Провадження № 2/641/3630/2025 Справа № 641/7331/25
27 жовтня 2025 року м. Харків
Слобідський районний суд міста Харкова в складі:
головуючого судді Василенко О.Я.,
за участю секретаря Кузьменко О.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» (ТОВ «ФК Кредит-Капітал») до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
установив:
Представник ТОВ ФК «Кредит-Капітал» - Усенко Михайло Ігорович звернувся до Слобідського районного суду міста Харкова через підсистему «Електронний суд» з позовом до ОСОБА_1 , в якому просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором від 29.05.2024 №104003212 в сумі 18665 грн, сплачений судовий збір в сумі 2422,40 грн та витрати а професійну правничу допомогу в сумі 8000,00 грн.
В обґрунтування позову зазначив, що 29.05.2024 між ТОВ «Мілоан» та відповідачем було укладено Договір про споживчій кредит № 104003212 (далі Кредитний договір), згідно з умовами якого відповідач отримала кредиту в сумі 5000 грн зі сплатою процентів та інших платежів та можливих штрафних санкцій. ТОВ «Мілоан» свої зобов'язання за кредитним договором виконав в повному обсязі. Відповідач підписала Кредитний договір шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Після чого, укладений кредитний договір було розміщено в особистому кабінеті відповідача, в якому в свою чергу були перераховані кошти шляхом безготівкового переказу на рахунок платіжної карти позичальника. Підтвердженням добровільного укладання відповідачем даного Кредитного договору є анкета-заява на кредит від 28.05.2024, що заповнена відповідачем. 24.09.2024 між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» укладений договір про відступлення права вимоги № 112-МЛ/Т. Відповідно до якого відбулося відступлення права вимоги та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги за Кредитним договором № 104003212 від 29.05.2024. Всупереч умов кредитного договору відповідач своєчасно не вносить платежів на повернення кредиту, порушуючи взяті на себе договірні зобов'язання та відповідно заборгованість відповідача перед позивачем становить 18665,00 грн, з яких: прострочена заборгованість за сумою кредиту - 5000 грн; прострочена заборгованість за сумою відсотків - 7765,80 грн, прострочена заборгованість за комісією - 575,00 грн; сума неустойки та/або процентами за порушення грошового зобов'язання - 5324,20 грн.
Відповідач процесуальним правом на подання відзиву не скористалась, через канцелярію суду надійшла заява відповідача, в якій вона позовні вимоги визнала на суму 13340,80 грн.
Процесуальні дії у справі
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.09.2025 справа передана на розгляд судді Василенко О.Я.
Ухвалою судді від 01.10.2025 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
У судове засідання представник позивача не з'явився, через канцелярію суду надійшло клопотання, в якому представник просив розглядати справу за відсутності представника позивача.
Відповідач в судове засідання не з'явилась, про день та час розгляду справи повідомлялась своєчасно та належним чином, через канцелярію суду надійшла заява, в якій вона просила провести розгляд справи без її участі, позовні вимоги визнала частково.
Фактичні обставини, встановлені судом, мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права
Суд встановив, що 28.05.2024 ОСОБА_1 заповнила Анкету-заву на кредит №104003212, та 29.05.2024 між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено Договір про споживчий кредит №104003212 (далі Кредитний договір) (а.с.7-12, 15), відповідно до якого кредитодавець зобов'язався на умовах, визначених цим договором, надати позичальнику грошові кошти (фінансовий кредит), а позичальник зобов'язався повернути кредитодавцю кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом. Кредитним договором погоджено такі умови: сума кредиту - 5000 грн; строк кредиту 345 днів з 29.05.2024, термін повернення кредиту і сплата комісії за надання кредиту та процентів за користування кредитом - 09.05.2025; комісія за надання кредиту - 575,00 грн, яка нараховується за ставкою 11,50 відсотків від суми кредиту одноразово; денна процентна ставка 1,15% (п.1.3, 1.4, 1.5.1 Кредитного договору).
Кредитний договір підписаний з боку відповідача - ОСОБА_2 із застосуванням електронного підпису одноразовим ідентифікатором 689156 30.05.2024 об 07:32 год (а.с.14 зворотній бік). Анкета-заява на кредит №104003212 також містить дані про ідентифікацію особи та процес оформлення заяви.
