Провадження № 3/641/1704/2025 Справа № 641/6096/25
21 жовтня 2025 року м. Харків
Суддя Слобідського районного суду м. Харкова Маньковська О.О., розглянувши справу про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: відсутній, громадянина України, адреса: АДРЕСА_1 , -
за ч. 3 ст. 130 КУпАП, -
ОСОБА_1 , 14 серпня 2025 року о 21 годині 38 хвилин, біля будинку 15/1 по бульвару Жасміновому в м. Харкові, керував транспортним засобом BMW 316, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , з ознаками наркотичного сп'яніння, а саме - звужені зіниці очей, що не реагують на світло, порушення мови, неприродна блідість обличчя. Від проходження огляду на предмет наркотичного сп'яніння в закладі охорони здоров'я у встановленому законом порядку в КНП ХОР «ОКНЛ» у лікаря нарколога - водій відмовився під відеофіксацію. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху України.
ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, про дату і час слухання справи повідомлявся своєчасно і належним чином, причину неявки суду не повідомив.
Відповідно до ч. 1 ст. 268 КУпАП Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, якщо є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23.02.2006 року, судом застосовується рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.
Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» від 07 липня 1989 року, виходить з того, що у випадках коли поведінка учасників судового засідання свідчить про умисний характер їх дій направлений на невиправдане затягування процесу чи зловживання своїм процесуальним правом, суд має реагувати на вказані випадки законними засобами, аби не було знівельовано ключовий принцип - верховенство права, в тому числі проводити судове засідання у відсутність особи, якщо таке затягування може нашкодити справі чи іншим учасникам справи.
Крім того, відповідно до Рішення Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 року в справі "Пономарьов проти України", наголошується, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Таким чином, враховуючи, що ОСОБА_1 повідомлений своєчасно і належним чином, не отримує судову кореспонденцію з причин, які не є об'єктивними, а є суб'єктивною поведінкою особи, відносно якої складений протокол про адміністративне правопорушення, суд дійшов висновку щодо можливості розглянути справу за відсутності вказаної особи.
Так, вина ОСОБА_1 у скоєнні вказаного правопорушення підтверджується матеріалами справи:
- направленням на огляд водія ТЗ, згідно якого водій ОСОБА_1 , маючи ознаки сп'яніння, а саме: неприродна блідість обличчя, зіниці очей, що не реагують на світло, порушення мови, від проходження огляду на предмет сп'яніння відмовився;
- довідкою та постановами про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 130 КУпАП від 16.09.2024 року та 04.02.2025 року;
- рапортом співробітників поліції та відеозаписом з обставинами подій, викладеними в протоколі про адміністративне правопорушення.
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 ставиться в провину порушення положень п. 2.5 ПДР України, тобто відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп'яніння.
Вирішуючи питання про наявність в діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ст.130 КУпАП, суд враховує, що вказаною нормою права передбачено адміністративну відповідальність за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп'яніння, повторно протягом року. У ході здійснення судом провадження за ст.130 КУпАП, щодо відмови від проходження огляду на стан сп'яніння, підлягає доведенню факт керування особою транспортним засобом, наявність ознак такого сп'яніння, пропозиція/вимога пройти огляд на стан сп'яніння та факт відмови водія від проходження зазначеного огляду. Під відмовою від проходження огляду на стан сп'яніння необхідно розуміти свідоме і категоричне небажання особи пройти відповідний огляд, яке базується на його внутрішньому переконанні про відсутність необхідності проходити цей огляд в силу існування певних мотивів відомих цій особі і може проявлятися як у активній, так і у пасивній формі.
Відповідно до п.2.5 постанови Кабінету Міністрів України «Про правила дорожнього руху» №1306 від 10.10.2001 року, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Таким чином, норми ПДР встановлюють обов'язок водія, а не право, пройти огляд на визначення стану сп'яніння і жодних винятків для цього (втома, брак часу, не бажання водія) ПДР не містять.
