23 жовтня 2025 року
м. Київ
справа № 461/8829/23
провадження № 61-12911ск25
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Коротуна В. М. (суддя-доповідач), Коротенка Є. В.,
Червинської М. Є.,
розглянув касаційну скаргу представника
ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на постанову Львівського апеляційного суду від 11 вересня 2025 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Львівської митниці Державної митної служби України, Державної казначейської служби України про визнання протиправними дій та відшкодування шкоди,
У жовтні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Львівської митниці Державної митної служби України, Державної казначейської служби України, у якому просив суд визнати протиправними дії Львівської митниці Державної митної служби України щодо незабезпечення належного зберігання товару, вилученого згідно з протоколом про порушення митних правил від 03 травня 2023 року № 0496/20900/23; визнати протиправними дії Львівської митниці Державної митної служби України щодо відмови у задоволенні вимоги ОСОБА_1 від 10 липня 2023 року; стягнути з Державної казначейської служби України на користь ОСОБА_1 шкоду в розмірі 172 646,00 грн; стягнути з Державної казначейської служби України на користь ОСОБА_1 витрати за зберігання товару в розмірі 1 726,50 грн.
Рішенням Галицького районного суду м. Львова від 31 жовтня 2024 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково.
Визнано протиправними дії Львівської митниці Державної митної служби України в частині незабезпечення належного зберігання товару, вилученого згідно протоколу про порушення митних правил від 03 травня 2023 року
№ 0496/20900/23.
Визнано протиправними дії Львівської митниці Державної митної служби України в частині відмови у задоволенні вимоги ОСОБА_1
від 10 липня 2023 року.
Стягнено з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 шкоду у розмірі 150 179,18 грн.
Стягнено з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 за зберігання товару у розмірі 1 726,50 грн.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Постановою Львівського апеляційного суду від 11 вересня 2025 року рішення Галицького районного суду м. Львова від 31 жовтня 2024 року скасовано та ухвалено нове рішення про відмову в задоволенні позову.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
15 жовтня 2025 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 подав до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Львівського апеляційного суду від 11 вересня 2025 року.
Відповідно до частини третьої статті 3 Цивільного процесуального кодексу України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Частиною першою статті 394 ЦПК Українипередбачено, що одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження).
Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, колегія суддів дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження з огляду на таке.
Згідно зі статтею 129 Конституції України та статтями 2, 17 ЦПК України однією з основних засад цивільного судочинства є забезпечення апеляційного перегляду справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, як суду права, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, враховуючи те, що провадження здійснюється судом після розгляду справи судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції.
Згідно з пунктом 2 частини шостої статті 19 ЦПК України малозначними справами є справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, зазначених у цій же статті ЦПК України.
Предметом спору у цій справі є вимоги немайнового характеру
про визнання протиправними дій та відшкодування шкодиу розмірі 174 372,50 грн, що станом на 01 січня 2025 року не перевищує
вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб
(3 028,00 грн х 80 = 242 240,00 грн).
Згідно зі змістом статті 274 ЦПК України ця справа не відноситься до тієї категорії справ, що не можуть бути розглянуті в порядку спрощеного позовного провадження.
Касаційна скарга та додані до неї матеріали не містять посилань на випадки передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, за наявності яких судове рішення в малозначній справі підлягає касаційному оскарженню.
Верховним Судом досліджено та взято до уваги: ціну позову, предмет позову, складність справи та значення справи для сторін і суспільства й також не встановлено випадків, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України.
Малозначна справа є такою в силу своїх властивостей, тому незалежно від того, чи визнавав її такою суд першої чи апеляційної інстанції, ураховуючи, що частина шоста статті 19 ЦПК України належить до Загальних положень цього Кодексу, які поширюються й на касаційне провадження, Верховний Суд визнає за можливе, користуючись власними повноваженнями, визнати цю справу малозначною.
Зазначення у постанові Львівського апеляційного суду від 11 вересня
2025 року про можливість оскарження цієї постанови в касаційному порядку не є підставою для перегляду справи судом касаційної інстанції, оскільки ціна позову в цій справі не перевищує двісті п'ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб та справа є незначної складності.
Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Верховний Суд враховує Рекомендації № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини «с» статті 7 цієї Рекомендації скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування причин, з яких її справа сприятиме досягненню таких цілей.
Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: «Levages Prestations Services v. France» (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) від 23 жовтня 1996 року; «Brualla Gomez de la Torre v. Spain» (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня
1997 року).
З урахуванням наведеного, оскільки представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 подавкасаційну скаргу на судове рішення, яке не підлягає касаційному оскарженню, у відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити.
Керуючись статтею 129 Конституції України, статтею 176 ЦПК України, пунктом 2 частини шостої, частиною дев'ятою статті 19, пунктом 2 частини третьої статті 389, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на постанову Львівського апеляційного суду від 11 вересня
2025 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Львівської митниці Державної митної служби України, Державної казначейської служби України про визнання протиправними дій тавідшкодування шкоди.
Копію ухвали разом з доданими до скарги матеріалами повернути особі, яка подавала касаційну скаргу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: В. М. Коротун
Є. В. Коротенко
М. Є. Червинська