справа № 619/710/25
провадження № 2/619/672/25
іменем України
16 жовтня 2025 року м. Дергачі
Дергачівський районний суд Харківської області
у складі: головуючого судді Пруднікової О.В.
за участю секретаря судового засідання Дєдової Н.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Суперіум» до ОСОБА_1 про стягнення коштів,-
встановив:
Короткий зміст позовних вимог.
Товариство з обмеженою відповідальністю «ФК «Суперіум» звернулося до суду з позовом, у якому просило стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за договором позики № 7635 від 09.11.2021 у розмірі 55 058,69 грн та судові витрати у справі.
Позов мотивований тим, що 09.11.2021 між ТОВ « ФК «Суперіум» та ОСОБА_1 було укладено договір позики № 3846. Відповідно до умов договору позики відповідач отримала кредит у розмірі 12 000,00 грн.для задоволення особистих потреб на умовах строковості, зворотності та платності. Загальний розмір кредиту за Договором позики складав 13020 грн., з урахуванням суми, зазначеної в п. 3.3. Договору позики (строком кредитування 30 календарних місяців, зі сплатою плати за користування кредитом, яка складається з: фіксованого проценту від загальної суми позики за кожен день користування позикою та складає 0,23 % від загальної суми позики за календарний день та комісії за управління (обслуговування) позикою у розмірі 0,1 % від загальної суми позики за календарний день, яка нараховується за кожний день користування позикою починаючи з 7 місяця користування позикою. Свої зобов'язання за договором позики позикодавець виконав, надавши відповідачу кредитні кошти, але відповідач свої зобов'язання щодо повернення кредиту, сплати відсотків за користування кредитними коштами та комісії не виконала, у зв'язку з чим за нею виникла заборгованість у загальному розмірі 55 058, 69 грн., яка складається з: 12 370, 67 грн. заборгованості по тілу кредиту, 30 071, 65 грн. заборгованість за відсотками, 12 616, 38 грн. - заборгованості по комісії.
26.08.2025 представник позивача ТОВ "Фінансова компанія "Суперіум" Вишневська О.І. звернулася до суду із уточненою позовною заявою про зменшення позовних вимог, в якій просить стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Суперіум» за договором позики №3846 в загальному розмірі 36037,54 грн., в тому числі заборгованість за тілом кредиту 11330,88 грн., заборгованість за відсотками 17545,66 грн., заборгованість за комісією 7161,00 грн. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 2422,40 грн.
Аргументи учасників справи.
Відповідач відзиву на позов не надала, з будь-якими клопотаннями та заявами до суду не зверталася.
Участь у справі сторін та інших учасників справи.
Представник позивача у судове засідання не з'явилася, матеріали справи містять заяву про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити, не заперечує проти ухвалення заочного рішення.
Відповідач у судове засідання не з'явилася, про день та час слухання справи була повідомлена своєчасно і належним чином в порядку ст. 128 ЦПК України, шляхом направлення судових повісток за зареєстрованим місцем проживання, про причини своєї неявки суд не повідомила.
Враховуючи, що в судове засідання не з'явились всі учасники справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
У зв'язку з неявкою в судове засідання належним чином повідомленої про дату, час та місце судового засідання відповідача, яка не повідомила про причини неявки та не подала відзив відповідно до статті 280 ЦПК України, суд за згодою позивача вважає за можливе проводити заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення.
Фактичні обставини справи, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.
09.11.2021 ОСОБА_1 підписано паспорт позики за договором позики № 3846, на підставі якої погоджені суттєві умови укладання договору позики (зворотня сторона а.с. 8-9).
09.11.2021 між ОСОБА_1 та ТОВ «ФК «Суперіум» укладено договір позики № 3846.
