27 жовтня 2025 року
м. Київ
справа № 759/15671/18
провадження № 61-13011ск25
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
Синельникова Є. В. (суддя-доповідач), Осіяна О. М., Шиповича В. В.,
розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Самчук Марина Валеріївна, на постанову Київського апеляційного суду від 17 вересня 2025 року у справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інновація», ОСОБА_2 , приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Павлюк Назар Васильович, про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню,
У березні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про визнання виконавчого листа від 06 серпня 2021 року по справі № 759/15671/18 про стягнення солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ТОВ «ФК «Інновація» 347 843 грн 25 коп. інфляційних втрат та 3% річних у сумі 84 950 грн 36 коп, стягнення з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , з кожного, на користь ТОВ «ФК «Інновація» судових витрат в сумі по 3 244 грн 87 коп. таким, що не підлягає виконанню.
Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 17 березня 2025 року заяву ОСОБА_1 задоволено. Визнано виконавчий лист від 06 серпня 2021 року у справі № 759/15671/18 про стягнення солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ТОВ «ФК «Інновація» 347 843 грн 25 коп. інфляційних втрат та 3% річних у сумі 84 950 грн 36 коп, стягнення з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , з кожного, на користь ТОВ «ФК «Інновація» судових витрат в сумі по 3 244 грн 87 коп. таким, що не підлягає виконанню.
Постановою Київського апеляційного суду від 17 вересня 2025 рокуапеляційну скаргу ТОВ «ФК «Інновація» задоволено частково. Ухвалу Святошинського районного суду м. Києва від 17 березня 2025 року скасовано, ухвалено по справі нове судове рішення, яким відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
21 жовтня 2025 року ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Самчук М. В., через підсистему «Електронний суд» звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Київського апеляційного суду від 17 вересня 2025 року і залишити в силі ухвалу Святошинського районного суду м. Києва
від 17 березня 2025 року.
Відповідно до частини першої статті 394 Цивільного процесуального кодексу України питання про відкриття касаційного провадження (відмову у відкритті касаційного провадження) вирішується колегією у складі трьох суддів.
Згідно зі статтею 129 Конституції України та статтями 2, 17 ЦПК України однією з основних засад цивільного судочинства є забезпечення апеляційного перегляду справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після розгляду по суті справи судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції.
Ухвали, на які можуть бути подані апеляційні скарги окремо від рішення суду, наведено у статті 353 ЦПК України.
Зокрема, пунктом 25 частини першої статті 353 ЦПК України передбачено, що окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції щодо виправлення помилки у виконавчому документі або визнання його таким, що не підлягає виконанню.
Стаття 389 ЦПК України визначає перелік ухвал суду першої інстанції, які можуть бути оскаржені у касаційному порядку після їх перегляду в апеляційному порядку.
Пунктом 2 частини першої статті 389 ЦПК України передбачено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити у касаційному порядку ухвали суду першої інстанції, вказані у пунктах ухвали суду першої інстанції, вказані у пунктах 3, 6, 7, 15, 16, 22, 23, 27, 28, 30, 32 частини першої статті 353 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку.
Оскарження ухвал суду першої інстанції щодо визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню (пункт 25), після їх перегляду в апеляційному порядку, у статті 389 ЦПК України, яка є спеціальною нормою процесуального права, що регламентує право оскарження судових рішень у касаційному порядку, не передбачено.
Такий висновок викладений в ухвалі Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 вересня 2019 року у справі
№ 753/23412/17 (провадження № 61-44581сво18).
Оскільки ухвала суду першої інстанції щодо визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, не підлягає касаційному провадженню, також не підлягає касаційному оскарженню і постанова суду апеляційної інстанції, ухвалена за результатами апеляційного перегляду такої ухвали.
Пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України встановлено, що суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Керуючись статтею 129 Конституції України, пунктом 2 частини першої статті 389 ЦПК України, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Самчук Марина Валеріївна, на постанову Київського апеляційного суду від 17 вересня 2025 року у справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інновація», ОСОБА_2 , приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Павлюк Назар Васильович, про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню.
Копію ухвали направити особі, яка подала касаційну скаргу.
Ухвала суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Судді: Є. В. Синельников
О. М. Осіян
В. В. Шипович