23 жовтня 2025 року
м. Київ
cправа № 904/2082/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Баранця О. М. - головуючого, Кондратової І. Д., Кролевець О. А.,
за участю секретаря судового засідання Сініцина В. А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Удімет»
на рішення Господарського суду Дніпропетровської області
у складі судді Колісника І.І.
від 05.12.2024
та на постанову Центрального апеляційного господарського суду
у складі колегії суддів: Чус О.В., Дарміна М.О., Кощеєва І.М.
від 25.06.2025
у справі за позовом Приватного акціонерного товариства «Ізмаїльський целюлозно-картонний комбінат»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Удімет»
про стягнення 337 847,64 грн
та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Удімет»
до Приватного акціонерного товариства «Ізмаїльський целюлозно-картонний комбінат»
про визнання частково недійсним п. 10.2 договору № 2605-2023 від 26.05.2023; визнання недійсним додаткової угоди № 2 від 08.02.2024 до договору № 2605-2023 від 26.05.2023,
за участю представників:
від позивача: Левченко О.В.,
від відповідача: не з'явилися.
Короткий зміст позовних вимог
У травні 2024 року Приватне акціонерне товариство "Ізмаїльський целюлозно-картонний комбінат" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Удімет" 337 847,64 грн, з яких: 19023,75 грн - господарська штрафна санкція (пеня в розмірі 0,5% від вартості товару), 318250,00 грн - сума заборгованості (неповернуті грошові кошти), 573,89 грн - 3% річних.
Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем строків поставки товару на суму 422 750,00 грн та строків повернення сплаченої позивачем попередньої оплати в сумі 318 250,00 грн, які погоджені сторонами у додатковій угоді № 2 від 08.02.2024 до договору поставки №2605-2023 від 26.05.2023.
Заявлена до стягнення пеня розрахована відповідачем відповідно до пункту 10.2 укладеного між сторонами договору.
У червні 2024 року відповідач за первісним позовом звернувся із зустрічною позовною заявою, у якій просив:
- визнати недійсним перше речення пункту 10.2 договору № 2605-2023 від 26.05.2023, укладеного між ТОВ "Удімет" та ПрАТ "Ізмаїльський целюлозно-картонний комбінат" (перша позовна вимога);
- визнати недійсною додаткову угоду № 2 до договору № 2605-2023 від 26.05.2023, укладену між ТОВ "Удімет" та ПрАТ "Ізмаїльський целюлозно-картонний комбінат" (друга позовна вимога).
Обґрунтовуючи першу позовну вимогу, послався на те, що перше речення пункту 10.2 договору № 2605-2023 від 26.05.2023 передбачає відповідальність для відповідача у вигляді сплати пені в розмірі 0,5% від суми товару, що вказана в специфікації до договору, за кожний день прострочення поставки із розрахунку з наступного дня від кінцевої дати поставки до дня фактичної поставки (включаючи останній день поставки).
Підставою цієї позовної вимоги заявник зазначає невідповідність цієї частини пункту договору нормативним приписам статті 549 Цивільного кодексу України, за змістом якої пеня, як вид неустойки, застосовується лише за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання та у відсотках саме від такого зобов'язання. Порушення терміну поставки не є грошовим зобов'язанням.
Правовою підставою позову заявник указує частину першу статті 203 та частину першу статті 215 Цивільного кодексу України.
Обґрунтовуючи другу позовну вимогу, заявник послався на те, що додаткова угода № 2 від 02.02.2024 до договору № 2605-2023 від 26.05.2023 стосується внесення змін до Специфікації № 1 від 26.05.2023 (Додаток № 1 до договору) в частині зменшення вартості деяких позицій товару за договором на 50%.
Підставою цієї позовної вимоги заявник зазначає укладення відповідачем додаткової угоди під впливом тяжкої для нього обставини і на вкрай невигідних для нього умовах, що згідно з частиною першою статті 233 Цивільного кодексу України дає підстави для визнання її недійсною. При цьому заявник зазначив те, що спірна додаткова угода була підписана ним в умовах впливу на виробничі процеси загальних мобілізаційних заходів у країні, за яких більшість його спеціалістів звільнилася, а фінансовий стан підприємства погіршився. Причинно-наслідковим зв'язком між тяжкими обставинами і вкрай невигідними умовами та вчиненням спірної додаткової угоди є те, що остання була укладена виключно для зменшення тяжких обставин - ймовірне банкрутство та тягар повернення повної суми вартості товару.
Зазначив, що відповідно до частини другої статті 632 Цивільного кодексу України зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. Законом передбачена лише можливість пропорційного зменшення ціни товару (п. 1 ч. 1 ст. 678 Цивільного кодексу України), а зменшення ціни товару на 50% не є пропорційним.
Позивач за зустрічним позовом стверджує, що додаткова угода № 1 від 08.02.2024 до договору суперечить положенням ч. 2 ст. 632, п. 1 ч. 1 ст. 678, ч. 3 ст. 691 Цивільного кодексу України і в силу зазначених обставин, на підставі ч. 1 ст. 203, ч. 1 ст. 215 цього Кодексу підлягає визнанню недійсною.
Короткий виклад обставин справи, встановлених судами попередніх інстанцій
Між Приватним акціонерним товариством "Ізмаїльський целюлозно-картонний комбінат" (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Удімет" (постачальник) укладено договір поставки № 2605-2023 від 26.05.2023 (далі - договір).
Згідно з пунктом 1.1 договору постачальник зобов'язується передати у власність покупцеві товар, повне найменування якого, марка, вид, сорт, код УКТ ЗЕД, ціна вказується у специфікаціях (додатках до цього договору) (далі - товар), які є його невід'ємною частиною, а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар та оплатити його в порядку на умовах, передбаченими цим договором.
Детальна інформація про кількісні та якісні характеристики товару міститься у специфікації (додатку до цього договору) (п. 2.1 договору).
Відповідно до пункту 2.2 договору у специфікації (додатку до договору) зазначаються також такі відомості про товар: повне найменування товару; виробник, країна походження товару (для товарів імпортного виробництва); одиниця виміру товару; кількість кожного найменування (сорту, виду) товару; загальна кількість товару; якісні характеристики товару (посилання на ГОСТ/ДСТУ, ТУ тощо); технічні характеристики товару (посилання на ГОСТ/ДСТУ, ТУ тощо); ціна кожного найменування (сорту, виду) товару; загальна вартість товару і валюта платежу; комплектність, фасування товару (за необхідності).
За згодою сторін у специфікації (додатку до договору) можуть бути вказані й інші відомості про товар.
Підтвердженням належної якості товару є сертифікат якості (та/або паспорт) з відміткою відділу технічною контролю (ВТК), виданий виробником товару, а також інші документи, передбачені чинним законодавством України, що підтверджують якість товару та його відповідність національним стандартам, технічним умовам, іншим встановленим законодавством вимогам (п. 2.3 договору).
Пунктом 3.1 договору передбачено, що постачання товару здійснюється на умовах "DAP склад покупця за адресою: Одеська обл., м. Ізмаїл, вул. Нахімова, 300" відповідно до вимог Міжнародних правил тлумачення термінів Інкотермс 2010. Сторони можуть визначити інші умови постачання товару, при узгодженні їх у специфікаціях (додатках) до цього договору. Умови поставки регламентуються відповідними термінами, що передбачені Міжнародними правилами тлумачення термінів Інкотермс у редакції 2010 року, яка погоджена сторонами (далі - Правила Інкотермс).
