23 жовтня 2025 року
м. Київ
справа № 686/28827/24
провадження № 61-13056ск25
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Коротуна В. М. (суддя-доповідач), Коротенка Є. В.,
Червинської М. Є.,
розглянув касаційну скаргу Головного управління Пенсійного Фонду України в Хмельницькій області на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 08 травня 2025 року та постанову Хмельницького апеляційного суду від 22 вересня 2025 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного Фонду України в Хмельницькій області про стягнення грошових коштів в порядку спадкування,
У жовтні 2024 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Головного управління Пенсійного Фонду України в Хмельницькій області про стягнення грошових коштів в порядку спадкування у розмірі 143 303,54 грн.
Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області
від 08 травня 2025 року, залишеним без змін постановою Хмельницького апеляційного суду від 22 вересня 2025 року, позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено.
Стягнено з Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на користь ОСОБА_1 нараховану та недоотриману пенсію за життя ОСОБА_2 за рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 28 жовтня 2021 року у справі № 686/11059/21 у розмірі 143 303,54 грн., як спадкоємиці після його смерті.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
21 жовтня 2025 року Головне управління Пенсійного Фонду України в Хмельницькій області звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 08 травня 2025 року та постанову Хмельницького апеляційного суду від 22 вересня 2025 року в частині стягнення витрат на правничу допомогу.
Відповідно до частини третьої статті 3 Цивільного процесуального кодексу України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Частиною першою статті 394 ЦПК Українипередбачено, що одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження).
Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, колегія суддів дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження з огляду на таке.
Згідно зі статтею 129 Конституції України та статтями 2, 17 ЦПК України однією з основних засад цивільного судочинства є забезпечення апеляційного перегляду справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, як суду права, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, враховуючи те, що провадження здійснюється судом після розгляду справи судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції.
Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, зазначених у цій же статті ЦПК України.
Верховним Судом враховано, що рішенням Конституційного Суду України від 22 листопада 2023 року № 10-р(ІІ)/2023 у справі щодо гарантування права на судовий захист у малозначних спорах: визнано таким, що відповідає Конституції України (є конституційним) пункт 2 частини третьої статті 389 ЦПК України; визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) пункти 1, 5 частини шостої статті 19 ЦПК України.
Прожитковий мінімум для працездатних осіб вираховується станом
на 01 січня календарного року, в якому подається скарга (частина дев'ята статті 19 ЦПК України).
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 176 ЦПК України у позовах про стягнення грошових коштів ціна позову визначається сумою, яка стягується, чи оспорюваною сумою за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.
Ціна позову у даній справі становить 143 303,54 грн,яка станом на 01 січня
2025 року не перевищує двісті п'ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (3 028,00,00х250=757 000,00).
Касаційна скарга заявника та додані до неї матеріали не містять посилань на випадки передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, за наявності яких судові рішення в справі з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, підлягають касаційному оскарженню.
Зазначення у постанові Хмельницького апеляційного суду від 22 вересня
2025 рокупро можливість оскарження цієї постанови в касаційному порядку не є підставою для перегляду справи судом касаційної інстанції, оскільки ціна позову в цій справі не перевищує двісті п'ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Верховний Суд враховує Рекомендації № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини «с» статті 7 цієї Рекомендації скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування причин, з яких її справа сприятиме досягненню таких цілей.
Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: «Levages Prestations Services v. France» (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) від 23 жовтня 1996 року; «Brualla Gomez de la Torre v. Spain» (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня
1997 року).
З урахуванням наведеного, оскільки Головне управління Пенсійного Фонду України в Хмельницькій області подалокасаційну скаргу на судові рішення, які не підлягають касаційному оскарженню, у відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити.
Керуючись статтею 129 Конституції України, статтею 176 ЦПК України, частиною дев'ятою статті 19, пунктом 2 частини третьої статті 389, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління Пенсійного Фонду України в Хмельницькій області на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області
від 08 травня 2025 року та постанову Хмельницького апеляційного суду
від 22 вересня 2025 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного Фонду України в Хмельницькій області про стягнення грошових коштів в порядку спадкування.
Копію ухвали разом з доданими до скарги матеріалами повернути особі, яка подавала касаційну скаргу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: В. М. Коротун
Є. В. Коротенко
М. Є. Червинська