На виконання Кредитного договору ТОВ «Мілоан» надав відповідачу кредит в сумі 5000,00 грн на картковий рахунок відповідача НОМЕР_1 , зазначений неюв Заяві на отримання кредиту, що підтверджується копією платіжного доручення 89986941 від 30.05.2024 (а. с. 16). Отже, ТОВ «Мілоан» виконав взяті на себе зобов'язання в повному обсязі, відповідно до умов Кредитного договору.
24.09.2024 між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» укладений договір про відступлення права вимоги № 112-МЛ/Т, відповідно до якого на підставі Реєстру боржників права вимоги по Кредитному договору перейшло до ТОВ «ФК «Кредит-Капітал». Суду також надана платіжна інструкція №5899 від 24.09.2024 про сплату фінансування за відступлення прав вимоги за договором факторингу (а.с. 30).
Відповідно до відомостей про щоденні нарахування та погашення, а також Виписки з особового рахунка за Кредитним договором заборгованість відповідача за Кредитним договором станом на 20.08.2025 становить: 5000 грн за сумою кредиту, 575 грн за комісіями, 7765,80 грн за відсотками, 5324,20 неустойка, всього - 18665,00 грн (а.с. 16-18).
Отже, між сторонами виник спір щодо укладення Кредитного договору та належного виконання відповідачем взятих на себе кредитних зобов'язань.
Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права
Згідно з ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Відповідно до ст. 1047, 1055 ЦК України договір позики (кредиту) укладається у письмовій формі. Згідно із ч. 2 п.2 ст. 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Стаття 652 ЦК України дає визначення, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію». Частина 5 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачає, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.
Стаття 627 ЦК України передбачає, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. У договорах за участю фізичної особи - споживача враховуються вимоги законодавства про захист прав споживачів.
Відповідно до ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ч.12 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст.12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст.12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею (ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
При цьому, відповідно до п. 6 ст.3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
Суд встановив, що Кредитний договір з додатками укладений за допомогою інформаційно-комунікаційної системи (ІКС) кредитодавця, частиною якої є офіційний вебсайті кредитодавця, у відповідності до Закону України «Про електронну комерцію».
Кредитний договір підписаний відповідачем одноразовим ідентифікатором, отриманий ним на його телефонний номер, зазначений при реєстрації, що відповідає приписам п.6 ст.3 та ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», п.12 ч.1 ст.1, ст.17 Закону «Про електронні довірчі послуги», та має силу договору, який укладений в письмовій формі. Кредитний договір містить усі істотні умови договору позики, а також передбачені Законами України «Про споживче кредитування» та «Про фінансові послуги та фінансові компанії».
Підписанням Кредитного договору відповідач підтвердила, що ознайомилася з наявними схемами кредитування, отримала у письмовій формі (у вигляді електронного документа розміщеного в особистому кабінеті) паспорт споживчого кредиту, з інформацією, передбачено. Ч. 2. 3 ст. 9 Закону України «Про споживче кредитування», отримала інформацію, зазначену в Законі України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», до укладення Кредитного договору отримала проект цього договору разом з додатками, ознайомився з усіма його умовами та Павилам, розміщеними на вебсайті кредитодавця.
Отже, оскільки Кредитний договір підписаний відповідачем шляхом застосування електронного підпису одноразовим ідентифікатором, він укладений з додержанням письмової форми, визначеної законом та з додержанням процедури, визначеної Законом України «Про електронну комерцію».
Перед укладенням Договору відповідачу надана уся переддоговірна інформація, що передбачена Законами України «Про фінансові послуги та фінансові компанії», «Про споживче кредитування», зокрема на офіційному вебсайті ТОВ «Мілоан». Крім того, відповідач письмово підтвердила ознайомлення з умовами кредитування своїм підписом паспорту споживчого кредиту.
ТОВ «Мілоан» свої зобов'язання за кредитним договором виконав повністю, надав відповідачу грошові кошти у розмірі 5000,00 грн та у строк, визначені умовами договору.
Згідно з п. 1.5.1 кредитного договору передбачена комісія за надання кредиту в сумі 575,00 грн, яка нараховується за ставкою 11,50 % від суми кредиту одноразово. Можливість сплати комісії за надання кредиту передбачена, зокрема ст.8 Закону України «Про споживче кредитування». Отже, вимоги щодо стягнення комісії в сумі 575,00 грн є обґрунтованими.
