Постанова
Іменем України
22 жовтня 2025 року
м. Київ
справа № 306/2295/19
провадження № 61-11567св24
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Червинської М. Є.,
суддів:Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В. (суддя-доповідач), Коротуна В. М., Тітова М. Ю.,
учасники справи:
позивач - Публічне акціонерне товариство Акціонерний банк «Укргазбанк»,
відповідач - ОСОБА_1 ,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Укргазбанк» на рішення Свалявського районного суду Закарпатської області від 09 листопада 2021 рокуу складі судді Ганчак Л. Ф. та постанову Закарпатського апеляційного суду від 28 травня 2024 року у складі колегії суддів: Собослой Г. Г., Джуга С. Д., Мацунич М. В.,
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У грудні 2019 року Публічне акціонерне товариствоАкціонерний банк «Укргазбанк» (далі - ПАТ АБ «Укргазбанк», банк) звернулось до суду з позовом до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про стягнення боргу.
В обґрунтування позову посилалось на те, що 02 червня 2008 року між ПАТ АБ «Укргазбанк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 134/08, відповідно до умов якого останній отримав кредит у сумі 21 700,00доларів США на строк до 01 червня 2028 року зі сплатою процентів у розмірі 13,8% річних на прострочену заборгованість.
З метою забезпечення виконання ОСОБА_1 завказаним кредитним договором, 02 червня 2008 рокуміж ПАТ АБ «Укргазбанк» та ОСОБА_5 було укладено договір іпотеки (без оформлення заставної) № 134/08-01, посвідчений приватним нотаріусом Свалявського районногго нотаріального округу Ляшенко А.Г., за реєстром № 3579, згідно з умовами якого іпотекодавець передав в іпотеку банку належну йому на праві власності квартиру загальною площею 66,6 кв.м, житловою площею 37,8 кв.м, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .
Крімцього, в забезпечення належного виконання ОСОБА_1 за кредитним договором між ПАТ АБ «Укргазбанк» та ОСОБА_5 було укладено договір поруки № 134/08-02 від 02 червня 2018року.
Узв'язку з невиконанням ОСОБА_1 емзобов'язань за кредитним договором, банк19 березня 2009 року звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 та ОСОБА_6 про солідарне стягнення заборгованості за кредитним договором та звернення стягнення на предмет іпотеки.
Рішенням Свалявського районного суду Закарпатської області від 25 грудня 2009 року (справа № 2-740/2009)стягнуто солідарно з ОСОБА_2 на користь ПАТ АБ «Укргазбанк» заборгованість у сумі 22450,43 доларів США, 3 324,55 грнпені за несвоєчасну сплату кредиту та процентівта звернуто стягнення на предмет іпотеки - квартиру за адресою: АДРЕСА_1 .
Рішення набрало законної сили 11 березня 2010 року.
На виконання вказаного судового рішення 11 березня 2010 року видано виконавчі листи.
Однак, на даний час рішення суду не виконано, заборгованість не погашена.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_7 помер, про що ПАТ АБ «Укргазбанк» стало відомо лише 31 січня 2019 року з листа Свалявського районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану ГТУЮ у Закарпатській області від 25 січня 2019 року № 76/15.10-40 на поданий адвокатський запит.
04березня 2019 року на адресу Свалявської державної нотаріальної контори банком було направлено кредиторську вимогу до спадкоємців померлого ОСОБА_8 , які приймуть або прийняли спадщину за спадкодавцем, в межах вартості успадкованого майна для погашення наявної заборгованості, яка станом на 31січня 2019 року складала 48 670,34 доларів США основного боргу та 1 352 756,90грн пені в межах трирічного терміну позовної давності.
Згідно з листомСвалявської державної нотаріальної контори від 15 березня 2019року спадкова справа за померлим ОСОБА_9 не заведена, і станом на сьогодніспадкоємці, які мають право на спадщину після смерті спадкодавця ОСОБА_8 , в державну нотаріальну контору не звертались.
