Справа №345/2567/25
Провадження № 2/345/1249/2025
16.10.2025 м.Калуш
Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області в складі
головуючого судді Сирко Й.Й.,
з участю секретаря судового засідання Слободян Т.Я.,
розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Верхнянської сільської ради Калуського району Івано-Франківської області про визнання права власності на спадкове майно за законом та заповітом, -
позивач звернулася до суду з вищенаведеним позовом. Свої вимоги мотивує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її бабуся ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка була зареєстрована до дня смерті за адресою: АДРЕСА_1 , після смерті якої відкрилась спадщина на будинковолодіння за адресою: АДРЕСА_1 , якою володіла ОСОБА_2 як член колгоспного двору і якою заповітом розпорядилась на користь ОСОБА_1 .
Після смерті ОСОБА_2 . ОСОБА_1 звернулася до нотаріуса про видачу їй свідоцтва про право на спадщину за заповітом. Проте в.о. державного нотаріуса Калуської державної нотаріальної контори Федина А.М. відмовила у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на відповідне будинковолодіння в зв'язку з тим, що в свідоцтві про право власності на житловий будинок в АДРЕСА_1 вказано про належність цього майна членам колгоспного двору на праві спільної сумісної власності, членом якого є спадкодавець ОСОБА_2 ; у свідоцтві не визначено часток співвласників у праві спільної власності та рекомендовано звернутись до суду.
Крім того, позивач зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_3 помер син ОСОБА_2 - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який був зареєстрований до дня смерті за тією самою адресою. Після його смерті також відкрилась спадщина за законом на частину будинковолодіння, яке належало до майна колгоспного двору.
Інших спадкоємців, які б протягом встановленого законом строку звернулись до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини в порядку ст. 1269 ЦК України та спадкоємців, передбачених ст.1261 ЦК України, які претендують на обов'язкову частку в спадщині, передбачену ст. 1241 ЦК України, а також тих спадкоємців, що проживали б зі спадкодавцем однією сім'єю без укладення шлюбу, немає. Спадковий договір від імені спадкодавця не укладався. ОСОБА_1 звернулася як спадкоємець за законом до нотаріуса про видачу їй свідоцтва про право на спадщину на частку померлого спадкодавця. Однакп риватний нотаріус Калуського районного нотаріального округу Івано-Франківської області Лесюк П.В. відмовив позивачці у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на частку будинковолодіння з причин, які стали підставою для відмови у вчиненні нотаріальної дії після смерті її бабусі.
В позасудовому порядку позивач не має можливості визнати за собою право власності на спадкове домоволодіння, тому змушена звернутись до суду з даним позовом.
Представник позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_4 подав заяву, в якій зазначив про розгляд справи без його участі та участі позивача, позовні вимоги підтримує та просить їх задоволити в повному обсязі.
Представник відповідача Верхнянської сільської ради Калуського району Івано-Франківської області в судове засідання подав клопотання про розгляд справи без уповноваженого представника, позовні вимоги підтримав та просить їх задоволити.
Згідно з ч.2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають до задоволення виходячи з такого
Встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла бабуся позивчки - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.12).
Відповідно до довідки, виданої виконкомом Зборянської сільської ради від 22.06.2007 №579, вбачається, що ОСОБА_5 , 1981 р.н. дійсно вступила в управління майном померлої ОСОБА_2 , і здійснила її поховання (а.с.13).
Відповідно до копії довідки виданої виконком Зборянської сільської ради від 22.06.2007 №578, вбачається , що ОСОБА_2 була зареєстрована до дня смерті за адресою АДРЕСА_1 , після смерті якої відкрилась спадщина на будинковолодіння за адресою: АДРЕСА_1 . Заповіт посвідчений виконкомом Зборянської сільської ради за №120 від 08.12.2003 до дня смерті ОСОБА_2 не змінювався і не відмінявся (а.с.14).
На випадок своєї смерті ОСОБА_2 склала заповіт, посвідчений секретарем Зборянської сільської ради Калуського району Івано-Франківської області 08.12.2003 року та зареєстрований у реєстрі за № 120, яким заповіла позивачці житловий будинок, веранду, стайню, стодолу, ворота, криницю, земельну ділянку для ведення особистого господарства розміром 0,43 га, а також земельний пай розміром 1,15 га землі, майновий пай і належне їй інше рухоме майно, а літню кухню заповіла ОСОБА_3 (а.с.15).