Згідно зі ст. 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами та оглядові на стан сп'яніння. Огляд водія на стан сп'яніння проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Наданий до суду протокол про адміністративне правопорушення, на думку суду, відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, оскільки в ньому зазначено наявні у ОСОБА_1 ознаки стану наркотичного сп'яніння, а також зазначено, що огляд останній пройти відмовився. Зазначена у протоколі інформація співпадає з обставинами, зафіксованими на долучених до протоколу відеофайлах, зокрема пропозицію поліцейського пройти огляд та відмову від такого огляду з боку ОСОБА_1 .
Фіксація правопорушення була здійснена працівниками поліції технічними засобами відповідно до вимог ч.2 ст.266 КУпАП.
Як на відео, так і в протоколі, наведено ознаки сп'яніння, а саме - неприродна блідість обличчя, зіниці очей, що не реагують на світло, порушення мови, що було підставою для пропозиції з боку поліцейських пройти водієві відповідний огляд.
Так, згідно із «Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженою Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 09.11.2015 року за №1452/735, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України від 11.11.2015 року за №1413/27858 визначено таке. Згідно із п. 4 Розділу І вказаної Інструкції: «4 Ознаками наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп'яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість».
В наданому суду протоколі про адміністративне правопорушення поліцейським, який склав цей протокол, зазначено ознаки наркотичного сп'яніння, які мав водій та які є підставою для огляду водія на визначення стану сп'яніння, які визначено в ст.266 КУпАП п.4 Розділу І та п.1 Розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затверджена Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 09.11.2015 року за №1452/735.
Співробітником поліції ОСОБА_1 була надана можливість довести відсутність стану наркотичного сп'яніння шляхом проходження відповідного огляду в лікарні, проте, останній відмовився.
З огляду на досліджені докази, суд вважає, що в діях ОСОБА_1 є всі ознаки складу правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.130 КУпАП, а саме - Відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп'яніння, вчинена особою, яка двічі протягом року піддавалася адміністративному стягненню.
Накладаючи адміністративне стягнення, суд бере до уваги характер скоєного правопорушення, дані про особу, що притягається до адміністративної відповідальності та вважає за необхідне накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу.
Разом з тим, при вирішенні питання щодо застосування до ОСОБА_1 стягнення у вигляді позбавлення права керувати транспортними засобами, суд приходить до наступного висновку.
Так, відповідно до довідки, виданої інспектором ОД ВАП УПП в Харківській області ДПП капітаном поліції Домріною А., ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , згідно з обліковими даними ІПНП, не отримував посвідчення водія.
Згідно з роз'ясненнями абзацу 3 пункту 28 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», суди не вправі застосовувати адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами тоді, коли винна особа вже позбавлена такого права або взагалі його не мала.
Таким чином, стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами до особи, яка його не має, не може бути застосовано. Така ж правова позиція відображена у постанові Верховного Суду № 51-7569км18 від 22 січня 2019 року.
Крім того, згідно п. 28 Постанови Пленуму ВСУ «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», оплатне вилучення транспортного засобу як адміністративне стягнення не може бути накладено на особу, яка вчинила відповідне правопорушення, керуючи транспортним засобом, що належить іншій особі.
За таких обставин, суд вважає за неможливе застосування до ОСОБА_1 додаткового стягнення у вигляді конфіскації транспортного засобу, оскільки згідно довідки, доданої до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №423327 від 14.08.2025 року, транспортний засіб ВMW, державний номерний знак НОМЕР_1 , яким керував ОСОБА_1 , належить ОСОБА_2 .
Призначаючи судовий збір, суд застосовує редакцію ЗУ «Про судовий збір», яка діяла на час скоєння правопорушення.
Керуючись ст. 130, ст. 283 КУпАП, суд -
ОСОБА_1 притягнути до адміністративної відповідальності за правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 130 КУпАП та накласти адміністративне стягнення у вигляді трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 51 000 (п'ятдесят одна тисяча) гривень 00 копійок, без позбавленням права керування транспортними засобами та без конфіскації транспортного засобу.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави в розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду в десятиденний строк з дня її оголошення.
Суддя- О. О. Маньковська