Разом із тим, відповідно доповідомлення Комунального підприємства «Виробниче управління комунального господарства» м. Свалява від 06травня 2019 року, на момент смерті ОСОБА_8 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , з ним за адресою: АДРЕСА_1 було зареєстровано двоє людей (відповідачі у справі): дружина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та син ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , що свідчить про прийняття ними спадщини після смерті ОСОБА_6 .
05липня 2019 року банк звернувся до ОСОБА_1 та ОСОБА_3 з листами про необхідність вирішення питання про врегулювання заборгованості та про необхідність надати інформацію про осіб, що звернулися до органів нотаріату заявою про прийняття спадщини після померлого ОСОБА_6 , оскільки банк буде змушений ініціювати процедуру визнання спадщини відумерлою.
Однак, ці листи залишені відповідачами поза увагою, вказані особи до банку не з'явилися та жодної інформації не надали.
Згідно з інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 182733581 від 27 вересня 2019 року власником квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , продовжує бути ОСОБА_7 , що свідчить про те, що ОСОБА_1 та ОСОБА_3 не оформили належним чином успадковане майно та не отримали свідоцтв про право власності на вищевказане нерухоме майно.
Станом на 22 вересня 2019 року заборгованість позичальника перед банком за кредитним договором № 134/08 від 02 червня 2008року складає 50 817,77 доларів США (заборгованість за основним боргом) та 1 260 311,69грн (заборгованість по пені), а отже до спадкоємців ОСОБА_8 переходить обов'язок сплатити заборгованість за основним боргом по згаданому кредиту та заборгованість по пені.
При цьому позивач зазначив, що сума у розмірі 50 817,77 доларів США включає в себе 20 418,88 доларів СШАзаборгованості по кредиту та 30 398, 89 доларів США заборгованості по процентам за період з червня 2008 рокупо вересень 2019 року.
Ураховуючи, що відповідачі не погасили одноразовим платежем наявну заборгованість, хоча відповідна кредиторська вимога їм була надіслана, позивач вважає, що у нього виникло право на звернення до суду з позовом про стягнення боргу кредитором спадкодавця зі спадкоємців (відповідачів) за рахунок успадкованого ними нерухомого майна.
Посилаючись на викладені обставини, ПАТАБ «Укргазбанк» просило суд звернути стягнення на нерухоме майно - квартиру АДРЕСА_2 , що успадкована відповідачами ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , як спадкоємцями, в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 134/08 від 02 червня 2008 року у розмірі 50 817,77 доларів США та 3 324,55 грн, по якому померлий ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_7 , як майновий поручитель, на підставі договору іпотеки (без оформлення заставної) № 134/08-01 від 02 червня 2008 року зобов'язався забезпечити всі вимоги ПАТ АБ «Укргазбанк», як іпотекодержателя, які випливають з вказаного кредитного договору.
ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_3 померла.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Свалявського районного суду Закарпатської області від 09 листопада2021 року у задоволенні позову відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що банк використав своє право на звернення стягнення на предмет іпотеки в судовому порядку, а тому повторне звернення до суду з вимогами про звернення стягнення на предмет іпотеки на одне і те саме майно з одних і тих самих підстав нормами чинного законодавства України не передбачено. Оскільки позивач звернув виконавчі листи до виконання, де визначений спосіб виконання шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, а ОСОБА_7 помер, квартира залишилася у користуванні ОСОБА_10 , інші спадкоємці відсутні, то рішення Свалявського районного суду Закарпатської області від 25 грудня 2009 року повинно виконуватись.
Не погодившись із вказаним судовим рішенням, ПАТ АБ «Укргазбанк»звернулось до суду з апеляційною скаргою.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Закарпатського апеляційного суду від 28 травня 2024 року апеляційну скаргу ПАТ АБ «Укргазбанк» залишено без задоволення, а рішення Свалявського районного суду від 09 листопада 2021 року - без змін.
Апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції, зазначивши, що вони відповідають встановленим обставинам справи та нормам матеріального і процесуального права, а передбачених законом підстав для скасування рішення місцевого суду при апеляційному розгляді не встановлено.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
26 липня 2024 року ПАТ АБ «Укргазбанк» через засоби поштового зв'язку звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Свалявського районного суду Закарпатської області від 09 листопада 2021 року та постанову Закарпатського апеляційного суду від 28 травня 2024 року.
У касаційній скарзі заявник просить скасувати вказанісудові рішення та ухвалити нове рішення по суті позовних вимог.
Касаційна скарга мотивована тим, що оскаржені судові рішення ухвалені судами попередніх інстанцій з порушенням норм матеріального та процесуального права, без повного дослідження усіх доказів та обставин, що мають значення для справи, без урахування правових висновків Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах.
Доводи інших учасників справи
Інші учасники справи не скористались своїм правом на подання до суду своїх заперечень щодо змісту і вимог касаційної скарги, відзиву на касаційну скаргу до касаційного суду не направили.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Ухвалою Верховного Суду від 19 серпня 2024 рокувідкрито касаційне провадження за поданою касаційною скаргою та витребувано матеріали цивільної справи.
12 вересня 2024 року матеріали цивільної справи надійшли до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 14 вересня 2025 року справу призначено до судового розгляду.
Фактичні обставини справи
Судами встановлено, що 02 червня 2008 року між Відкритим акціонерним товариством Акціонерний банк «Укргазбанк» (далі - ВАТ АБ «Укргазбанк»), правонаступником якого є ПАТ АБ «Укргазбанк», та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 134/08, за умовами якого банк надав позичальнику кредит у сумі 21 700,00 доларів США із терміном погашення до 01 червня 2028 року із сплатою процентів за користування кредитом, виходячи із 13,8 % річних.
У той же день, 02 червня 2008 року, в забезпечення належного виконання ОСОБА_1 зобов'язань за кредитним договором № 134/08, між ВАТ АБ «Укргазбанк», правонаступником якого є ПАТ АБ «Укргазбанк», та ОСОБА_7 укладено договір іпотеки, предметом якого є квартира АДРЕСА_3 , загальною площею 66,6 кв.м, житловою площею 37,8 кв.м.
У зв'язку з неналежним виконанням умов договору ПАТ АБ «Укргазбанк» у березні 2009 року звернувся до суду з позовом до ОСОБА_7 та ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором та звернення стягнення на предмет іпотеки (справа № 2-740/2009).
Заочним рішенням Свалявського районного суду від 25 грудня 2009 року у справі № 2-740/2009 позов ПАТ АБ «Укргазбанк» задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 , ОСОБА_7 солідарно на користь ПАТ АБ «Укргазбанк» заборгованість у сумі 22 450,43 доларів США, 3 324,55 грн пені за порушення сплати кредиту та процентів, 30 грн витрат за інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільних справ і 1 700 грн судового збору. Стягнуто з ОСОБА_7 на користь ПАТ АБ «Укргазбанк» пеню в розмірі 1 732,56 грн за незабезпечення виконання кредитного договору. Встановлено спосіб виконання - звернення стягнення на предмет іпотеки, квартиру, за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить ОСОБА_7 .
Рішення набрало законної сили 11 березня 2010 року.