Згідно копії витягу про реєстрацію в спадковому реєстрі від 25.06.2007 №10155774, вбачається, що зареєстровано спадкову справу після смерті ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_5 (а.с.16).
Відповідно до копії заяви від 25.06.2007 позивач звернулася до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини та про видачу свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_2 (а.с.17). Однак в.о. державного нотаріуса Калуської державної нотаріальної контори Федина А.М., позивачу відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на будинковолодіння по АДРЕСА_1 в зв'язку з тим, що в Свідоцтві про право власності на житловий будинок в АДРЕСА_1 належить членам колгоспного двору на праві спільної сумісної власності, членом якого є спадкодавець ОСОБА_2 , в якому не визначено частки співвласників у праві спільної власності на вищезазначений в постанові житловий будинок та рекомендовано звернутись до суду (а.с.36).
Згідно копії свідоцтва про шлюб від 06.10.2007 вбачається про зареєстрований шлюб між ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , після якого прізвище позивача з « ОСОБА_8 » змінено на « ОСОБА_9 » (а.с.18).
Відповідно до копії заяви від 04.04.2023 позивач звернулася до нотаріуса із заявою про видачуїй свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_2 (а.с.20).
Згідно копії довідки виданої виконком Зборянської сільської ради від 15.05.2024 №112, вбачається , що ОСОБА_1 є спадкоємцем земельної ділянки (паю) 4,0401 гр., (30,5 умовних кадастрових га.) сертифікат №007964 в селі Збора , урочище «За Збошорою», згідно заповіту від 08.12.2003 після смерті спадкодавця ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.21).
Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за заповітом 14.05.2024 в.о. державного нотаріуса Калуської державної нотаріальної контори Фединою А.М. видано свідоцтво на спадщину, яка складається: з права на земельну частку (пай), розміром 30.5 в умовних кадастрових гектарах, у землі, яка перебуває у колективній власності селянської спілки «Вільна земля», с. Кулинка, Калуського району, Івано-Франківської області, належного спадкодавцю ОСОБА_2 (а.с.22).
Відповідно копії витягу про реєстрацію в спадковому реєстрі від 214.05.2024 №76953638, вбачається, що проведено реєстрацію видачі свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_6 (а.с.23).
Відповідно до копії свідоцтва про право власності на житловий будинок від 09.11.2000 виданого виконкомом Зборянської сільської ради про те, що житловий будинок в цілому , який розташований в АДРЕСА_1 дійсно належить колгоспному двору, головою якого є ОСОБА_10 та відноситься до спільної сумісної власності (а.с.24).
Відповідно до довідки виданої виконавчим комітетом Верхнянської сільської ради Калуського району Івано-Франківської області від 12.05.2025 №84 вбачається, що в житловому будинку за адресою: АДРЕСА_1 , станом на 09.01.2007 були зареєстровані та проживали: ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (а.с.25).
Відповідно до довідки, виданої ОКП «Івано-Франківське обласне бюро технічної інвентаризації» №00400 від 02.02.2024 року, вбачається, що станом на 02.02.2024 (момент здійснення обстеження) і технічного паспорта до складу домоволодіння входять:
- а/ житловий будинок під літерою «А», », загальною площею 71,3 кв. м., з яких під житловою площею - 36,3 кв. м., під допоміжною площею - 22,7 кв. м., площа літніх неопалювальних приміщень - 12,3 кв. м.;
- б/ літня кухня під літерою «Б», площею 21,2 кв. м.;
- в/ стайня під літерою «В», площею 25,2 кв. м.;
- г/ стодола під літерою «Г», площею 20,2 кв. м.;
- ґ/ сарай літерою «Д», площею 8,8 кв. м.;
- д/ сарай під літерою «Е», площею 12,8 кв. м.;
- е/ убиральня під літерою «Є», площею 2,0 кв. м.;
- є/ ворота під № 1, площею 5,1 кв. м.;
- ж/ криниця під № 2, площею 4 м Пг. (а.с.26-35).
Згідно копії паспорту України та ідентифікайного номера виданих ОСОБА_1 (а.с.10,11)
ІНФОРМАЦІЯ_7 помер рідний дядько позивача ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с.19).
Відповідно до копії заяви від 03.10.2025 позивач звернулася до нотаріуса із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_3 .
