Справа № 352/1486/25
Провадження № 3/352/672/25
21 жовтня 2025 рокум. Івано-Франківськ
Суддя Тисменицького районного суду Івано-Франківської області Кузьменко С.В., розглянувши матеріали, що надійшли з департаменту патрульної поліції УПП в Івано-Франківській області про притягнення
ОСОБА_1 , громадянина України, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , проживає та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1
до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 130 кодексу України про адміністративні правопорушення,
1.Зміст протоколу про адміністративне правопорушення:
Поліцейським департаменту патрульної поліції УПП в Івано-Франківській області Мачарською О.І. 23червня 2025 року складено протокол про адміністративне правопорушення за наступних обставин:
23 червня 2025 року о 19 годині 07 хвилин в селі Черніїв, вулиця Сонячна, ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом Volkswagen Passat, номерний знак НОМЕР_2 , в стані алкогольного сп'яніння. Огляд проведено на місці зупинки за допомогою приладу драгер. Результат огляду 1,44 проміле, чим водій порушив пункт 2.9 Правил дорожнього руху (далі - Правила), затверджених постановою Кабінету міністрів України №1306 від 10 жовтня 2001 року.
Згідно із протоколом про адміністративні правопорушення дії ОСОБА_1 кваліфіковано за частиною першою статті 130 кодексу України про адміністративні правопорушення.
2.Рух провадження
26 червня 2025 року протокол про адміністративне правопорушення із доданими матеріалами надійшов до Тисменицького районного суду та призначений для розгляду по суті на 10 липня 2025 року.
10 липня 2025 року судове засідання відкладено на 12 серпня 2025 року в зв'язку із клопотанням ОСОБА_1 про надання можливості ознайомитись зі справою
12 серпня 2025 року судове засідання відкладено на 01 жовтня 2025 року в зв'язку із клопотанням адвоката Горина В.М. ( далі - Адвокат), який представляє інтереси ОСОБА_1 на підставі ордеру, про надання можливості ознайомитись зі справою. Клопотання обгрунтовано укладенням договору тільки 11 серпня 2025 року
01 жовтня 2025 року судове засідання відкладено на 21 жовтня 2025 року в зв'язку із клопотанням ОСОБА_2 , яке обгрунтовано хворобою ОСОБА_1
21 жовтня 2025 року ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився.
Стаття 130 кодексу України про адміністративні правопорушення відповідно до частини другої статті 268 кодексу України про адміністративні правопорушення НЕ належить до переліку статей, при розгляді справ за якими присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, є обов'язковою.
За таких обставин, враховуючи, що ОСОБА_1 належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, він своїм правами на участь в судовому засіданні не скористався, пояснення по суті справи не надав, його присутність при розгляді справи не є обов'язковою, Адвокат, який діє в його інтересах, надав клопотання про закриття провадження у справі та розгляд справи за його відсутності, Суддя вважає можливим розглянути справу по суті за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
3. Докази, досліджені під час судового розгляду:
3.1. Пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, пояснення по суті справи не надав.
Адвокат надав клопотання про закриття провадження у справі в зв'язку із відсутністю складу правопорушення, яке обґрунтовано наступним:
- ОСОБА_1 не керував автомобілем, а матеріали справи не містять доказів керування ним автомобілем;
-Огляд проводився за допомогою газоаналізатора «drager Alcotest 7510» та мундштука без зворотнього клапану, а сам замір виконаний з 5 спроби без зміни насадки мундштука;
-До протоколу долучено свідоцтво про повірку приладу драгер від 09 липня 2024 року, чинне до 09 липня 2025 року. Однак періодичність технічного обслуговування драгеру має відбуватись принаймі один раз на 6 місяців. Таким чином, драгер не пройшов калібрування відповідно до технічних умов, що є підставою для визнання його показників такими, що не відповідають вимогам законодавства;
-Незаконні дії поліцейських щодо зупинки автомобіля роблять незаконним і їх дії щодо огляду водія на стан сп'яніння.
