Справа № 607/15382/25
Провадження № 2/349/545/25
іменем України
27 жовтня 2025 року м. Рогатин
Рогатинський районний суд Івано-Франківської області
в складі судді Могили Р.Г.
за участю секретаря судового засідання Мартиновської І.П.,
розглянув у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження в порядку заочного розгляду цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача
В липні 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю « Бізнес Позика» ( далі - ТОВ «Бізнес Позика» ) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Свої вимоги обґрунтовує тим, що 10 вересня 2024 року між ТОВ «Бізнес Позика» та ОСОБА_2 укладений кредитний договір № 497692-КС-003, за умовами якого позичальнику надано кредит у розмірі 10 000,00 грн, строком на 24 тижні, до 25 лютого 2025 року, зі сплатою відсотків у розмірі 0,7 % вдень. Також сторонами погоджено розмір комісії за надання кредиту та сплату штрафу за несвоєчасне виконання зобов'язання.
Зазначає, що ТОВ «Бізнес Позика» свої зобов'язання за договором виконало в повному обсязі та надало 10 вересня 2024 року позичальнику ОСОБА_2 кредит у розмірі 10 000,00 грн. Однак відповідачка ОСОБА_2 свої зобов'язання не виконала, у зв'язку з чим в неї утворилась заборгованість у розмірі 28 830,00 грн, що складається із заборгованості за тілом кредиту в розмірі 10 000,00 грн, заборгованості за відсотками в розмірі 11 830,00 грн, комісії в розмірі 2 000,00 грн та штрафу в розмірі 5 000,00 грн.
Враховуючи викладене, позивач просив стягнути з відповідачки на його користь вище зазначену заборгованість за кредитним договором та понесені судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 422,40 грн.
Відповідачка ОСОБА_2 не подала відзив на позов.
Відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Заяви, клопотання та інші процесуальні дії у справі
22 серпня 2025 року з Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області на підставі ст. 31 ЦПК України на розгляд Рогатинського районного суду Івано-Франківської області надійшла вказана цивільна справа .
Ухвалою судді Рогатинського районного суду Івано-Франківської області від 25 серпня 2025 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження, з ініціативи суду розгляд справи вирішено проводити в судовому засіданні з викликом сторін.
Представник позивача Мишевська Н.М. в судове засідання не з'явилася, просила розглядати справу за її відсутності, про що зазначила у позовній заяві.
Згідно відповіді з Єдиного державного демографічного реєстру №1616512 від 29 липня 2025 року, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , з 26 вересня 2024 року зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідачка ОСОБА_1 в судове засідання не прибула повторно, судові повістки про її виклик у судове засідання повернуто до суду з відміткою " за закінченням терміну зберігання".
Враховуючи те, що відповідачка була належним чином повідомлена про дату, час і місце судового засідання, в судове засідання не з'явилася повторно, відзиву на позовну заяву не подала, суд провів заочний розгляд справи, що відповідає положенням ст.ст.223,280 ЦПК України.
У зв'язку з тим, що особи, які беруть участь у справі в судове засідання не з'явились, відповідно до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Фактичні обставини справи
10 вересня 2024 року між ТОВ «Бізнес Позика» та ОСОБА_2 укладено договір про надання споживчого кредиту № 497692-КС-003, який підписано відповідачкою одноразовим ідентифікатором UA-6327 відповідно до Закону України «Про електронну комерцію» (а.с. 39 -49).
При укладенні вказаного кредитного договору ОСОБА_2 було пройдено ідентифікацію, що підтверджується формою послідовності дій відповідачки та анкетою клієнта (а.с. 50-51).
Згідно кредитного договору № 497692-КС-003 від 10 вересня 2024 року, сторони погодили наступні умови кредитування: дата видачі кредиту - 10 вересня 2024 року, дата повернення кредиту 25 лютого 2025 року, строк на який надається кредит - 24 тижні; процентна ставка фіксована - 0,7 % вдень; комісія за видачу кредиту - 2 000,00 грн; штраф - 32% від розміру простроченої заборгованості (а.с. 40, 45 звор. стор.)