11 березня 2010 року Свалявським районним судом Закарпатської області видано виконавчий лист № 2-740/09 відносно ОСОБА_7 про солідарне стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_7 на користь ПАТ АБ «Укргазбанк» заборгованість у сумі 22 450,43 доларів США, 3 324,55 грн пені за порушення сплати кредиту та процентів, 30 грн витрат за інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільних справ і 1 700 грн судового збору. Встановлено спосіб виконання - звернення стягнення на предмет іпотеки, квартиру, за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить ОСОБА_7
11 березня 2010 року Свалявським районним судом Закарпатської області видано виконавчий лист № 2-740/09 відносно ОСОБА_1 про солідарне стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_7 на користь ПАТ АБ «Укргазбанк» заборгованість у сумі 22 450,43 доларів США, 3 324,55 грн пені за порушення сплати кредиту та процентів, 30 грн витрат за інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільних справ і 1 700 грн судового збору.
Виконавчі листи № 2-740/09 перебувають на виконанні та проводиться стягнення із заробітної плати ОСОБА_1 .
Згідно пояснень АТ АБ «Укргазбанк», з 2010 року по 22 вересня 2019 року відповідач ОСОБА_1 в процесі примусового виконання судового рішення від 25 грудня 2009 року частково погасив кредитну заборгованість, а саме ним погашено: 1 111,43 доларів США несплачених процентів; 2 031,55 доларів США заборгованості за тілом кредиту, у зв'язку із чим станом на 22 вересня 2019 року вона знизилась до 20 418,88 доларів США (22 450,43 - 2 031,55).
ОСОБА_7 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Спадкова справа після смерті ОСОБА_11 не заведена.
Відповідно доповідомлення Комунального підприємства «Виробниче управління комунального господарства» м. Свалява від 06травня 2019 року, на момент смерті ОСОБА_11 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , з ним за адресою: АДРЕСА_1 було зареєстровано двоє людей: дружина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та син ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_5 .
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Відповідно до частини другої статті 2 ЦПК України суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Згідно з частинами першою, другою та п'ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним вимогам закону оскаржувані судові рішення відповідають.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до статті 1054 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною першою статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Виконання зобов'язання може забезпечуватися заставою (частина перша статті 546 ЦК України).
Іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи (стаття 575 ЦК України).
Відповідно до статті 1 Закону України «Про іпотеку» іпотека - це вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.
Іпотека виникає на підставі договору, закону або рішення суду. До іпотеки, яка виникає на підставі закону або рішення суду, застосовуються правила щодо іпотеки, яка виникає на підставі договору, якщо інше не встановлено законом (стаття 3 Закону України «Про іпотеку»).
Іпотека має похідний характер від основного зобов'язання і є дійсною до припинення основного зобов'язання або до закінчення строку дії іпотечного договору.
Відповідно до частин першої-третьої статті 23 Закону України «Про іпотеку» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) у разі переходу права власності (права господарського відання) на предмет іпотеки від іпотекодавця до іншої особи, у тому числі в порядку спадкування чи правонаступництва, іпотека є дійсною для набувача відповідного нерухомого майна, навіть у тому випадку, якщо до його відома не доведена інформація про обтяження майна іпотекою.
Особа, до якої перейшло право власності на предмет іпотеки, набуває статус іпотекодавця і має всі його права і несе всі його обов'язки за іпотечним договором у тому обсязі і на тих умовах, що існували до набуття ним права власності на предмет іпотеки.
Якщо право власності на предмет іпотеки переходить до спадкоємця фізичної особи - іпотекодавця, такий спадкоємець не несе відповідальність перед іпотекодержателем за виконання основного зобов'язання, але в разі його порушення боржником він відповідає за задоволення вимоги іпотекодержателя в межах вартості предмета іпотеки.
У справі, яка переглядається, встановлено, що у зв'язку з неналежним виконанням умов кредитного договору у березні 2009 року ПАТ АБ «Укргазбанк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_7 та ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором та звернення стягнення на предмет іпотеки (справа № 2-740/2009).