Щодо нарахування процентів за користування кредитом суд встановив таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно ч.1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
Відповідно до ч.1 ст.1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно з відомістю про щоденні нарахування та погашення відповідачу були нараховані відсотки за прострочення виконання зобов'язання за період з 31.05.2024 по 24.09.2024 відповідно до п.1.5.2., 1.6, 2.2.2, 2.2.3, 4.2 Кредитного договору.
Отже, вимоги щодо стягнення суми нарахованих процентів за користування кредитом підлягають задоволенню в сумі 7765,80 грн.
Що стосується позовних вимог про стягнення з відповідачки 5324,20 грн. заборгованості за неустойкою, суд зазначає наступне.
Згідно з пунктом 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.
Указом Президента України № 64/2022 від 22.02.2024, затвердженим Законом України № 2102-IX від 24.02.2022, в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який неодноразово продовжувався та станом на день розгляду справи не закінчився та не скасовано.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 22.06.2021 у справі № 334/3161/17 розяснила, що норма ЦК України превалює над однопредметною нормою іншого нормативно-правового акта, який має юридичну силу закону України. Спеціальні норми закону можуть містити уточнювальні положення, проте не можуть прямо суперечити положенням ЦК України. Заначений принцип відображений також у Рішенні Конституційного Суду України від 13.03.2012 у справі № 5-рп/2012. Відтак, хоч зміни в Закон України «Про споживче кредитування» прийнятий пізніше, проте статтею 4 ЦК України встановлено, що інші закони України приймаються відповідно до Конституції України та ЦК України, а на суб'єкта законодавчої ініціативи, що подає до Верховної Ради проект закону, який регулює цивільні відносини інакше, ніж ЦК України, покладено обов'язок одночасно подати до Верховної Ради проект закону про внесення змін до ЦК України, які мають розглядатися одночасно. Оскільки на момент виникнення спірних правовідносин відповідні зміни до ЦК України подані не були, то з огляду на положення статті 4 ЦК України та позицію Конституційного Суду України застосування колізійного принципу lex posterior derogat priori (лат. «пізніший закон скасовує попередній») у цій ситуації неможливе
За таких обставин, позовна вимога про стягнення з відповідача неустойки не підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, суд дійшов висновку, про задоволення вимог позивача про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором в сумі 13340,80 грн (5000,00 грн (тіло)+7765,80 грн (відсотки)+575 грн (комісія)-5324,20 грн (неустойка)).
Щодо розподілу судових витрат
За правилами ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (п.1 ч.3 ст.133 ЦПК України).
Відповідно до ст.137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує обставини, визначені у ч.3 ст.141 ЦПК України, зокрема обґрунтованість витрат та пропорційність до предмета спору з урахуванням ціни позову; поведінку сторони під час розгляду справи; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
На підтвердження понесених позивачем витрат на правничу допомогу адвокат надав договір про надання правничої допомоги від 01.07.2025 №0107, акт наданих послуг від 20.08.2025 №Д/2510, детальний опис наданих послуг до акту №Д/2510 від 20.08.2025 за договором про надання правової допомоги.
У зв'язку з частковим задоволенням позову з відповідача на користь позивача необхідно стягнути судові витрати у розмірі 7399,90 грн: (2422,40 грн судового збору + 8 000 грн витрат на правову допомогу) х 71% (відсоток задоволених позовних вимог).
Керуючись ст. 4, 10 - 13, 141, 263 - 265, 268, 273, 280 - 283, 354, 355 ЦПК України, суд
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості- задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ; остання відома адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» (код ЄДРПОУ 35234236, 79029, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1, 28 корпус, 4-й поверх) заборгованість за Договором про споживчій кредит №104003212 від 29.05.2024 в сумі 13 340,80 (тринадцять тисяч триста сорок грн 80 коп.) грн, а також судові витрати в сумі 7399,90 (сім тисяч триста дев'яносто дев'ять грн 90 коп.) а всього: 20740,70 двадцять тисяч сімсот сорок грн 70 коп) грн.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.
Суддя О.Я.Василенко