27 жовтня 2025 року
Справа № 642/5198/25
Провадження № 2/642/1792/25
Іменем України
24.10.25 м. Харків
Холодногірський районний суд міста Харкова в складі:
головуючої - судді Гримайло А. М.,
за участю секретаря судового засідання - Антонян А. М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові цивільну справу за позовом Управління соціального захисту населення адміністрації Холодногірського району Харківської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення суми надміру виплаченої компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі,-
Начальник Управління соціального захисту населення адміністрації Холодногірського району Харківської міської ради Гут Ю. звернулася до Холодногірського районного суду міста Харкова з позовом до ОСОБА_1 про стягнення суми надміру виплаченої компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі в розмірі 15 281,54 грн. та судового збору 3028,00 грн.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що на обліку в Управлінні соціального захисту населення адміністрації Холодногірського району Харківської міської ради перебувала ОСОБА_1 як отримувач компенсації фізичній особі, яка надає соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі. ОСОБА_1 здійснювала догляд за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , особою з інвалідністю II групи, пов'язаної з Чорнобильською катастрофою. Рішенням Управління від 30.01.2024 ОСОБА_1 призначено компенсацію на період з 01.01.2024 по 31.12.2024 у розмірі 2439,62 грн щомісяця. У зазначеній заяві ОСОБА_1 під власний підпис зобов'язалась повідомити Управління про виникнення обставин, які можуть вплинути на умови призначення компенсації та її виплати. 12.12.2024 ОСОБА_1 електронною поштою надіслала запит на отримання довідки про неперебування на обліку в Управлінні. Під час спілкування було з'ясовано, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 виїхали за межі України. 28.01.2025 Управлінням отримана довідка обласного Центру № 31 з визначеною сумою надміру отриманої ОСОБА_1 компенсації за період з 01.06.2024 по 31.12.2024 у розмірі 15281,54 грн (з урахуванням повернутих коштів з банку у сумі 1795,80 грн). 31.01.2025 за № 34/03-25 та 24.03.2025 за № 118/03-25 на електронну адресу ОСОБА_1 . Управлінням направлено повідомлення та претензію щодо повернення на рахунок Управління надміру виплачених коштів компенсації у розмірі 15281,54 грн, на які заявниця не відреагувала. 19.05.2025 Управлінням на адресу проживання ОСОБА_1 було направлено письмове повідомлення щодо необхідності повернення надміру виплачених коштів, яке було повернуто Управлінню поштою з позначкою «за закінченням терміну зберігання». Надміру отримані кошти компенсації ОСОБА_1 не повернула, тому Управління звертається до суду з цією позовною заявою.
Ухвалою судді Холодногірського районного суду м. Харкова від 03.09.2025 відкрито провадження у зазначеній справі та призначено до розгляду в судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін. Призначено судове засідання.
Представник позивача в судове засідання не з'явилася, подала до суду заяву про розгляд справи за її відсутності, позов підтримала та просила задовольнити. Проти винесення заочного рішення не заперечувала.
Відповідачка у судове засідання не з'явилася, про дату, час та місце судового засідання повідомлялася належним чином, причини неявки суду невідомі, заяв та клопотань до суду не надавала, правом на подання відзиву на позовну заяву не скористалася.
Так, з матеріалів справи вбачається, що судом на адресу реєстрації відповідачки направлено копію ухвали про відкриття провадження у справі, а також матеріали позовної заяви, судові повістки рекомендованим листом з рекомендованим повідомленням, проте, відповідно до довідки відділення поштового зв'язку поштове відправлення не було вручено відповідачці та повернуто на адресу суду «адресат відсутній за вказаною адресою».
Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі № 911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі №800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі №913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі № 24/260-23/52-б).
Відповідно до постанови КЦС ВС від 01.12.2023 № 591/4832/22 (61-10261св23) -довідка поштового відділення з позначкою про неможливість вручення судової повістки у зв'язку з «відсутністю за вказаною адресою» вважається належним повідомленням сторони про дату судового розгляду. Зазначене свідчить про умисне неотримання судової повістки.
Направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду.
Такого висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 23 січня 2023 року у справі №496/4633/18.
