сп'яніння, а намір провести огляд водія на стан сп'яніння у поліцейських виник без наявності на це вагомих причин. При цьому, ОСОБА_1 , одразу на місці зупинки вказував, що не вживав алкогольні напої, та якщо наявна комендантська година, нехай працівники поліції проведуть його додому.
Крім того, з відеозапису вбачається, що в подальшому працівник поліції, який зупинив ОСОБА_1 , запропонував йому пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці його зупинки з використанням газоаналізатору Драгер, однак не демонстрував цілісність упаковки мундштуків, не пояснюючи процедуру та наслідки проходження чи відмови від проходження огляду, формально запропонували пройти огляд у закладі охорони здоров'я, від чого ОСОБА_1 не відмовлявся, а сів в автомобіль, щоб проконсультуватись із своїм захисником, та поки захисник роз'яснювала його права та наслідки відмови, працівник поліції суб'єктивно зафіксувавши відмову ОСОБА_1 , від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, склав відповідний протокол. Вийшовши з автомобіля ОСОБА_1 , відповів чітко та погодився пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння саме у медичному закладі, однак йому повідомили, що протокол вже складений. При цьому, з відеозапису вбачається, шо усні пояснення ОСОБА_1 , надавав спокійно, розмовляючи неспішно, що притаманно його звичайній манері спілкування, що помилково було сприйнято працівниками поліції як млявість мови. ОСОБА_1 з повагою ставився до працівників поліції, послідовно та об'єктивно наводив свої пояснення та відповідав на запитання повно та логічно. Працівниками поліції не було зазначено про те, які в ОСОБА_1 в нього є права та які наслідки матимуть його дії, лише тричі повторене запитання та суб'єктивне фіксування факту відмову відмови, після якого ОСОБА_1 , майже пів години просив забезпечити йому проходження огляду на стан сп'яніння в закладі охорони здоров'я, про що міститься його застереження в протоколі.
На підтвердження факту не перебування в стані алкогольного сп'яніння ОСОБА_1 в межах двох годинного строку 09.09.2025 о 01 год. 50 хв. ОСОБА_1 , добровільно пройшов огляд на стан алкогольного сп'яніння в ДСУ «ХОБСМЕ», згідно висновку фахівця з питань судово-медично токсикології № 16/30-Дм/2/п.п. щодо результатів якого встановлено, що: при судово-токсикологічному дослідженні сечі громадянина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , метиловий, стиловий, ізопропіловий Н-пропіловий, ізобутиловий, н-бутиловий, ізоаміловий спирти не виявлені. Крім того, 09.09.2025 о 02 год. 25 хв. ОСОБА_1 , добровільно пройшов огляд на стан алкогольного сп'яніння в КНП ХОР «ОКНЛ», згідно з висновком шодо результатів якого встановлено, що в організмі громадянина ОСОБА_1 , ознак алкогольного сп'яніння не виявлено.
ОСОБА_1 прохав розглядати справу без його участі та участі його захисника, зазначивши, що провину не визнає з підстав викладених у письмових запереченнях.
Суд, дослідивши матеріали справи, відеозапис з місця події, дійшов до наступного висновку.
Порядок притягнення осіб до адміністративної відповідальності встановлений Кодексом України про адміністративне правопорушення.
Відповідно до ч. 2 ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно положень КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення.
Наявність події правопорушення доводиться шляхом подання доказів.
Відповідно до ст. 251 Кодексу України про адміністративне правопорушення доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, які використовуються при нагляді за виконанням правил, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, нормі стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, а також іншими документами.
Допустимість доказів - це придатність їх для використання у адміністративному процесі за формою, на відмінну від їх належності - придатність для використання за змістом.
За положеннями ч. 1 ст. 130 КУпАП об'єктивна сторона правопорушення полягає в керуванні транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи (ст. 280 КУпАП).
П. 2.5 ПДР України передбачає, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до ч. 1 ст. 130 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається, керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Під складом адміністративного правопорушення розуміється встановлена адміністративним законом сукупність об'єктивних і суб'єктивних ознак, за наявності яких діяння вважається адміністративним правопорушенням.
Об'єктом правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП, є суспільні відносини у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.
Суб'єктом адміністративного правопорушення є особа, яка управляє транспортним засобом.
Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, є керування транспортними засобами особами в стані сп'яніння, передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані сп'яніння, так само ухилення осіб, які керують транспортними засобами, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп'яніння, тобто факт керування транспортним засобом є безумовною та обов'язковою частиною складу зазначеного правопорушення, більш того, в даному випадку взагалі має преюдиціальне значення, так як в подальшому, при доведенні стану сп'яніння, така особа буде притягнута до відповідальності саме за керування транспортним засобом у такому стані.
Таким чином, для притягнення особи до адміністративної відповідальності необхідно встановити факт керування транспортними засобами особою в стані алкогольного сп'яніння або ухилення особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп'яніння.
Порядок проходження огляду осіб з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння закріплено у ст. 266 КУпАП та Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України, Міністерства охорони здоров'я України від 09.11.2015 №1452/735 (далі Інструкції), а також «Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду», затвердженого постановою КМУ 17.12.2008 № 1103 (Далі Порядок).
Згідно п. 2, 3, 4 Інструкції огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких в уповноваженої особи поліції є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану. Ознаками алкогольного сп'яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.
Відповідно до п. 6 Порядку водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров'я. При цьому, відповідно до п. 8 Порядку, у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я поліцейський із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.
Отже, згідно закону, поліцейський вправі пред'явити до водія транспортного засобу вимогу пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану сп'яніння за наявності підстав вважати, що водій перебуває в стані алкогольного сп'яніння згідно з ознаками такого стану, а для притягнення водія до відповідальності за ст. 130 ч. 1 КУпАП за відмову від проходження огляду на стан сп'яніння необхідно встановити, що у водія наявні ознаки сп'яніння, передбачені ч. 3, ч. 4 розд. 1 Інструкції як підстави для огляду та встановити факт відмови від проходження огляду, зафіксований у визначеному законом порядку (відеозаписом або у присутності двох свідків).
Суд звертає увагу, що факт відмови водія від проходження огляду на стан сп'яніння за своїм правовим змістом є правопорушенням, а не процесуальною дією, яка дозволяє виявити волевиявлення особи, яка підозрюється у керуванні транспортним засобом у стані сп'яніння щодо її бажання проходити огляд на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку.
Згідно з положеннями ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративні правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Аналіз вказаної норми дає підстави стверджувати, що склад адміністративного правопорушення - це передбачена нормами права сукупність об'єктивних і суб'єктивних ознак, за наявності яких те чи інше діяння можна кваліфікувати як адміністративне правопорушення.
З дослідженого відеозапису, що міститься на дисках, які долучені до матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 був зупинений працівниками поліції 09.09.2025 о 00 - 003 хв. Під час розмови з ОСОБА_1 працівниками поліції було повідомлено останньому про ознаки алкогольного сп'яніння та запропоновано пройти обстеження на місці зупинки транспортного засобу або в медичному закладі. ОСОБА_1 взяв телефон та сів до автомобіля, комусь зателефонував. Після того як він вийшов з автомобіля повідомив працівникам поліції, що згоден пройти обстеження на стан алкогольного сп'яніння, проте останні повідомили йому, що протокол про адміністративне правопорушення вже складено. Не погодившись із такими діями працівників поліції останній на місці зупинки транспортного засобу написав працівникам поліції письмові пояснення.
Відповідно до письмових пояснень ОСОБА_1 від 09.09.2025, написаних на місці зупинки транспортного засобу на ім'я поліцейського роти 5 батальйону 1 УПП в Харківській області ДПП капітану поліції Саніну В.С., останній зазначив, що не відмовляється від проходження огляду під час зупинки, а також у закладі охорони здоров'я, наполягає на його проведенні саме в закладі охорони здоров'я. Йому відмовляють у супроводі до закладу охорони здоров'я для проходження огляду. В стані алкогольного сп'яніння не перебуває, алкогольні напої не вживав. У зв'язку із відмовою йому від проходження огляду в медичному закладі пройде його самостійно не пізніше ніж 2 години з моменту зупинки. У комендантську години залишили на вулиці, не дозволяють користуватись транспортним засобом. Не повідомили про права та обов'язки. Не дають направлення на проходження огляду. Також працівники патрульної поліції без повідомлення його прав та обов'язків, не надали права на захист, а саме залучення захисника під час розгляду справи. Йому відмовляють у наданні пояснень та зауважень до протоколу. Пропонували підписати протокол без його оголошення.