У разі здійснення попередньої оплати у строки, передбачені пунктом 4.6 цього договору, постачальник, після отримання грошових коштів на свій рахунок, зобов'язується провести власними силами або за власний рахунок завантаження на автомобільний транспорт товар належної якості (для поставки покупцю) в погодженій сторонами кількості та за ціною згідно з умовами цього договору (п. 3.2 договору).
Згідно з пунктом 3.3 договору постачальник зобов'язується поставити товар покупцеві у строки, визначені специфікацією (додаток до даного договору), з урахуванням умов, передбачених розділом 3 цього Договору.
Поставка товару здійснюється постачальником згідно з пунктом 3.1 договору тільки після отримання письмового підтвердження (належним чином оформленої заявки покупця, яка направляється постачальнику одним із таких способів: або поштою на юридичну адресу постачальника, або в електронному вигляді на електронну адресу. У підтвердженні (заявці) покупець указує графік поставки, зазначає обсяги та терміни поставки товару в межах періоду поставки, який сторони вказують у специфікації (додатку до цього договору). Дострокова поставка товару постачальником допускається тільки за згодою сторін. Постачальник вважається таким, що передав покупцеві товар, одержання якого передбачено безпосередньо на складі постачальника або на складі третьої особи (вантажовідправника) чи на складі перевізника, тільки у разі одержання від уповноваженої особи з боку покупця письмового доручення, складеного на фірмовому бланку або на чистому аркуші паперу з відбитком кутового штампа за підписом комерційного директора або особи, яка його заміщує (дозволяється факсимільний відбиток підпису), та скріплення печаткою для одержання товару відповідно до умов даного договору (п. 3.4 договору).
За змістом абзацу першого пункту 3.5 договору разом із товаром, але не пізніше дати поставки, постачальник зобов'язаний надати покупцю оригінали документів, оформлених державною мовою відповідно до чинного законодавства України та пункту 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Мінфіну України від 24.05.1995 № 88, а саме:
- рахунок-фактуру, крім випадків, коли оригінал надається постачальником для здійснення попередньої оплати (оригінал);
- видаткову накладну на відпуск товару (оригінал) або акт приймання-передачі товару (оригінал державною мовою);
- товаротранспортну накладну (оригінал), за умови поставки вантажним автотранспортом постачальника;
- податкову накладну в електронній формі (через систему електронного документообігу М.Е.Dок та інші) з дотриманням умови щодо реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних;
- сертифікат якості виробника товару, а також інші документи згідно з пунктом 2.2 договору (оригінали або належним чином завірені копії);
- у разі, якщо товар підлягає сертифікації - сертифікат походження та відповідності за системою сертифікації УкрСЕПРО, гігієнічний, екологічний сертифікат, а також сертифікати згідно з чинним законодавством України (оригінал або належним чином завірені копії).
Зобов'язання постачальника щодо постачання товару вважаються виконаними в момент підписання покупцем видаткової накладної або акта приймання-передачі товару. Поставка товару здійснюється у технічно справному транспортному засобі (п. 3.6 договору).
Відповідно до пункту 3.8 договору постачальник зобов'язаний поставити товар покупцю у строки, визначені пунктом 3.3 цього договору, та за власний рахунок здійснити завантаження товару у транспортний засіб покупця належної якості.
Право власності на товар та ризик його випадкового знищення чи пошкодження переходять до покупця з моменту отримання ним товару (п. 3.10 договору).
Пунктом 4.1 договору передбачено, що загальна вартість товару за цим договором становить суму партій товару за всіма специфікаціями (додатками) до даного договору або накладними.
Ціна кожного найменування товару, його марки, виду, сорту, одиниці виміру, а також загальна вартість кожної партії товару вказується в специфікації (додатках) до договору або видаткових накладних (п. 4.2 договору).
Згідно з пунктом 4.3 договору ціна і загальна вартість кожної партії товару, зазначена в пункті 4.2 договору, встановлюється у національній валюті України - гривні і не підлягає зміні протягом дії цього договору.
Ціна товару включає вартість упаковки, маркування, тари якщо інше не вказано в специфікації (додатках) до договору з урахуванням положень Інкотермс (п. 4.5 договору).
За змістом пункту 4.6 договору розрахунки за товар здійснюються наступним чином. Покупець здійснює передоплату у розмірі 50%, інші 50% - по факту готовності товару до відвантаження після письмового повідомлення постачальником замовника протягом 5 робочих днів на поточний рахунок постачальника за умови надання оригіналу рахунка-фактури (або його копії з подальшим наданням оригіналу протягом 5 робочих днів від дати проведення передоплати. Інші документи, в т.ч. видаткова накладна, надаються у строки, обумовлені умовами договору. Датою (моментом) оплати вважається дата списання коштів з поточного рахунку покупця. Якщо постачальник, який одержав суму попередньої оплати, не поставив у встановлений договором строк товар, покупець має право вимагати повернення суми попередньої оплати. На суму попередньої оплати нараховуються проценти відповідно до статті 536 Цивільного кодексу України від дня одержання суми попередньої оплати до дня її фактичного повернення.
Сторони можуть визначити інші умови оплати окремої партії поставки товару, при узгодженні їх в специфікаціях (додатках) до цього договору.
У разі, якщо сторони у порядку, зазначеному в пункті 4.6 договору, встановили термін оплати - після моменту поставки, покупець проводить оплату за товар після надання постачальником документів, зазначених у пункті 3.5 договору, у тому числі податкової накладної, зареєстрованої в Єдиному реєстрі податкових накладних згідно з вимогами чинного законодавства України. При простроченні строку надання цих документів термін оплати збільшується на строк прострочення надання постачальником документів. У цьому разі покупець не несе жодної відповідальності за прострочення оплати (абз. перший п. 4.7 договору).
Згідно з пунктом 5.1 договору приймання товару за кількістю проводиться відповідно до Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за кількістю, затвердженої Постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 15.06.1965 № П-6 із змінами та доповненнями.
Покупець здійснює приймання товару за якістю відповідно до Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за якістю, затвердженої Постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 25.04.1966 № П-7 із змінами та доповненнями (п. 5.2 договору).
Пунктом 5.3 договору встановлено, що в разі виявлення покупцем під час приймання невідповідності фактично поставленого за кількістю та/або якістю і/або асортиментом товару умовам цього договору покупець у письмово, у тому числі за допомогою електронного зв'язку або рекомендованим листом повідомляє про це постачальника із зазначенням строку, протягом якого повинен прибути представник постачальника на територію покупця, а постачальник або його представник за довіреністю зобов'язаний прибути у встановлений покупцем строк для засвідчення факту невідповідності товару умовам договору шляхом підписання відповідного акта. Представник постачальника за довіреністю зобов'язаний мати при собі оригінал довіреності, що підтверджує його повноваження діяти від імені постачальника.