Однак приватний нотаріус Калуського районного нотаріального округу Івано-Франківської області Лесюк П.В. відмовив позивачці у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на частку будинковолодіння по АДРЕСА_1 в зв'язку з тим, що в свідоцтві про право власності на житловий будинок в АДРЕСА_1 належить членам колгоспного двору на праві спільної сумісної власності.
Позивач вказує, що інших спадкоємців, які б протягом встановленого законом строку звернулись до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини в порядку ст. 1269 ЦК України та спадкоємців, передбачених ст.1261 ЦК України, які претендують на обов'язкову частку в спадщині, передбачену ст. 1241 ЦК України, а також проживаючих із спадкодавцем однією сім'єю без укладення шлюбу, немає. Спадковий договір від імені спадкодавця не укладався.
З 15 квітня 1991 року введений в дію Закон України «Про власність», згідно з положеннями якого власність колгоспного двору припинила своє існування.
Тому до правовідносин, що виникли раніше, застосовується діюче на той час законодавство. Зокрема, спори щодо майна колишнього колгоспного двору, яке існувало до 15.04.1991 мають вирішуватись за нормами, що регулювали власність цього двору.
Так, право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15.04.1991 проживали в ньому і брали участь у веденні спільного господарства. Розмір частки члена двору визначається виходячи з рівності часток усіх його членів, включаючи неповнолітніх та непрацездатних осіб.
Відповідно до ст.370 ЦК України частки у спільній сумісній власності є рівними, а згідно ст.369 ЦК України співвласники майна користуються ним спільно, розпорядження майном здійснюється за згодою всіх співвласників.
Таким чином, після смерті ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , відкрилася спадщина за заповітом та законом на частки будинковолодіння на АДРЕСА_1
Відповідно до п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику в справах про спадкування» спадкові правовідносини регулюються нормами ЦК України після 1 січня 2004 року, якщо спадщина відкрилась до 1 січня 2004 року, то такі правовідносини регулюються нормами ЦК УРСР в редакції 1963 року.
Згідно ст.524 ЦК УРСР (в редакції 1963 року) спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом. Спадкоємство по закону має місце, коли воно не змінено заповітом.
Частиною 1 статті 529 ЦК УРСР передбачено, що при успадкуванні по закону спадкоємцями першої черги є в рівних долях діти, подружжя та батьки померлого.
Відповідно до вимог ст. 548 , 549 ЦК УРСР (в редакції 1963 року) для прийняття спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини. Визнається, що спадкоємець прийняв спадщину, якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.
Згідно з ст. 562 ЦК УРСР (в редакції 1963 року) поділ спадкового майна провадиться за згодою спадкоємців, що прийняли спадщину.
Відповідно до ст. 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи.
Згідно з ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Згідно ст. 1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Відповідно до ст.1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Згідно з ч.1 ст.1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.
Пункт 1 ст.1223 ЦК України передбачає, що право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.
Відповідно до вимог ст. 1233 ЦК України заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.
Згідно з ст.1261 Цивільного кодексу України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
У ст. 1268 ЦК України передбачено, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 ЦК України, він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Частиною 1 ст. 80 ЦПК України на сторін покладено обов'язок доказування і подання доказів. Це положення є одним із найважливіших наслідків принципу змагальності. Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Відповідно до ч. 6 ст. 80 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Таким чином, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про те, що позовна вимога про визнання права власності в порядку спадкування підлягає до задоволення.
Керуючись ст. 258,263-265 ЦПК України, -
Позов задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , РНОКПП НОМЕР_1 , право власності на спадкове майно за законом після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , та заповітом після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , на житловий будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами, за адресою: АДРЕСА_1 , до складу яких належать: житловий будинок під літерою «А» загальною площею 71,3 кв. м., з яких під житловою площею - 36,3 кв. м., під допоміжною площею - 22,7 кв. м., площа літніх неопалювальних приміщень - 12,3 кв. м., літня кухня під літерою «Б» площею 21,2 кв. м., стайня під літерою «В» площею 25,2 кв. м., стодола під літерою «Г» площею 20,2 кв.м., сарай літерою «Д» площею 8,8 кв. м., сарай під літерою «Е» площею 12,8 кв. м., убиральня під літерою «Є» площею 2,0 кв. м., ворота під № 1 площею 5,1 кв. м., криниця під № 2, площею 4 м Пг.
Рішення може бути оскаржене до Івано-Франківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області протягом тридцяти днів з дня його складення.
Учасник справи, якому рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.
Повне рішення складено та підписано 24.10.2025.
Суддя