Справа № 953/11116/25
Провадження № 1-кп/953/1085/25
Іменем України
27 жовтня 2025 року м. Харків
Київський районний суд м. Харкова в складі: головуючого судді ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні, за відсутності учасників кримінального провадження, в залі суду в м. Харкові обвинувальний акт та додані до нього матеріали, у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025226130000507 від 03.10.2025 за обвинуваченням:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився у м. Харків, громадянина України, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , який не є особою з інвалідністю, не є військовослужбовцем, неодружений, не має на утриманні малолітніх дітей та осіб похилого віку, із середньою освітою, не працевлаштований, раніше судимий:
вироком Київського районного суду м. Харкова від 19.08.2024 у справі № 953/7601/24 за ч. 2 ст. 125 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі 100 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 1700,00 грн. На підставі ч.1 ст. 71 КК України за сукупністю вироків до призначеного за цим вироком покарання повністю приєднано невідбуту частину покарання за вироком Київського районного суду м. Харкова від 08.05.2024 у справі № 953/1753/24 та остаточно призначено покарання у виді 240 годин громадських робіт, застосований відповідно до п.5 ч.1 ст. 91-1 КК України обмежувальний захід шляхом направлення ОСОБА_3 для проходження програми для кривдників на строк 3 місяці та штрафу у розмірі 100 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 1700,00 грн. Згідно з ч. 3 ст. 72 КК України покарання у виді штрафу в розмірі 100 неоподаткованих мінімумів громадян, що становить 1700,00 грн, виконувати самостійно.
у вчиненні кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч.1 ст.125 КК України, -
02 жовтня 2025 року приблизно о 15 годині 30 хвилин ОСОБА_3 перебував у приміщенні будинку за адресою: АДРЕСА_1 , де у нього на ґрунті особистих неприязних відносин виник словесний конфлікт з його батьком ОСОБА_4 .
Діючи з прямим умислом, спрямованим на нанесення тілесних ушкоджень, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно- небезпечні наслідки і свідомо бажаючи їх настання, ОСОБА_3 , перебуваючи у положенні стоячи обличчям до обличчя ОСОБА_4 на відстані витягнутої руки, наніс два удари кулаком своєї правої руки в область носа останнього.
Внаслідок протиправних дій з боку ОСОБА_3 , потерпілому ОСОБА_4 , відповідно до висновку судово-медичної експертизи №09-1651/2025 від 14.10.2025 спричинено наступні тілесні ушкодження: садно на носі, яке викликало незначні скороминущі наслідки, тривалістю не більше шести днів, що за цією ознакою відповідно до п.п. 2.3.2. «Б», 2.3.5. «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом №6 МОЗ України від 17 січня 1995 року, відносяться до легких тілесних ушкоджень.
Зазначені обставини, які встановлені органом досудового розслідування, не оспорюються учасниками кримінального провадження, які надали згоду щодо розгляду обвинувального акту за їх відсутності у спрощеному проваджені. ОСОБА_3 , захисником якого є адвокат ОСОБА_5 , беззаперечно визнав свою вину у вчиненні вказаного кримінального проступку. Обвинувачений ОСОБА_3 та потерпілий ОСОБА_4 ознайомлені з обмеженням права на апеляційне оскарження. Зважаючи на викладене, суд, за клопотанням прокурора ОСОБА_6 в порядку ч. 1 ст. 302 КПК України, вважає за доцільне розглянути обвинувальний акт та додані до нього матеріали щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників кримінального провадження на підставі обвинувального акту та доданих до нього матеріалів із ухваленням вироку без зазначення доказів на підтвердження встановлених обставин відповідно до положень ч. 2 ст. 382 КПК України.
За встановлених органом досудового розслідування обставин, суд вважає, що винуватість ОСОБА_3 у вчиненні кримінального проступку доведена повністю та кваліфікує його дії за ч.1 ст.125 КК України, тобто спричинення умисних легких тілесних ушкоджень.
Вивченням особи обвинуваченого встановлено, що він раніше засуджений вироком Київського районного суду м. Харкова від 19.08.2024 за ч. 2 ст. 125 КК України, який відповідно до листа начальника Київського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» на виконання не надходив. Згідно із характеристикою, наявною в матеріалах справи, зі слів сусідів обвинувачений зарекомендував себе незадовільно, батько постійно скаржиться, що ОСОБА_3 зловживає алкогольними напоями та вчиняє бійки, поводить себе агресивно, однак громадський порядок не порушує. ОСОБА_3 на обліку лікаря психіатра та нарколога не перебуває, офіційно не працевлаштований.
Обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченого, відповідно до ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, відповідно до ст.67 КК України, суд визнає вчинення кримінального правопорушення відносно особи, з якою винний перебуває у сімейних відносинах; вчинення кримінального правопорушення відносно особи похилого віку.
Суд зауважує, кримінальне правопорушення у цьому кримінальному провадженні обвинувачений вчинив будучи засуджений за вироком Київського районного суду м. Харкова від 19.08.2024.
Отже, обвинувачений на шлях виправлення не став, належних висновків для себе не зробив та продовжив свою злочинну діяльність. Зазначені обставини свідчать про небажання обвинуваченого дотримуватись загальноприйнятих у суспільстві норм та правил поведінки, у зв'язку з чим, суд вважає, що обвинуваченому ОСОБА_3 необхідно призначити покарання у виді громадських робіт в максимальному розмірі, що передбачений санкцією ч.1 ст.125 КК України.
Положеннями частини першої статті 71 КК України встановлено, якщо засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив нове кримінальне правопорушення, суд до покарання, призначеного за новим вироком, повністю або частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком.
При складанні покарань за сукупністю вироків загальний строк покарання не може перевищувати максимального строку, встановленого для даного виду покарання в Загальній частині цього Кодексу (ч. 2. ст. 71 КК України).
Згідно із частиною четвертою статті 71 КК України остаточне покарання за сукупністю вироків, крім випадків, коли воно визначається шляхом поглинення одного покарання іншим, призначеним у максимальному розмірі, має бути більшим від покарання, призначеного за нове кримінальне правопорушення, а також від невідбутої частини покарання за попереднім вироком.
Зважаючи на те, що ОСОБА_3 вчинив проступок, не відбувши покарання у виді 240 годин громадських робіт за вироком Київського районного суду м. Харкова від 19.08.2024 у справі № 953/7601/24, суд призначає ОСОБА_3 остаточне покарання на підставі ч.1 ч.4 ст.71 КК України, за сукупністю вироків, шляхом поглинення покарання у виді 200 годин громадських робіт за цим вироком невідбутим іншим покаранням за вироком Київського районного суду м. Харкова від 19.08.2024 у справі № 953/7601/24 у виді 240 годин громадських робіт, призначеним у максимальному розмірі, а також застосований відповідно до п.5 ч.1 ст. 91-1 КК України обмежувальний захід щодо направлення ОСОБА_3 для проходження програми для кривдників на строк 3 місяці.
Відповідно до копії квитанції Приватбанку штраф в розмірі 1700,00 грн за вироком суду Київського районного суду м. Харкова від 19.08.2024 у справі № 953/7601/24 сплачений ОСОБА_3 18 вересня 2024 року.
Саме таке покарання буде відповідати меті, визначеній у ст. 50 КК України, та принципам законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.
Цивільний позов не заявлявся.
Запобіжний захід не обирався.
Керуючись ст. 368, ст. 374, ст. 382 КПК України, суд, -
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, і призначити йому покарання у виді 200 (двісті) годин громадських робіт.
На підставі ч. 1, ч. 4 ст. 71 КК України, за сукупністю вироків, шляхом поглинення покарання у виді 200 годин громадських робіт за цим вироком невідбутим іншим покаранням за вироком Київського районного суду м. Харкова від 19.08.2024 у справі № 953/7601/24 у виді 240 годин громадських робіт, призначеним у максимальному розмірі, остаточно призначити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , покарання у виді 240 (двісті сорок) годин громадських робіт, а також застосований відповідно до п.5 ч.1 ст. 91-1 КК України обмежувальний захід щодо направлення ОСОБА_3 для проходження програми для кривдників на строк 3 місяці.
Попередити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що у разі ухилення засудженого від відбування покарання у виді громадських робіт настає відповідальність за ч.2 ст.389 КК України, яка передбачає покарання у виді пробаційного нагляду на строк до трьох років або обмеження волі на той самий строк.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Копію судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.
Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених статтею 394 КПК України, до Харківського апеляційного суду через Київський районний суд м. Харкова протягом 30 днів з дня його проголошення.
Вирок суду, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому ст. 381 та ст.382 КПК України, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
Суддя: ОСОБА_1