24.10.2025
Справа № 642/5382/25
Провадження № 1-кс/642/1562/25
21 жовтня 2025 року м. Харків
Холодногірський районний суд м. Харкова у складі:
слідчого судді - ОСОБА_1 ,
за участю: секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
підозрюваного - ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання слідчого СВ ВП № 2 Харківського районного управління поліції № 3 Головного управління Національної поліції в Харківській області, ОСОБА_5 , погоджене прокурором Новобаварської окружної прокуратури м. Харкова ОСОБА_3 , про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 12025221220001133 від 02.09.2025стосовно
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харкова, громадянина України, із середньою освітою, неодруженого, військовослужбовця за призовом під час мобілізації на особливий період у в/ч НОМЕР_1 Національної гвардії України, який зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого, останній раз - вироком Жовтневого районного суду м. Харкова від 22.04.2024 за ч. 2 ст. 307 КК України до 6 років позбавлення волі, вирок не приведений до виконання,
який підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 1 ст. 357, ч. 3 ст. 357 КК України,
21.10.2025 до Холодногірського районного суду м. Харкова надійшло клопотання слідчого слідчого відділу відділу поліції № 2 Харківського районного управління поліції № 3 Головного управління Національної поліції в Харківській області, ОСОБА_5 , погоджене прокурором Новобаварської окружної прокуратури м. Харкова ОСОБА_3 , про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 12025221220001133 від 02.09.2025стосовно ОСОБА_4 , який підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 1 ст. 357, ч. 3 ст. 357 КК України.
Відповідно до матеріалів клопотання слідчими СВ ВП № 2 ХРУП № 3 ГУ НП в Харківській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12025221220001133 від 02.09.2025за ч. 4 ст. 185, ч. 1 ст. 357, ч. 3 ст. 357 КК України.
Як зазначає слідчий у клопотанні, в ході досудового розслідування встановлено, що 01.09.2025 року, близько 15:00 години, точний час під час досудового розслідування встановити не надалось можливим, знаходячись на відкритій ділянці місцевості за адресою: м.Харків, вул. Полтавський Шлях поблизу будинку №184, ОСОБА_4 побачив потерпілого ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який в цей момент спав на землі, поруч з яким знаходився мобільний телефон марки Xiaomi Redmi 13C в корпусі чорного кольору та належна йому сумка, в якій перебували грошові кошти в сумі 5200 гривень. В подальшому ОСОБА_4 , діючи умисно, маючи злочинний умисел на незаконне збагачення, усвідомлюючи суспільно небезпечний та протиправний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки, та бажаючи їх настання, з корисливих мотивів, з метою особистого незаконного збагачення за рахунок чужого майна, та скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає підійшов до ОСОБА_6 , та впевнившись, що він спить, таємно викрав сумку, всередині якої знаходилися грошові кошти в сумі 5200 гривень, та мобільний телефон марки Xiaomi Redmi 13C в корпусі чорного кольору, який лежав поряд з останнім, вартість якого, згідно з висновку судово-товарознавчої експертизи № 13948 від 17.09.2025 становить 4620,00 гривень. У подальшому ОСОБА_4 разом із викраденим майном залишив місце вчинення злочину, розпорядившись ним на власний розсуд, чим спричинив потерпілому ОСОБА_6 матеріальний збиток на загальну суму 9820 гривень 00 копійок.
Крім того, 01.09.2025 року, близько 15:00 години, точний час під час досудового розслідування встановити не надалось можливим, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , знаходячись на відкритій ділянці місцевості за адресою: м.Харків, вул. Полтавський Шлях поблизу будинку №184, побачив потерпілого ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_2 , який в цей момент спав на землі та поруч з яким знаходилася належна йому сумка. В подальшому керуючись раптово виниклим корисливим умислом, направленим на таємне викрадення чужого майна, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, вважаючи, що за його діями ніхто не спостерігає та не зможе завадити скоєнню задуманого злочину, підійшов до ОСОБА_6 , та впевнившись, що він спить, таємно викрав вищезазначену сумку, в середині якої крім іншого знаходилась банківська карта АТ «ОЩАДБАНК» № НОМЕР_2 , яка належала ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та яка згідно ст. 1 Закону України «Про інформацію» від 02.10.1992, підпунктів 1.4, 1.14, 1.27, 1.31, ст. 1, п. 15.2 ст. 15 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» від 05.04.2000, ч. 4 ст. 51 Закону України «Про банки та банківську діяльність» від 07.12.2000, п. 1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» від 22.05.2003 є офіційним документом, тобто електронним платіжним документом, засобом доступу до банківського рахунку, відкритого на ім'я ОСОБА_6 . В подальшому ОСОБА_4 , продовжуючи свої протиправні дії, віддалившись від місця вчинення кримінального проступку на певну відстань, перевірив вміст викраденої сумки, яка належить ОСОБА_6 , та встановив, що в ній знаходиться банківська карта АТ «ОЩАДБАНК» № НОМЕР_2 , що є належним чином оформленим офіційним документом та матеріальним носієм, яка належала потерпілому, після чого з місця вчинення вказаного кримінального проступку зник, розпорядившись вищезазначеною банківською карткою на власний розсуд.
