Справа № 675/950/25
н/п 2/953/2991/25
(заочне)
24 жовтня 2025 року Київський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого судді Зуба Г.А.,
за участю секретаря судового засідання Кулікової Т.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія «Еліт Фінанс до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
До суду за підсудністю надійшла позовна заява директора ТОВ «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» до ОСОБА_1 , у якому позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором в розмірі 30086, 31 грн. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 3028, 00 грн., витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 9200, 00 грн.
В обґрунтування заявлених позовних вимог представник позивача посилається на те, що 28.12.2018 між АТ «АЛЬФА-БАНК» та відповідачем шляхом акцептування банком пропозиції клісита (оферти) уклали угоду про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії. Мета Кредиту для особистих потреб. Ліміт кредитної лінії у розмірі 200 000 грн. Процентна ставка 39.99% річних. Тип процентної ставки фіксований. Обов?язковий мінімальний платіж запропоновано встановлено у розмірі 5% від суми загальної заборгованості за кредитною лінією, але не менше 50 грн. АТ «Альфа банк» прийняв пропозицію відповідача на укладення угоди про обслуговування кредитної картки та відкриття віднововальної кредитної лінії, яка є невід'ємною частиною договору про банківське обслуговування фізичних осіб в АТ «Альфа- Банк». Тобто відповідач погодився на приєднання до публічної пронозиції, підтвердив акцентування публічної пропозиції на укладення зазначеного договору і приєднання до умов договору, погодився з усіма умовами обраної програми кредитування в редакції, що діяла па час його підписання. Паспорт споживчого кредиту надавався для ознайомення відповідачу та він погодився з ним, підписуючи угоду. Вказаний документ на момент отримання відповідачем кредитних коштів містив умови, зокрема й щодо сплати процентів за користування кредитними коштами.20.09.2021 між АТ «Альфа-Банк» та ТОВ «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» укладено договір факторингу, на підставі якого відбулося відступлення права вимоги за кредитним договором до відповідача. Таким чином, ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» набуло статусу кредитора за кредитним договором від 28.12.2018. Згідно розрахунку заборгованості за ОСОБА_1 станом на 20.09.2021 обліковується заборгованість в розмірі 30086, 31 грн.
04.07.2025 вказана справа за підсудністю надійшла до суду, та розподілена судді Зубу Г.А.
08.07.2025 судом здійснено електронний запит до Реєстру територіальної громади міста Харкова для встановлення місцеперебування відповідача, відповідь на який надано до суду 08.07.2025.
Ухвалою Київського районного суду м.Харкова від 08.07.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі з повідомленням (викликом) сторін.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, про час, день та місце розгляду справи повідомлявся у встановленому законом порядку, надав до суду заяву, в якій просить розгляд справи проводити у його відсутність, позовні вимоги підтримує, проти винесення заочного рішення не заперечує.
Відповідач у судове засідання повторно не з'явився, про дату, час і місце судових засідань повідомлявся у встановленому законом порядку, на підтвердження чого в матеріалах справи наявна поштова кореспонденція, яка повернута оператором поштового зв'язку з відсутністю адресата за вказаною адресою. Заяв про відкладення судового засідання, чи розгляд справи у його відсутність до суду не надходило. Відзиву на позовну заяву не подано.
Відповідно до пункту 3 частини 8 статті 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.
Відповідно до ч.2 ст.191 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Беручи до уваги ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод Ради Європи від 4 листопада 1950 року, що набрала чинності для України 11.09.1997 року, яка передбачає право кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, також беручи до уваги те, що відповідачка обґрунтованих клопотань про відкладення судового засідання, суду не надала, в силу положень ст. 223 ч. 1 ЦПК України, суд вважає за доцільне продовжити судовий розгляд за відсутності відповідача.
