Справа № 354/1214/25
Провадження № 3/354/758/25
27 жовтня 2025 року м.Яремче
Суддя Яремчанського міського суду Івано-Франківської області Єрмак Н.В., розглянувши матеріали, які надійшли з Управління патрульної поліції в Івано-Франківській області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешкає АДРЕСА_1
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
встановив:
ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП, а саме відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння за наступних обставин:
20.08.2025 о 21:04 год. в с. Поляниця по вул Вишня, 592, водій ОСОБА_2 керував транспортним засобом Порш Тайкан д.н.з. НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп'яніння (виражене тремтіння пальців рук, запах алкоголю з порожнини рота та поведінка, що не відповідає обстановці). Водій від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законодавством порядку за допомогою технічного приладу газоаналізатора Драгер Алкотест 7510 та в медичному закладі водій відмовився на місці, чим порушив п. 2.5 ПДР.
В судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину в скоєнні правопорушення не визнав, заперечував факт керування транспортним засобом під час відмови від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння.
До суду від захисника ОСОБА_1 - адвоката Попової Г.М. надійшло клопотання про закриття адміністративного провадження та додаткові пояснення, в яких зазначає, зокрема, що з протоколом ОСОБА_1 не згоден та від його підпису відмовився оскільки відсутні докази керування автомобілем, відеозапис не є безперервними, направлення на огляд виписане з порушенням, протокол не вручений ОСОБА_1 .
Клопотання про закриття провадження у справі про адмніністративне правопорушення захисник підтримала в судовому засіданні.
Суд, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, приходить до наступного.
Відповідно до ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Диспозицією ч.1 ст.130 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність водія за відмову від проходження огляду на стан будь-якого сп'яніння.
Відповідно до п.2.5 Правил дорожнього руху України, водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
Право органів Національної поліції вимагати пройти у встановленому порядку огляд у відповідності до п.2.5 ПДР України кореспондується із обов'язком водія не керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.
Заперечення захисника ОСОБА_1 - адвоката Попової Г.М. судом не приймаються, оскільки вони не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи та спростовуються наявними доказами, зокрема відеозаписом, на якому зафіксовано як ОСОБА_1 21.08.2025 року о 21:04 год. керував транспортним засобом д.н.з. НОМЕР_1 та відеозаписом, на якому ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Також не приймається посилання на не безперервність відео, оскільки з переглянутого відео вбачається, що воно є послідовним та зрозумілим.
Крім того, у поданому клопотанні захисник зазначає, що «20 серпня 2025 року ОСОБА_1 , будучи в тверезому стані, близько 21 год. 00 хв. заїхав на територію готелю Premium Hotel&Spa з метою зарядити автомобіль від електричної станції». Зазначене суперечить запереченням сторони захисту стосовно того, що ОСОБА_1 не керував транспортним засобом за обставин викладених у протоколі про адміністративне правопорушення.
Стосовно посилання сторони захисту на невручення копії протоколу, суд зазначає наступне: відповідно до вимог ст.256 КУпАП протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами.
У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання.
З протоколу вбачається, що ОСОБА_1 відмовився від його підписання та отримання копії, про що зроблено запис у відповідній графі.
В матеріалах провадження наявне клопотання про закриття провадження у справі у зв'язку із відсутністю складу адміністративного правопорушення. Зі змісту вищевказаного клопотання вбачається, що ОСОБА_1 повністю розуміє суть пред'явленого обвинувачення.
Суд звертає увагу на те, що правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП є закінченим з моменту відмови водія пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку, у зв'язку з чим, щодо ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП за відмову від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Пункт 1.3 ПДР України зобов'язує учасників дорожнього руху знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.
У разі невиконання вимог п.2.5 ПДР України, передбачена адміністративна відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП, а саме за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Таким чином, вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130, КУпАП повністю доведена у розумінні ст.251 КУпАП, належними та допустимими доказами, а саме: даними протоколу про адміністративне правопорушення від 20.08.2025 серія ЕПР1 №429318 за ч.1 ст.130 КУпАП, відеозаписом, з якого вбачається, що працівниками поліції було запропоновано ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку. ОСОБА_1 свідомо відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Суд вважає, що своїми діями ОСОБА_1 порушив п.2.5 ПДР України, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП, а саме відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Суд відхиляє заперечення сторони захисту, оскільки вони мають формальний характер та спрямовані на ухилення ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності за скоєне адміністративне правопорушення, а будь-яких інших доказів щодо відсутності вини ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення суду не надано, тому суд вважає таку позицію обраною лінією захисту.
Суд також зазначає, що у рішенні по справі "О'Галлоран та Франціє проти Сполученого Королівства" від 29.06.2007 року Європейський суд з прав людини постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Користування джерелом підвищеної небезпеки покладає на водія транспортного засобу певні додаткові обов'язки, які пов'язані із необхідністю забезпечення безпечного використання транспортних засобів і таке обмеження прав конкретної особи повністю відповідає інтересам суспільства щодо забезпечення безпеки дорожнього руху.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Таким чином, суд вважає, що в матеріалах справи достатньо доказів, які підтверджують вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Дії ОСОБА_1 слід кваліфікувати за ч.1 ст.130 КУпАП, як відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння.
З метою виховання останнього і запобіганню вчинення нових правопорушень, слід накласти на нього адміністративне стягнення в межах санкції ч.1 ст.130 КУпАП у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.
Відповідно до ч.1 ст.40-1 КУпАП із ОСОБА_1 слід стягнути судовий збір згідно з п.5 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір».
Керуючись ч. 1 ст.130 КУпАП, ст. 40-1 ЗУ «Про судовий збір», суд,-
постановив:
Визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 ( сімнадцять тисяч ) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в дохід держави в розмірі 605 (шістсот п'ять) грн. 60 коп.
Судовий збір сплачується за наступними реквізитами: Отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106 Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783 банк отримувача: Казначейство України(ЕАП) рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001код класифікації доходів бюджету:22030106.
Постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її постановлення до Івано-Франківського апеляційного суду через Яремчанський міський суд Івано-Франківської області.
Суддя: Наталія ЄРМАК