Крім того, 01.09.2025 року, близько 15:00 години, точний час під час досудового розслідування встановити не надалось можливим, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , знаходячись на відкритій ділянці місцевості за адресою: м.Харків, вул. Полтавський Шлях поблизу будинку №184, побачив потерпілого ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_2 , який в цей момент спав на землі та поруч з яким знаходилася належна йому сумка. В подальшому керуючись раптово виниклим корисливим умислом, направленим на таємне викрадення чужого майна, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, вважаючи, що за його діями ніхто не спостерігає та не зможе завадити скоєнню задуманого злочину, підійшов до ОСОБА_6 , та впевнившись, що він спить, таємно викрав вищезазначену сумку, в середині якої крім іншого знаходились документи: паспорт громадянина України НОМЕР_3 , виданий Косівським РВ УМВС України в Івано-Франківській області 11.04.2008 року, та військовий квиток серія НОМЕР_4 виданий ІНФОРМАЦІЯ_3 20.06.2022 р. видані на ім?я ОСОБА_6 . В подальшому ОСОБА_4 , продовжуючи свої протиправні дії, віддалившись від місця вчинення кримінального проступку на певну відстань, перевірив вміст викраденої сумки, яка належить ОСОБА_6 , та встановив, що в ньому знаходяться вищезазначені документи та розуміючи, що паспорт громадянина України та військовий квиток є важливими особистими документами , усвідомлюючи, що втрата даних документів істотно ускладнює реалізацію особою своїх прав, свобод та законних інтересів, таємно привласнив паспорт громадянина України НОМЕР_3 , виданий Косівським РВ УМВС України в Івано-Франківській області 11.04.2008 року, та військовий квиток серія НОМЕР_4 виданий ІНФОРМАЦІЯ_3 20.06.2022 р. видані на ім?я ОСОБА_6 після чого з місця вчинення вказаного кримінального проступку зник, розпорядившись документами на власний розсуд.
Слідчий вказує у клопотанні, що 21.10.2025 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, кримінального проступку передбаченого ч. 1 ст. 357 КК України та кримінального проступку передбаченого ч. 3 ст. 357 КК України.
Слідчий зазначає у клопотанні, що на цей час вбачаються підстави для застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в ДУ «Харківський слідчий ізолятор», передбачені ч. 1 ст. 194 КПК України, орган досудового розслідування вважає що існують ризики, передбачені п. п. 1, 3, 5 ч.1 ст. 177 КПК України.
У судовому засіданні прокурор клопотання підтримав, посилався на обставини, вказані у клопотанні.
Підозрюваний у судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання слідчого, просив обрати щодо нього запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Заслухавши думку сторін кримінального провадження, дослідивши клопотання та матеріали, якими слідчий обґрунтовує доводи клопотання, слідчий суддя зазначає таке.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Частиною 1 статті 183 КПК України встановлено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу.
Згідно з п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
При цьому слідчий суддя враховує, що поняття «обґрунтована підозра» не визначене у національному законодавстві та, виходячи з положень ч. 5 ст. 9 КПК України, бере до уваги позицію Європейського суду з прав людини, відображену у пункті 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, № 182), те що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року).
Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно підозрюваного ОСОБА_4 слідчий суддя враховує вимоги п. п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув'язнення.
Згідно з положеннями постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами запобіжного заходу у вигляді взяття під варту та продовження строків тримання під вартою на стадіях дізнання і досудового слідства» від 25.04.2003 року № 4 запобіжні заходи застосовуються за наявності підстав вважати, що підозрюваний, обвинувачений буде намагатись ухилятися від слідства або суду, перешкоджати встановленню істини по кримінальній справі або продовжити злочинну діяльність, а також для забезпечення виконання процесуальних рішень. Разом з тим взяття під варту є найбільш суворим запобіжним заходом, у зв'язку з чим такий обирається лише за наявності підстав вважати, що інші (менш суворі) запобіжні заходи можуть не забезпечити виконання підозрюваним процесуальних обов'язків, що випливають норм КПК України, і його належної поведінки.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Судом встановлено, що слідчими СВ ВП № 2 ХРУП № 3 ГУ НП в Харківській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, відомості про які внесені до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань за № 12025221220001133 від 02.09.2025за ч. 4 ст. 185, ч. 1 ст. 357, ч. 3 ст. 357 КК України.
21.10.2025 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, тобто у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненої в умовах воєнного стану, кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 357 КК України, тобто у викраденні офіційних документів, вчиненому з корисливих мотивів, кримінального проступку, передбаченого ч. 3 ст. 357 КК України, тобто у незаконному заволодінні будь-яким способом паспортом та іншим важливим особистим документом.
Відповідно до ст. 12 КК України ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК, за яке законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 8 років; кримінальних проступків, передбачених ч. 1 ст. 357, ч. 3 ст. 357 КК України, за які передбачено покарання у вигляді обмеження волі до 3 років.
Обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 1 ст. 357, ч. 3 ст. 357 КК України, підтверджується наданими органом досудового розслідування доказами у паперових копіях, а саме: протоколом огляду місця події від 01.09.2025; протоколом допиту потерпілого ОСОБА_6 від 04.09.2025, протоколом допиту свідка ОСОБА_7 від 04.09.2025, протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками за участю свідка ОСОБА_7 від 04.09.2025, протоколами огляду місця події від 04.09.2025, висновком експерта № 13948 від 17.09.2025 за результатами проведення судової товарознавчої експертизи, протоколом огляду предмету від 03.09.2025, іншими матеріалами кримінального провадження у їх сукупності.
Наявні у клопотанні та у додатках до нього відомості свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 1 ст. 357, ч. 3 ст. 357 КК України.
Як ризик, який дає достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: переховуватися від суду варто розцінювати те, що ОСОБА_4 згідно з ч. 6 ст. 12 КК України підозрюється, зокрема у вчиненні тяжкого злочину, у разі визнання його винуватим йому може бути призначене покарання у виді позбавлення волі на строк до восьми років, у разі незастосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_4 через тяжкість вчиненого ним кримінального правопорушення та покарання, яке може йому загрожувати, може переховуватись від суду.
Крім того наявний ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 ЦПК України, а саме: незаконно впливати на потерпілого та свідків, оскільки останні ще не допитані безпосередньо судом в ході судового розгляду. ОСОБА_4 має процесуальний статус підозрюваного, йому відомо місце мешкання потерпілого та свідків, а тому, залишаючись на свободі, підозрюваний може незаконно вливати на потерпілого та свідків з метою примушення останніх відмовитись від раніше наданих показань щодо відомих їм обставин, які підлягають встановленню у цьому кримінальному провадженні.
Також наявний ризик, визначений п. 5 ч. 1 ст. 177 ЦПК України, а саме: вчинення підозрюваним іншого кримінального правопорушення. На наявність такого ризику вказує те, що підозрюваний ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення проти власності, водночас ОСОБА_4 раніше був засуджений за вчинення кримінального правопорушення у сфері обігу наркотичних засобів, що у своїй сукупності може свідчити про схильність підозрюваного до вчинення протиправних дій.
Отже судом встановлено наявність обставин, передбачених пунктами 1 та 2 частинами ст. 194 КПК України, а саме: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, на які вказує прокурор.
Слідчий суддя доходить висновку, що застосування більш м'якого запобіжного заходу не зможе запобігти встановленим ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Крім того судом враховано відомості про особу підозрюваного, а саме те, що ОСОБА_4 не одружений, є військовослужбовцем за призовом під час мобілізації на особливий період, раніше судимий, останній раз - вироком Жовтневого районного суду м. Харкова від 22.04.2024 за ч. 2 ст. 307 КК України до 6 років позбавлення волі, вирок не приведений до виконання, відомостей щодо наявності в підозрюваного захворювань, які унеможливлюють його перебування в умовах тримання під вартою, під час розгляду клопотання суду не надано та матеріали справи не містять.
Із врахуванням всіх обставин справи слідчий суддя дійшов висновку про доведеність того, що існують ризики, зазначені у клопотанні слідчого, неможливість застосування більш м'якого запобіжного заходу, оскільки тільки запобіжний захід у вигляді тримання під вартою зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного та дотримання покладених на нього процесуальних обов'язків.
Згідно з ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків передбачених цим Кодексом наслідків передбачених частиною четвертою цієї статті.
З урахуванням конкретних обставин інкримінованих підозрюваному діянь та наявних ризиків, відомостей, що характеризують особу підозрюваного, слідчий суддя вважає необхідним визначити підозрюваному заставу у розмірі тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Такий розмір застави буде достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків та не є завідомо непомірним для нього.
У випадку внесення застави на підозрюваного покладаються обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України.
Керуючись ст. ст. 177, 178, 182, 183, 193, 194, 196, 197, 206, 211, 372, 376 КПК України, суд
Клопотання слідчого про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_4 задовольнити.
Застосувати стосовно ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в умовах Державної установи «Харківський слідчий ізолятор» строком на 60 діб, а саме: до 19.12.2025 включно.
Визначити суму застави у розмірі 30 (тридцяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 90840 (дев'яносто тисяч вісімсот сорок) гривень, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на Депозитний рахунок ТУ ДСА України в Харківській області протягом дії запобіжного заходу.
При внесенні визначеної суми застави ОСОБА_4 з-під варти звільнити.
У разі внесення застави покласти на ОСОБА_4 такі обов'язки:
1) прибувати до слідчого, прокурора, суду за першою вимогою;
2) не відлучатись з постійного місця проживання без дозволу слідчого, прокурора або суду;
3) повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання;
4) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;
5) утримуватись від спілкування з потерпілим, свідками, понятими, експертами у цьому кримінальному провадженні.
Визначити строк дії ухвали суду - до 19.12.2025 включно.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення, а підозрюваним - в той же строк, але з моменту вручення йому копії ухвали суду.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Повний текст ухвали складено 24.10.2025.
Слідчий суддя ОСОБА_8