24 жовтня 2025 року
м. Київ
справа №766/5577/25
адміністративне провадження №К/990/41146/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Уханенка С.А.,
суддів: Жука А.В., Соколова В.М.,
перевірив касаційну скаргу адвоката Лошкарьова Федіра Анатолійовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , на ухвалу П'ятого апеляційного адміністративного суду від 15 вересня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у Херсонській області, Департаменту патрульної поліції, третя особа Корабельний відділ державної виконавчої служби у місті Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про визнання протиправним рішення державного органу та визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню,-
У квітні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Управління патрульної поліції в Херсонській області Департаменту патрульної поліції, Департаменту патрульної поліції, Корабельного відділу державної виконавчої служби у місті Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), в якій просив суд:
- визнати протиправним рішення Управління патрульної поліції в Херсонській області Департаменту патрульної поліції в особі Департаменту патрульної поліції (заяву від 27 лютого 2025 року № 1249/41/23-2025) про примусове виконання постанови Херсонського міського суду Херсонської області від 20.03.2024 по справі № 766/1628/24 про адміністративне правопорушення, яке передбачене частиною п'ятою статті 126 КУпАП;
- визнати виконавчий документ, постанову Херсонського міського суду Херсонської області від 20 березня 2024 року по справі № 766/1628/24 про адміністративне правопорушення, яке передбачене частиною п'ятою статті 126 КУпАП, таким, що не підлягає виконанню у зв'язку з порушенням строків пред'явлення до виконання;
- покласти судові витрати на Департаменту патрульної поліції.
Рішенням Херсонського міського суду Херсонської області від 08 липня 2025 року в частині позовних вимог ОСОБА_1 про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню закрито. Роз'яснено позивачу право звернення до суду із зазначеною заявою у порядку визначеному розділом IV. статті 374 КАС України. В задоволенні іншої частини адміністративного позову ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у Херсонській області, Департаменту патрульної поліції, третя особа Корабельний відділ державної виконавчої служби у місті Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про визнання протиправним рішення державного органу відмовлено.
На зазначене рішення суду ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу.
Ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 25 серпня 2025 року визнано необґрунтованими підстави для звільнення від сплати судового збору. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без руху.
Ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 15 вересня 2025 року у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору відмовлено. Апеляційну скаргу повернуто заявникові.
18 вересня 2025 року до Верховного Суду за допомогою підсистеми «Електронний суд» надійшла касаційна скарга представника ОСОБА_1 - адвоката Лошкарьова Федіра Анатолійовича на ухвалу Пятого апеляційного адміністративного суду від 15 вересня 2025 року у цій справі.
Ухвалою Верховного суду від 06 жовтня 2025 року касацйіну скаргу повернуто заявникові.
08 жовтня 2025 року за допомогою підсистеми «Електронний суд» представник позивача повторно надіслав до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу П'ятого апеляційного адміністративного суду від 15 вересня 2025 року у цій справі.
Предметом касаційного оскарження є ухвала суду апеляційної інстанції про повернення апеляційної скарги.
Аналіз матеріалів касаційної скарги свідчить про її невідповідність вимогам статті 330 КАС України в частині необхідності надання документа про сплату судового збору.
В касаційній скарзі адвокат заявив клопотання про звільнення позивача від сплати судового збору на підставі пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», оскільки позивач є учасником бойових дій.
Так, відповідно до пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав
На підтвердження наявності у позивача статусу учасника бойових дій до касаційної скарги додано скріншот Єдиного порталу державних послуг Дія.
Верховний Суд зазначає, що пунктом 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав.
Суд констатує, що зазначена норма має відсильний характер і не містить вичерпного переліку справ, у яких учасники бойових дій та прирівняні до них особи звільняються від сплати судового збору.
Правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення та членів їх сімей, установлені Законом України від 22 жовтня 1993 року «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». У статті 22 цього ж Закону передбачено, що ветерани війни та члени сімей загиблих (померлих) ветеранів війни, члени сімей загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України отримують безоплатну правничу допомогу щодо питань, пов'язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов'язаних з розглядом таких питань.
Перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, визначені у статті 12 цього Закону.
Зокрема, у пункті 18 частини першої статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» указано, що учасникам бойових дій надаються пільги зі сплати податків, зборів, мита та інших платежів до бюджету відповідно до податкового та митного законодавства.