Верховний Суд України, узагальнюючи судову практику, також вказав, що інститут заочного провадження відповідає положенням та спрямований на реалізацію Рекомендації № R (84) 5 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам стосовно принципів цивільного судочинства, що направлені на вдосконалення судової системи. Для досягнення цієї мети необхідно забезпечити доступ сторін до спрощених і більш оперативних форм судочинства та захистити їх від зловживань та затримок, зокрема, надавши суду повноваження здійснювати судочинства більш ефективно.
Враховуючи, що в справі є достатні дані про права і взаємовідносини сторін, відповідач належним чином повідомлений про місце і час судового засідання, суд розглядає справу у відсутності відповідача та згідно ч.4 ст.223 ЦПК України постановляє заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.
Відповідно до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши надані документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з наступних підстав.
Відповідно до оферти на укладення угоди про надання кредиту від 28.12.2018 між АТ «Альфа-Банк» та ОСОБА_1 укладено договір про надання кредиту. Мета Кредиту для особистих потреб. Ліміт кредитної лінії у розмірі 200 000 грн. Процентна ставка 39.99% річних. Тип процентної ставки фіксований. Обов?язковий мінімальний платіж запропоновано встановлено у розмірі 5% від суми загальної заборгованості за кредитною лінією, але не менше 50 грн.
З вказаними умовами та умовами, які зазначені у паспорті споживчого кредиту, відповідач ознайомлений, про що свідчить підпис відповідача.
20 вересня 2021 року між АТ «Альфа-Банк» та ТОВ «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» укладено договір факторингу №3, відповідно до якого ТОВ «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження АТ «Альфа-Банк» за плату, а АТ «Альфа-Банк» відступає ТОВ «Фінансова компанія «Еліт Фінанс», а ТОВ «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» набуває належне АТ «Альфа-Банк» право вимоги до боржників за договорами, перелік яких наведено в Додатку №1-1 до Договору.
Відповідно до виписки з Додатку №1-1 до Договору факторингу №3 від 20 вересня 2021 року, ТОВ «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 в сумі 30086, 31 грн.
Так, відповідно до п. 5 Паспорту споживчого кредиту сторони погодили порядок повернення кредиту: кількість та розмір платежів, періодичність внесення (графік платежів).
Всупереч вказаних умов, відповідач не виконав свого зобов'язання та не здійснив жодного платежу для погашення кредитної заборгованості ні на рахунки ТОВ «Фінансова компанія «Еліт Фінанс», ні на рахунки попередніх кредиторів.
Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори (пункт 1 частини другоїстатті 11 ЦК України).
Цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов'язковим для неї (частини перша та другастатті 14 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди. Відповідно до ч. 1 ст. 612 цього Кодексу боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
З моменту отримання права вимоги до відповідача за кредитним договором ТОВ «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» не здійснювало нарахування штрафних санкцій на суму заборгованості відповідача.
При цьому, згідно з розрахунком за кредитним договором підтверджується, що відповідач порушив графік погашення заборгованості, кредит вчасно не сплачував, внаслідок чого виникла заборгованість, яка станом на 20.09.2021 не погашена та складає 30086, 31 грн.
Розрахунок боргу, наданий позивачем, сумніву не викликає та приймається судом.
Відповідно до п.1 ч.1, ч.3 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.
До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Частина 1 ст. 599 ЦК України передбачає, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до ч. 1 ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно ч.1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умовзобов'язання; сплатанеустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч.1 ст. 612 ЦК України)ю
Частиною 1 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Частиною 1статті 639 ЦК Українипередбачено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.
Згідно з частиною 2статті 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Згідно з частиною 12 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначенимстаттею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронні документи (повідомлення), пов'язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи.
Згідно ч. 1 ст. 641 ЦК України пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору.
Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття.
Пропозицією укласти договір є, зокрема, документи (інформація), розміщені у відкритому доступі в мережі Інтернет, які містять істотні умови договору і пропозицію укласти договір на зазначених умовах з кожним, хто звернеться, незалежно від наявності в таких документах (інформації) електронного підпису.
Відповідно до ч. 2 ст. 642 ЦК України якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно із частиною 1 статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо).