Протягом 2 робочих днів із моменту прибуття постачальника або його представника за довіреністю сторони складають та підписують відповідний акт. У разі невідповідності якості, асортименту поставленого товару умовам договору постачальник зобов'язується замінити неякісний, невідповідний асортименту товар на якісний, відповідний асортименту товар на якісний, відповідний асортименту, протягом 20 календарних днів з дати підписання відповідного акта. Витрати, у тому числі транспортні, із заміни товару покладаються на постачальника (п. 5.4 договору).
У разі, якщо постачальник не прибув або прибув із порушенням встановленого пунктом 5.3 договору строку або відмовляється підписувати акт про невідповідність якості/кількості/асортименту поставленого товару умовам цього договору, або за наявності спірних питань між сторонами про відповідність поставленого товару умовам договору, покупець має право залучити для перевірки відповідності кількості/якості/асортименту товару представника незалежної організації (Торгово-промислову палату України (далі - ТПП) або іншу організацію, узгоджену сторонами). У цьому випадку висновок незалежної організації є підставою для виникнення у сторін прав і обов'язків, передбачених цим договором. Постачальник зобов'язується замінити неякісний, невідповідний асортименту товар на якісний, відповідний асортименту товар, протягом 20 календарних днів з дати підписання висновку незалежної організації. Витрати, у тому числі транспортні, із заміни товару покладаються на постачальника. У випадку, якщо висновком незалежної організації буде підтверджений факт невідповідності поставленого товару умовам договору, всі витрати, пов'язані із залученням представника незалежної організації, покладаються на постачальника (п. 5.5 договору).
Пунктом 5.6 договору передбачено, що у разі порушення строку заміни товару, встановленого пп. 5.4, 5.5 договору, постачальник у строк до 3 банківських днів після закінчення такого строку заміни сплачує покупцю штраф у розмірі 20% від вартості неякісного та/або невідповідного асортименту товару. У випадку, якщо в подальшому заміна неякісного, невідповідного асортименту товару неможлива, постачальник зобов'язаний повернути покупцеві перераховані за такий товар грошові кошти протягом 5 банківських днів після закінчення строку, встановленого для його заміни, а також своїми силами і за свій рахунок у той же термін забрати неякісний, невідповідний асортименту товар. У даному випадку постачальник також відшкодовує покупцеві всі витрати та збитки, пов'язані з неякісним або невідповідним асортименту товаром, у тому числі оплачує послуги з перевезення товару, упущену вигоду та інші витрати, що підлягають відшкодуванню згідно зі статтями 224 та 225 Господарського кодексу України.
У разі порушення строків повернення грошових коштів, встановлених даним пунктом, постачальник сплачує покупцю пеню в розмірі 0,5% ід суми неповернених коштів за кожний день прострочення. Нарахування пені починається з дати отримання постачальником від покупця офіційного листа про повернення грошових коштів.
У разі поставки товару з порушенням строків, визначених у пункті 3.3 договору, покупець має право відмовитися від товару. При цьому постачальник зобов'язаний своїми силами і за власний рахунок забрати не прийнятий покупцем товар протягом 3 днів з моменту повідомлення покупця про відмову прийняти товар. Якщо постачальник у цей строк не розпорядиться товаром, покупець має право на свій розсуд зберігати неприйнятий товар до передачі його постачальнику або реалізувати його третім особам. Витрати покупця, пов'язані зі зберіганням товару, його реалізацією або передачею і доставкою постачальнику, підлягають відшкодуванню за рахунок постачальника (п. 5.7 договору).
Відповідно до абзацу першого пункту 7.1 договору якість товару, що поставляється за цим договором, має відповідати вимогам, зазначеним у специфікації (додатку) до договору та іншим чинним в Україні нормативним вимогам, передбаченим для даного виду товару. У будь-якому випадку якість товару не може бути нижче звичайного рівня якості для предмета договору чи загальних критеріїв якості.
Сторони не несуть відповідальності за повне або часткове невиконання будь-яких своїх обов'язків за цим договором, якщо таке невиконання стало наслідком настання таких обставин непереборної сили, як повінь, пожежа, землетрус та інші стихійні лиха, ембарго, війна або військові дії, рішення органів влади, а також будь-яких інших обставин, що знаходяться поза контролем сторін (п. 8.1 договору).
Строк виконання зобов'язань відкладається на час, протягом якого будуть діяти такі обставини (п. 8.2 договору).
Настання форс-мажорних обставин та їх тривалість засвідчується сертифікатом Торгово-промислової палати, виданого відповідно до чинного законодавства України, або висновком компетентного державного органу ТПП України, що підтверджує наявність форс-мажорних обставин (п. 8.3 договору).
Сторона зобов'язана негайно, не пізніше 3 календарних днів з моменту настання форс-мажорних обставин, у письмовій формі повідомити іншу сторону про їх настання, передбачуваний термін їх дії і про їх припинення (можливість встановлення нового строку зобов'язань в іншому періоді) (п. 8.4 договору).
Неповідомлення або несвоєчасне повідомлення про настання форс-мажорних обставин позбавляє сторону, що оголосила про форс-мажорні обставини, права посилатися на зазначені обставини як на підставу, що звільняє від відповідальності за порушення зобов'язань за цим договором (п. 8.5 договору).
Відповідно до пункту 10.2 договору у разі порушення строку поставки товару згідно з цим договором постачальник сплачує покупцю пеню у розмірі 0,5% від суми товару, що вказана у специфікації (додатку до договору), за кожний день прострочення з наступного дня від кінцевої дати поставки і до дня фактичної поставки (включаючи день поставки). У разі продовження такого прострочення більше 10 календарних днів постачальник додатково сплачує покупцю штраф у розмірі 10% від суми непоставленого (недопоставленого) товару.
Цей договір набуває чинності з моменту його підписання обома сторонами та скріплення печатками сторін (за наявності). Строк дії договору закінчується 31 грудня 2022 року. Закінчення строку дії цього договору не тягне за собою припинення зобов'язань щодо розрахунків за договором, не звільняє сторін від необхідності належного їх виконання та від відповідальності за їхнє неналежне виконання. У випадку, якщо жодна зі сторін договору за 30 календарних днів до дати припинення договору письмово не повідомить іншу сторону про припинення договору, то цей договір вважається продовженим ще на один календарний рік на тих самих умовах, які були раніше встановлені цим договором. Кількість таких поновлень не обмежується (п. 12.1 договору).
За змістом пункту 14.3 договору усі зміни, доповнення та додатки до цього договору будуть дійсними тільки у випадку, якщо вони вчинені у письмовій формі, підписані уповноваженими представниками обох сторін і скріплені печатками (за наявності) сторін. Зміни, доповнення та додатки до договору викладаються виключно українською мовою.
Належним чином оформлені зміни, доповнення, додатки, специфікації до договору є його невід'ємною частиною (п. 14.4 договору).
До договору сторонами підписано специфікацію № 1 від 26.05.2023 (Додаток № 1), в якій затверджено найменування, кількісні та якісні характеристики товару, його ціну та загальну вартість партії товару, а також визначено інші умови майбутньої поставки (а.с. 16 том 1).