Докази надані особою, уповноваженою на збирання доказів
3.2 Письмові докази:
Протокол про адміністративне правопорушення:
Згідно із текстом протоколу, 23 червня 2025 року о 19 годині 07 хвилин в селі Черніїв, вулиця Сонячна, ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом Volkswagen Passat, номерний знак НОМЕР_2 , в стані алкогольного сп'яніння. Огляд проведено на місці зупинки за допомогою приладу драгер. Результат огляду 1,44 проміле, чим водій порушив пункт 2.9 Правил
ОСОБА_1 роз'яснені його права та обов'язки, а також вручена копія протоколу, що підтверджується його підписом.
Тест № 868 від 23 червня 2025 року, згідно із яким результат огляду ОСОБА_1 встановлено 1,44 %. Тест містить підпис ОСОБА_1 .
Акт огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів
Згідно із текстом акту, огляд ОСОБА_1 проводився у зв'язку із виявленими ознаками: запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці, за допомогою приладу Алкотест драгер 7510. Результат огляду на стан сп?яніння - 1,44 %. ОСОБА_1 згоден із результатом огляду, що підтвердив своїм підписом.
Направлення на медичний огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 23 червня 2025 року
Згідно із текстом направлення в результаті огляду ОСОБА_1 , проведеного поліцейським, виявлені ознаки сп'яніння: запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці
Результат огляду - 1,44 %
Розписка до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №399784
Згідно із текстом розписки, ОСОБА_1 23 червня 2025 року відсторонений від керування транспортним засобом Volkswagen Passat, номерний знак НОМЕР_2 , та зобов'язується не керувати ним 24 години
Рапорт поліцейського про складення протоколу
Свідоцтво про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки, газоаналізатор Alcotest 7510 OIML від 09 липня 2024 року
За результатами повірки встановлено, що засіб вимірювальної техніки відповідає вимогам ДСТУ 126:2014. Свідоцтво чинне до 09 липня 2025 року.
3.3 відеозаписи з бодікамери поліцейського
Відеозапис розпочинається під час руху поліцейського автомобіля, після зупинки якого поліцейський наближається до автомобіля Volkswagen Passat, номерний знак НОМЕР_2 , біля якого стоїть ОСОБА_1 .
На 00.27 запису поліцейський повідомляє ОСОБА_1 про порушення останнім правил дорожнього руху під час керування автомобілем та задає питання: «що то за манера їзди», на що ОСОБА_1 відповідає, що він задивився на машину.
Далі на 01.05 запису поліцейський повідомляє, що у ОСОБА_1 наявні ознаки алкогольного сп'яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці та пропонує водієві пройти огляд.
На 04.00 запису поліцейський робить пробний тест, який вказує відсутність алкоголю. Після цього ОСОБА_1 неодноразово намагається пройти тест.
На 09.00 запису ОСОБА_1 зазначає поліцейським, що йому 30 метрів доїхати додому.
На 14.30 запису зафіксований результат огляду, а саме 1,44 проміле.
Поліцейський повідомляє, що у випадки незгоди із результатом огляду може бути проведений огляд в лікарні, на що ОСОБА_1 повідомлений, що він згоден із всім і підстав для проходження огляду в лікарні немає.
В подальшому поліцейський роз'яснює ОСОБА_1 його права та повідомляє про складення стосовно нього протоколу.
4.Опис обставин, установлених під час розгляду справи та висновки суду
У відповідності до вимог статті 252 кодексу України про адміністративні правопорушення суддя оцінює докази у справі за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до рішення Конституційного Суду № 4-р(П)/2022 від 15 червня 2022 року визначені в Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі Конвенція) поняття«кримінальне звинувачення“, «кримінальне правопорушення“ мають «автономне значення“. Критеріями, на підставі яких Європейський суд з прав людини встановлює, чи застосовувати кримінальний аспект статті 6 Конвенції, є: 1) юридична кваліфікація діяння в національному законодавстві [тобто з'ясування того, як кваліфікують діяння в національному праві: кримінальне правопорушення (злочин), адміністративне правопорушення, дисциплінарне тощо]; 2) природа правопорушення; 3) характер і суворість (ступінь тяжкості) покарання, що його може бути застосовано до особи. Для застосування статті 6 Конвенції в аспекті розуміння поняття «кримінальне звинувачення“ достатньо, щоб правопорушення за своїм характером вважалось «кримінальним“ згідно з Конвенцією або щоб за вчинене правопорушення до особи було застосовано покарання, яке за своїм характером і ступенем суворості належало в цілому до «кримінальної“ сфери. Таким чином, за сталою практикою Європейського суду з прав людини такі адміністративні стягнення, як адміністративний арешт і значні адміністративні штрафи, є співмірними з кримінальним покаранням
При вирішенні конкретної справі, Cуд звертає увагу на те, що санкцією частини першої статті 130 кодексу України про адміністративні правопорушення, передбачений такий вид стягнення як штраф у розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто 17000 гривень із позбавленням права керування транспортним засобом на 1 рік. При цьому розмір штрафу є більшим від розміру покарань, передбачених за вчинення окремих видів кримінальних проступків, а позбавлення права керування транспортним засобом на 1 рік становить втручання в права людини протягом тривалого строку.
