27 жовтня 2025 року
м. Київ
справа № 444/2885/24
провадження № 61-12840ск25
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
Синельникова Є. В. (суддя-доповідач), Осіяна О. М., Шиповича В. В.,
розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Дашинич Ольга Богданівна, на ухвалу Жовківського районного суду Львівської області від 16 січня 2025 року та постанову Львівського апеляційного суду від 19 вересня 2025 року за заявою ОСОБА_2 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ в натурі об'єктів спільної часткової власності,
У провадженні Жовківського районного суду Львівської області перебуває справа № 444/2885/24 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ в натурі об'єктів спільної часткової власності.
У січні 2025 року представник позивача ОСОБА_2 - адвокат Огородник І. І. подала заява про забезпечення позову у цій справі шляхом накладення арешту та заборони вчинення дій.
Ухвалою Жовківського районного суду Львівської області від 16 січня 2025 року заяву про забезпечення позову задоволено.
Вжито заходів забезпечення позову шляхом:
- накладення арешту на: 1/2 ідеальну частку нежитлової будівлі - літ. «А-1» загальною площею 512,2 кв.м, що розташована за адресою:
АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2726204246060 (номер об'єкта в РПВН: 9924623), що належить ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , та 1/2 ідеальну частку земельної ділянки площею 1,0244 га кадастровий номер 4622788800:04:000:0002, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2726215346227, що належить ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ;
- накладення заборони ОСОБА_1 на відчуження належної йому 1/2 ідеальної частки нежитлової будівлі - літ. «А-1» загальною площею 512,2 кв.м, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2726204246060, та 1/2 ідеальної частки земельної ділянки площею 1,0244 га кадастровий номер 4622788800:04:000:0002, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2726215346227.
Постановою Львівського апеляційного суду від 19 вересня 2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Ухвалу Жовківського районного суду Львівської області від 16 січня 2025 року залишено без змін.
16 жовтня 2025 року ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Дашинич О. Б., через підсистему «Електронний суд» звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Жовківського районного суду Львівської області від 16 січня 2025 року та постанову Львівського апеляційного суду від 19 вересня 2025 року, ухвалити нове судове рішенняпро відмову у задоволенні заяви ОСОБА_2 про забезпечення позову.
Підставою касаційного оскарження заявник зазначає порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права. Посилається на неврахування судами висновків Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах. Також, вказує, що суди першої та апеляційної інстанцій не врахували, що предметом позову є поділ в натурі об'єктів, що належать сторонам на праві спільної часткової власності, і ймовірна зміна власника частки майна, належної відповідачу, що припускається позивачем, жодним чином не вплине на виконання рішення суду, оскільки на всіх стадіях процесу можливе застосування інституту правонаступництва. Вважає, що його права були непропорційно обмежені.
Згідно з частиною першою статті 394 ЦПК України питання про відкриття касаційного провадження (відмову у відкритті касаційного провадження) вирішується колегією у складі трьох суддів.
Перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла такого висновку.
Відповідно до частин першої, другої статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Згідно з пунктами 1, 2, 10 частини першої, частини другої статті 150 ЦПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії; іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Відповідно до частини третьої статті 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він просить накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Ці обставини є істотними і необхідними для забезпечення позову.
Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне застосування таких заходів може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, яка звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Необхідність застосування заходів забезпечення позову випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цих заходів призведе до ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду у разі задоволення позову.
Подібні правові висновки сформульовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 (провадження № 14?729цс19), а також Верховним Судом у постановах від 13 грудня 2021 року у справі № 367/3765/20 (провадження № 61-549св21), від 12 січня 2022 року у справі № 568/525/21 (провадження № 61-14463св21), від 19 травня 2022 року у справі № 619/2293/21 (провадження № 61-15440св21).
Суди попередніх інстанції дійшли достатньо обґрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення заяви позивача у цій справі про забезпечення позову шляхом накладення арешту і заборони відчуження на належну ОСОБА_1 1/2 ідеальну частку нежитлової будівлі літ. «А-1» загальною площею 512,2 кв.м, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , та 1/2 ідеальної частки земельної ділянки площею 1,0244 га,
кадастровий номер 4622788800:04:000:0002, що розташована за цією ж адресою, врахували, зокрема, предмет позову - поділ в натурі вказаного нерухомого майна.
Вжиті судами попередніх інстанцій заходи забезпечення позову спрямовані на попередження недобросовісної поведінки відповідача під час розгляду спору, недопущення з боку відповідача дій, які можуть ускладнити у майбутньому виконання ймовірного рішення суду. Застосування у цій справі такого виду забезпечення позову як накладення арешту на ідеальну частку у нерухомому майні, яке є предметом спору, не може вважатися таким, що непропорційно обмежує права відповідача на розпорядження його власністю.
Вжиті судами заходи забезпечення позову не позбавляють відповідача права користуватися нерухомим майном. Окрім того, заходи забезпечення позову є тимчасовими.
Висновки судів попередніх інстанцій, з урахуванням встановлених у цій справі обставин та предмету позову, не суперечать висновкам Верховного Суду, на які містяться посилання у касаційній скарзі.
Учасники справи не позбавлені можливості користуватись своїми правами, передбаченими статтями 154 (зустрічне забезпечення), 156 (заміна заходів забезпечення позову), 158 (скасування заходів забезпечення), 159 (відшкодування збитків) ЦПК України.
Зокрема, частиною першою статті 159 ЦПК України передбачено право осіб, чиї права або охоронювані законом інтереси порушені внаслідок вжиття заходів забезпечення позову, на відшкодування збитків, заподіяних забезпеченням позову, за рахунок особи, за заявою якої такі заходи забезпечення позову вживалися.
Враховуючи вказані обставини, колегія суддів вважає, що правильне застосовування судами приписів статей 149, 150 ЦПК України не викликає розумних сумнівів.
Частиною четвертою статті 394 ЦПК України визначено, що у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
Згідно з частиною шостою статті 394 ЦПК України ухвала про відмову у відкритті касаційного провадження повинна містити мотиви, з яких суд дійшов висновку про відсутність підстав для відкриття касаційного провадження.
З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що касаційна скарга ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Дашинич О. Б., на ухвалу Жовківського районного суду Львівської області від 16 січня 2025 року (не є ухвалою, якою закінчено розгляд справи) та постанову Львівського апеляційного суду від 19 вересня 2025 року є необґрунтованою. У відкритті касаційного провадження належить відмовити.
Керуючись частинами першою, четвертою та шостою статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Дашинич Ольга Богданівна, на ухвалу Жовківського районного суду Львівської області від 16 січня 2025 року та постанову Львівського апеляційного суду від 19 вересня 2025 року за заявою ОСОБА_2 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ в натурі об'єктів спільної часткової власності.
Копію ухвали направити особі, яка подала касаційну скаргу.
Ухвала суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Судді: Є. В. Синельников
О. М. Осіян
В. В. Шипович