Так, відповідно до пункту 1 специфікації № 1 від 26.05.2023 поставці підлягає товар на загальну суму 741000,00 грн (у т.ч. ПДВ), а саме:
- шестерня, креслення Б-18.03.16.027 (виробник ТОВ "Удімет", країна походження Україна), код УКТ ЗЕД 8431, у кількості 1 шт за ціною 60500,00 грн на суму 60500,00 грн;
- шестерня, креслення Б-18.03.16.028 (виробник ТОВ "Удімет", країна походження Україна), код УКТ ЗЕД 8431, у кількості 3 шт за ціною 61500,00 грн на суму 184500,00 грн;
- шестерня, креслення Б-18.03.16.029 (виробник ТОВ "Удімет", країна походження Україна), код УКТ ЗЕД 8431, у кількості 2 шт за ціною 58000,00 грн на суму 116000,00 грн;
- шестерня, креслення Б-18.03.16.030 (виробник ТОВ "Удімет", країна походження Україна), код УКТ ЗЕД 8431, у кількості 3 шт за ціною 44000,00 грн на суму 132000,00 грн;
- шестерня, креслення Б-18.03.16.031 (виробник ТОВ "Удімет", країна походження Україна), код УКТ ЗЕД 8431, у кількості 4 шт за ціною 62000,00 грн на суму 248000,00 грн.
Відповідно до пунктів 4, 5 специфікації № 1 від 26.05.2023 строк виготовлення товару - 45 календарних днів від дати здійснення 50% передоплати; строк поставки - 3 робочі дні від дати здійснення 100% передоплати.
Строк гарантії на товар встановлюється 12 місяців, який починається з моменту введення в експлуатацію, але не більше 18 місяців з моменту поставки (п. 7 специфікації № 1 від 26.05.2023).
Пунктом 8 специфікації № 1 від 26.05.2023 визначено, що датою переходу права власності до покупця на товар (продукцію) є дата складання акта прийому-передачі про отримання товару (продукції), а у разі його відсутності - дата складання видаткової накладної, підписаного(ної) обома сторонами. Перехід права власності до покупця не звільняє постачальника від обов'язку замінити неякісний товар, якщо його невідповідність буде встановлено при остаточному прийманні на складі вантажоотримувача.
Товар має бути новим, не раніше 2023 року випуску (п. 9 специфікації № 1 від 26.05.2023).
Додатками до специфікації є: креслення Б-18.03.16.027 - Додаток № 1; креслення Б-18.03.16.028 - Додаток № 2; креслення Б-18.03.16.029 - Додаток № 3; креслення Б-18.03.16.030 - Додаток № 4; креслення Б-18.03.16.031 - Додаток № 5 (п. 10 специфікації № 1 від 26.05.2023).
11.07.2023, на виконання пункту 4.6 договору, позивач (покупець) за платіжною інструкцією № 2054 від 20.06.2023 на суму 370500,00 грн здійснив першу частину попередньої оплати за товар у розмірі 50% його вартості (а.с. 17 том 1).
Відтак, з урахуванням здійсненої попередньої оплати, кінцевим строком виготовлення товару постачальником є 25.08.2023 (п. 4 специфікації № 1 від 26.05.2023).
Утім, про готовність товару до відвантаження та необхідність здійснення доплати за товар у сумі 370500,00 грн відповідач (постачальник) повідомив позивача (покупця) тільки 30.08.2023 листом № 2908\23-18 від 29.08.2023, надісланим на його електронну адресу.
27.09.2023, відповідно до пункту 4.6 договору, позивач здійснив остаточний розрахунок за товар у розмірі 50% його вартості, що підтверджується платіжною інструкцією № 2843 від 31.08.2023 на суму 370500,00 грн.
Тож, згідно з умовами специфікації № 1 від 26.05.2023 товар мав бути поставлений позивачу не пізніше 02.10.2023.
16.10.2023, з порушенням погодженого сторонами строку, відповідач здійснив часткову поставку товару в кількості 12 одиниць на суму 683000,00 грн, що підтверджується актом отримання вантажу покупцем від перевізника ТОВ "Делівері" (замовлення № 0670011532).
Покупцем під час комісійного приймання за кількістю та якістю товару, поставленого 16.10.2023, були виявлені наступні недоліки:
- невідповідність отриманої кількості товару (шестерні), зазначеній у специфікації № 1 від 26.05.2023 (фактично поставлено товар у кількості 12 шт. замість 13 шт., відсутня шестерня кр. Б-18.03.16.029);
- невідповідність поставленого товару (шестерень у кількості 12 шт.) умовам договору щодо якості у зв'язку з виявленими численними раковинами, в тому числі на поверхнях зубчатих вінців (підварених та оброблених вручну); обичайки мають різну товщину; приварених грузів або вибірок металу, де на кожному із товарів (шестерен) з метою балансування не знайдено.
Комісія дійшла висновку, що поставлений товар (шестерні у кількості 12 шт.) не відповідає умовам договору та не може бути використаний у виробництві.
Виявлені недоліки товару зафіксовані в акті від 19.10.2023, складеному за результатами його комісійного огляду уповноваженими особами покупця.
За результатами проведеного огляду позивачем (покупцем) на адресу відповідача (постачальника) було направлено претензію-вимогу № 2187 від 25.10.2023, в якій викладено вимоги щодо прибуття представника постачальника на територію покупця в строк до 01.11.2023 для засвідчення факту невідповідності товару умовам договору шляхом підписання двостороннього акта (відповідно до пункту 5.3 договору); заміни неякісного товару на якісний протягом 20-ти календарних днів з дати підписання відповідного акта з покладенням транспортних витрат у зв'язку із заміною товару на постачальника; виконання у найкоротший термін зобов'язання щодо поставки товару в кількості 1 одиниці (шестерня кр. Б-18.03.16.029).
26.10.2023 відповідач допоставив товар у кількості 1 одиниці на суму 58000,00 грн, що підтверджується актом отримання вантажу покупцем від перевізника ТОВ "Делівері" (замовлення № 0670011554).
02.11.2023 комісією у складі представників покупця та представника постачальника складено акт приймання ТМЦ.
У цьому акті за результатом проведеного обстеження товару, що прибув за рахунком № 2316161 від 16.06.2023 (шестерні в кількості 13 шт.), комісією встановлено: на усіх шестернях, на поверхні зубів присутні виправлені та невиправлені окремі раковини глибиною понад 10 мм; указані дефекти виправлені методом зварювання після остаточного термічного оброблення деталей; на усіх шестернях кут нахилу зуба 7°58хв.-8° (згідно креслення 8°16хв40 сек.); шорсткість поверхні зуба зазначена по 5 класу точності, яка потребує інструментального підтвердження; відсутнє балансування усіх шестерень.
За висновком комісії, викладеним в акті приймання ТМЦ від 02.11.2023, шестерні у кількості 13 шт. не відповідають вимогам нормативно-технічної документації (креслення) та підлягають поверненню постачальнику.
Згідно з претензією-вимогою покупця № 2187 від 25.10.2023 кінцевим терміном заміни відповідачем 12 одиниць неякісного товару є 22.11.2023.
В адресованому позивачу (покупцю) листі № 2211/23-17 від 22.11.2023 відповідач (постачальник), посилаючись на великий обсяг робіт і складну ситуацію в країні та на підприємстві, просив позивача додатково збільшити строк доопрацювання продукції на 20 календарних днів (до 12.12.2023).
