22 жовтня 2025 року
м. Київ
справа № 334/6987/24
провадження № 61-6344св25
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Червинської М. Є.,
суддів: Зайцева А. Ю. (суддя-доповідач), Коротенка Є. В., Коротуна В. М., Тітова М. Ю.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - Комунальне підприємство «Токмацька багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування» Токмацької міської ради,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Комунального підприємства «Токмацька багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування» Токмацької міської ради про стягнення заробітної плати
за касаційною скаргою представника ОСОБА_3 - адвоката Коломоєць Ірини Василівни на ухвалу Запорізького апеляційного суду від 22 квітня 2025 року у складі колегії суддів: Подліянової Г. С., Гончар М. С., Кочеткової І. В.,
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У серпні 2024 року ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом, у якому просила стягнути з відповідача на свою користь середній заробіток за період з вересня 2022 року до серпня 2024 року (включно), в розмірі 532 897,61 грн.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, ОСОБА_3 посилалася на те, що вона перебуває у трудових відносинах з Комунальним підприємством «Токмацька багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування» Токмацької міської ради (далі - КП «Токмацька БЛІЛ» ТМР).
24 лютого 2022 року у зв'язку з військовою агресією російської федерації (далі - рф) проти України Указом Президента України № 64/2022 введено воєнний стан в Україні із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який триває дотепер. Територія Токмацької міської територіальної громади Пологівського району Запорізької області з 26 лютого 2025 року є тимчасово окупованою збройними формуванями держави-агресора рф.
Через окупацію та активні бойові дії позивачка була вимушена покинути свою домівку та переміститися на неокуповану територію України з реєстрацією як внутрішньо переміщена особа, що унеможливило виконання нею трудових обов'язків. Вказані обставини фактично поставили позивачку в умови простою, оскільки вона не мала можливості продовжити роботу через те, що на її робочому місці виникла ситуація, небезпечна для її життя та здоров'я і навколишнього природного середовища не з її вини. Фактично позивачка евакуювалася з м. Токмак 15 серпня 2022 року.
Разом з тим відповідач припинив нарахування та виплату їй заробітної плати. При цьому наказ про оголошення простою відповідач не видавав, переведення на інше місце роботи не пропонував. Відповідач не сплатив позивачці середній заробіток за період з 15 серпня 2022 року до 28 серпня 2024 року, тобто за час вимушеного простою, не з вини працівника. Загальна сума середнього заробітку позивача за період із серпня 2022 року до серпня (включно) 2024 року становила 532 897, 61 грн.
У зв'язку з цим позивачка просила позов задовольнити.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Ленінський районний суд м. Запоріжжя рішенням від 28 січня 2025 року в задоволенні позову відмовив.
Суд першої інстанції мотивував рішення тим, що позовні вимоги є необґрунтованими.
Короткий зміст ухвали суду апеляційної інстанції
Запорізький апеляційний суд ухвалою від 22 квітня 2025 року зупинив провадження у справі за апеляційною скаргою ОСОБА_3 , від імені якої діє адвокат Коломоєць І. В., на рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 28 січня 2025 року до закінчення перегляду в касаційному порядку Верховним Судом у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду цивільної справи № 337/4651/23.
Апеляційний суд мотивував ухвалу тим, що правовідносини, які виникли між сторонами у справі, яка переглядається в апеляційному порядку, є подібними до правовідносин у справі № 337/4651/23. З метою правильного, всебічного та справедливого вирішення цього спору необхідно зупинити апеляційне провадження у справі до закінчення перегляду в касаційному порядку судових рішень у справі № 337/4651/23.
Короткий зміст касаційної скарги та її узагальнені аргументи
У травні 2025 року представник ОСОБА_3 - адвокат Коломоєць І. В. подала до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права, просила скасувати ухвалу Запорізького апеляційного суду від 23 квітня 2025 року та направити справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.