Заочним рішенням Свалявського районного суду від 25 грудня 2009 року позов ПАТ АБ «Укргазбанк» задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_1 , ОСОБА_7 солідарно на користь ПАТ АБ «Укргазбанк» заборгованість у сумі 22 450,43 доларів США, 3 324,55 грн пені за порушення сплати кредиту та процентів, 30 грн витрат за інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільних справ і 1 700 грн судового збору. Стягнуто з ОСОБА_7 на користь ПАТ АБ «Укргазбанк» пеню в розмірі 1 732,56 грн за незабезпечення виконання кредитного договору.
Встановлено спосіб виконання - звернення стягнення на предмет іпотеки, квартиру, за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить ОСОБА_7 .
Рішення набрало законної сили 11 березня 2010 року.
11 березня 2010 року Свалявським районним судом Закарпатської області видано виконавчі листи № 2-740/09 про солідарне стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_7 на користь ПАТ АБ «Укргазбанк» заборгованість у сумі 22 450,43 доларів США, 3 324,55 грн пені за порушення сплати кредиту та процентів, 30 грн витрат за інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільних справ і 1 700 грн судового збору, а також про звернення стягнення на предмет іпотеки- квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить ОСОБА_7 .
Судами встановлено, що виконавчі листи № 2-740/09 перебувають на виконанні.
За наявності чинного рішення суду про звернення стягнення на предмет іпотеки, повторне звернення стягнення судом на той самий предмет іпотеки і з тих самих підстав нормами законодавства України не передбачено. Разом з тим зазначене правило поширюється на випадки, коли іпотекодержатель за наявності чинного судового рішення повторно звертається до суду з позовом про звернення стягнення на предмет іпотеки, або у випадку проведення реконструкції іпотечного майна, проведення щодо нього самочинного будівництва (у тому числі, але не виключно, якщо споруджено нові будівлі, споруди тощо на земельній ділянці, що належить іпотекодавцю на праві власності чи перебуває в його користуванні), або зміни його власника після ухвалення відповідного судового рішення про звернення стягнення та це майно.
Вказане узгоджується з висновками Верховного Суду у постановах від 08 серпня 2018 року у справі № 711/4423/16-ц (провадження № 61-1509св18), від 08 серпня 2018 року у справі № 703/5083/15-ц (провадження № 61-1514св18), від 30 жовтня 2019 року у справі № 207/1271/15-ц (провадження № 61-8609св18), від 03 червня року у справі № 459/2930/15-ц (провадження № 61-39823св18), від 24 червня 2021 року у справі № 335/7782/18 (провадження № 61-130св21), від 08 жовтня 2025 року у справі № 370/1420/21 (провадження № 61-10715св24).
Крім цього, у постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 01 березня 2021 року у справі № 201/16014/13 (провадження № 61-9098сво20) вказано, що підставою для заміни сторони виконавчого провадження, тобто процесуального правонаступництва на стадії виконання рішення суду, є наступництво у матеріальних правовідносинах, унаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і переходу до іншої особи прав і обов'язків вибулої сторони в цих правовідносинах. Таким чином, при вирішенні питання про заміну сторони у виконавчому провадженні необхідно встановити факт вибуття сторони виконавчого провадження та переходу до особи матеріальних прав і обов'язків вибулої сторони. Тобто, процесуальне правонаступництво у виконавчому провадженні - це заміна на будь-якій стадії виконавчого провадження стягувача або боржника іншою особою у зв'язку з її вибуттям, тобто підставою заміни кредитора внаслідок правонаступництва є настання певних обставин, які мають юридичне значення і в результаті яких виникають цивільні права та обов'язки, або пряма вказівка акту цивільного законодавства, що не залежить від умов та порядку здійснення виконавчого провадження органами і посадовими особами. При вирішенні питання про заміну сторони у виконавчому провадженні суд перевіряє наявність правонаступництва у матеріальних відносинах.