У зв'язку із чим, заслуговують на увагу аргументи захисника Дробчак Л.В., що ОСОБА_1 не відмовлявся від проходження огляду на стан сп'яніння, працівник поліції самостійно суб'єктивно зафіксував відмову ОСОБА_1 від проходження огляд на стан сп'яніння, оскільки на відеозаписі, долученому до матеріалів справи, зафіксовано, що ОСОБА_1 , вийшовши після розмови по телефону з автомобіля погодився пройти медичне обстеження, та ще декілька разів прохав надати йому можливість пройти таке обстеження.
Відповідно до висновку фахівця з питань судово-медичної експертизи № 501-2025 від 09.09.2025 у приміщенні Державної спеціалізованої установи «Харківське обласне бюро судово-медичної експертизи» Міністерства охорони здоров'я України, 09.09.2025 о 01-50 год. проведено судово-медичне обстеження громадянина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , згідно висновку фахівця з питань судово-медичної токсикології № 16/30-Дм/25-п.п. відомо, що: «При судово-токсикологічному дослідженні сечі громадянина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , метиловий, етиловий, ізопропіловий, н-пропіловий, ізобутиловий, н-бутиловий, ізоаміловий спирти не виявлені».
Згідно виписки із медичної картки абмулаторного хворого КНП ХОР «ОНКЛ» відділення цілодобової експертизи алкогольного та наркотичного сп'яніння № 994 від 09.09.2025 у ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ознак алкогольного сп'яніння не виявлено. Тверезий.
Суд має обґрунтувати свої висновки лише доказами, які є достатньо переконливими, чітко сформульованими, тобто такими, які не залишають місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується зі стандартом доведення «поза розумним сумнівом», оскільки таке доведення може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами (абз. 1 ст. 251 КУпАП).
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 КУпАП (абз. 2 ст. 251 КУпАП).
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях, зокрема, по справам «Кобець проти України» від 14.02.2008, «Берктай проти Туреччини» від 08.02.2001, «Леванте проти Латвії» від 07.11.2002 неодноразово вказує, що оцінюючи докази, суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій.
У рішенні ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумцій факту.
В контексті рішення ЄСПЛ «Надточій проти України» (Заява N 7460/03) правопорушення, яке розглядається, має ознаки, притаманні "кримінальному обвинуваченню" у значенні статті 6 Конвенції, що вимагає дотримання стороною обвинувачення, яку в цій справі представляє автор протоколу про адміністративне порушення, відповідного доказового забезпечення, що передбачає такий рівень доказування, який не залишає жодних розумних сумнівів щодо доведеності вини обвинуваченого.
Адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтуються на конституційному принципі: презумпції невинуватості (ст.62 Конституції України).
Європейський суд з прав людини (далі ЄСПЛ) поширює стандарти, які встановлює Конвенція для кримінального провадження, на провадження у справах про адміністративні правопорушення. Наприклад, у справах «Лучанінова проти України» (рішення від 09 червня 2011 року, заява N? 16347/02, «Малофєєва проти Росії» («Malofeyeva v. Russia», заява N? 36673/04, «Карелін проти Росії» («Karelin v. Russia», заява N? 926/08, рішення від 20 вересня 2016 року).
Крім цього, ЄСПЛ робить висновок, що суд не має права самостійно редагувати фабулу правопорушення, відображену в протоколі, або відшукувати докази на користь обвинувачення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді; суд також не має права самостійно відшукувати/збирати докази на підтвердження винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Протокол про адміністративне правопорушення сам по собі, без підтвердження іншими належними та допустимими доказами не є безумовним та неспростовним доказом на доведення вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення, а є лише формою фіксації правопорушення.
Тягар доведення складу адміністративного правопорушення покладається на адміністративний орган, разом з тим, особа, яка притягається до відповідальності, звільняється від обов'язку доводити свою причетність до скоєння правопорушення.
З наявних матеріалів справи про адміністративне правопорушення не вбачається достатніх та переконливих доказів, які беззаперечно доводили б факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, оскільки останній декілька раз прохав працівників поліції надати йому можливість пройти обстеження. Протокол про адміністративне правопорушення працівником поліції було складено під час розмови ОСОБА_1 по телефону в автомобілі.
Провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, зокрема, за відсутності складу адміністративного правопорушення (п.1 ч.1 ст.247 КУпАП).
Керуючись ст. ст.7, ч. 1 ст. 130, 247, 251, 256, 266 КУпАП, суд -
Провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , закрити за відсутності в його діях події та складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови шляхом подачі апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду через Салтівський районний суд міста Харкова.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку оскарження цієї постанови.
Суддя Т.В.Поліщук