Справа № 347/2064/25
Провадження № 1-кп/347/347/25
"27" жовтня 2025 р. м.Косів
Косівський районний суд Івано-Франківської області в складі:
головуючої судді ОСОБА_1 ,
секретаря с/з ОСОБА_2 ,
за участю:
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Косів кримінальне провадження внесене до ЄРДР за №12025091190000262 від 23.09.2025 року щодо:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Гринява, Верховинського району, та жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, з середньою освітою, одруженого, на утриманні маєп?ятеро неповнолітніх дітей, депутатом не обирався, раніше не судимого,
який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.382 КК України,
Формулювання обвинувачення визнаного судом доведеним.
Судом визнано доведеним, що ОСОБА_5 вчинив умисне невиконання постанови суду, що набрала законної сили.
Кримінальне правопорушення вчинено за таких обставин.
Так, ОСОБА_5 постановою Косівського районного суду Івано-Франківської області від 18.06.2025 у справі № 347/1151/25, яка набрала законної сили 01.07.2025, визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та якою на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу з позбавлення права керування транспортними засобами на строк один рік.
В подальшому, ОСОБА_5 , діючи умисно, достовірно знаючи про наявність вказаної постанови суду та будучи ознайомлений з нею, з метою невиконання постанови суду щодо позбавлення права керування транспортним засобом, підриваючи авторитет органів правосуддя України, в порушення ч.2 ст.13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», відповідно до якого судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України, 10.07.2025 близько 20:05 год., керував автомобілем марки «ВАЗ 2121» реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , рухаючись по вулиці Черемшини в селі Вербовець Косівського району Івано-Франківської області.
За порушення Правил дорожнього руху України щодо ОСОБА_5 винесено постанову про вчинення адміністративного правопорушення серії ЕНА №5190312 від 10.07.2025, якою притягнуто ОСОБА_5 , до адміністративної відповідальності за ч.4 ст.126 КУпАП та ознайомлено останнього із прийнятим рішенням.
Таким чином ОСОБА_5 вчинив умисне невиконання постанови суду, що набрала законної сили, тобто вчинив кримінальне правопорушення передбачене ч.1 ст.382 КК України.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 свою винуватість у інкримінованому йому кримінальному правопорушенні передбаченому ч.1 ст.382 КК України визнав повністю та пояснив, що вчинив кримінальне правопорушення за вказаних в обвинувальному акті обставин. Ствердив, що дійсно на прохання товариша, щоб забрати сумку, сів за кермо автомобіля, та керував транспортним засобом, будучи позбавлений такого права строком на один рік. Висловив жаль з приводу вчиненого, запевнив суд, що подібного не вчинятиме, зробив для себе правильні висновки, просив його суворо не карати, та не позбавляти волі. Зазначив, що на даний час транспортним засобом не керує.
Показання обвинуваченого ОСОБА_5 , є послідовними, логічними та такими, що не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин кримінального правопорушення.
Крім повного визнання своєї вини обвинуваченим, його винуватість у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення доведена зібраними органом досудового розслідування матеріалами кримінального провадження, які учасники судового провадження не оспорювали та вважали їх дослідження в судовому засіданні недоцільним. Судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, сумніви у добровільності та істинності їх позицій відсутні.
Заслухавши думку учасників судового провадження, роз'яснивши їм зміст ч.3 ст.349 КПК України про те, що в такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці обставини в апеляційному порядку, суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо цих обставин і визнав фактичні обставини доведеними наявними у матеріалах кримінального провадження доказами.
Отже, своїми умисними діяннями, які виразились в умисному невиконанні постанови суду, що набрала законної сили, ОСОБА_5 вчинив кримінальне правопорушення передбачене ч.1 ст.382 КК України, а дії обвинуваченого вірно кваліфіковані за вказаною статтею Кримінального кодексу.
Щодо призначення покарання.
Прокурор в судовому засіданні просив визнати ОСОБА_5 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.382 КК України, та призначити йому покарання у виді штрафу у розмірі п?ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Позиція суду щодо призначення покарання.
Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_5 , суд, дотримуючись принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, зважаючи на вимоги ст. 65 КК України та роз'яснення, викладені в пункті 1 постанови Пленуму ВСУ «Про практику призначення судами кримінального покарання» від 24.10.2013 №7, враховує: ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, дані про особу винного та обставини, що пом'якшують (обтяжують) покарання.
Водночас, згідно з ч.2 ст.50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень.
У рішенні «Бемер проти Німеччини» від 03 жовтня 2002 року Європейський суд з прав людини зазначає, що кримінальний суд має враховувати особу засудженого, його стаж злочинної діяльності, обставини скоєного ним злочину, його поведінку після злочину, умови його життя та наслідки, яких можна очікувати в зв?язку з відстрочкою.
Так, суд враховує, що інкриміноване обвинуваченому кримінальне правопорушення відповідно до ст. 12 КК України є нетяжким злочином, ОСОБА_5 по місцю проживання характеризується позитивно, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, раніше не судимий, а згідно довідки про склад сім?ї та копії посвідчення виданого 11.04.2019 року є батьком багатодітної сім?ї та має на утриманні п?ятеро неповнолітніх дітей.
Обставинами, що пом?якшують покарання, передбаченими ст. 66 КК України, щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, як на стадії досудового так і на стадії судового розгляду, та те, що обвинувачений до кримінальної відповідальності притягається вперше.
Обставин, що відповідно до ст. 67 КК України обтяжують покарання, не встановлено.
Таким чином, об'єктивно з'ясувавши всі обставини в їх сукупності, вирішивши питання, передбачені ст.368 КПК України та врахувавши обставини, передбачені ст.65 КК України, в тому числі встановлені судом обставини, які пом'якшують покарання та відсутність обставин, що обтяжують покарання, суд вважає, що обвинуваченому ОСОБА_5 слід призначити покарання в межах санкції ч.1 ст.382 КК України у виді штрафу.
Щодо інших питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку.
Запобіжний захід на стадії судового розгляду не обирався.
Процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні.
Питання речових доказів вирішити відповідно до ст. ст. 100 КПК України.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст.100, 349, 373, 374, ч.15 ст.615 КПК України, суд -
Визнати ОСОБА_5 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.382 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 8 500 гривень.
Речові докази:
- компакт диск формату DVD R з нагрудної камери поліцейського та відеореєстратора за фактом складення адміністративних матеріалів щодо ОСОБА_5 - залишити при матеріалах кримінального провадження;
- постанову Косівського районного суду Івано-Франківської області від 18.06.2025 року у справі № 347/1151/25 - залишити при матеріалах кримінального провадження.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Вирок суду не може бути оскаржено в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.
В іншій частині вирок може бути оскаржено до Івано-Франківського апеляційного суду, шляхом подання апеляційної скарги через Косівський районний суд Івано-Франківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Копію вироку негайно вручити обвинуваченому та прокурору.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Суддя ОСОБА_1