Слобідський районний суд міста Харкова
Номер провадження 1-кп/641/104/2025 Справа № 641/1351/23
27 жовтня 2025 року м.Харків
Слобідський районний суд міста Харкова в складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
сторін кримінального провадження:
прокурора - ОСОБА_3 ,
захисника - адвоката ОСОБА_4 ,
обвинуваченого - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду, в режимі відеоконференції, кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 62023170020000034 від 05.01.2023 року за обвинуваченням:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт Кегичівка, Кегичівського району Харківсьої області, українця, громадянина України, з неповною середньою освітою, не одруженого, на утриманні дітей не має, на момент інкримінованого кримінального провопорушення, проходив військову службу за мобілізацією на посаді стрільця 3 стрілецького відділення 2 стрілецького взоду 3 стрілецької роти В/Ч НОМЕР_1 ЗСУ, звання - солдат, зареєтрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:
-Вироком Кегичівського районного суду Харківської області від 04 червня 2014 за ч. 3 ст. 185, 75, 76, 104 КК України до 3 років позбавлення волі із звільненням від відбування покарання з випробуванням із іспитовим строком тривалістю 1 рік;
-Вироком Кегичівського районного суду Харківської області від 20 серпня 2014 року за ч. 2 ст. 185, 70, 75, 104 КК України до 3 років позбавлення волі із звільненням від відбування покарання з випробуванням із іспитовим строком тривалістю 1рік і 6 місяців;
-Вироком Красноградського районного суду Харківської області від 16 січня 2017 року за ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185, ч. 1 ст. 122 КК України із застосуванням ст. 70, 71 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі на строк 3 роки 3 місяці, звільнений 11 серпня 2017 року, згідно ухвали того ж суду від 02 серпня 2017 року;
-Вироком Кегичівського районного суду Харківської області від 15.06.2023 за ч.2 ст.15, ч.1 ст.115 КК України до 7 ( семи) років позбавлення волі,
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 4 ст. 408 КК України,-
Солдат, ОСОБА_5 будучи військовослужбовцем військової служби за мобілізацією перебуваючи на посаді стрільця 3 стрілецького відділення 2 стрілецького взводу 3 стрілецької роти військової частини НОМЕР_1 Збройних Сил України, 27.10.2022 р., реалізуючи свій раптово виниклий злочинний умисел, спрямований на ухилення від військової служби, з мотивів небажання виконувати обов'язки військової служби та з метою незаконно ухилитися від неї, маючи об'єктивні можливості продовжувати несення служби, в умовах воєнного стану, у порушення вимог ст. ст. 65, 68 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ст.ст. 1, 2, 24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», ст.ст. 11, 16, 49 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. 1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, не одержавши дозволу відповідних командирів або начальників, за відсутності поважних причин, не з'явився з відпустки, в якій перебував з 24 по 26 жовтня 2022 р., відповідно до наказу командира ВЧ НОМЕР_1 від 24.10.2022 та знаходився за адресою: АДРЕСА_1 , до військової частини, яка на той момент дислокувалася в АДРЕСА_2 .
Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_5 визнав свою вину у інкримінованому йому кримінальному правопорушенні, не оспорював встановлених органом досудового розслідування обставин, дав суду показання про обставини вчинення кримінального правопорушення, як про це викладено в обвинувальному акті, а саме вказав, що він дійсно проходив військову службу, перебував у відпустці , та по її закінченню не повернувся до військової частини, проводивши час на свій розсуд, за місцем свого проживання.