У листі № 2711/23-17 від 27.11.2023 на адресу позивача (покупця) відповідач (постачальник) із посиланням на ті самі обставини просив дозволити йому відправку продукції на повторне приймання 1-4 грудня 2023 року (орієнтовна дата прибуття - 3-7 грудня 2023 року), гарантуючи при цьому строк служби продукції протягом указаних у договорі строків гарантійних зобов'язань та пропонуючи, з метою досудового врегулювання цього питання, надати на безкоштовній основі 3 шестерні (за кресленням на вибір) у строк 45 днів після прийняття продукції.
Зі змісту листа-вимоги позивача № 161 від 19.01.2024, адресованого відповідачеві, вбачається, що 11.01.2024 сторони здійснили приймання товару за якістю за участю представника Дніпропетровської торгово-промислової палати, про що було складено акт приймання товару за якістю, а також складено експертний висновок № ГО-23 від 11.01.2024, за яким лише 1 шестерня, креслення Б-18.03.16.030, номер креслення 030-3 та 1 шестерня, креслення Б-18.03.16.027, номер креслення 027-1, підлягають поставці; інший товар - 11 шестерень не відповідають якості та не підлягають поставці.
Тож, оскільки станом на дату складання акта приймання товару за якістю від 11.01.2024, після вжитих постачальником заходів з усунення недоліків, товар не відповідав вимогам договору, позивач заявив вимогу відповідачу про повернення сплачених грошових коштів у сумі 636500,00 грн (741000,00 - 60500,00 - 44000,00 = 636500,00) протягом 7 днів з дня отримання цієї вимоги.
У відповіді на вимогу покупця № 161 від 19.01.2024, а саме у листі № 2501/23-17 від 25.01.2024 постачальник зазначив, що після ретельної перевірки за участю сторонніх організацій та доробки лінійних розмірів продукція (шестерні в кількості 13 шт.) станом на 24.01.2024 повністю відповідає кресленням та готова до відвантаження. У зв'язку з наданими незручностями постачальник повідомив про свою готовність повернути покупцю кошти у вигляді дисконту в розмірі 25% від суми 636500,00 грн протягом 90 днів з моменту приймання товару.
У зв'язку з порушеннями постачальником строку поставки товару та його заміни на якісний, сторонами до договору підписано додаткову угоду № 2 від 08.02.2024, у пункті 1 якої погоджено внести зміни до пункту 1 специфікації № 1 від 26.05.2023 (Додаток № 1 до договору) в частині зменшення вартості деяких позицій на 50% та викладення її у новій редакції.
За змістом нової редакції специфікації до договору поставці підлягає товар на загальну суму 422750,00 грн (у т.ч. ПДВ), а саме:
- шестерня, креслення Б-18.03.16.027 (виробник ТОВ "Удімет", країна походження Україна), код УКТ ЗЕД 8431, у кількості 1 шт. за ціною 60500,00 грн на суму 60500,00 грн;
- шестерня, креслення Б-18.03.16.028 (виробник ТОВ "Удімет", країна походження Україна), код УКТ ЗЕД 8431, у кількості 3 шт. за ціною 30750,0 грн на суму 92250,00 грн;
- шестерня, креслення Б-18.03.16.029 (виробник ТОВ "Удімет", країна походження Україна), код УКТ ЗЕД 8431, у кількості 2 шт. за ціною 29000,00 грн на суму 58000,00 грн;
- шестерня, креслення Б-18.03.16.030 (виробник ТОВ "Удімет", країна походження Україна), код УКТ ЗЕД 8431, у кількості 1 шт. за ціною 44000,00 грн на суму 44000,00 грн;
- шестерня, креслення Б-18.03.16.030 (виробник ТОВ "Удімет", країна походження Україна), код УКТ ЗЕД 8431, у кількості 2 шт. за ціною 22000,00 грн на суму 44000,00 грн;
- шестерня, креслення Б-18.03.16.031 (виробник ТОВ "Удімет", країна походження Україна), код УКТ ЗЕД 8431, у кількості 4 шт. за ціною 31000,00 грн на суму 124000,00 грн.
У пункті 2 додаткової угоди № 2 від 08.02.2024 до договору сторони підтвердили, що станом на дату укладення цієї угоди товар, указаний в пункті 1 специфікації № 1 від 26.05.2023, є оплаченим покупцем в розмірі 741000,00 грн.
Відповідно до пункту 3 додаткової угоди № 2 від 08.02.2024 до договору сторони погодили, що постачальник виконує обов'язки з поставки товару на територію покупця протягом 5-ти робочих днів від дати підписання цієї угоди; зобов'язання постачальника щодо постачання товару в цьому випадку вважаються виконаними в момент підписання покупцем видаткової накладної або акта приймання-передачі товару.
За змістом пункту 5 додаткової угоди № 2 від 08.02.2024 до договору, у зв'язку із зменшенням вартості товару на 50% по позиціям № 2 (у кількості 3 шт.), № 3 (у кількості 2 шт.), № 5 (у кількості 2 шт.) та № 6 (у кількості 4 шт.), указаних у п. 1 специфікації № 1 від 26.05.2023 (з урахуванням змін за цією угодою), яка є невід'ємною частиною договору, постачальник зобов'язується протягом 60-ти днів від дати укладання цієї угоди повернути (сплатити) покупцю отримані грошові кошти в сумі 318250,00 грн, у т.ч. ПДВ - 53041,67 грн.
Відтак, з урахуванням умов додаткової угоди № 2 від 08.02.2024 до договору, відповідач мав поставити позивачу (покупцю) товар, визначений специфікацією № 1 від 26.05.2023 (Додаток № 1) у новій редакції, у строк до 15.02.2024 включно, а також - повернути покупцю кошти в сумі 318250,00 грн (741000,00 - 422750,00 = 318250,00) не пізніше 08.04.2024.
Відповідач поставив позивачу товар на суму 422750,00 грн 24.02.2024, тобто із порушенням строку, погодженого сторонами у додатковій угоді № 2 від 08.02.2024 до договору, що підтверджується актом отримання вантажу від перевізника ТОВ "Делівері".
Зобов'язання з повернення позивачу грошових коштів у сумі 318250,00 грн у строк до 08.04.2024 відповідачем виконано не було, у зв'язку з чим позивач звернувся до відповідача з вимогою № 682 від 12.04.2024 про повернення коштів у відповідній сумі в найкоротший термін, але не більше 7 днів з дня її одержання (поштове відправлення № 0503843780280).
Направлена відповідачу вимога № 682 від 12.04.2024 повернулася позивачу 07.05.2024 за закінченням встановленого терміну зберігання, що підтверджується даними оператора поштового зв'язку щодо відстеження поштового відправлення № 0503843780280.
Відповідач кошти у сумі 318250,00 грн позивачу не повернув. Факт неповернення вказаної суми відповідачем не заперечується. Разом з тим, відповідач оспорює додаткову угоду № 2 від 08.02.2024 до договору та просить визнати її недійсною як таку, що вчинена під впливом тяжкої обставини і на вкрай невигідних умовах згідно з частиною першою статті 233 Цивільного кодексу України.
Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та постанови суду апеляційної інстанції
Господарський суд Дніпропетровської області рішенням від 05.12.2024, залишеним без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 25.06.2025, у справі № 904/2082/24 позов Приватного акціонерного товариства "Ізмаїльський целюлозно-картонний комбінат" задовольнив частково.
