23 жовтня 2025 року
м. Київ
справа № 752/17180/20
провадження № 61-12607ск25
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Червинської М. Є. (суддя-доповідач), Коротенка Є. В., Коротуна В. М.,
розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Голосіївського районного суду міста Києва від 09 липня 2024 року та постанову Київського апеляційного суду від 13 серпня 2025 року у справі за заявою ОСОБА_2 про перегляд за нововиявленими обставинами судового наказу у цивільній справі за заявою ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 30 березня 2021 року у справі за позовом Комунального підприємства з експлуатації і ремонту житлового фонду «Житло-сервіс» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги,
Рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 30 березня 2021 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 22 липня 2021 року вказаний позов задоволено, стягнуто з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства з експлуатації і ремонту житлового фонду «Житло-Сервіс» (далі - КП Житло-Сервіс») заборгованість за житлово-комунальні послуги в розмірі 13 706,02 грн, 3 % річних у розмірі 631,84 грн та інфляційні втрати у розмірі 1287,56 грн, а всього - 15 625,42 грн. Здійснено розподіл судових витрат.
ОСОБА_1 звернулась із заявою про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, в якій просила скасувати рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 30 березня 2021 року у справі № 752/17180/20 та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
Заява обґрунтована тим, що після прийнятого судом 30 березня 2021 року рішення, тим же складом суду ухвалою від 10 серпня 2023 року відкрито провадження у справі за позовом КП Житло-Сервіс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги за ознаками одного й того ж предмету та підстав позову до одного й того ж відповідача. 19 жовтня 2023 року до суду надійшла заява ОСОБА_1 про відвід судді Хоменко В. С. від розгляду справи № 752/16032/23, яка передана на вирішення іншому судді, визначеному в порядку, передбаченому статтею 33 ЦПК України. Ухвалою судді Голосіївського районного суду міста Києва Машкевич К. В.
від 26 жовтня 2023 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід головуючому судді Хоменко В. С. відмовлено. 23 жовтня 2023 року до суду надійшла зустрічна позовна заява ОСОБА_1 до КП «Житло-Сервіс» про порушення права споживача, визнання дій протиправними, скасування заборгованості, стягнення компенсації та моральну шкоду, у зв'язку з чим ухвалою суду від 10 листопада 2023 року постановлено проводити розгляд справи за правилами загального позовного провадження із призначенням підготовчого судового засідання з повідомленням учасників справи. Ухвалою суду від 26 лютого 2024 року задоволено заяву судді Хоменко В. С. про самовідвід та відведено суддю Хоменко В. С. від розгляду цивільної справи № 752/16032/23 за позовом КП «Житло Сервіс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги.
Вважає, що обставини самовідводу судді Хоменко В. С. від 26 лютого 2024 року, яка розглядала вказані справи за позовами КП «Житло-Сервіс» до ОСОБА_1 , є нововиявленими обставинами, які є істотними для справи обставинами, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи № 752/17180/20, оскільки суддя дійшов висновку про необхідність заявити самовідвід з огляду на порушені з її боку норми частини сьомої статті 56 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, пункту 5 частини першої статті 36 Кодексу, статтей 37, 38 частини першої статті 36 цього Кодексу, тобто, суддя підтвердила обставини того, що під час розгляду справи не додержувалася справедливого, безстороннього розгляду судової справи, не дотримувалась засад і правил судочинства, не додержувалася принципів верховенства права та присяги судді.
Вказує, що їй не могли бути відомі вищезазначені нововиявлені обставини, а саме, що суддя Хоменко В. С., заявить по цим обставинам самовідвід.
Ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 09 липня 2024 року, залишеною без змін постановою Київського апеляційного суду від 13 серпня 2025 року, у задоволенні заяви про перегляд за новоявленими обставинами рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 30 березня 2021 року відмовлено.
Ухвала суду першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, мотивована тим, що обставини, на які заявниця посилається як на підставу своїх вимог, а саме: відведення судді Хоменко В. С. 26 лютого 2024 року від розгляду іншої цивільної справи № 752/16032/23 між тими ж сторонами і про той самий предмет, не можна вважати нововиявленими в розумінні пункту 1 частини другої статті 423 ЦПК України, оскільки відведення судді від розгляду справи № 752/16032/23 відбулось майже через три роки після ухвалення судового рішення у цій справі - 30 березня 2021 року. Обставини, на які посилається відповідач є новими, вони виникли тільки після ухвалення судового рішення у цій справі, а тому не могли бути враховані судом при ухвалені судового рішення.
08 жовтня 2025 року засобами поштового зв'язку ОСОБА_1 звернулась до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Голосіївського районного суду міста Києва від 09 липня 2024 року та постанову Київського апеляційного суду від 13 серпня 2025 року, задовольнити заяву про перегляд за нововиявленими обставинами рішення суду та закрити провадження у справі.
Касаційна скарга обґрунтована тим, що нововиявленими обставинами є саме обставини відводу судді Хоменко В. С., яка при розгляді справи не додержалась вимог частини четвертої статті 277 ЦПК України, не встановила строку для подання заяви із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та порушила вимоги пункту 8, 7, 5 частини другої статті 274 цього Кодексу.
Вважає, що судові рішення попередніх інстанцій є незаконними і необґрунтованими, оскільки не виправлені судові помилки, не звернено уваги на неправильне відправлення правосуддя, неповно встановленні обставини, які мають значення для справи, неправильне визначення відповідно до встановлених судом обставин правовідносин тощо.