Окрім того, повідомлення про виклик розміщувалося на веб-сайті «Судова влада України».
Отже зважаючи на те, що судом вжито всіх можливих та розумних заходів щодо повідомлення відповідача про розгляд справи, та неподання у встановлений судом строк заяви із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та/або клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін та/або письмового відзиву на позов, справа вирішується за наявними матеріалами у відповідності з нормою частини 5 статті 279 ЦПК України.
Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п.35 рішення від 07.07.1989р. Європейського суду з прав людини у справі «Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії» (AlimentariaSandersS.A. v. Spain).
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст.6 даної Конвенції (§ 66 - 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 р. у справі «Смірнова проти України»).
Враховуючи, що в справі є достатні дані про права і взаємовідносини сторін, відповідач належним чином повідомлений про місце і час судового засідання, суд розглядає справу у відсутності відповідача та згідно ч. 4 ст. 223 ЦПК України зі згоди представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Згідно ст. 12 ч. 3 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше, як за зверненням особо, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами і іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Таким чином, обов'язок доказування покладається на сторони, що є одним із принципів змагальності сторін. Суд не може збирати докази за власною ініціативою.
Суд, вивчивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню виходячи з наступного.
Так, судом встановлено, що 25.01.2024 до Управління соціального захисту населення звернулася відповідачка ОСОБА_1 із заявою про згоду надавати соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі своєму чоловіку ОСОБА_2 та просила призначити компенсацію. З вказаної заяви вбачається, що відповідачка з умовами та порядком призначення компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі, ознайомлена, а також повідомлена щодо обов'язку повідомити про обставини, які можуть вплинути на призначення допомоги, що засвідчено підписом відповідачки (а.с.15-16).
Також подала Декларацію про доходи та майновий стан осіб, які звернулися за призначенням компенсації фізичній особі, яка надає соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі (а.с.17).
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідно до довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12ААА №992899 є особою з інвалідністю II групи, пов'язаної з Чорнобильською катастрофою (а.с.13).
25.01.2024 ОСОБА_2 звернувся до Управління соціального захисту населення із заявою про згоду отримувати соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі від ОСОБА_1 (а.с.18).
Висновок про наявність порушення функцій організму через які невиліковно хворі особи не можуть самостійно пересуватися та самообслуговуватися і потребують соціальної послуги з догляду на непрофесійній основі був виданий ОСОБА_3 26.01.2023 на безстроковий термін.
Рішенням Управління від 30.01.2024 ОСОБА_1 призначено компенсацію на період з 01.01.2024 по 31.12.2024 у розмірі 2439,62 грн. щомісяця (а.с.19).
12.12.2024 ОСОБА_1 електронною поштою надіслала запит на отримання довідки про неперебування на обліку в Управлінні. Під час спілкування було з'ясовано, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 виїхали за межі України.
Для з'ясування зазначеного питання Управлінням листом від 16.12.2024 № 10-87/4432/03-24 направлено запит до Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України (а.с.21).
Листом Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України від 09.01.2025 № 19/2343-25 повідомлено, що ОСОБА_1 перетнула державний кордон України 28.05.2024. Інформації про її повернення станом на 09.01.2025 немає (а.с.22).
На підставі отриманої інформації розпорядженням Управління від 13.01.2025 нарахування компенсації ОСОБА_1 припинено з 01.06.2024, а Харківському обласному центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат було доручено визначити суму надміру отриманої ОСОБА_1 компенсації (а.с.23).
28.01.2025 Управлінням отримана довідка обласного Центру № 31 з визначеною сумою надміру отриманої ОСОБА_1 компенсації за період з 01.06.2024 по 31.12.2024 у розмірі 15281,54 грн (з урахуванням повернутих коштів з банку у сумі 1795,80 грн) (а.с.24).
31.01.2025 за № 34/03-25 та 24.03.2025 за № 118/03-25 на електронну адресу ОСОБА_1 . Управлінням направлено повідомлення та претензію щодо повернення на рахунок Управління надміру виплачених коштів компенсації у розмірі 15281,54 грн, на які заявниця не відреагувала. 19.05.2025 Управлінням на адресу проживання ОСОБА_1 було направлено письмове повідомлення щодо необхідності повернення надміру виплачених коштів, яке було повернуто Управлінню поштою з позначкою «за закінченням терміну зберігання» (а.с.25-26).