Отже, вирішуючи питання про стягнення судового збору з особи, яка має статус учасника бойових дій (прирівняної до нього особи), для правильного застосування норм пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» суд має враховувати предмет та підстави позову; перевіряти чи стосується така справа захисту прав цих осіб з урахуванням положень статей 12, 22 Закону «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Подібну правову позицію щодо застосування та тлумачення пункту 13 частини першої статті 5 Закону «Про судовий збір» викладено, з-поміж інших, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 09 жовтня 2019 року у справі №9901/311/19, від 12 лютого 2020 року у справі №545/1149/17.
Ураховуючи викладене, Суд дійшов висновку, що хоча указана норма [пункт 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір»] не містить вичерпного переліку порушених прав, однак порушені права нерозривно пов'язані саме із статусом учасника бойових дій, який, як і права такої особи, визначається спеціальним законом, а не усіх прав людини і громадянина, які в свою чергу встановлені Конституцією України та іншими законами.
Ураховуючи позовні вимоги в цій адміністративній справі, судовий збір за звернення з цією касаційною скаргою належить сплаті на загальний підставах.
Отже, враховуючи викладене, клопотання адвоката про звільнення позивача від сплати судового збору задоволенню не підлягає.
Верховний Суд зазначає, що відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Згідно з частиною першою статті 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Відповідно до підпункту 5 частини першої статті 244 КАС України під час ухвалення рішення суд вирішує як розподілити між сторонами судові витрати;
Отже, враховуючи вищевказані процесуальні норми, питання щодо судових витрат може бути вирішено під час ухвалення відповідного судового рішення і судові витрати позивача, у разі задоволення його позову у цій справі, будуть стягнуті за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень.
Частиною першою статті 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно з підпунктом 3 пункту 1 частини третьої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання касаційної скарги на ухвалу сплачується судовий збір - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» установлено, що з 01 січня 2025 році прожитковий мінімум на одну працездатну особу становить 3028,00 грн.
Однак відповідно до частини третьої статті 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Отже, скаржнику необхідно сплатити судовий збір у розмірі 2 422,40? грн (3028,00 грн *0,8).
Реквізити для сплати судового збору: ГУК у м. Києві/Печерський район/22030102; код ЄДРПОУ: 37993783; рахунок отримувача: UA288999980313151207000026007; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); код класифікації доходів бюджету: 22030102 "Судовий збір (Верховний Суд, 055)"; призначення платежу: «*;101; _____ (код ЄДРПОУ/реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи або серія та номер паспорта громадянина України в установлених законом випадках); судовий збір, за позовом _____ (ПІБ/назва), Верховний Суд (Касаційний адміністративний суд)».
Згідно з частиною другою статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 18 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
З огляду на викладене, відповідно до положень статей 169 та 332 КАС України, касаційна скарга підлягає залишенню без руху з установленням скаржнику строку для усунення недоліків касаційної скарги шляхом надання документа про сплату судового збору у визначеному Судом розмірі.
Керуючись статтями 169, 248, 332 КАС України, Суд
1. Відмовити у задоволенні клопотання адвоката Лошкарьова Федіра Анатолійовича про звільнення ОСОБА_1 від сплати судового збору за подання касаційної скарги на ухвалу П'ятого апеляційного адміністративного суду від 15 вересня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у Херсонській області, Департаменту патрульної поліції, третя особа Корабельний відділ державної виконавчої служби у місті Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про визнання протиправним рішення державного органу та визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню.
2. Касаційну скаргу адвоката Лошкарьова Федіра Анатолійовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , на ухвалу П'ятого апеляційного адміністративного суду від 15 вересня 2025 року у цій справі - залишити без руху.
3. Надати скаржнику строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги шляхом надання до Верховного Суду документа про сплату судового збору у визначеному Судом розмірі.
4. Роз'яснити, що у разі невиконання вимог ухвали в установлений судом строк, касаційна скарга разом із доданими до неї матеріалами буде повернута скаржнику.
5. Копію ухвали направити заявнику за допомогою підсистеми ЄСІТС «Електронний кабінет», а у разі його відсутності - засобами поштового зв'язку.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач: С.А. Уханенко
Судді: А.В. Жук
В.М. Соколов