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
За змістом частини першої статті 394 ЦПК України питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження) вирішує колегія у складі трьох суддів після одержання касаційної скарги, оформленої відповідно до вимог статті 392 ЦПК України.
Відповідно до вимог частини другої статті 389 ЦПК України підставами для касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Вивчивши касаційну скаргу, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку про відмову
у відкритті касаційного провадження, оскільки касаційна скарга є необґрунтованою.
Відповідно до частини першої статті 423 ЦПК України рішення, постанова або ухвала, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.
Згідно з пунктом 1 частини другої статті 423 ЦПК України підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є, зокрема, істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.
Не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами: 1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи; 2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом. При перегляді судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд не може виходити за межі тих вимог, які були предметом розгляду при ухваленні судового рішення, яке переглядається, розглядати інші вимоги або інші підстави позову (частина четверта, п'ята статті 423 ЦПК України).
Нововиявлені обставини - це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи та існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин.
За змістом наведених правових норм необхідними умовами нововиявлених обставин, визначених пунктом 1 частини другої статті 423 ЦПК України, є те, що вони існували на час розгляду справи; ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; вони входять до предмета доказування у справі та можуть вплинути на висновки суду про права та обов'язки учасників справи. Нововиявлені обставини мають підтверджуватися фактичними даними (доказами), що в установленому порядку спростовують факти, покладені в основу судового рішення. Суд має право скасувати судове рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини можуть вплинути на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.
Вирішуючи питання про наявність нововиявлених обставин, суд повинен розмежовувати нововиявлені обставини та нові обставини. Обставини, що обґрунтовують вимоги або заперечення сторін чи мають інше істотне значення для правильного вирішення справи, існували на час ухвалення судового рішення, але залишаються невідомими учасникам справи, та стали відомими тільки після ухвалення судового рішення, є нововиявленими обставинами.
Судам необхідно розрізняти нові докази та докази, якими підтверджуються нововиявлені обставини, оскільки нові докази не можуть бути підставою для перегляду за нововиявленими обставинами судового рішення.
Процедури перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами повинні відповідати вимогам статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, положенням законодавства України та мають бути збалансовані з ефективністю правового захисту і обов'язковістю остаточних рішень судів усіх інстанцій, як найважливіших аспектів реалізації принципу верховенства права.
Європейський суд з прав людини зазначив, що одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata - принципу остаточності рішень суду. Цей принцип наголошує, що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов'язкового рішення суду лише тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її вирішення.
Таким чином, нововиявленими обставинами є фактичні обставини, які мають істотне значення і які об'єктивно існували на час розгляду справи, але не були відомі і не могли бути відомі особі, яка звертається з заявою про перегляд рішення суду.
На думку заявника, нововиявленими обставинами, які не були і не могли бути відомими під час розгляду справи, є відведення судді Хоменко В. С. 26 лютого 2024 року від розгляду іншої цивільної справи № 752/16032/23 між тими ж сторонами і про той самий предмет.
Установивши, що відведення судді від розгляду справи № 752/16032/23 відбулось майже через три роки після ухвалення судового рішення у цій справі № 752/17180/20, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, дійшов вірного висновку про те, що обставини, на які посилається відповідач є новими, які виникли після ухвалення судового рішення у цій справі, а тому не могли бути враховані судом при ухвалені судового рішення.
Отже, обставини, на які посилається заявник, як на нововиявлені, не спростовують факти, покладені в основу судового рішення у справі
№ 752/17180/20 і ці обставини не можуть вплинути на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні та у розумінні статті 423 ЦПК України такими не являються, а тому суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 30 березня 2021 року.
Аргументи касаційної скарги не спростовують висновків суду, правильне застосовування судом апеляційної інстанції норм права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, а наведені у скарзі доводи не дають підстав для висновку про незаконність судового рішення.
З огляду на викладене, у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити, оскільки касаційна скарга є необґрунтованою, а оскаржувані рішення судів першої та апеляційної інстанцій є законними, постановлені з додержанням норм права, підстави для їх скасування відсутні.
Відповідно до частини четвертої статті 394 ЦПК України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
Європейський суд з прав людини зауважує, що спосіб, у який стаття 6 Конвенції застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них. Вимоги до прийнятності апеляції з питань права мають бути більш жорсткими ніж для звичайної апеляційної скарги. З урахуванням особливого характеру ролі Верховного Суду, як касаційного суду, процедура, яка застосовується у Верховному Суді може бути більш формальною (LEVAGES PRESTATIONS SERVICES v. FRANCE, № 21920/93, § 45, ЄСПЛ, від 23 жовтня 1996 року; BRUALLA GOMEZ DE LA TORRE v. SPAIN, № 26737/95, § 37, 38, ЄСПЛ, від 19 грудня 1997 року).
Керуючись частиною четвертою статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Голосіївського районного суду міста Києва від 09 липня 2024 року та постанову Київського апеляційного суду від 13 серпня 2025 року у справі за заявою ОСОБА_2 про перегляд за нововиявленими обставинами судового наказу у цивільній справі за заявою ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 30 березня 2021 року у справі за позовом Комунального підприємства з експлуатації і ремонту житлового фонду «Житло-сервіс» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги.
Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Судді:М. Є. Червинська
Є. В. Коротенко В. М. Коротун