Стягнув з Товариства з обмеженою відповідальністю "Удімет" на користь Приватного акціонерного товариства "Ізмаїльський целюлозно-картонний комбінат" заборгованість у сумі 318250,00 грн, пеню в сумі 16910,00 грн, 3% річних у сумі 573,89 грн, судовий збір у сумі 5036,00 грн. У решті позову - відмовив. Відмовив повністю у задоволенні зустрічного позову.
Судові рішення обґрунтовані тим, що покупець свої зобов'язання виконав належним чином, а саме - здійснив повну оплату товару в сумі 741 000,00 грн до моменту його передання продавцем, тобто в порядку попередньої оплати, а постачальник свого зобов'язання зі своєчасної поставки товару належної якості не виконав, чим порушив умови договору та вимоги закону. З огляду на тривале усунення постачальником недоліків товару сторони у додатковій угоді № 2 від 08.02.2024 до договору дійшли згоди про зміну строку поставки товару, яким за змістом пункту 3 цієї додаткової угоди є 15.02.2024, а також про коригування ціни товару - зменшення із визначенням строку повернення надлишкової суми, сплаченої у рахунок вартості товару.
Відповідач оспорює додаткову угоду № 2 від 08.02.2024 до договору та просить визнати її недійсною як таку, що вчинена під впливом тяжкої обставини і на вкрай невигідних умовах згідно з частиною першою статті 233 Цивільного кодексу України, посилаючись на пред'явлення покупцем вимоги № 161 від 19.01.2024 про повернення грошових коштів у сумі 636500,00 грн, сплачених за неякісний товар. Проте, умовами пункту 4.6 договору передбачене право вимагати повернення сплаченої суми попередньої оплати у випадку непоставки товару в установлений договором строк. Тому, укладаючи договір, відповідач-постачальник мав усвідомлювати наслідки неналежного виконання ним зобов'язань за цим договором.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та аргументи учасників справи
Товариство з обмеженою відповідальністю «Удімет» звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 05.12.2024 та на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 25.06.2025 у справі № 904/2082/24, у якій просило їх скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні первісного позову та задоволення зустрічного позову.
Касаційна скарга подана на підставі пунктів 1, 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.
В обґрунтування підстав, передбачених пунктом 3 частини 2 статті 287 Господарського кодексу України зазначає про відсутність правового висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, а саме:
- де прямо розглядалося б питання зустрічної позовної вимоги про визнання недійсною на підставі ст. 233 Цивільного кодексу України додаткової угоди до договору поставки про зниження ціни товару на 50 % як кабальної умови, укладеної у зв'язку з порушенням строків поставки та заміни неякісного товару на якісний за умови відсутності в матеріалах справи Акту про фактичну якість товару;
- щодо обов'язковості застосування двосторонньої реституції на підставі абз.2 ч.1 ст.216 Цивільного кодексу України при визнанні недійсною частини правочину, за умови того, що ст. 217 Цивільного кодексу України передбачає, що недійсність окремої частини правочину не має наслідком недійсності інших його частин і правочину в цілому, якщо можна припустити, що правочин був би вчинений і без включення до нього недійсної частини;
- щодо відповідності п. 10.2. Договору поставки положенням ст. 549 Цивільного кодексу України, оскільки відповідно до цієї норми штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (ч. 2 ст. 549 ЦК України), пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч.3. ст. 549 ЦК України), а тому пеня, як вид неустойки, застосовується лише за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання і у відсотках від такого зобов'язання.
Порушення терміну поставки не є грошовим зобов'язанням, а Господарський кодекс України визначає неустойку як спосіб забезпечення виконання будь-якого господарського зобов'язання (не лише грошового). У результаті виникає правова невизначеність.
Підстави касаційного оскарження, передбачені пунктом 1 частини 2 статті 287 Господарського кодексу України, обґрунтовано тим, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного Верховним Судом у справі 910/2116/21 (910/12050/21), що призвело до з порушення апеляційним судом норм процесуального права, а саме ст.ст. 7, 8, 11, 13, 15, 202 ГПК України щодо гарантій захисту інтересів особи у апеляційному провадженні через те, що суд апеляційної інстанції розглянув справу за відсутності представника відповідача (позивача за зустрічним позовом), не врахувавши, що 25.06.2025 з 11 год. 47 хв. і на час початку судового засідання у цій справі (12 год 20 хв) було оголошено "повітряну тривогу" і представником відповідача (позивача за зустрічним позовом) було заявлено клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з небезпекою.
Позивач у відзиві на касаційну скаргу просив залишити її без задоволення, рішення місцевого господарського суду та постанову суду апеляційної інстанції залишити без змін.
Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції
Відповідно до частини першої статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій
Верховний Суд неодноразово зазначав про те, що касаційне провадження у справах залежить виключно від доводів та вимог касаційної скарги, наведених скаржником і які стали підставою для відкриття касаційного провадження.
При цьому самим скаржником у касаційній скарзі з огляду на принцип диспозитивності визначається підстава, вимоги та межі касаційного оскарження, а тому тягар доказування наявності підстав для касаційного оскарження, передбачених, частиною другою статті 287 ГПК України, покладається на скаржника.
Суд, забезпечуючи реалізацію основних засад господарського судочинства, закріплених у частині третій статті 2 ГПК України, зокрема, ураховуючи принцип рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальності сторін, та дотримуючись принципу верховенства права, на підставі встановлених фактичних обставин здійснює перевірку застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження.
Відповідач за зустрічним позовом у касаційній скарзі підставою касаційного оскарження рішення місцевого господарського суду та постанови суду апеляційної інстанції визначив пункти 1, 3 частини 2 статті 287 ГПК України.
В обґрунтування підстав передбачених пунктом 1 частини 2 статті 287 ГПК України вказав на порушення судом апеляційної інстанції приписів норм процесуального права, а саме ст.ст. 7, 8, 11, 13, 15, 202 ГПК України щодо гарантій захисту інтересів особи у апеляційному провадженні через те, що суд апеляційної інстанції розглянув справу за відсутності представника відповідача (позивача за зустрічним позовом), не врахувавши, що 25.06.2025 з 11 год. 47 хв. і на час початку судового засідання у цій справі (12 год 20 хв) була оголошена "повітряна тривога" і представником відповідача (позивача за зустрічним позовом) було заявлено клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з небезпекою. При цьому суд апеляційної інстанції, відмовляючи в задоволенні клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, не врахував висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного Верховним Судом у справі 910/2116/21 (91012050/21).
За змістом частини третьої статті 2 ГПК України основними принципами господарського судочинства є, зокрема, верховенство права; рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; гласність і відкритість судового процесу та його повне фіксування технічними засобами; змагальність сторін.
Жодна особа не може бути позбавлена права на участь у розгляді своєї справи у визначеному законом порядку (частина сьома статті 4 ГПК України).
Суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість, зокрема, керує ходом судового процесу; роз'яснює у разі необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов'язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом (пункти 1, 3, 4 частини п'ятої статті 13 ГПК України).
За змістом пунктів 2, 3 частини першої статті 42 ГПК України учасники справи мають право, зокрема, подавати докази; брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом; брати участь у дослідженні доказів; ставити питання іншим учасникам справи, а також свідкам, експертам, спеціалістам; подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.