Відповідно до п.1.1 договору позики позикодавець зобов'язується надати позичальнику грошові кошти в сумі 12000 грн. для задоволення особистих потреб позичальника, на умовах строковості, звортності та платності, а позичальник зобов'язується повернути позику та сплатити плату за користування позикою в розмірі, порядку та на умовах, передбачених договором. Загальний розмір кредиту за договором складає 13020 грн., що включає суму, зазначену в п.3.3 договору.
Пунктом 3.3 договору передбачено, що при видачі позики позичальник сплачує плату за оформлення договору позики, яка складає 8,5% від розміру позики, зазначеної в п.1.1 договору.
Позика надається шляхом перерахування позикодавцем грошових коштів у національній валюті України-гривня, на поточний рахунок (платіжна карта «VISA» та «MASTERCARD») відкритий на ім'я позичальника в банківській установі на території України (за виключенням поточних рахунків для виплат по заробітній платі або пенсії, інших соціальних виплат), наданий та особисто зазначений позичальником у договорі (п.1.2 договору позики).
Підписанням договору позики позичальник підтвердив своє волевиявлення щодо отримання позики на картковий рахунок НОМЕР_1 , відкритий в АТ "Альфа-Банк", від позикодавця, шляхом здійснення перерахування позикодавцем суми позики на зазначений рахунок позичальника (п.1.3 договору позики).
Строк користування позикою становить 30 календарних місяців та починається з моменту (дати) зарахування суми позики на поточний рахунок позичальника, зазначений в п.1.3 договору (п.3.1 договору позики).
Проценти за користування позикою встановлюються на рівні 0,23% від загальної суми позики за календарний день та нараховуються за кожний день користування позикою (п.3.8 договору позики).
Реальна річна процентна ставка встановлюється на рівні 82,8 % річних від загальної суми позики.
Відповідно до пунктів 3.6-3.9. договору позики, плата за користування кредитом складається з: фіксованого проценту від загальної суми позики за кожен день користування позикою та складає 0,23 % від загальної суми позики за календарний день та нараховується за кожний день користування позикою; комісії за управління (обслуговування) позикою та складає 0,1 % від загальної суми позики за календарний день та нараховується за кожний день користування позикою починаючи з 7 (сьомого) місяця користування позикою. Плата за користування позикою включається до щомісячного платежу.
Згідно умов договору позики погашення кредиту здійснюється щомісячними платежами, розмір яких визначений умовами договору та в графіку платежів до договору позики (п. 5.1 договору позики).
Графіком платежів визначено дату платежу, якою є останній день місяця року, конкретну сума платежу за розрахунковий період на місяць, види платежів за кредитом: суму кредиту за договором щомісяця, проценти за користування кредитом щомісяця, реальну річну процентну ставку, загальну вартість кредиту, підпис ОСОБА_2 під графіком платежів за договором позики №3846 свідчить про її погодження з ним (а.с. 6).
Отже, з укладенням договору позики у позичальника виник обов'язок повернути позикодавцю кредит, проценти за договором та здійснити інші платежі у строки та в розмірах чітко встановлених договором позики та графіком погашення кредитної заборгованості.
Орієнтовна сукупна вартість позики за договором становить 34 036,76 грн (п.3.11 договору позики).
Позичальник зобов'язався повертати одержану позику, вносити плату за користування позикою та інші платежі в порядку, визначеному договором (п.4.2.1 договору позики).
Факт отримання коштів позичальником підтверджується платіжним дорученням № 43 від 09.11.2021, відповідно до якої 09.11.2021 ТОВ «ФК «Суперіум» перерахувало на рахунок ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 12 000, 00 грн (а.с. 11).
02.08.2024 ТОВ «ФК «Суперіум» було направлено відповідачу досудову вимогу про сплату заборгованості за договором позики, в якій було повідомлено про те, що між ТОВ «ФК «Суперіум» та ОСОБА_1 було укладено договір позики № 3846, за договором позикодавець надав позичальнику кошти в розмірі 13 020 грн Станом на 02.08.2024 загальна заборгованість складає 48 423, 50 грн ( а.с. 13).
