Справа №348/2059/25
Номер провадження 2/348/1336/25
27 жовтня 2025 року м.Надвірна
Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області:
в складі головуючого судді: Солодовнікова Р.С.,
за участі секретаря судового засідання: Бойчук О.В.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін по справі у відкритому судовому засіданні в приміщенні Надвірнянського районного суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, -
за відсутності учасників справи,
Короткий зміст позовних вимог:
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів.
В обґрунтуванні позовних вимог позивач зазначає, що вона та відповідач перебували в зареєстрованому шлюбі. У шлюбі в них народилося двоє дітей: ОСОБА_3 (дата народження - ІНФОРМАЦІЯ_1 ) та ОСОБА_4 (дата народження - ІНФОРМАЦІЯ_2 ), які проживають разом із позивачем та перебувають на її утриманні.
Дітям повинен бути забезпечений належний рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Відповідач не надає матеріальної допомоги на утримання дітей. Він є здоровою та працездатною особою, працює на роботі за кордоном, має регулярний дохід, інших утриманців не має, має у власності автомобіль , а тому взмозі виплачувати аліменти в зазначеній сумі.
З огляду на викладене, позивач вважає, що відповідач має можливість сплачувати аліменти на утримання неповнолітніх дітей у твердій грошовій сумі - по 17500,00 грн щомісячно на кожну дитину до досягнення ними повноліття.
Стислий виклад позицій сторін:
У судове засідання позивач та її представник не з'явилися. Від представника надійшла заява, у якій він просить розглянути справу за його відсутності, підтримує позовні вимоги в повному обсязі на підставах, викладених у позовній заяві. Заперечень щодо заочного розгляду справи не висловлено.
Відповідач повторно не з'явився у судове засідання, хоча був належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи. Причини неявки суду не повідомив, клопотань про відкладення розгляду справи або про його розгляд без його участі не подавав, правом на подання відзиву не скористався.
На підставі викладеного суд вважає за можливе розглянути справу по суті за відсутності сторін, ґрунтуючись на наявних у справі матеріалах і доказах, що відповідає положенням ч. 3 ст. 211, ч. 3 ст. 223 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК).
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК, у зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Процесуальні дії у справі:
Ухвалою судді від 18.08.2025 року позовну заяву залишено без руху та надано строк на усунення недоліків. Окрім виконання вимог ст..175,177 ЦПК України, суд звернув увагу позивача на необхідність доведення в межах розгляду зазначеної справи матеріального стану відповідача, розміру доходів, матеріального становища дітей, зокрема доходи позивача, витрати на утримання дітей. Позивачу роз'яснені права за ст..ст.83,84 ЦПК щодо порядку подання доказів та можливості витребування доказів через суд.
На виконання ухвали позивачем подана лише копія паспорту і картка платника податків відповідача. Клопотань про витребування доказів на підтвердження вказаних обставин позивачем не заявлено.
Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області ухвалою суду від 28.08.2025 відкрив спрощене позовне провадження з викликом сторін та призначив судове засідання для розгляду справи по суті.
Ухвалою суду від 17.09.2025 року витребувано докази у справі.
Відповідно до положень ст.ст. 280,281 ЦПК, суд ухвалою постановив провести заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення.
Фактичні обставини, встановлені судом:
Судом встановлено, що сторони у справі - ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебувають у зареєстрованому шлюбі, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб (а.с. 3).
У шлюбі у сторін народилося двоє дітей: ОСОБА_3 (дата народження - ІНФОРМАЦІЯ_1 ) та ОСОБА_4 (дата народження - ІНФОРМАЦІЯ_2 ), що підтверджується копіями свідоцтв про народження (а.с. 4-5).
З довідки Білоославського старостинського округу Делятинської селищної ради від 12.08.2025 року за № 104 та акту обстеження матеріально побутових умов проживання від 12.08.2025 року за № 4/210 встановлено, що ОСОБА_1 має на утриманні двоє дітей: ОСОБА_3 (дата народження - ІНФОРМАЦІЯ_1 ) та ОСОБА_4 (дата народження - ІНФОРМАЦІЯ_2 ). Зі слів ОСОБА_1 вона проживає з дітьми в АДРЕСА_1 . З батьком дітей не проживає, спільного господарства не ведуть. Житлово-побутові умови проживання добрі (а.с. 6-7).
З відповіді Яблунівської селищної ради Косівського району Івано-Франківської області від 02.09.2025 року за № 622/07-41 встановлено, що відповідач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 зареєстрований в с.Лючки Косівського району Івано-Франківської області, але станом на 29.08.2025 перебуває за межами України.
З довідки Головного управління ДПС в Івано-Франківській області (м.Івано-Франківськ) від 28.09.2025 за № 12969/5/09-19-12-01-05 встановлено, що відомості про доходи ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_4 в Державному реєстрі фізичних осіб-платників податків за період з 01.01.2022 по 31.07.2025 відсутні. (а.с. 45).
Мотиви з яких виходить суд та застосовані норми права:
Відповідно до статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» (далі Закон) кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Згідно з ч. 3 ст. 11 Закон батько і мати мають рівні права та обов'язки щодо своїх дітей.
Частиною першою ст. 12 зазначеного Закону встановлено, що на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її стан здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
Згідно зі статтею 141 Сімейного кодексу України (далі СК) мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Відповідно до ст.ст. 180, 181 СК батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття, а за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Згідно ст. 182 СК при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
Розмір аліментів має бути необхідним ідостатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим за 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Відповідно до ч. 1 ст. 184 СК суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі.