Підставою касаційного оскарження вказує те, що суд апеляційної інстанції застосував норму права без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 607/18957/18, від 21 липня 2021 року у справі № 265/2189/20, від 18 травня 2022 року у справі № 296/685/20, від 01 лютого 2023 року у справі № 127/34633/21, від 21 червня 2023 року у справі № 757/55435/18-ц, від 11 грудня 2024 року у справі № 354/971/21;
суд не дослідив та не встановив, у чому полягає подібність правовідносин у справах № 337/4651/23 і № 334/6987/24, що унеможливило встановлення фактичних обставин. які мають значення для правильного вирішення справи (пункт 1 частини третьої статті 411 ЦПК України).
Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції не врахував, що справа, до закінчення розгляду якої в касаційному порядку зупинено провадження в цій справі, перебуває на розгляді Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду, тоді як відповідно до пункту 10 частини першої статті 252 ЦПК України суд може зупинити провадження у справі лише у випадках перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (у іншій справі) у касаційному порядку палатою, об'єднаною палатою або Великою Палатою Верховного Суду.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 05 червня 2025 року відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано її матеріали із суду першої інстанції.
07 липня 2025 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 14 жовтня 2025 року справу призначено до судового розгляду.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно з абзацом другим частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Перевіривши аргументи касаційної скарги та матеріали справи, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку про наявність передбачених законом підстав для задоволення касаційної скарги, виходячи з такого.
Мотиви і доводи Верховного Суду та застосовані норми права
У статті 252 ЦПК України визначено випадки, у яких суд має право зупинити провадження у справі. Так, відповідно до пункту до пункту 10 частини 1 статті 252 ЦПК України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (у іншій справі) у касаційному порядку палатою, об'єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.
Тлумачення пункту 10 частини першої статті 252 ЦПК України свідчить про те, що суд може зупинити провадження у справі лише у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (у іншій справі) у касаційному порядку: а) палатою; б) об'єднаною палатою; в) Великою Палатою Верховного Суду, та прийняття ними справи до свого провадження.
Така підстава для зупинення провадження у справі застосовується у тому разі, коли на розгляді перебуває справа, за наслідками перегляду якої Верховний Суд може прийняти постанову, у якій міститься правовий висновок про те, як саме повинна застосовуватися норма права, із застосуванням якої не погодилася колегія суддів, палата, об'єднана палата, що передала справу на розгляд палати, об'єднаної палати, Великої Палати (частина друга статті 416 ЦПК України).
Такий висновок зроблений Верховним Судом, зокрема, у постанові від 11 грудня 2024 року у справі № 354/971/21.
На час постановлення оскаржуваної ухвали, справа № 337/4651/23, до закінчення касаційного перегляду судових рішень у якій апеляційний суд зупинив провадження у справі, що переглядається, перебувала на розгляді Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду, що підтверджується відомостями з Єдиного державного реєстру судових рішень.
Проте суд апеляційної інстанції на наведене уваги не звернув, не врахував, що справа № 337/4651/23 переглядалася в касаційному порядку у складі колегії суддів, а не в складі палати, об'єднаної палати чи Великої Палати Верховного Суду, у зв'язку з чим помилково зупинив провадження у цій справі до закінчення перегляду в касаційному порядку судових рішень у справі № 337/4651/23.
Відповідно до частин третьої і четвертої статті 406 ЦПК України касаційні скарги на ухвали судів першої чи апеляційної інстанцій розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення суду першої інстанції, постанови суду апеляційної інстанції.
У випадках скасування судом касаційної інстанції ухвал суду першої або апеляційної інстанцій, які перешкоджають провадженню у справі, справа передається на розгляд відповідного суду першої або апеляційної інстанції.
Згідно з частиною шостою статті 411 ЦПК України підставою для скасування судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, що перешкоджають подальшому провадженню у справі.
З огляду на викладене, ухвалу суду апеляційної інстанції необхідно скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.
Керуючись статтями 400, 409, 411, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
Касаційну скаргу представника ОСОБА_3 - адвоката Коломоєць Ірини Василівни задовольнити.
Ухвалу Запорізького апеляційного суду від 22 квітня 2025 рокускасувати, справу направити до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
ГоловуючийМ. Є. Червинська
Судді:А. Ю. Зайцев
Є. В. Коротенко В. М. Коротун
М. Ю. Тітов