За приписами частин першої, третьої статті 270 ГПК України за загальним правилом у суді апеляційної інстанції справи переглядаються у судовому засіданні з повідомленням учасників справи за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
У частині другій статті 202 ГПК України передбачено, що суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку, зокрема, у випадку першої неявки в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними (пункт 2).
Відповідно до частини одинадцятої статті 270 ГПК України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, стосовно якого немає відомостей щодо його повідомлення про дату, час і місце судового засідання, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки будуть визнані судом поважними.
За змістом наведених вище норм у поєднанні з приписами статті 201 ГПК України господарський суд після відкриття судового засідання має надати оцінку усім відомим йому обставинам і причинам неявки учасників справи, відтак вирішити питання щодо наявності підстав для відкладення розгляду справи з дотриманням балансу процесуальних гарантій розумності строків розгляду справи судом та забезпечення прав особи на судовий захист і участь у своїй справі, змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, рівності всіх учасників перед законом і судом.
Із матеріалів справи вбачається, що Центральний апеляційний господарський суд ухвалою від 07.02.2025 відкрив апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Удімет" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 05.12.2024 у справі №904/2082/24 та призначив її до розгляду у судовому засіданні на 25.06.2025 о 12:20 год. у приміщенні Центрального апеляційного господарського суду, що розташований за адресою: м. Дніпро, проспект Дмитра Яворницького, 65, зал засідань № 511.
В день судового засідання 25.06.2025 відповідач за зустрічним позовом направив до суду апеляційної інстанції через систему «Електронний суд» клопотання про відкладення розгляду справи, яке зареєстроване у суді 25.06.2025 о 12 год 17 хв. Клопотання обґрунтовано тим, що 24 червня 2025 року приблизно об 11:01 год російські війська завдали ракетних ударів по м.Дніпру та області. Внаслідок ударів балістичними ракетами у Дніпрі загинула 21 людина, у сусідньому місті Самар - ще двоє; поранення в Дніпрі отримали не менше 340 осіб, серед яких 38 дітей. Було пошкоджено житлові будинки, 8 медичних закладів, 19 шкіл, десятки дитячих садків та понад сотню машин. У зв'язку з цим, оголошення у м.Дніпро повітряної тривоги 25.06.2025, безпосередньо перед початком судового засідання у справі № 904/2082/24, перешкоджає представнику відповідача прибути у судове засідання до суду апеляційної інстанції 25.06.2025 на 12 год 20 хв., тобто клопотання про відкладення розгляду справи пов'язано з оголошенням у місті повітряної тривоги.
Ухвалюючи постанову, суд апеляційної інстанції в її описовій частині, відмовляючи в задоволенні клопотання відповідача, зазначив, що з поданого представником ТОВ «УДІМЕТ» клопотання про відкладення розгляду апеляційної скарги, вбачається, що останній обізнаний про день, час та місце судового засідання. Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін учасників справи, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні (стаття 202 Господарського процесуального кодексу України). Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України). Враховуючи все вищевикладене у своїй сукупності, суд апеляційної інстанції вважав за необхідне відмовити у задоволенні клопотання представника ТОВ «УДІМЕТ» про відкладення розгляду справи та здійснити розгляд апеляційної скарги у цьому судовому засіданні.
Доводам представника відповідача, що його клопотання про відкладення судового засідання, обумовлене оголошенням у місті Дніпрі повітряної тривоги, суд апеляційної інстанції жодної оцінки не надав.
Надаючи оцінку цим доводам відповідача за первісним позовом Верховний Суд акцентує, що указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України.
З початку повномасштабної військової агресії населені пункти України систематично зазнають ракетних ударів, а в прифронтових містах і селах - бомбардувань, артилерійських та мінометних обстрілів.
Оповіщення про загрозу або виникнення таких надзвичайних ситуацій здійснюється через системи оповіщення різних рівнів, електронні комунікаційні мережі загального користування тощо, відповідно до статті 30 Кодексу цивільного захисту України, Положення про організацію оповіщення про загрозу виникнення або виникнення надзвичайних ситуацій та організації зв'язку у сфері цивільного захисту, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.09.2017 №733, зокрема шляхом уривчастого звукового попереджувального сигналу "Увага всім" та трансляції відповідного повідомлення про загрозу виникнення або виникнення надзвичайної ситуації (далі - сигнал "повітряна тривога").
Чинним законодавством України у сфері цивільного захисту передбачений чіткий алгоритм поведінки громадян та відповідні повноваження органів державної влади, місцевого самоврядування, керівників підприємств і організацій усіх форм власності у випадку виникнення надзвичайної ситуації. Шляхом відповідних оповіщень (сигналів і повідомлень) органи управління цивільного захисту доводять до мешканців населених пунктів інформацію про загрозу та виникнення надзвичайних ситуацій, повітряної тривоги, аварій, катастроф, епідемій, пожеж тощо. Після отримання таких оповіщень громадяни мають діяти відповідно до наданих інструкцій та правил цивільного захисту. Зокрема, припинити роботу та вжити необхідних заходів безпеки (рішення Ради суддів України від 05.08.2022 №23).
Відповідно до наведених приписів судами запроваджено локальні заходи (план, порядок дій, розпорядження) щодо інформування про сигнал "повітряна тривога" та реагування задля збереження життя і здоров'я суддів, працівників апарату та відвідувачів суду, зокрема для їх негайного переходу до укриття.
Враховуючи наведене, при вирішенні питання про наявність підстав для відкладення розгляду справи, у якій на початок судового засідання оголошено сигнал "повітряна тривога" господарський суд має керуватися пріоритетом збереження життя і здоров'я людини, а обов'язком суду є сприяти учасникам судового процесу в реалізації ними процесуальних прав, зокрема на участь у судовому розгляді, та виходити з того, що відсутній учасник справи не з'явився в судове засідання з об'єктивних і поважних причин, за відсутності клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Відповідачем було заявлено клопотання про відкладення розгляду справи, що пов'язано саме із оголошеною повітряною тривогою, що перешкоджало прибути представнику у судове засідання в призначений судом час, особливо зважаючи на масовані ракетні удари, що були завдані по м. Дніпру та області напередодні - 24.06.2025. Однак наведеним відповідачем у клопотанні підставам для відкладення розгляду справи суд апеляційної інстанції жодної оцінки не надав.
У той же час, відповідно до інформації з відкритих джерел, у тому числі Карти надзвичайних ситуацій, Служба 112, у Дніпропетровській області 25.06.2025 повітряна тривога оголошувалася 3 рази, та, зокрема, тривала з 11:34 год до 11:42 год, та з 12:29 год до 14:40 год.
Судове засідання судом апеляційної інстанції було призначено на 12:20 год, фактично розпочато, згідно з протоколом судового засідання, о 12:22 год, та закінчено о 12.37 год 25.06.2025, тобто після оголошення повітряної тривоги у Дніпропетровській області.
Колегія суддів наголошує, що при вирішенні питання про наявність підстав для відкладення розгляду справи, що пов'язано з оголошенням сигналу «повітряна тривога», суд має керуватися пріоритетом збереження життя і здоров'я людини.
