27 жовтня 2025 року
м. Київ
справа № 205/294/25
провадження № 61-13127ск25
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Коломієць Г. В. розглянув касаційну скаргу заступника керівника Донецької обласної прокуратури на рішення Новокодацького районного суду міста Дніпра від 28 квітня 2025 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 23 вересня 2025 року у справі за позовом заступника керівника Маріупольської окружної прокуратури в інтересах держави
в особі Мангушської селищної ради Маріупольського району Донецької області до ОСОБА_1 , треті особи: Головне управління Держгеокадастру Донецької області, Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру, про витребування земельної ділянки,
У січні 2025 року заступник керівника Маріупольської окружної прокуратури
в інтересах держави в особі Мангушської селищної ради Маріупольського району Донецької області (далі - Мангушська селищна рада) звернувся до суду
з вищевказаним позовом до ОСОБА_1 , треті особи: Головне управління Держгеокадастру Донецької області (далі - ГУ Держгеокадастру Донецької області), Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру, в якому просив суд витребувати земельну ділянку сільськогосподарського призначення загальною площею 1,9435 га з кадастровим номером 1423985500:03:000:2724, що розташована на території Мангушської селищної ради Маріупольського району Донецької області.
Рішенням Новокодацького районного суду міста Дніпра від 28 квітня 2025 року, залишеним без змін постановою Дніпровського апеляційного суду від 23 вересня 2025 року, у задоволені позовних вимог заступника керівника Маріупольської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Мангушської селищної ради до ОСОБА_1 , треті особи: ГУ Держгеокадастру Донецької області, Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру, про витребування земельної ділянки відмовлено.
20 жовтня 2025 року заступник керівника Донецької обласної прокуратури засобами поштового зв'язкузвернулася до Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення Новокодацького районного суду міста Дніпра від 28 квітня 2025 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 23 вересня 2025 року (надійшла до суду 23 жовтня 2025 року), в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права, порушення норм процесуального права, просить суд скасувати оскаржувані судові рішення, ухвалити нове про задоволення позовних вимог.
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Подана касаційна скарга не може бути прийнята касаційним судом до розгляду та вирішено питання про відкриття касаційного провадження з огляду на наступне.
У порушення пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги доданий документ, що підтверджує сплату судового збору у розмірі 6 056,00 грн, однак це не підтверджує сплату судового збору у повному розмірі.
Порядок сплати та розмір судового збору визначено Законом України від 08 липня 2011 року «Про судовий збір», який набрав чинності 01 листопада 2011 року. При цьому з 15 грудня 2017 року набули чинності зміни до вказаного Закону України щодо сплати судового збору на підставі Закону України від 03 жовтня 2017 року
№ 2147-VIII.
Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Підпунктом 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що за подання до суду касаційної скарги на рішення суду; заяви про приєднання до касаційної скарги на рішення суду, яка подана: юридичною особою 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви
і скарги від розміру оспорюваної суми; фізичною особою або фізичною особою - підприємцем 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги від розміру оспорюваної суми, але не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб за позовними заявами майнового характеру, а у справах, в яких предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав (крім права власності на майно), відшкодування шкоди здоров'ю (крім моральної шкоди), - не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до підпункту 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» (у редакції закону чинного на момент подачі позовної заяви) за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана юридичною особою, ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше
1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Заступник керівника Маріупольської окружної прокуратури звернувся до суду
з позовом у 2025 році, заявивши 1 позовну вимогу майнового характеру.
Станом на 01 січня 2025 року прожитковий мінімум для працездатних осіб був встановлений у розмірі 3 028,00 грн.
При цьому суд звертає увагу заявника на те, що відповідно до вимог Закону України «Про судовий збір» розрахунок розміру судового збору за подання касаційної скарги слід здійснювати, виходячи зі ставки, яка підлягала сплаті при поданні позовної заяви, а не з тієї суми, яка фактично була сплачена позивачем.
Частиною четвертою статті 6 Закону України «Про судовий збір» передбачено, якщо скаргу (заяву) подано про перегляд судового рішення в частині позовних вимог (сум, що підлягають стягненню за судовим рішенням), судовий збір за подання скарги (заяви) вираховується та сплачується лише щодо перегляду судового рішення
в частині таких позовних вимог (оспорюваних сум).
Зі змісту положень пункту 2 частини першої статті 176 ЦПК України вбачається, що у позовах про визнання права власності на майно або його витребування ціна позову визначається вартістю майна.
Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір».
Оскільки із поданої касаційної скарги та копій судових рішень не вбачається ціни позову станом на 2025 рік (відсутнє визначення вартості земельної ділянки), тому неможливо визначити розмір судового збору, який підлягав сплаті при поданні позовної заяви за вимогу майнового характеру, у зв'язку з чим заявник при сплаті судового збору має підтвердити відповідність такої сплати належними доказами (позовна заява з визначеною ціною позову, майнова оцінка вартості земельної ділянки з кадастровим номером 1423985500:03:000:2724 станом на 2025 рік або інші належні докази).
Отже, заявнику необхідно сплатити судовий збір за подачу касаційної скарги за позовну вимогу майнового характеру у розмірі 1,5 % від вартості об'єкту нерухомого майна, помноженого на 200 %.
Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено до ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102, код ЄДРПОУ: 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), МФО: 899998, номер рахунку отримувача (стандарт ІВАN): UA288999980313151207000026007, ККДБ: 22030102 «Судовий збір (Верховний Суд, 055»).
Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір». На підтвердження сплати судового збору необхідно суду надати документ, що підтверджує його сплату.
Відповідно до вимог частин другої, третьої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Ураховуючи викладене, касаційну скаргу слід залишити без руху та надати заявнику строк для усунення їх недоліків.
Керуючись статтями 185, 389, 392, 393 ЦПК України, Верховний Суд
Касаційну скаргу заступника керівника Донецької обласної прокуратури на рішення Новокодацького районного суду міста Дніпра від 28 квітня 2025 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 23 вересня 2025 року залишити без руху та надати строк для виконання вимог ухвали, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали настануть наслідки, передбачені законом.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Г. В. Коломієць