Видача кредитних коштів підтверджується довідкою ТОВ «Профітгід», а також випискою та звітом трансакцій по рахунку № НОМЕР_2 , що належить ОСОБА_2 , наданих АТ «ПУМБ» 29 серпня 2025 року на виконання ухвали судді про витребування доказів (а.с. 52, 99-101 ).
Отже ТОВ «Бізнес Позика» свої зобов'язання за договором виконало в повному обсязі згідно умов договору.
В свою чергу відповідачка ОСОБА_2 зобов'язувалася повернути кредит, сплатити відсотки за користування ним та виконати інші зобов'язання в повному обсязі у строки та на умовах, передбачених договором, однак вона свої зобов'язання не виконала, у зв'язку з чим утворилася заборгованість за кредитним договором.
З розрахунку заборгованості за кредитним договором № 497692-КС-003 від 10 вересня 2024 року та довідки про стан заборгованості встановлено, що заборгованість ОСОБА_2 за кредитним договором складає 28 830,00 грн, з яких: основний борг - 10 000,00 грн, відсотки - 11 830,00 грн, комісія - 2 000,00 грн, штрафи - 5 000,00 грн ( а.с. 11-13 ).
Застосовані норми права та висновки суду за результатами розгляду справи
Між сторонами виник спір щодо належного виконання умов кредитного договору, непогашення відповідачем заборгованості за цим договором, що є порушенням законних прав та інтересів позивача.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах.
Відповідно до ч. 1, 2 та ч. 4 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.
Принцип оцінки доказів «поза розумним сумнівом» полягає в тому, що розумним є сумнів, який ґрунтується на певних обставинах та здоровому глузді, випливає зі справедливого та зваженого розгляду всіх належних та допустимих відомостей, підтверджених доказами.
Згідно ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.
Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно зі ст. 628, 629 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства, а сам договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору, до яких закон відносить умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).
Положення ч. 1 ст. 205 ЦК України визначають, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі.
Відповідно до ч. 1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у тому числі електронних, а також якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Абзац 2 ч. 2 ст. 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним у письмовій формі.
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України "Про електронну комерцію".
Згідно із ч. 3 ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію" електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Відповідно до ч. 4 ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію" пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього (ч. 5 ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію").
Положення ч. 6 ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію" передбачають, що відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Відповідно до ч. 8 ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію" у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Згідно ст. 12 Закону України "Про електронну комерцію", якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Позивачем надано належні та допустимі докази виникнення між ТОВ «Бізнес Позика» та ОСОБА_1 правовідносин у зв'язку з укладенням кредитного договору № 497692-КС-003 10 вересня 2024 року за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, який вважається укладеним у письмовій формі, а також перерахування кредитних коштів на рахунок відповідачки.
З розрахунку заборгованості за кредитним договором встановлено, що відповідачкою порушено умови укладеного кредитного договору щодо погашення кредиту та відсотків за його користування, відповідно до умов кредиту.
Доказів погашення тіла кредиту матеріали справи не містять, а тому наявні підстави для стягнення з відповідачки заборгованості по тілу кредиту у сумі 10 000,00 грн.
Щодо нарахування відсотків за користування кредитом, то суд зазначає, що за змістом ст. 1056-1 ЦК України, процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Особливості застосування змінюваної процентної ставки за договором про надання споживчого кредиту встановлюються законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Статтями 525, 526 ЦК України визначено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» від 22 листопада 2023 року, що набрав чинності 24 грудня 2023 року, доповнено статтю 8 Закону України «Про споживче кредитування» пунктом 5, яким встановлено, що максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1%.
Пунктом 17 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування» передбачено, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 %.