В зв'язку із викладеним Суд вважає, що на особу, що притягається до адміністративної відповідальності за статтею 130 КУпАП, розповсюджуються такі ж визначені Конституцією України та Конвенцією гарантії права на справедливий суд, як і на осіб, що притягаються до кримінальної відповідальності, зокрема норми частин третьої статті 62 Конституції України та частини четвертої статті 17 Кримінального процесуального кодексу України, відповідно до яких усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь, а також принцип індивідуального характеру відповідальності особи у відповідності до статті 61 Конституції України.
Частиною першою статті 251 кодексу України про адміністративні правопорушення обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів по адміністративні правопорушення, в даному випадку на посадових осіб відділення поліції № 1 Івано-Франківського районного управління поліції ГУНП в Івано-Франківській області, які в цій справі фактично представляють сторону звинувачення.
На виконання вищевказаних принципів Судом досліджено протокол про адміністративне правопорушення та долучені до нього докази.
Суд звертає увагу, що ним, на виконання статті 22 Кримінального процесуального кодексу України, не здійснюється самостійно збір доказів, в зв'язку із чим, будь-які докази, окрім долучених до протоколу Судом самостійно не витребовувались та не досліджувались.
ОСОБА_1 та Адвокатом також будь-які клопотання про долучення або витребування доказів, виклик свідків не заявлялись та Суду докази не надавались.
За аналогічних обставин у справі «Фігурка проти України» ( заява № 28232/22), Європейський Суд з прав людини дійшов висновку щодо відсутності порушення статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
За результатами дослідження доказів у справі у відповідності до вимог статті 252 кодексу України про адміністративні правопорушення, у Суду відсутні будь-які сумніви щодо вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статтею 130 КУпАП, а його винуватість у вчиненні цього правопорушення поза розумним сумнівом доведена доказами, наданими особою, уповноваженою на збирання цих доказів.
щодо належності і допустимості доказів
Відповідно до статті 251 кодексу України про адміністративні правопорушення доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису.
Всі докази, зібрані особою, уповноваженою на збирання доказів, відповідають вказаним вимогам законодавства, в зв'язку із чим визнаються Судом допустимими і належними.
щодо керування транспортним засобом
На наданих і досліджених доказах, зокрема відеозаписах з бодікамер поліцейських не зафіксовано факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом, а відеозапис розпочинається з моменту наближення працівників поліції до автомобіля, біля якого стоїть ОСОБА_1 .
В той же час Суддя вважає, що факт керування може підтверджуватись не тільки відеозаписом, але й іншими доказами у справі за їх наявності.
Так, на відеозаписі зафіксовані пояснення ОСОБА_1 , що він керував автомобілем та «задивився на інший автомобіль». В подальшому ОСОБА_1 зазначає, що від місця зупинки автомобіля до його дому 30 метрів
Згідно із відеозаписом, поліцейський автомобіль рухався за автомобілем ОСОБА_1 та після зупинки поліцейські одразу підійшли до ОСОБА_1 , який стоїть біля автомобіля.
Враховуючи, що протокол про адміністративне правопорушення складено одразу після події, Суддя вважає, що поліцейські були безпосередніми свідками події, в зв'язку із чим у відповідності до статті 251 КУпАП оцінює протокол в якості доказу, який в сукупності з поясненнями ОСОБА_1 , зафіксованими на відеозаписі, підтверджує факт керування ОСОБА_1 автомобілем.
