27 жовтня 2025 року
м. Київ
справа № 177/265/24
провадження № 61-12992ск25
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
Синельникова Є. В. (суддя-доповідач), Осіяна О. М., Шиповича В. В.,
розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 , від імені якої діє адвокат Громко Наталя Володимирівна, на ухвалу Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 01 жовтня 2025 року та ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 15 жовтня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , третя особа - Покровський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), про встановлення факту батьківства,
У провадженні Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області знаходиться справа № 177/265/24 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , третя особа - Покровський ВДРАЦС у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південно-Східного МУ МЮ (м. Дніпро) про встановлення факту батьківства.
Ухвалою суду Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 27 травня 2025 року задоволено клопотання представника позивача ОСОБА_2 адвоката Бузинарської Д. М. про призначення судово-генетичної експертизи.
З урахуванням постанови Дніпровського апеляційного суду від 08 липня 2025 року, проведення у цій справі судово-генетичної експертизи на факт спорідненості між малолітньою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та померлим ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , доручено Вінницькому науково-дослідному експертно-криміналістичному центру МВС.
11 серпня 2025 року до суду першої інстанції надійшло клопотання судового експерта Вінницького науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС про надання інформації про біологічну матір ОСОБА_4 та надання біологічних зразків померлого ОСОБА_5 .
Ухвалою Саксаганського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 01 жовтня 2025 року клопотання судового експерта Вінницького науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС про надання додаткових матеріалів для проведення експертизи задоволено.
Надано експертам інформацію про матір ОСОБА_4 , яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_3 - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка проживає в АДРЕСА_1 .
Надано експертам Вінницького науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС зразки біологічного матеріалу для дослідження, з можливістю подальшого знищення наданих зразків, відібраного у ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , при проведенні судово-медичного дослідження та видачі лікарського свідоцтва про смерть №6525 від 03 жовтня 2023 року комунальною установою «Запорізьке обласне бюро судово-медичної експертизи» Запорізької обласної ради - нігтьову пластину та фрагмент лівого надколінника від тр. ОСОБА_5 (ве №6225) в опечатаному Відділенням судової імунології, цитології і генетичної ідентифікації Комунальної установи «Запорізьке обласне бюро судово-медичної експертизи» Запорізької обласної ради паперовому конверті.
Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_1 звернулася до Дніпровського апеляційного суду з апеляційною скаргою на ухвалу Саксаганського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 01 жовтня 2025 року.
Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 15 жовтня 2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якої діє адвокат Громко Н. В., на ухвалу Саксаганського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 01 жовтня 2025 року у справі № 177/265/24, повернуто особі, яка її подала.
20 жовтня 2025 року ОСОБА_1 , від імені якої діє адвокат Громко Н. В., через підсистему «Електронний Суд» звернулась до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанцій норм процесуального права, просить скасувати ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 15 жовтня 2025 року, а також скасувати ухвалу Саксаганського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 01 жовтня 2025 року в частині «Надати експертам Вінницького науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС зразки біологічного матеріалу для дослідження, з можливістю подальшого знищення наданих зразків, відібраного у ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , при проведенні судово-медичного дослідження та видачі лікарського свідоцтва про смерть №6525 від 03жовтня 2023 року комунальною установою «Запорізьке обласне бюро судово-медичної експертизи» Запорізької обласної ради - нігтьову пластину та фрагмент лівого надколінника від тр. ОСОБА_5 (ве №6225) в опечатаному Відділенням судової імунології, цитології і генетичної ідентифікації Комунальної установи «Запорізьке обласне бюро судово-медичної експертизи» Запорізької обласної ради паперовому конверті», справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції. Також, просить зупинити проведення призначеної судом у справі судово-генетичної експертизи.
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з частиною першою статті 394 ЦПК України питання про відкриття касаційного провадження (відмову у відкритті касаційного провадження) вирішується колегією у складі трьох суддів.
Щодо касаційної скарги на ухвалу Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 01 жовтня 2025 року
Перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження у цій частині, з огляду на наступне.
Однією з основних засад судочинства, визначених пунктом 8 частини третьої статті 129 Конституції України, є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Згідно з пунктом 2 частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити у касаційному порядку ухвали суду першої інстанції, вказані у пунктах 3, 6, 7, 15, 16, 22, 23, 27, 28, 30, 32 частини першої статті 353 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку.
Суд апеляційної інстанції не переглядав по суті ухвалу Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської областівід 01 жовтня 2025 року за апеляційною скаргою ОСОБА_1 і ця ухвала не підлягає касаційному оскарженню, тому у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою на ухвалу Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 01 жовтня 2025 рокуслід відмовити на підставі пункту 1 частини першої статті 394 ЦПК України.
Щодо касаційної скарги на ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 15 жовтня 2025 року
Вивчивши касаційну скаргу, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження у цій частині, оскільки касаційна скарга є необґрунтованою.
Право на апеляційний перегляд справи, яке гарантовано Конституцією України, реалізується у порядку, передбаченому процесуальним законом.
Доступ до суду як елемент права на справедливий судовий розгляд не є абсолютним і може підлягати певним обмеженням у випадку, коли такий доступ особи до суду обмежується законом і не суперечить пункту першому статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якщо воно не завдає шкоди самій суті права і переслідує легітимну мету за умови забезпечення розумної пропорційності між використаними засобами і метою, яка має бути досягнута. Складовою правової визначеності є передбачуваність застосування норм процесуального законодавства.
