Справа № 643/8097/25
н/п 2/953/2643/25
27 жовтня 2025 року м. Харків
Київський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого - судді Дяченка О.М.,
за участю секретаря судових засідань - Собченко В.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до відповідача ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, відповідно до якої просить суд, шлюб між позивачем та відповідачем, який зареєстровано Московським відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції, про що 02.11.2013 року складено відповідний актовий запис № 1083 розірвати.
В обґрунтування позову ОСОБА_1 зазначає, що спільне життя з відповідачем не склалося, кожен має діаметрально протилежні погляди на шлюб. Позивач вважає, що подальше спільне сімейне життя і збереження шлюбу є неможливим, від шлюбу у сторін є спільна дитина.
Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 17.06.2025 відкрито спрощене позовне провадження у справі з повідомленням (викликом) сторін.
Позивач ОСОБА_1 та її представник адвокат Ямполець І.С. у судове засідання не з'явились, представник надав заяву в якій просив справу розглядати без їх участі.
Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з'явився, був повідомлений належним чином про день та час розгляду справи, заяв чи клопотань про відкладення не надходило.
Відповідно до ч. 2 ст. 191 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Беручи до уваги ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод Ради Європи від 4 листопада 1950 року, що набрала чинності для України 11.09.1997 року, яка передбачає право кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, також беручи до уваги те, що відповідач обґрунтованих клопотань про відкладення судового засідання, суду не надав, в силу положень ст. 223 ч. 1 ЦПК України, суд вважає за доцільне продовжити судовий розгляд за відсутності відповідача.
Верховний Суд України, узагальнюючи судову практику, також вказав, що інститут заочного провадження відповідає положенням та спрямований на реалізацію Рекомендації № R (84) 5 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам стосовно принципів цивільного судочинства, що направлені на вдосконалення судової системи. Для досягнення цієї мети необхідно забезпечити доступ сторін до спрощених і більш оперативних форм судочинства та захистити їх від зловживань та затримок, зокрема, надавши суду повноваження здійснювати судочинства більш ефективно.
Враховуючи, що в справі є достатні дані про права і взаємовідносини сторін, відповідач належним чином повідомлений про місце і час судового засідання, суд розглядає справу у відсутності відповідача.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Дослідивши матеріали справи, докази, надані в обґрунтування позову, суд дійшов наступних висновків.
02.11.2013 між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 . Московським відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції, зареєстровано шлюб, актовий запис № 1083, що підтверджується свідоцтвом про шлюб виданим повторно серії НОМЕР_1 . Після реєстрації шлюбу дружині присвоєно прізвище « ОСОБА_4 ».
Сторони є батьками: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 .
Згідно ст. 51 Конституції України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка.
Статтею 24 СК України також передбачено, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Відповідно до ст. 110 СК України, позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
Згідно ст. 112 СК України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Згідно зі ст. 113 СК України, особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
Відповідно до позовних вимог позивачки після розірвання шлюбу суд залишає позивачці шлюбне прізвище « ОСОБА_4 ».
Як вбачається з матеріалів справи, сімейне життя позивача та відповідача не склалось, шлюбно-сімейні відносини сторін припинено, розірвання шлюбу відповідає інтересам позивача та відповідача.
Враховуючи наведене, позов ОСОБА_1 про розірвання шлюбу підлягає задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до позовних вимог позивача судовий збір з відповідача на користь позивача не стягується.
Згідно квитанції від 21.05.2025 при пред'явленні позову до суду позивачем були понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 211,20 грн.
Керуючись ст. 2, 4, 10-13, 76-81, 141, 258, 259, 263-265, 273, 352 ЦПК України, -
Позов задовольнити.
Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 02.11.2013 року Московським відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції, актовий запис № 1083 - розірвати.
Після розірвання шлюбу залишити позивачці шлюбне прізвище « ОСОБА_4 ».
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1 211,20 (одна тисяча двісті одинадцять, 20) грн.
Рішення може бути оскаржено до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Відомості про учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 .
Повний текст судового рішення складено 27.10.2025.
Суддя О.М. Дяченко