Надміру отримані кошти компенсації ОСОБА_1 не повернула, тому Управління звертається до суду з цією позовною заявою.
Таким чином, між сторонами існує спір щодо механізму використання коштів державного бюджету, призначених для виплати компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі, на підставі Порядку подання та оформлення документів, призначення і виплати компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі (далі - порядок), який затверджено постановою Кабінету Міністрів України №859 від 29.09.2020, а також регулюються нормами ЦК України.
Надаючи оцінку наданим суду доказам та обставинам спірних правовідносин суд виходить з наступного.
Статтею 1 Конституції України передбачено, що Україна є суверенна і незалежна, демократична, соціальна, правова держава.
У ст. 46, 48 Конституції України розкриваються деякі елементи соціальної політики держави, якими передбачається, що громадяни мають право на соціальний захист та право на достатній життєвий рівень для себе і своєї сім'ї, що включає достатнє харчування, одяг, житло.
Одним із важливих видів соціальної допомоги, спрямованої на здійснення соціального захисту громадян, які цього потребують, є запровадження державою інституту надання державної соціальної допомоги.
Згідно зі статтею 1 Закону України «Про соціальні послуги», соціальні послуги - комплекс заходів з надання допомоги особам, окремим соціальним групам, які перебувають у складних життєвих обставинах і не можуть самостійно їх подолати, з метою розв'язання їхніх життєвих проблем.
Постановою Кабінету Міністрів України № 859 від 23 вересня 2020 року затверджено Порядок подання та оформлення документів, призначення і виплати компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі. Пунктом другим даної постанови установлено, що фізичним особам, які надають соціальні послуги, щомісячні компенсаційні виплати, призначені відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 29 квітня 2004 р. № 558 "Про затвердження Порядку призначення і виплати компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги", проводяться до дати призначення таким фізичним особам іншої виплати на догляд, установленої законодавством, або до 31 грудня 2022 року.
Пункт один Порядку №859, встановлює механізм призначення і виплати компенсації за догляд (далі - компенсація), що призначається фізичній особі, яка надає соціальні послуги з догляду без провадження підприємницької діяльності на непрофесійній основі, без проходження навчання та дотримання державних стандартів соціальних послуг (далі - фізична особа, яка надає соціальні послуги) особам із числа членів своєї сім'ї, які спільно з нею проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки (далі - соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі) та є:
- особами з інвалідністю I групи;
- дітьми з інвалідністю;
- громадянами похилого віку з когнітивними порушеннями;
- невиліковно хворими, які через порушення функцій організму не можуть самостійно пересуватися та самообслуговуватися;
- дітьми, яким не встановлено інвалідність, але які є хворими на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, дітьми, які отримали тяжку травму, потребують трансплантації органа, потребують паліативної допомоги відповідно до переліку тяжких захворювань, розладів, травм, станів, що дають право на одержання державної допомоги на дитину, якій не встановлено інвалідність, надання такій дитині соціальних послуг, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2018 р. № 1161.
Відповідно до пункту 11 Порядку №859, виплата компенсації припиняється в разі:
1) зміни місця проживання/перебування особи, якій надаються соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі, чи фізичної особи, яка надає соціальні послуги;
2) смерті особи, якій надаються соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі;
3) смерті фізичної особи, яка надавала соціальні послуги;
4) отримання особою, якій надаються соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі, соціальних послуг з догляду вдома, паліативного, стаціонарного догляду або перебування такої особи на повному державному утриманні;
5) перебування фізичної особи, яка надає соціальні послуги, за межами України понад 30 календарних днів.
До 30-денного періоду перебування за кордоном не включаються дні перебування фізичної особи, яка надає соціальні послуги, разом з особою, яка потребує надання соціальних послуг, на лікуванні за кордоном, що підтверджується відповідними документами.
Порядок надання відомостей стосовно фізичних осіб, які надають соціальні послуги, про перетин державного кордону або перебування за межами України в період отримання компенсації визначається законодавством;
6) перебування фізичної особи, яка надає соціальні послуги, на стаціонарному або санаторно-курортному лікуванні протягом 30 календарних днів.