Згідно з довідкою про заборгованість боржника ОСОБА_1 станом на 29.01.2025 відповідач має заборгованість перед ТОВ "ФК "Суперіум" за договором №3846 від 09.11.2021 року у загальному розмірі 55 058, 69 грн., з яких: заборгованість за основним боргом - 12 370,67 грн.; заборгованість по відсоткам - 30 071,65 грн.; заборгованість по комісії - 12 616,38 грн (а.с. 12).
Відповідно до розрахунку заборгованостіза договором позики №3846 від 09.11.2021, який уклала ОСОБА_1 станом на 22.08.2025складає сума кредиту: 13020 грн; загальна сума заборгованості 36 037, 54 грн; заборгованість по відсоткам 17 545, 66 грн; заборгованість по тілу кредиту -11 330, 88 грн, заборгованість по комісії 7 161, 00 грн, штраф - 0 грн (а.с. 56-58).
Мотиви, застосовані норми права та висновки суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч. 1 ст. 626 ЦК).
Відповідно до ч.1, 2 ст. 1054 ЦК за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Частина 2 ст. 1056-1 ЦК визначає, що розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Положеннями ч. 1 ст. 1049 ЦК унормовано, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Свобода договору є однією із загальних засад цивільного законодавства, що передбачено у пункті 3 частини першої статті 3 ЦК України.
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частиною 1 ст. 530 ЦК передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК).
Стаття 610 ЦК передбачає, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК).
Під виконанням зобов'язання розуміється вчинення боржником та кредитором взаємних дій, спрямованих на виконання прав та обов'язків, що є змістом зобов'язання.
Невиконання зобов'язання має місце тоді, коли сторони взагалі не вчиняють дій, які складають зміст зобов'язання, а неналежним виконанням є виконання зобов'язання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.
Відповідач не надала жодних доказів на підтвердження погашення боргу перед позивачем, отже належним чином не виконала взяті на себе зобов'язання за кредитним договором, не повернула суму кредиту, не сплатила проценти, передбачені Договором.
За таких обставин суд вважає позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргу у розмірі 11 330,88 грн. та заборгованість по відсоткам 17 545, 66 грн обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Щодо вимог про стягнення простроченої заборгованості за комісією у розмірі 7 161, 00 грн за договором позики № 3846 від 09.11.2021, суд дійшов висновку про відсутність підстав для їх задоволення з таких підстав.
Так, умовами п.3.9 кредитного договору передбачено, що комісія за управління (обслуговування) позикою встановлюється на рівні 0,1% від загальної суми позики за календарний день та нараховується за кожний день користування позикою, починаючого з 7-го місяця користування позичальником позикою.
Згідно зі статтею 55 Закону України «Про банки і банківську діяльність» відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком. Банкам забороняється вимагати від клієнта придбання будь-яких товарів чи послуг від банку або від спорідненої чи пов'язаної особи банку як обов'язкову умову надання банківських послуг.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта ст.263 ЦПК України).
Верховний суд у постанові від 27 січня 2021 року у справі № 176/585/17 зазначив, що виходячи зі змісту вищевказаних вказаних норм, надання грошових коштів за укладеним кредитним договором відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України є обов'язком банку, виконання такого обов'язку не може обумовлюватися будь-якою зустрічною оплатою з боку позичальника.
Оскільки надання кредиту - це обов'язок банку за кредитним договором, то така дія як надання фінансового інструменту чи моніторинг заборгованості за кредитом не є самостійною послугою, що замовляється та підлягає оплаті позичальником на користь банку. Оскільки надання фінансового інструменту є фактично наданням кредиту позичальнику, така операція, як і моніторинг заборгованості за кредитом, відповідає економічним потребам лише самого банку та здійснюється при реалізації прав та обов'язків за кредитним договором, тому такі дії банку не є послугами, що об'єктивно надаються клієнту-позичальнику.
