27 жовтня 2025 року
м. Київ
справа № 216/7940/24
провадження № 51 - 4033 ск 25
Колегія суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду
Верховного Суду у складі:
головуючої ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянула касаційну скаргу адвоката ОСОБА_4 , який діє в інтересах ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_1 », на ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 08 жовтня 2025 року про відмову у відкритті апеляційного провадження,
встановила:
Ухвалою слідчого судді Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 27 серпня 2025 року було задоволено клопотання слідчого та надано дозвіл уповноваженим працівникам поліції на тимчасовий доступ з подальшою можливістю вилучення оригіналів медичних карток стаціонарних-амбулаторних хворих, які знаходяться у ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_1 », м. Київ, та перебувають у відокремленому підрозділі розташованому в АДРЕСА_1 .
Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 08 жовтня 2025 року, відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою адвоката ОСОБА_4 , який діє в інтересах ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » на вищезазначену ухвалу слідчого судді, на підставі ч. 4 ст. 399 КПК, оскільки апеляційна скарга подана на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в апеляційному порядку.
У касаційній скарзі адвокат ОСОБА_4 порушує питання про перевірку ухвали апеляційного суду в касаційному порядку.
Перевіривши доводи, наведені у касаційній скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що у відкритті касаційного провадження слід відмовити на таких підставах.
Як убачається з оскаржуваної ухвали апеляційного суду, рішення про необхідність відмови у відкритті провадження за апеляційною скаргою адвоката на ухвалу слідчого судді постановлено на підставі ч. 4 ст. 399 КПК, яка передбачає, що суддя-доповідач відмовляє у відкритті апеляційного провадження, якщо апеляційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає оскарженню в апеляційному порядку.
Статтями 307 та 309 КПК встановлено перелік ухвал слідчого судді, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування. При цьому вказаними статтями не передбачено можливості оскаржити ухвалу слідчого судді, якою надано тимчасовий доступ до речей і документів, крім випадків, зазначених в п. 10 ч. 1 ст. 309 КПК, а саме: коли тимчасовий доступ до речей і документів, яким дозволено вилучення речей і документів, які посвідчують користування правом на здійснення підприємницької діяльності, або інших, за відсутності яких фізична особа - підприємець чи юридична особа позбавляються можливості здійснювати свою діяльність.
Частиною першою статті 159 КПК встановлено, що тимчасовий доступ до речей і документів полягає у наданні стороні кримінального провадження особою, у володінні якої знаходяться такі речі і документи, можливості ознайомитися з ними, зробити їх копії та вилучити їх (здійснити їх виїмку).
Як вбачається з наданих матеріалів, ухвалою слідчого судді Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 27 серпня 2025 року надано дозвіл уповноваженим працівникам поліції на тимчасовий доступ з подальшою можливістю вилучення оригіналів медичних карток стаціонарних-амбулаторних хворих, які знаходяться у ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_1 », м. Київ, та перебувають у відокремленому підрозділі розташованому в АДРЕСА_1 , а, отже, на думку колегії суддів, вказане судове рішення не стосується права на здійснення підприємницької діяльності.
Таким чином, оскільки ухвала слідчого судді Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 27 серпня 2025 року, якою надано тимчасовий доступ документів, не входить до переліку, визначеного статтями 307, 309 КПК, і не підлягає оскарженню в апеляційному порядку, тому рішення апеляційного суду є законним та обґрунтованим, а, отже, підстави для задоволення касаційної скарги адвоката ОСОБА_4 , на думку колегії суддів, відсутні.
Наведене узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини, відповідно до якої право на доступ до суду, закріплене у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, не є абсолютним. Воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання (пункт 41 рішення у справі «Абрамова проти України» від 18 грудня 2018 року, заява № 41988/08; пункт 78 рішення у справі «Зубац проти Хорватії» від 05 квітня 2018 року, заява № 40160/12 та інші).
За таких обставин, відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, апеляційний суд діяв у відповідності з вимогами кримінального процесуального закону, а тому колегія суддів не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги та вважає, що на підставі п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити.
Враховуючи викладене і керуючись ч. 2 ст. 428 КПК, колегія суддів
постановила:
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою адвоката ОСОБА_4 , який діє в інтересах ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_1 », на ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 08 жовтня 2025 року про відмову у відкритті апеляційного провадження.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3