Незалежно від того чи на початок судового засідання вже було оголошено сигнал "повітряна тривога", чи навіть за умови закінчення «повітряної тривоги» безпосередньо перед початком судового засідання, суд має з'ясувати наявність у учасника справи реальної можливості безпечно прибути у судове засідання у призначений судом час. Обов'язком суду є сприяти учасникам судового процесу в реалізації ними процесуальних прав, зокрема на участь у судовому розгляді, та виходити з того, що відсутній учасник справи не з'явився в судове засідання з об'єктивних і поважних причин, за відсутності клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Обставини оголошення сигналу «повітряна тривога» у певному регіоні необхідно вважати загальновідомими, тобто такими що не потребують доказування, а неявка у судове засідання учасників справи може бути спричинена такою надзвичайною ситуацією, яка об'єктивно унеможливлює як можливість взяти участь в судовому засіданні, так і завчасне подання клопотання про відкладення розгляду справи з цих причин.
Однак суд апеляційної інстанції, наведеного не врахував, розглянув справу в присутності лише представника позивача і за результатом такого розгляду в першому ж судовому засіданні прийняв рішення по суті спору, чим позбавив відповідача можливості виступити перед судом, навести свої доводи та міркування щодо обставин справи та доводів апеляційної скарги.
Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка відповідно до статті 9 Конституції України є частиною національного законодавства України, передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку належним і безстороннім судом, встановленим законом.
Таке право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які повинні бути справедливими.
Суд відзначає, що у пункті 1 статті 6 Конвенції гарантується "процесуальна" справедливість, тобто змагальні провадження, у процесі яких у суді на рівних засадах заслуховуються аргументи сторін (рішення ЄСПЛ "Star Cate Epilekta Gevmata and Others v. Greece" від 06.07.2010 № 54111/07).
Суд враховує, що одним із елементів права на суд (окрім права на доступ) є принцип процесуальної рівноправності сторін, або так званий принцип "рівної зброї" ("equality of arms") згідно з яким кожній стороні має бути надано розумну можливість подати обґрунтування своєї позиції за умов, які б не ставили цю сторону у становище істотно невигідне по відношенню до опонента.
Цей принцип вимагає насамперед рівності сторін спору в їхніх процесуальних можливостях щодо подання доказів і пояснень у судовому провадженні (рішення Європейського суду з прав людини у справах "Dombo Beheer B.V. v. The Netherlands" від 27.10.1993 та "Ankerl v. Switzerland" від 23.10.1996).
Право може вважатися ефективним, тільки якщо зауваження сторін насправді "заслухані", тобто належним чином вивчені судом (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справах "Дюлоранс проти Франції", "Донадзе проти Грузії").
Завданням національних судів є забезпечення належного вивчення документів, аргументів і доказів, представлених сторонами (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі "Ван де Гурк проти Нідерландів").
Відтак, з метою забезпечення рівних процесуальних прав й обов'язків, до яких, зокрема, віднесено право давати усні та письмові пояснення, доводи та заперечення, кожній стороні спору у цій справі має бути надано розумну можливість подати обґрунтування своєї позиції за умов, які б не ставили цю сторону у становище істотно невигідне по відношенню до опонента.
Верховний Суд погоджується з доводами касаційної скарги відповідача за первісним позовом про те, що розглядаючи справу № 904/2082/24 у першому ж судовому, апеляційний суд повинен був врахувати, що представник відповідача з об'єктивних і поважних причин (оголошення «повітряної тривоги») не зміг з'явитися до суду, заявивши відповідне клопотання про відкладення судового розгляду з цих причин.
Тому, за надзвичайної ситуації, що склалася, апеляційний суд мав вирішити питання про відкладення розгляду справи, застосовувавши відповідні процесуальні норми крізь призму загальних засад господарського судочинства, дотримання гарантій прав осіб на участь у розгляді їх справи, а також обов'язку суду сприяти учасникам судового процесу в реалізації ними процесуальних прав.
Аналогічна правова позиція щодо обов'язку забезпечення участі сторін у розгляді свого спору та щодо врахування сигналу «повітряна тривога» при вирішенні питання щодо розгляду справи викладена у постанові Верховного Суду від 22.12.2022 у справі № 910/2116/21 (910/12050/21), на неврахуванні якої вказує відповідач у касаційній скарзі. Також така позиція неодноразово підтримана Верховним Судом у своїх постановах від 07.06.2023 у справі № 910/5808/20, від 21.02.2023 у справі № 916/3496/20, від 04.12.2024 у справі № 916/2073/24 тощо.
Суд наголошує, що право бути почутим є одним з ключових принципів процесуальної справедливості, який передбачений статтею 129 Конституції України і статтею 6 Конвенції. Учасник справи повинен мати можливість захистити свою позицію в суді. Така можливість сприяє дотриманню принципу змагальності через право особи бути почутою та прийняттю обґрунтованого і справедливого рішення.
Зважаючи на викладене, Верховний Суд вважає передчасним завершення апеляційного перегляду справи 25.06.2025 за відсутності представника відповідача, який мав об'єктивні перешкоди для явки в судове засідання через оголошення сигналу «повітряна тривога», що свідчить про неналежне виконання апеляційним судом обов'язків із забезпечення всебічності, повноти і справедливості судового розгляду.
Керуючись зазначеними приписами, Верховний Суд дійшов висновку, що встановлені обставини свідчать про обмеження права сторони на участь у апеляційному перегляді справи № 904/2082/24 і є достатньою підставою для скасування постанови Центрального апеляційного господарського суду від 25.06.2025.
Враховуючи мотиви такого скасування та з огляду на межі касаційного перегляду відповідно до статті 300 ГПК України, суд вважає передчасним надавати оцінку іншим доводам касаційної скарги.
Відповідно до статті 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Ухвалена у справі постанова апеляційного суду таким вимогам повною мірою не відповідає, тому підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Ураховуючи наведене, суд касаційної інстанцій дійшов висновку, що касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Удімет» підлягає частковому задоволенню.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.
Справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції (частина четверта статті 310 ГПК України).
За таких обставин відсутність у Верховного Суду процесуальної можливості з'ясувати обставини справи перешкоджає ухваленню рішення по суті вимог та доводів сторін, тому постанова Центрального апеляційного господарського суду від 25.06.2025 у справі № 904/2082/24 підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Під час нового розгляду справи, суду слід взяти до уваги викладене у цій постанові, вжити всіх передбачених законом заходів для всебічного, повного і об'єктивного з'ясування обставин справи, дотримання гарантій процесуальних прав її учасників, відтак надати оцінку оскаржуваному рішенню з урахуванням доводів сторін та поданих на їх підтвердження доказів.
Щодо судових витрат
Оскільки справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, розподіл судових витрат Верховним Судом в порядку, передбаченому частиною чотирнадцятою статті 129 ГПК України не здійснюється.
Керуючись статтями 300, 301, 308, 310, 314, 315, 316, 317 ГПК України, Верховний Суд
1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Удімет» задовольнити частково.
2. Постанову Центрального апеляційного господарського суду від 25.06.2025 у справі № 904/2082/24 скасувати.
3. Справу № 904/2082/24 передати на новий розгляд до Центрального апеляційного господарського суду.
4. Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий О. Баранець
Судді І. Кондратова
О. Кролевець