Таким чином, сплата позичальником на користь банку комісії у вигляді щомісячної винагороди є нікчемною, оскільки вказані платежі є платою, встановлення якої було заборонено частиною третьою статті 55 Закону України «Про банки і банківську діяльність», яка була чинною на момент укладення спірного кредитного договору, а встановлення всупереч вимогам нормативно-правових актів цих невиправданих платежів спрямоване на незаконне заволодіння грошовими коштами фізичної особи-споживача, як слабкої сторони, яка підлягає особливому правовому захисту у відповідних правовідносинах, отже такі умови договору порушують публічний порядок.
Тому банк не може стягувати з позичальника платежі за дії, які він вчиняє на власну користь (ведення кредитної справи, договору, розрахунок і облік заборгованості за кредитним договором тощо), чи за дії, які позичальник вчиняє на користь банку (наприклад, прийняття платежу від позичальника), чи за дії, що їх вчиняє банк або позичальник з метою встановлення, зміни, припинення правовідносин (укладення кредитного договору, внесення до нього змін тощо). Інакше кажучи, банк неповноважний стягувати з позичальника плату (комісію) за управління кредитом, адже такі дії не становлять банківську послугу, яку замовив позичальник (або супровідну до неї), а є наслідком реалізації прав та обов'язків банку за кредитним договором і відповідають економічним потребам лише самого банку (п. 29 постанови ВС у справі № 363/1834/17).
Відповідно до пункту 3.6 Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затверджених Постановою правління Національного банку України від 10 травня2007року № 168, банки не мають права встановлювати платежі, які споживач має сплатити на користь банку за дії, які банк здійснює на власну користь (ведення справи, договору, облік заборгованості споживача тощо), або за дії, які споживач здійснює на користь банку (прийняття платежу від споживача, тощо), або що їх вчиняє банк або споживач з метою встановлення, зміни або припинення правовідносин (укладення кредитного договору, внесення змін до нього, прийняття повідомлення споживача про відкликання згоди на кредитного договору тощо).
Позивач не зазначив, які саме послуги за вказану комісію у розмірі 12 616, 38 грн надаються позивачу. Більш того, матеріали справи не містять і приблизного переліку послуг, які надаються банком. Тобто, відсутнє двостороннє належне погодження сплати комісії банку та визначення обсягу послуг банку, за яку є необхідність сплачувати комісію.
Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Таким чином, суд дійшов висновку, що вимога щодо стягнення комісії з відповідача у розмірі 7 161,00 грн за договором №3846 від 09.11.2021 є нікчемною та не може бути задоволена.
З огляду на вищевикладене, суд вважає заявлені позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню з урахуванням наведеного.
Розподіл судових витрат.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача судові витрати банку зі сплаті судового збору за подачу позову, пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2 422,40 грн, тому з відповідача необхідно стягнути на користь позивача судові витрати зі сплати судового збору у розмірі, пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а саме: - 1867, 32 грн.
Керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 81, 82, 141, 247, 258-260, 263-265, 280-282,354 ЦПК України, ст.ст. 207, 526, 530, 610, 611, 625, 628, 638, 639, 1048-1050, 1054 ЦК України, суд -
ухвалив:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Суперіум» - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Суперіум» заборгованість за договором позики № 3846 від 09.11.2021 в розмірі 28 876 (двадцять вісім тисяч вісімсот сімдесят шість) гривень 54 копійки.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Суперіум» витрати зі сплати судового збору в сумі 1 9 41 (одна тисяча дев'ятсот сорок одна) гривня 05 копійок.
У задоволенні інших позовних вимог - відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 2 ст. 358 ЦПК України.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повне найменування (ім'я) сторін:
позивач: Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Суперіум», код ЄДРПОУ 42024152, місцезнаходження:04053, м. Київ, Вознесенський узвіз, буд. 23-А.
відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 .
Суддя О. В. Пруднікова