Верховний Суд у складі Об'єднаної Палати Касаційного цивільного суду у зазначеній справі дійшов висновку про те, що відповідно до статті 23 Закону України «Про іпотеку» до нового власника іпотечного майна перейшли всі права та обов'язки іпотекодавця за іпотечним договором, у тому обсязі й на тих умовах, на яких вони належали іпотекодавцю на момент укладення цього договору, у тому числі права й обов'язки боржника у виконавчому провадженні з примусового виконання рішення суду про звернення стягнення на предмет іпотеки, що є підставою для заміни боржника у виконавчому провадженні.
Враховуючи наявність чинного судового рішення про задоволення позову про звернення стягнення на предмет іпотеки, а також те, що позивач звернув до примусового виконання виконавчі листи у справі № 2-740/09, зокрема і щодозвернення стягнення на предмет іпотеки - спірну квартиру, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку, що повторне звернення до суду з позовом про звернення стягнення на предмет іпотеки до нового власника нормами законодавства України не передбачено.
У цьому випадку наявні підстави для залучення нового власника як боржника у виконавчому провадженні для подальшого виконання рішення суду.
При цьому, приймаючи до уваги, що у березні 2009 року банк вже звертався з вимогою про дострокове стягнення кредитних коштів за кредитним договором № 134/08 від 02 червня 2008 року, суди попередніх інстанцій правильно виходили з того, що після пред'явлення вимоги про дострокове повернення кредиту, право кредитодавця нараховувати передбачені кредитним договором проценти припиняються, у зв'язку із чим заявлена банком до стягнення сума у розмірі 30 398,89 доларів США, як донараховані проценти за період з 01 жовтня 2009 року по 22 березня 2019 року, є безпідставною.
Вказане у повній мірі відповідає правовим висновкам, викладеним у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23 жовтня 2019 року у справі № 723/304/16-ц (провадження № 14-360цс19), від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12 (провадження № 14-10цс18), від 03 липня 2019 року у справі № 1519/2-3165/11 (провадження № 14-219цс19).
З огляду на викладене, суд першої інстанції, з яким погодився й апеляційний суд, дійшов правильного висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.
Розглядаючи спір, який виник між сторонами у справі, суди першої та апеляційної інстанцій правильно визначились з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідили наявні у справі докази і дали їм належну оцінку, правильно встановили обставини справи, внаслідок чого ухвалили законні й обґрунтовані судові рішення, які відповідають вимогам матеріального та процесуального права.
Доводи заявника про неврахування судами першої та апеляційної інстанцій висновків, викладених у постановах Верховного Суду є такими, що не заслуговують на увагу, оскільки висновки щодо застосування норм права, які викладені у вказаних постановах, стосуються правовідносин, які не є подібними до правовідносин у справі, що переглядається.
Інші наведені в касаційній скарзі доводи зводяться до незгоди з висновками судів попередніх інстанцій стосовно встановлення обставин справи, містять посилання на факти, що були предметом дослідження й оцінки цими судами, які їх обґрунтовано спростували. В силу вимог вищенаведеної статті 400 ЦПК України суд касаційної інстанції не вправі встановлювати нові обставини та переоцінювати докази.
При цьому Верховний Суд враховує, що, як неодноразово відзначав ЄСПЛ, рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (§§ 29-30 рішення ЄСПЛ від 09 грудня 1994 року у справі «Руїз Торіха проти Іспанії», заява № 18390/91). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх (§ 2 рішення ЄСПЛ від 27 вересня 2001 року у справі «Хірвісаарі проти Фінляндії», заява № 49684/99).
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
Згідно з частиною першою статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 400 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Перевіривши правильність застосування судами норм матеріального
і процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а рішення місцевого суду та постанови апеляційного суду - без змін.
Керуючись статтями 400, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Укргазбанк» залишити без задоволення.
Рішення Свалявського районного суду Закарпатської області від 09 листопада 2021 рокута постанову Закарпатського апеляційного суду від 28 травня 2024 року залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий М. Є. Червинська
Судді: А. Ю. Зайцев
Є. В. Коротенко
В. М. Коротун
М. Ю. Тітов