Справа №345/4111/25
Провадження № 2/345/1876/2025
27.10.2025 року м. Калуш
Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області в складі
головуючого судді Онушканича В.В.
з участю секретаря судового засідання Бандури Г.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
Позивачка звернулася до суду з вищенаведеним позовом, посилаючись на те, що з відповідачем одружилися 30.09.2015 року. Від спільного проживання у шлюбі в сторін народилося двоє дітей: дочка ОСОБА_3 - ІНФОРМАЦІЯ_1 та син ОСОБА_4 - ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Позивачка зазначає, що спільне життя з відповідачем не склалося, оскільки, як виявилося через певний час після одруження, у сторін дуже різні характери, цінності, інтереси, різна ціль у житті та методи її досягнення, різне ставлення до сім'ї. Незважаючи на наявність спільних дітей, відносини з відповідачем з часом не покращувалися. За період їхнього шлюбу сторони неодноразово сварились, цілковито не розуміли одне одного, періодами проживали окремо, що призвело до значних стресів та моральних переживань для обох сторін, а особливо для їхніх дітей.
Позивачка наголошує, що подружні відносини з відповідачем вони не підтримують вже більше року та проживають окремо. Фактично шлюб існує лише формально. Позивачка зазначає, що рішення про розірвання шлюбу не прийшло до неї спонтанно, а є виваженим, обдуманим та безповоротним. Тому позивачка змушена звернутися до суду, просить шлюб розірвати, дітей залишити проживати разом із нею, а також стягнути з відповідача судові витрати.
Представник позивачки подав до суду заяву про розгляд справи без його участі та участі позивачки. Позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить суд позов задоволити.
Представник відповідача подав заяву про розгляд справи без його участі. Зазначає, що у зв'язку із недосягненням сторонами згоди на примирення, відповідач не заперечує проти розірвання шлюбу. Тому представник відповідача не заперечує щодо задоволення позовних вимог в частині розірвання шлюбу.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення, виходячи з наступних підстав.
В судовому засіданні встановлено, що сторони 30.09.2015 року зареєстрували шлюб у виконавчому комітеті Сваричівської сільської ради Рожнятівського району Івано-Франківської області, актовий запис №27, що підтверджується свідоцтвом про шлюб (а.с.5).
Від спільного проживання у шлюбі у сторін народилося двоє дітей: дочка ОСОБА_3 - ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.6) та син ОСОБА_4 - ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.7).
Відповідно до ст.16 Загальної декларації прав людини від 10 грудня 1948 року чоловіки і жінки користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання
Згідно із ч.2 ст. 104 Сімейного Кодексу України шлюб припиняється внаслідок його розірвання. Відповідно до ч. 2 ст. 112 Сімейного Кодексу України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, що має істотне значення.
Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається (ст. 24 Сімейного кодексу України).
Дружина та чоловік зобов'язані спільно піклуватися про побудову сімейних відносин між собою та іншими членами сім'ї на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги. Дружина та чоловік відповідальні один перед одним, перед іншими членами сім'ї за свою поведінку в ній (ст. 55 Сімейного кодексу України).
Кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність і може мати наслідки, встановлені законом (ч.ч. 3, 4 ст. 56 Сімейного кодексу України).
Суд виходить з того, що добровільність шлюбу - одна з основних його засад. Шлюб - це сімейний союз, при цьому слово «сімейний» засвідчує, що шлюб створює сім'ю, а слово «союз» підкреслює договірну природу шлюбу, яка зумовлює його добровільний характер. Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Шлюб припиняється в наслідок його розірвання. Розірвання шлюбу засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків. Позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя. Для поваги до права дружини або чоловіка на пред'явлення вимоги про розірвання шлюбу потрібен прояв другим з подружжя власної гідності, поваги до себе. Позивач скористався даним правом та звернувся до суду з цим позовом, наполягає на розірванні шлюбу. Збереження шлюбу можливе на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги та підтримки, тобто на тому, що є моральною основою шлюбу.
Судом встановлено, що за час спільного проживання сторони не змогли створити міцної сім'ї, що призвело до того, що сторони втратили почуття поваги та любові один до одного. Ухвалою суду сторонам по справі надавався строк для примирення, тривалістю 2 місяці, проте сторони не помирилися, позивачка наполягає на розірванні шлюбу. Тому відмова в розірванні шлюбу буде примушенням до шлюбу та шлюбних відносин, що є неприпустимим.
Враховуючи особливий характер сімейних відносин та їх об'єктивну недоступність для оточуючих, покладення судом обов'язку збереження сім'ї на одного з подружжя при наявності на це його категоричного заперечення не відповідає вимогам ст. ст. 24, 55, 56 Сімейного кодексу України і суперечить його інтересам.
Таким чином, оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд вважає, що, враховуючи конституційне право особи на шлюб за вільною згодою (стаття 51 Конституції України), шлюб між сторонами слід розірвати, оскільки зберегти їх сім'ю на майбутнє неможливо, а подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу буде суперечити інтересам позивачки.
Щодо вимог про стягнення судових витрат. Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони, пропорційно розміру задоволених позовних вимог. З урахуванням предмету позову суд вважає, що наслідки пов'язані із розірванням шлюбу сторони мають нести у рівних частинах, тому стягує з відповідача на користь позивача судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 605,60грн.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 24, 55, 56, 110, 112 Сімейного кодексу України, ст.ст. 259, 263-265 ЦПК України, -
Позов задоволити.
Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , який зареєстрований 30.09.2015 року у виконавчому комітеті Сваричівської сільської ради Рожнятівського району Івано-Франківської області, актовий запис № 27 - розірвати.
Дітей: дочку ОСОБА_5 - ІНФОРМАЦІЯ_1 та сина ОСОБА_6 - ІНФОРМАЦІЯ_2 залишити проживати з матір'ю ОСОБА_1 .
Після розірвання шлюбу прізвище позивачки залишити « ОСОБА_7 ».
Стягнути із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_2 , 605,60 грн. сплаченого судового збору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст судового рішення складено 27.10.2025 року.
Суддя