Матеріали справи не містять документів, які б підтверджували, що відповідач разом з особою, яка потребує надання соціальних послуг, перебуває на лікуванні за кордоном.
У разі виникнення обставин, визначених у підпунктах 1, 4-6 цього пункту, внаслідок яких припиняється надання соціальної послуги з догляду на непрофесійній основі, фізична особа, яка надає соціальні послуги, особа/законний представник особи, якій надаються соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі, зобов'язані в десятиденний строк письмово повідомити про припинення надання соціальної послуги з догляду на непрофесійній основі уповноваженому органу, що здійснює виплату компенсації. Її виплата припиняється з місяця, наступного за місяцем, у якому сталися зміни.
Таким чином, відповідачка у десятиденний строк зобов'язана була письмово повідомити позивача про зміну свого місця проживання/перебування та особи, якій надаються соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі - ОСОБА_2 , оскільки такі відомості впливають на призначення компенсаційних виплат.
Про обов'язок повідомляти Управління про обставини які можуть вплинути на виплату компенсації ОСОБА_1 був повідомлений, під час оформлення соціальної допомоги.
Листом Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України від 09.01.2025 № 19/2343-25 повідомлено, що ОСОБА_1 перетнула державний кордон України 28.05.2024. Інформації про її повернення станом на 09.01.2025 немає.
На підставі отриманої інформації розпорядженням Управління від 13.01.2025 нарахування компенсації ОСОБА_1 припинено з 01.06.2024, а Харківському обласному центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат (далі - обласний Центр) було доручено визначити суму надміру отриманої ОСОБА_1 компенсації.
За обставинами спірних правовідносин судом встановлено, що відповідач не повідомила Управління соціального захисту населення адміністрації Холодногірського району Харківської міської ради про зміну свого місця проживання у зв'язку з виїздом за межі України 28.05.2024, що мало наслідком безпідставну виплату відповідачу відповідної компенсації.
За таких обставин отримання та використання відповідачем допомоги на догляд у період з 01.06.2024 до 31.12.2024 є неправомірним.
Відповідно до довідки обласного Центру № 31 від 28.01.2025 сума надміру отриманої ОСОБА_1 компенсації за період з 01.06.2024 по 31.12.2024 у розмірі 15281,54 грн (з урахуванням повернутих коштів з банку у сумі 1795,80 грн).
Пунктом 19 правил визначено, що суми компенсації, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку фізичної особи, яка надає соціальні послуги, через подання документів із завідомо неправдивими відомостями, неподання відомостей про зміни у складі сім'ї, приховування обставин, які впливають на призначення і виплату компенсації тощо, стягуються відповідно до законодавства. Відрахування надміру виплаченої суми компенсації на підставі рішень відповідних уповноважених органів проводиться у щомісячному розмірі не більш як 20 відсотків суми виплачуваної компенсації.
Якщо фізична особа, яка надає соціальні послуги, не повернула добровільно надміру виплачені їй суми, вони стягуються в судовому порядку на підставі заяви уповноваженого органу, що призначив компенсацію.
31.01.2025 за № 34/03-25 та 24.03.2025 за № 118/03-25 на електронну адресу ОСОБА_1 . Управлінням направлено повідомлення та претензію щодо повернення на рахунок Управління надміру виплачених коштів компенсації у розмірі 15281,54 грн, на які заявниця не відреагувала. 19.05.2025 Управлінням на адресу проживання ОСОБА_1 було направлено письмове повідомлення щодо необхідності повернення надміру виплачених коштів, яке було повернуто Управлінню поштою з позначкою «за закінченням терміну зберігання».
Надміру отримані коши компенсації ОСОБА_1 не повернула.
Згідно ч. 1 ст. 1212 ЦК особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Згідно зі ст. 1215 ЦК України не підлягає поверненню безпідставно набуті заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача; інше майно, якщо це встановлено законом.
Таким чином, законодавцем передбачені два винятки із цього правила: по-перше, якщо виплата відповідних грошових сум є результатом рахункової помилки зі сторони особи, яка проводила таку виплату; по-друге, у разі недобросовісності зі сторони набувача виплати.