Крім повного визнання обвинуваченим ОСОБА_5 своєї провини, винуватість у вчинені інкримінуємого йому кримінального правопорушення (злочину)повністю знайшла своє підтвердження сукупністю доказів, які досліджені у судовому засіданні, а саме:
- Доповіддю командира військової частини щодо самовільного 27.10.2022 залишення солдатом ОСОБА_5 військової частини ( том 1 а.с.107);
- Наказом № 316 від 28.10.2022 про призначення службового розслідування за фактом відсутності військовослужбовця ОСОБА_5 у розташуванні військової частини в умовах особливого періоду ( том 1 а.с.108-109);
- Рапортом командира роти ВЧ щодо відстуності 27.10.2022 солдата ОСОБА_5 за місцем постійної дислокації підрозділу ( том 1 а.с.110);
- Актом службового розслідування за фактом самовільного залишення військової частини солдатом ОСОБА_5 , згідно якого встановлені обставини вчинення останнім кримінального правопорушення. ( том 1 а.с.111-115);
- Витягом з наказу № 11 від 24.03.2022 про прийняття ОСОБА_5 та приступлення до виконання службових обов'язків з 24.03.2022 за посадою. ( том 1 а.с.119)
- Витягом з наказу № 240 від 24.10.2022 Командира ВЧ щодо надання солдату ОСОБА_5 відпустки з 24.10.2022 до 26.10.2022 ( том 1 а.с.118);
- Наказом командира ВЧ № 236 від 07.11.2022 щодо результатів службового розслідування за фактом не з'явлення ОСОБА_5 вчасно без поважних причин на службу у разі звільнення в умовах особливого періоду( том 1 а.с.125-127)
З урахуванням викладеного, розглянувши кримінальне провадження в межах висунутого обвинувачення, дотримуючись принципу змагальності сторін та свободі в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, дотримуючись принципу диспозитивності, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, створивши необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_5 «поза розумним сумнівом» знайшла своє повне підтвердження в ході судового розгляду кримінального провадження і його дії слід кваліфікувати за ч. 4 ст. 408 КК України, а саме як дезертирство, тобто нез'явлення з відпустки на службу з метою ухилитися від військової служби вчинене в умовах воєнного стану.
Обираючи міру покарання, суд враховує ступінь тяжкості скоєного, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання, дані про особу обвинуваченого.
Так, ОСОБА_5 раніше судимий, на обліку у лікаря нарколога не перебуває, характернизується посередньо.
Обставиною, що пом'якшують покарання ОСОБА_5 відповідно до п.1 ч.1 ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття обвинуваченого.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченому відповідно до ч. 1 ст. 67 КК України, судом не встановлено.
Відповідно до ст. 65 КК України, пункту 1 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання» суд, призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку має дотримуватись вимог кримінального закону й зобов'язаний враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Призначене покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого і попередження нових злочинів.
За таких обставин, для досягнення мети покарання визначеної ст. 50 КК України, з урахуванням обставин, які пом'якшують покарання обвинуваченому суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_5 покарання в межах санкції ч.4 ст. 408 КК України, у вигляді позбавлення волі, оскільки саме така міра покарання буде необхідною та достатньою для його виправлення, а також попередження вчиненню нових злочинів.
З огляду на те, що обвинувачений вчинив кримінальне правопорушення, вина у вчиненні якого доведена у даному кримінальному провадженні до постановлення вироку Кегичівського районного суду Харківської області від 15.06.2023, остаточне покарання обвинуваченому необхідно призначити за правилами ч.4 ст.70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом часткового приєднання до призначеного покарання за цим вироком, невідбутої частини покарання за вироком Кегичівського районного суду Харківської області від 15.06.2023.
Запобіжний захід в рамках даного кримінального провадження ОСОБА_5 не застосовувався.
З урахуванням вимог ч. 5 ст.72 КК України, суд зараховує в строк відбуття покарання ОСОБА_5 строк попереднього ув'язнення за вироком Кегичівського районного суду Харківської області від 15.06.2023 з дня його фактичного затримання, тобто з 11.02.2023 року по день набрання цим вироком законної сили.
Процесуальні витрати та речові докази у справі відсутні.
Керуючись ст. ст. 368, 370, 374 КПК України, суд -
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 408 КК України та призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі строком на 6 (шість ) років.
Відповідно до ч.4 ст.70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом часткового приєднання до призначеного покарання за даним вироком невідбутої частини покарання за вироком Кегичівського районного суду Харківської області від 15.06.2023, остаточно призначити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , покарання у виді 7 (семи) років 1 ( одного ) місяця позбавлення волі.
Запобіжний захід в рамках даного кримінального провадження ОСОБА_5 не застосовувався.
З урахуванням вимог ч. 5 ст.72 КК України зарахувати в строк відбуття покарання ОСОБА_5 строк попереднього ув'язнення за вироком Кегичівського районного суду Харківської області від 15.06.2023 з дня його фактичного затримання, тобто з 11.02.2023 по день набрання вироком законної сили.
Строк відбування покарання ОСОБА_5 рахувати з 11.02.2023 року.
Вирок може бути оскаржений до Харківського апеляційного суду через Слобідський районний суд міста Харкова протягом 30 днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Засудженому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення.
Суддя - ОСОБА_1