14 жовтня 2025 року
м. Київ
справа № 755/16898/24
провадження № 61-12017ск25
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Ситнік О. М. (суддя-доповідач), Ігнатенка В. М., Фаловської І. М.
розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Київського апеляційного суду від 10 вересня 2025 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро-реконструкція» про зобов'язання укласти договір реструктуризації заборгованості за спожиті житлово-комунальні послуг та
У вересні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому просив зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Євро-реконструкція»
(далі - ТОВ «Євро-реконструкція») укласти з ним договір реструктуризації заборгованості за послуги опалення та постачання гарячої води; зменшити загальну заборгованість до 34 414,27 грн; встановити, що договір реструктуризації боргу за послуги опалення та постачання гарячої води сторони мають укласти в електронній формі з використанням кваліфікованого підпису.
16 грудня 2024 року рішенням Дніпровського районного суду м. Києва в задоволенні позову відмовлено.
18 червня 2025 року постановою Київського апеляційного суду апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 16 грудня 2024 року залишено без змін.
27 червня 2025 року ОСОБА_1 звернувся до Київського апеляційного суду із заявою про роз'яснення постанови суду від 18 червня 2025 року, в якій просив роз'яснити чи має він право звернутись до Комунального концерну «Центр комунального сервісу» із заявою про укладення договору реструктуризації та чи будуть вважатись чинними такі договори, укладені після 18 червня 2025 року, враховуючи рішення суду від 16 грудня 2024 року та постанову суду від 18 червня 2025 року.
10 вересня 2025 року ухвалою Київського апеляційного суду в задоволенні заяви ОСОБА_1 про роз'яснення постанови Київського апеляційного суду
від 18 червня 2025 року відмовлено.
24 вересня 2025 року на адресу Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на ухвалу Київського апеляційного суду від 10 вересня 2025 року, в якій заявник просить її скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.
Касаційна скарга мотивована тим, що ухвала є незаконною та необґрунтованою.
Відмовою у задоволенні заяви про роз'яснення судового рішення суд захистив права юридичної особи, надаючи дозвіл на незаконні дії.
Необхідно відмовити у відкритті касаційного провадження, з огляду на таке. За приписами частини другої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України)підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Статтею 124 Конституції України встановлено, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.
Порядок роз'яснення судового рішення визначений статтею 271 ЦПК України, за змістом якої за заявою учасників справи, державного виконавця, приватного виконавця суд роз'яснює судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення.
В ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 14 травня 2019 року в справі № 904/2526/18 (провадження № 12-272гс18) зазначено, що «роз'яснення судового рішення - це засіб виправлення недоліків судового акта, який полягає в усуненні неясності судового документа. Тобто йдеться про викладення судового рішення у більш ясній і зрозумілій формі. Необхідність такого роз'яснення випливає з обставин неоднозначного розуміння рішення суду з метою його виконання. Здійснюючи роз'яснення судового рішення, суд викладає більш повно і зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін до рішення по суті і не торкаючись тих питань, які не були предметом судового розгляду. Якщо фактично порушується питання про зміну рішення, або про внесення до нього нових даних, або про роз'яснення мотивів прийняття рішення, або фактично про встановлення чи зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд відмовляє в роз'ясненні рішення. Частиною другою статті 245 ГПК України встановлено, що подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо судове рішення ще не виконане або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред'явлене до примусового виконання. Із зазначеної норми вбачається, що роз'ясненню підлягають не всі судові рішення, а лише ті, які підлягають виконанню, порядок здійснення якого визначено Законом України
від 02 червня 2016 року № 1404-VIII «Про виконавче провадження».
В ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 06 жовтня 2020 року в справі № 233/3676/19 вказано, що «необхідність роз'яснення судового рішення може бути зумовлена його нечіткістю в резолютивній частині, коли воно є неясним та незрозумілим для осіб, стосовно яких воно ухвалене, або які будуть здійснювати його виконання. Тобто це стосується випадків, коли рішення містить положення, які викликають суперечки щодо його розуміння та під час його виконання. Отже, в ухвалі про роз'яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суті рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду. Водночас суд, роз'яснюючи рішення, не вносить зміни в існуюче рішення. Разом із цим Велика Палата Верховного Суду звертає увагу на те, що відповідно до частини другої статті 271 ЦПК України подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо судове рішення ще не виконане або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред'явлене до примусового виконання. Зі змісту цієї норми убачається, що роз'ясненню підлягають не всі судові рішення, а лише ті, які підлягають виконанню, зокрема, у порядку, визначеному Законом України «Про виконавче провадження».
Cуд апеляційної інстанції, розглянувши заяву ОСОБА_1 , зауважив, що постанова Київського апеляційного суду від 18 червня 2025 року не допускає кількох варіантів тлумачення, є вмотивованою, чіткою і зрозумілою, тому відсутні підстави для роз'яснення цього судового рішення.
Також заявнику роз'яснено, що доводи заявника фактично зводяться до оцінки правильності висновків ухваленого судового рішення, проте інститут роз'яснення судового рішення не передбачає таку перевірку.
Водночас Верховний Суд зауважує, що рішенням суду першої інстанції, залишеним без змін постановою суду апеляційної інстанції, відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_1 про зобов'язання вчинити дії.
Роз'яснення такого судового рішення є недоцільним, оскільки воно не створило правових наслідків для інших учасників справи та є таким, що не потребує примусового його виконання.
Отже, суд апеляційної інстанції правильно застосував норму статті 271 ЦПК України та обґрунтовано виснував про відмову в задоволенні заяви про роз'яснення судового рішення, оскільки судове рішення, про роз'яснення якого подана заява, складено повно і чітко, резолютивна частина викладена конкретно та підстав для різночитання чи суперечностей ні в мотивувальній, ні в резолютивній частині рішення немає, а в поданій заяві обставин, що підтверджували б труднощі в його розумінні, не наведено.
Відповідно до приписів частини четвертої статті 394 ЦПК України в разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити в відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
Згідно з частиною шостою статті 394 ЦПК України ухвала про відмову в відкритті касаційного провадження повинна містити мотиви з яких суд дійшов висновку про відсутність підстав для відкриття касаційного провадження.
На підставі наведеного колегія суддів вважає, що правильність застосування судом апеляційної інстанції вищевказаної норми процесуального права не викликає розумних сумнівів, а касаційна скарга є необґрунтованою, в зв'язку з чим у відкритті касаційного провадження слід відмовити.
Керуючись статтями 389, 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду,
Відмовити в відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Київського апеляційного суду від 10 вересня 2025 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро-реконструкція» про зобов'язання укласти договір реструктуризації заборгованості за спожиті житлово-комунальні послуг.
Копію ухвали разом з доданими до скарги матеріалами направити особі, яка подала касаційну скаргу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: О. М. Ситнік
В. М. Ігнатенко
І. М. Фаловська