Отже, враховуючи, що відповідач отримав суми допомоги на догляд без достатньої правової підстави, оскільки її виплата протягом періоду часу з 01.06.2024 по 31.12.2024 здійснювалась через порушення відповідачкою свого обов'язку щодо повідомлення позивача про зміну місця проживання, а відтак обумовлена недобросовісною поведінкою відповідача, внаслідок чого завдано шкоди державному бюджету на суму коштів в розмірі 15 281 грн. 54 коп., то вимоги позивача є цілком правомірними та обґрунтованими.
При цьому варто звернути увагу, що відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності, внаслідок чого кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Всупереч вимог ст. 12, 81 ЦПК України відповідачем не надано суду будь-яких заперечень проти позовних вимог та не повідомлено про обставини, які б спростували правомірність заявлених позивачем вимог та встановлені судом обставин спірних правовідносин.
Статтею 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Відповідно до п. 6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року № 14 «Про судове рішення у цивільній справі», враховуючи принцип безпосередності судового розгляду, рішення може бути обґрунтоване лише доказами, одержаними у визначеному законом порядку та дослідженими в судовому засіданні.
Верховний Суд у постанові від 02 червня 2022 року у справі № 602/1455/20 вказав, що у цивільному судочинстві діє принцип диспозитивності, який покладає на суд обов'язок розглядати лише ті питання, про вирішення яких його просять сторони у справі, та позбавляє можливості ініціювати судове провадження. Формування змісту й обсягу позовних вимог є диспозитивним правом позивача. Отже, кожна сторона сама визначає стратегію свого захисту, зміст своїх вимог і заперечень, а також предмет та підстави позову, тягар доказування лежить на сторонах спору, а суд розглядає справу виключно в межах заявлених ними вимог і наданих доказів (статті 12, 13 ЦПК України).
Відповідачем не надано суду жодних належних та допустимих доказів, які б спростовували докази, надані позивачем щодо наявності правових підстав для набуття та збереження спірних грошових коштів.
Враховуючи вищевикладене, аналізуючи надані докази та даючи їм правову оцінку, враховуючи встановлені судом і наведені вище обставини, підтверджених доказами, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв'язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин, та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, оскільки одержані кошти відповідачем в рахунок компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі були надмірно перераховані у зв'язку з недобросовісними діями відповідача, а також те, що на вимогу органу, що призначив допомогу, відповідач не повернув в повному обсязі відповідну надміру виплачену суму коштів, а тому сума залишку надміру перерахованої компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі має бути повернута відповідачем у примусовому порядку, як така, що одержана без належної правової підстави.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат суд виходить з того, що судові витрати по справі складаються з судового збору, сплаченого позивачем при зверненні до суду в сумі 3 028 грн, які відповідно до ч. 2 ст. 141 ЦПК України підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача.
На підставі вищевикладеного і керуючись ст.7, 9, 11-13, 81, 89, 141, 259, 263-265, 268, 273, 280, 282 ЦПК України, суд,
Позов Управління соціального захисту населення адміністрації Холодногірського району Харківської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення суми надміру виплаченої компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 на користь Управління соціального захисту населення адміністрації Холодногірського району Харківської міської ради (61052, м. Харків, вул. Благовіщенська, буд.34, розрахунковий рахунок: UА798201720355129025000031178, код ЄДРПОУ 03196647, банк: Державна казначейська служба України м. Київ) суму надміру виплачених коштів компенсації фізичній особі, яка надає соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі, у розмірі 15281 (п'ятнадцять тисяч двісті вісімдесят одна) грн. 54 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 на користь Управління соціального захисту населення адміністрації Холодногірського району Харківської міської ради (61052, м. Харків, вул. Благовіщенська, буд.34, розрахунковий рахунок: UА798201720355129025000031178, код ЄДРПОУ 03196647, банк: Державна казначейська служба України м. Київ) судовий збір у розмірі 3028 (три тисячі двадцять вісім) 00 коп.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому Цивільно-процесуальним законодавством.
Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 27.10.2025.
Суддя А.М. Гримайло