щодо керування транспортним засобом у стані алкогольного сп?янінні
Факт керування транспортним засобом ОСОБА_1 у стані алкогольного сп'яніння підтверджується:
?тестом №868, відповідно до якого стан алкогольного сп'яніння ОСОБА_1 позитивний, 1,44 проміле;
?актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, відповідно до якого стан алкогольного сп'яніння ОСОБА_1 позитивний, 1,44 проміле;
?протоколом про адміністративне правопорушення від 23 червня 2025 року, яким розпочато провадження в цій справі та який у відповідності до статті 251 кодексу України про адміністративне правопорушення Суд також оцінює в якості доказу. Суд звертає увагу, що протокол складено повноваженими особами одразу після виявлення правопорушення, тобто особи, які його склали, були безпосередніми свідками події, в зв'язку із чим Суд, в сукупності з іншими дослідженими доказами, вважає його належним доказом;
?відеозаписами, на яких зафіксовано процес проходження ОСОБА_1 процедури огляду на стан алкогольного сп'яніння із застосування драгеру та результат огляду - 1,44 %.
Суд не бере до уваги в якості доказу направлення на проходження огляду до медичного закладу, оскільки ОСОБА_1 пройшов огляд на місці та будь-яких зауважень щодо проходження огляду не заявляв.
щодо проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння
Процедура проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного сп'яніння та оформлення результатів такого огляду визначена Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України 09.11.2015 № 1452/735 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 р. за № 1413/27858 ( далі - Інструкція)
Відповідно до пункту 2 Інструкції огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі - поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Відповідно до пункту 3 розділу І Інструкції ознаками алкогольного сп'яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.
На відеозаписі зафіксовано, як поліцейський повідомляє ОСОБА_1 про наявні у останнього ознаки сп'яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці, які також зазначені в акті огляду.
Крім того, на відеозаписі ОСОБА_1 повідомляє про те, що в цей день вживав алкоголь, а саме горілку
Таким чином, у поліцейського були підстави вважати про перебування ОСОБА_1 в стані алкогольного сп'яніння.
Відповідно до пунктів 6,7 розділу І Інструкції огляд на стан сп'яніння проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом; лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - заклад охорони здоров'я).
Відповідно до пункту 9 розділу ІІ Інструкції з метою забезпечення достовірності результатів огляду водіїв транспортних засобів, які мають бути оглянуті в закладах охорони здоров'я, поліцейський забезпечує доставку цих осіб до найближчого закладу охорони здоров'я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення.
Таким чином, обов'язок поліцейського на доставлення водія до закладу охорони здоров'я для огляду виникає у двох випадках:
-водій відмовився від проходження огляду на місці зупинки;
-водій не згоден з результатами огляду із застосуванням драгеру на місці зупинки
ОСОБА_1 не заявляв про відмову від проходження огляду на місці зупинки, а після проходження огляд на місці із застосуванням драгеру Алкотест не заявляв про незгоду з результатами його огляду.
Таким чином, у поліцейського були відсутні підстави для направлення водія для проходження огляду до медичного закладу та, як наслідок, наявні підстави для складення протоколу.
щодо доводів Адвоката про порушень під час проходження огляду
Як вбачається із відеозапису, поліцейський проводить пробний тест, який зазначає про відсутність алкоголю, після чого надає драгер ОСОБА_1 для проходження огляду.
Після цього виключно ОСОБА_1 виконує дії із драгером, в зв'язку із чим у судді відсутні сумніви, що на результат тесту впливає виключно ОСОБА_1 , який проходив огляд. При цьому поліцейськими неодноразово ОСОБА_1 , робляться зауваження щодо неправильності з його боку дій під час проходження огляду, зокрема здійснення вдихання повітря замість видихання, а також здійснення видихання повітря повз драгер ( 13.10 запису)
Огляд проводився із застосуванням приладу драгер Alcotest 7510 OIML, який має свідоцтво від 09 липня 2024 року про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки до 09 липня 2025 року.
Адвокат посилається на Інструкцію з експлуатації цього приладу, однак відповідна інструкція не долучена Адвокатом до клопотання про закриття провадження у справі.