Отже наведені норми, які регулюють питання споживчого кредитування, передбачають, що починаючи з 24 грудня 2023 року денна ставка має бути не більше 2,5%, з 23 квітня 2024 року не більше 1,5%, а з 21 серпня 2024 року не більше 1%. Незважаючи на те, що розмір і порядок нарахування процентів за користування кредитом визначаються сторонами, вони повинні узгоджуватися із нормами законодавства.
Судом встановлено, що договір між сторонами укладено 10 вересня 2024 року, відсотки за користування кредитом позивачем нараховано за період з 10 вересня 2024 року по 25 лютого 2025 року, тобто в межах строку кредитування, встановленого договором, та за відсотковою ставкою відповідно 0,7%, тобто в межах визначених Законом України «Про споживче кредитування».
Оскільки відповідачка взяті на себе зобов'язання за кредитним договором щодо сплати відсотків за користування кредитом теж не виконала, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з неї заборгованості по нарахованих відсотках за користування кредитом в сумі 11 830,00 грн.
Щодо стягнення заборгованості по комісії у розмірі 2 000,00 грн , то суд зазначає, що згідно правової позиції, яку висловила Велика Палати Верховного Суду у постанові від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19, що відповідно до частини 2 статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов'язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо. Таким чином Законом України "Про споживче кредитування" безпосередньо передбачено право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.
Тобто Велика Палата Верховного Суду зробила висновок щодо правомірності встановлення у кредитному договорі комісії за розрахунково-касове обслуговування.
Оскільки відповідачка взяті на себе зобов'язання за кредитним договором щодо сплати комісії теж не виконала, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з неї комісії в сумі 2 000,00 грн.
Щодо вимоги про стягнення з відповідачки штрафу, то суд зазначає таке.
Положення п. 18 Розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України визначають, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Отжев суду відсутні підстави для стягнення з відповідачки ОСОБА_1 неустойки, оскільки вона нарахована позивачем у період дії в Україні воєнного стану, що є неправомірним.
Таким чином загальний розмір заборгованості за кредитним договором № 497692-КС-003 від 10 вересня 2024 року, який підлягає стягненню з відповідачки на користь позивача, складає 23 830,00 грн, з яких: основний борг - 10 000,00 грн, відсотки за користування кредитом - 11 830,00 грн та комісія - 2 000,00 грн.
Щодо розподілу судових витрат
Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Із матеріалів справи встановлено, що позовна заява подана через систему «Електронний суд» та відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір позивачем сплачено із застосуванням понижуючого коефіцієнту відповідного розміру ставки судового збору - 0,8, що становить 2 422,40 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 9983 від 22 липня 2025 року.
Враховуючи часткове задоволення судом позовних вимог на суму 23 830,00 грн, що становить 82,66 % від ціни позову ( 23 830,00 грн х 100% / 28 830,00 грн), тому розмір судового збору, який підлягає стягненню з відповідачки на користь позивача, становить 2 002,35 грн судового збору ( 2 422,40 грн х 82,66 % / 100 %).
Керуючись ст. ст. 141, 263-265, 280-284 ЦПК України ,
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» заборгованість за кредитним договором № 497692-КС-003 від 10 вересня 2024 року в розмірі 23 830,00 грн, яка складається із заборгованості за основним боргом в розмірі 10 000,00 грн, заборгованості за відсотками в розмірі 11 830,00 грн та заборгованості за комісією в розмірі 2 000,00 грн.
У задоволенні позовної вимоги про стягнення штрафів - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» судові витрати в розмірі 2 002,35 грн судового збору.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути переглянуте Рогатинським районним судом Івано-Франківської області за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач має право оскаржити заочне рішення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика», місцезнаходження: бульвар Лесі Українки, 26, офіс 411 м. Київ, код ЄДРПОУ 41084239.
Відповідачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .
Повний текст рішення складено 27 жовтня 2025 року.
Суддя Р.Г. Могила