Європейський суд з прав людини зауважував, що процесуальні норми призначені забезпечити належне відправлення правосуддя та дотримання принципу правової визначеності, а також про те, що сторони мають очікувати, що ці норми застосовуються. Принцип правової визначеності застосовується не лише щодо сторін, але й щодо національних судів (DIYA 97 v. UKRAINE, №19164/04, § 47, ЄСПЛ, від 21 жовтня 2010 року).
Відповідно до частини другої статті 352 ЦПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції окремо від рішення суду лише у випадках, передбачених статтею 353 цього Кодексу. Оскарження ухвал суду, які не передбачені статтею 353 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається.
Отже, у частині першій статті 353 ЦПК України визначений вичерпний перелік ухвал, на які можуть бути подані апеляційні скарги окремо від рішення суду.
Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду (частина друга статті 353 ЦПК України).
У постанові від 29 травня 2019 року у справі № 219/10010/17 (провадження
№14-190цс19) Велика Палата Верховного Суду зазначила, що згідно з пунктом «d» статті 5 Рекомендацій (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо введення в дію та поліпшення функціонування систем і процедур оскарження у цивільних і торговельних справах від 7 лютого 1995 року для забезпечення того, щоби суд апеляційної інстанції розглядав лише вагомі питання, державам слід відтермінувати реалізацію права на оскарження з низки проміжних питань до подання основної скарги у справі. Встановлення у процесуальному законі переліку ухвал суду першої інстанції, що можуть бути оскаржені окремо від рішення суду стосовно суті спору, та реалізації права на апеляційне оскарження з питань, які не перешкоджають подальшому провадженню у справі, до подання апеляційної скарги на рішення суду щодо суті спору є розумним обмеженням, що має на меті забезпечити розгляд справи впродовж розумного строку та запобігти зловживанням процесуальними правами, які можуть призводити до невиправданих зволікань під час такого розгляду. Тому означена мета є легітимною. Обмеження права на апеляційне оскарження окремо від рішення суду щодо суті спору ухвал, не вказаних у частині першій статті 353 ЦПК України, є передбачуваним, оскільки чітко регламентоване процесуальним законом. Звертаючись з апеляційною скаргою на ухвалу суду, що за законом не може бути окремо оскаржена в апеляційному порядку, учасник справи може спрогнозувати юридичні наслідки такого оскарження, визначені у пункті 4 частини п'ятої статті 357 ЦПК України.
У постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 12 вересня 2018 року у справі № 752/1016/17 (провадження
№ 61-19138сво18) зроблено висновок, що право на апеляційне оскарження учасники справи можуть реалізувати у порядку, визначеному процесуальним законом, не зловживаючи їхніми процесуальними правами у спосіб подання апеляційної скарги на ухвалу, що не може бути оскаржена до ухвалення рішення по суті спору й окремо від такого рішення.
Встановивши, що предметом апеляційного оскарження є ухвала суду першої інстанції про задоволення клопотання експерта про надання додаткових матеріалів для проведення призначеної судом експертизи, апеляційний суд зробив правильний висновок, що така ухвала не підлягає оскарженню в апеляційному порядку окремо від рішення суду, у зв'язку з чим повернув апеляційну скаргу особі, яка її подала.
Слід звернути увагу, що ухвала суду першої інстанції про призначення судово-генетичної експертизи від 27 травня 2025 року була переглянута в апеляційному порядку та змінена апеляційним судом.
Зі змісту касаційної скарги, оскаржуваного судового рішення вбачається, що скарга є необґрунтованою, правильне застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення, наслідки розгляду такої скарги не мають значення для формування єдиної правозастосовчої практики, а наведені в ній доводи не дають підстав для висновків щодо незаконності та неправильності судового рішення, тому є підстави для відмови у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою на ухвалу суду апеляційної інстанції.
У частині четвертій статті 394 ЦПК України передбачено, що у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
Згідно з частиною шостою статті 394 ЦПК України ухвала про відмову у відкритті касаційного провадження повинна містити мотиви, з яких суд дійшов висновку про відсутність підстав для відкриття касаційного провадження.
На підставі наведеного, колегія суддів дійшла висновку, що правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, зокрема статті 357 ЦПК України, не викликає розумних сумнівів, а касаційна скарга ОСОБА_1 , від імені якої діє адвокат Громко Н. В., на ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 15 жовтня 2025 року (не відноситься до переліку ухвал, якими закінчено розгляд справи) є необґрунтованою.
Оскільки у відкритті касаційного провадження відмовлено, то клопотання про зупинення призначеної судово-генетичної експертизи не підлягає вишенню.
Керуючись частиною першою статті 389, частинами першою, четвертою та шостою статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , від імені якої діє адвокат Громко Наталя Володимирівна, на ухвалу Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 01 жовтня 2025 року та ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 15 жовтня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , третя особа - Покровський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), про встановлення факту батьківства.
Копію ухвали надіслати особі, яка подала касаційну скаргу.
Ухвала суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Судді: Є. В. Синельников
О. М. Осіян
В. В. Шипович