Перевіряючи доводи позивача щодо визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі суд дійшов таких висновків.
Відповідно до норм ч. 1 ст. 13 ЦПК суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно з нормами ст. 181 СК способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними.
За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від неї, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі.
За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Таким чином суди не вправі виходити за межі позовних вимог та самостійно визначати спосіб стягнення аліментів, оскільки це буде порушенням принципу диспозитивності, визначеного ст. 13 ЦПК.
Такого ж висновку дійшов Верховний Суд в ухвалі від 04.07.2018 № 490/4522/16-ц.
Тому суд вважає правомірними вимоги позивача про стягнення з відповідача аліментів у твердій грошовій сумі.
Відповідно до ст. 191 СК аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу - із дня подання такої заяви.
Висновки суду:
З'ясувавши позицію позивача, дослідивши матеріали справи, всебічно проаналізувавши обставини в їх сукупності та оцінивши зібрані у справі докази, суд, керуючись внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на повному, об'єктивному та всебічному з'ясуванні обставин справи, дійшов таких висновків.
У зв'язку із перебуванням дітей на утриманні матері аліменти підлягають стягненню з відповідача.
Суд звертає увагу, що заявлений позивачем розмір аліментів у сумі 17 500 грн на кожну дитину, а всього 35 000 грн щомісячно, є явно завищеним і не підтверджений жодними належними та допустимими доказами. Позивач не надав документів або інших доказів, які б свідчили про фактичні витрати на утримання дітей у зазначеному розмірі, зокрема - довідок, квитанцій, чеків, рахунків за освітні, медичні, побутові чи інші послуги.
Отже, заявлена сума аліментів не підтверджена належними доказами і не може бути покладена судом в основу рішення. Суд виходить із принципів розумності, справедливості та пропорційності і визначає розмір аліментів, виходячи з реальних можливостей платника та забезпечення необхідного рівня утримання дітей, які повинні бути підтверджені доказами.
При визначенні розміру аліментів суд урахував, що неповнолітні діти проживають разом із матір'ю, яка фактично здійснює їх утримання та виховання. Суд також бере до уваги вік дітей, їхні потреби, вартість життя на теперішній час, необхідність забезпечення належного рівня соціально-побутового та фізичного розвитку, а також витрат, пов'язаних із охороною здоров'я.
Крім того, суд ураховує матеріальне становище платника аліментів, який є молодим, працездатним, фізично здоровим, не має інших утриманців та перебуває за межами України і і може працювати, що свідчить про наявність у нього реальної можливості сплачувати аліменти.
З огляду на сукупність зазначених обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають частковому задоволенню. З відповідача належить стягнути на користь позивача аліменти на утримання двох неповнолітніх дітей у твердій грошовій сумі по 7 000 (сім тисяч) гривень щомісячно на кожну дитину до досягнення ними повноліття.
Доказів, які б спростовували вищевикладене, сторонами не надано.
Зважаючи на вищевикладені обставини, суд вважає об'єктивним і справедливим розмір аліментів на утримання однієї дитини в сумі 7000 гривень щомісячно, що має бути необхідним та достатнім для забезпечення розвитку дітей, з огляду на обов'язок обох батьків утримувати спільних дітей.
Разом з тим, розмір аліментів у твердій грошовій сумі, відповідно до ч.2 ст.184 СК щорічно до повноліття дитини підлягає індексації відповідно до закону.
Враховуючи положення ст.191 СК стягнення аліментів слід розпочати з часу пред'явлення позову, а саме з 15.08.2025 року.
На підставі п.1 ч.1 ст.430 ЦПК, рішення суду підлягає негайному виконанню по справам про стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць.
Судові витрати.
У відповідності до ч.ч. 1, 2 ст.141 ЦПК судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно ч. 6 ст. 141 ЦПК якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.
Позивача звільнено від сплати судового збору на підставі п. 3 ст. 5 Закону України про судовий збір. Тому судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь держави в сумі 1211, 20 грн.
На підставі ст..ст. 141, 180, 181, 184, 191 СК та керуючись ст.ст. 4, 19, 141, 258, 263, 264, 265, 268, 273,280-289 ЦПК, суд
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини - задовольнити частково.
Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 на користь ОСОБА_1 , аліменти на утримання неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 (дата народження - ІНФОРМАЦІЯ_1 ) та ОСОБА_4 (дата народження - ІНФОРМАЦІЯ_2 ), в твердій грошовій сумі в розмірі 7000 (сім тисяч) гривень на кожну дитину щомісячно до досягнення дітьми повноліття.
В іншій частині позов залишити без задоволення.
Стягнення аліментів розпочати з 15.08.2025.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 на користь держави 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн 20 коп судового збору (отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, Код отримувача (ЄДРПОУ) - 37993783, Банк отримувача (ГУДКСУ)- Казначейство України (ЕАП), Номер рахункуUA908999980313111256000026001, Код класифікації доходів бюджету - 22030106.Найменування коду класифікації доходів бюджету - Судовий збір (стягувачем є Державна судова адміністрація України).
Рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць підлягає до негайного виконання.
Сторонам, які не з'явилися в судове засідання, направляється копія заочного рішення в порядку, передбаченому статтею 272 ЦПК.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ст.284 ЦПК, не подані заява про перегляд заочного рішення або після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів безпосередньо до Івано-Франківського Апеляційного суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Повний текст рішення суду складений 27 жовтня 2025 року.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрована за адресою АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований за адресою АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Суддя Р.С.Солодовніков