Відповідно до частини 1 статті 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
За змістом статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Відповідно до частини 2 статті 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Відповідно до частини 1 статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як напідставу своїх вимог та заперечень.
Відповідно до вимогст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до ч. 1, 2, 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обгрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Суд постановляє рішення в межах заявлених ними вимог і на підставі наданих сторонами доказів.
Виходячи з викладеного, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги ТОВ «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором від 28.12.2018 в розмірі 30086, 31 грн. підлягає задоволенню.
Що стосується стягнення витрат на правничу допомогу слід зазначити наступне.
Так, як вбачається з матеріалів справи позивачем в особі представника було заявлено вимогу про компенсацію судових витрат на правничу допомогу у сумі 9200, 00 гривень. В обґрунтування якої додано договір про надання правової допомоги № 03-07/24 від 03.07.2024 укладеному між ТОВ «Цикл Фінанс» та адвокатом Литвиненко О.І., свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю на ім'я Литвиненко О.І., акт приймання-передачі наданих послуг від 15.07.2024, відповідно до якого загальна вартість робіт наданих адвокатом становить 9200,00 гривень.
Суд приходить до висновку, що ця вимога обґрунтована, однак підлягає частковому задоволенню, з огляду на таке.
Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат пов'язаних з розглядом справи, до яких в числі інших належать і витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно ч. ч. 3, 8 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує чи пов'язані ці витрати з розглядом справи, чи є розмір таких витрат обґрунтованим.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою (ч. 2 ст. 137 ЦПК України).
Право на професійну правничу допомогу гарантовано статтею 59 Конституції України, офіційне тлумачення якого надано Конституційним Судом України у рішеннях від 16 листопада 2000 року № 13-рп/2000, від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009.
Згідно з частиною четвертою статті 62 ЦПК України повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність".
Статтями 26, 27 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» передбачено, що адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 137 ЦПК України).
Склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані: детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги. Витрати на правничу допомогу мають бути документально підтверджені та доведені.
Надані документи відповідно до положень ст. 15, 77 ЦПК України є належними доказами сплати грошових коштів за надання професійної правничої допомоги у даній справі.
Таким чином, у відповідності до вимог ст. 137 ЦПК України, представником позивача надано детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом.
Отже, вимога про розподіл судових витрат на правничу допомогу підлягає частковому задоволенню, а саме у сумі 3000,00 гривень, що в даному випадку є співрозмірним розміром, оскільки представник позивача в судові засідання не з'являвся, та враховуючи складність вказаної справи, та те, що заявлений розмір витрат на правничу допомогу є завищеним, а тому в іншій частині вказаної вимоги слід відмовити.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити суду, та відмінності, які існують в державахучасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. (Проніна проти України, №63566/00, пр.23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 р.).
Згідно з ч.1 ст.141 ЦПКУкраїни з відповідача підлягає стягненню на користь позивача судовий збір у розмірі 3028,00 грн.
Керуючись ст. ст. 4, 7, 8, 11, 12, 13, 76, 77, 81, 83, 141, 247, 258, 259, 263, 265, 280-282, 417 ЦПК України, ст. ст. 526, 549, 1048, 1050, 1054 ЦК України, суд, -
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» суму заборгованості за кредитним договором в розмірі 30086 (тридцять тисяч вісімдесят шість) грн., 31 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» витрати по сплаті судового збору в сумі 3028 (три тисячі двадцять вісім) грн., 00 коп. та витрати на правову допомогу у розмірі 3000,00 (три тисячі) грн., 00 коп.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Відомості щодо учасників справи:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія «Еліт Фінанс», місцезнаходження за адресою: 03035, м.Київ, пл.Солом'янська, буд.2, ЄДРПОУ:40340222;
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місцеперебування за адресою: АДРЕСА_1 .
Повний текст рішення виготовлено 24.10.2025.
Суддя Г.А. Зуб