В той же час в мережі інтернет за посиланням https://advice.com.ua/wp-content/uploads/2022/01/instrukcziya-na-drager-advice.com_.ua_.pdf розташована Інструкція драгеру Alcotest 7510 OIML, згідно із розділом «Інтервали технічного обслуговування» якої сервісне обслуговування та градуювання приладу здійснюється принаймні один раз на 12 (дванадцять) місяців.
Таким чином, огляд проводився із застосуванням приладу драгер, який має відповідне свідоцтво про повірку, перед проходженням тесту зафіксовано відсутністю алкоголю в драгері, під час проходження тесту на драгер впливав виключно ОСОБА_1 , який в подальшому погодився із результатом огляду, в зв'язку із чим суддя вважає необґрунтованими доводи Адвоката щодо необ'єктивності огляду та порушень процедури проходження огляду.
щодо доводів Адвоката про відсутність підстав для зупинки автомобіля
Вказані доводи спростовуються, серед іншого, поясненнями самого ОСОБА_1 про те, що під час руху він задивився на інший автомобіль.
висновки суду щодо кваліфікації дій ОСОБА_1 .
Таким чином, Суддею поза розумним сумнівом встановлено факт керування ОСОБА_1 23 червня 2025 року о 19 годині 07 хвилин в селі Черніїв, вулиця Сонячна транспортним засобом марки Volkswagen Passat, номерний знак НОМЕР_2 , в стані алкогольного сп'яніння.
Вказаними діями ОСОБА_1 допущено порушення вимог частини першої статті 130 кодексу України про адміністративні правопорушення за керуванням транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння.
щодо виду та розміру адміністративного стягнення
Санкцією частини першої статті 130 кодексу України про адміністративні правопорушення передбачений такий безальтернативний вид адміністративного покарання як штраф з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Суд вважає, що з огляду на характер і суворість стягнення, яке може бути застосовано до особи за статтю 130 КУпАП, правопорушення за цією статтею за своїм характером вважається «кримінальним“ згідно з Конвенцією, а тому на особу поширюються гарантії права на справедливий суд, визначені статтею 6 Конвенції, в тому числі така складова, як принцип індивідуального характеру відповідальності, що може бути підставою для призначення за аналогією зі статтею 69 Кримінального кодексу України більш м'якого покарання, ніж зазначено в санкції статті.
Враховуючи небезпеку адміністративного правопорушення, вчиненого ОСОБА_1 , небезпеку можливості настання наслідків, Суд вважає, що призначення стягнення в розмірі, меншому, від передбаченого санкцією статті, може мати місце у виключних випадках щодо обставин справи та характеристики особи, яка притягається до відповідальності.
В даному випадку відсутні такі виключні обставини справи та характеристики особи, які б свідчили про можливість призначення більш м'якого стягнення, ніж передбачено санкцією статті для запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
В зв'язку із викладеним, Суд вважає, що стягнення має бути накладено в межах санкції частини першої статті 130 кодексу України про адміністративні правопорушення, а підстави для призначення більш м'якого стягнення, ніж визначено санкцією статті, відсутні.
5.Щодо судового збору
Відповідно до статті 40-1 кодексу України про адміністративні правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Пунктом 5 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2025 рік» установлено з 1 січня 2025 року прожитковий мінімум для працездатних осіб в розмірі 3028 гривень.
Таким чином, розмір судового збору станом на час розгляду справи становить 3028х0.2=605 гривень 60 копійок.
В зв'язку із викладеним, керуючись статтями 252, 283-285,294 кодексу України про адміністративні правопорушення, -
Визнати ОСОБА_1 , винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 кодексу України про адміністративні правопорушення та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.
Стягнути з ОСОБА_1 , громадянина України, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , проживає та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , судовий збір в дохід державного бюджету в розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 (шістдесят) копійок (стягувач - ДСА України на рахунок: отримувач коштів ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код за ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача 820019, рахунок отримувача UА908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету 22030106).
Відповідно до частини першої статті 307 кодексу України про адміністративні правопорушення штраф має бути сплачений не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Згідно частини другої статті 308 кодексу України про адміністративні правопорушення у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, у порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена до Івано-Франківського апеляційного суду через Тисменицький районний суд протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя Сергій КУЗЬМЕНКО