Справа №345/3184/25
Провадження № 2/345/1514/2025
23.10.2025 м.Калуш
Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області у складі:
головуючої судді Кулаєць Б.О.,
секретаря судового засідання Заткальницької Н.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Калуш в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором,
Стислий виклад позицій сторін:
представник позивача звернулася до суду з вищевказаним позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» заборгованість за договорами № 555168447604 від 24.02.2022, № 203215 від 09.01.2020 у розмірі 30915,16 грн., сплачений судовий збір у розмірі 24220, грн. та понесені витрати на правову допомогу у розмірі 13000,00 грн.
Свої вимоги обґрунтовує тим, що 24.02.2022 між ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КИЇВСЬКА ТОРГОВО-ІНВЕСТИЦІЙНА КОМПАНІЯ» (далі - Кредитодавець та/або ТОВ «КИЇВСЬКА ТОРГОВО-ІНВЕСТИЦІЙНА КОМПАНІЯ») та ОСОБА_1 (далі - позичальник та/або відповідач) укладено договір №555168447604 (далі - Договір).
09.01.2020 між ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "СЛОН КРЕДИТ" (далі - Кредитодавець та/або ТОВ "СЛОН КРЕДИТ") та ОСОБА_1 (далі - позичальник та/або відповідач) укладено договір №203215 (далі - договір).
Укладенням договору № 555168447604 від 24.02.2022 сторони домовилися про відкриття позичальнику кредитної лінії, у межах якої кредитодавець надає позичальнику кредит з лімітом у розмірі не більше 5600,00 гривень, а позичальник зобов'язується повернути кредит кредитодавцю та сплатити йому проценти за користування кредитому порядку та на умовах, визначених цим договором.
Кредитний договір №203215 від 09.01.2020 є двостороннім правочином, який укладається між кредитодавцем та позичальником з метою надання грошових коштів у кредит на визначених умовах. Відповідно до вимог чинного законодавства України, договір укладався в письмовій формі, що підтверджується наявними документами. Сторони узгодили істотні умови, які викладені в кредитному договорі. Сума кредиту (загальний розмір) складає 18000,00 грн. Строк кредиту 1096 днів, з кінцевим терміном повернення 09.01.2023. Пунктом 1.5 договору передбачено умови нарахування та тип процентної ставки за кредитом.
18.12.2023 було укладено договір №18/12-2023, відповідно до якого ТОВ «КИЇВСЬКА ТОРГОВО-ІНВЕСТИЦІЙНА КОМПАНІЯ» відступило на користь ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі, за договором №555168447604. Таким чином, ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» наділено правом вимоги до відповідачки за договором №555168447604.
31.01.2025 було укладено договір № 31012025, відповідно до якого ТОВ "СЛОН КРЕДИТ" відступило на користь ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №203215. Таким чином, ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» наділено правом вимоги до відповідачки за договором №203215.
Станом на сьогоднішній день заборгованість за договорами відповідачкою не погашається, проценти за користування кредитними коштами не сплачуються, у зв'язку з чим у відповідачки обліковується прострочена заборгованість. Загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за вище вказаними договорами, що підлягає стягненню з позичальника станом на день формування позовної заяви відповідно до розрахунку заборгованості, становить 30915,16 грн., з яких: заборгованість за основним зобов'язанням (за тілом кредиту) - 18364,93 грн. та заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 12550,23 грн.
Відповідачка подала до суду відзив на позовну заяву, в якому у задоволені позову просить відмовити у повному обсязі.
Свій відзив мотивує тим, що надані позивачем розрахунки заборгованості неможливо вважати розрахунками у розумінні цього поняття, оскільки жодних розрахунків, як таких, вони не містить, а фактично являє собою таблицю, яка складається з рядків та колонок. Жодних даних про дату їх проведення, дату і суму отриманих кредитних коштів в межах договорів, період нарахування заборгованості, порядок формування суми заборгованості за основним боргом та період її виникнення, порядок нарахування суми відсотків вказані розрахунки не містить. Позивачем не надано банківської виписки з особового рахунку клієнта, тобто первинних документів про здійснення між сторонами фінансових операцій за період з дня укладення договорів, а також не надано розрахунків заборгованості з відображенням дати та суми отриманих кредитних коштів, їх погашення, нарахування відсотків, а тому відсутні докази, що підтверджують факт отримання нею кредитних коштів, період нарахування процентів, період прострочення платежів. Позивач не довів обставин, які мають значення для справи та не надав належних доказів, які підтверджують наявність у неї заборгованості. Також вона сплачувала помісячно 1750 грн. з 01.02.2020 по 10.01.2022 грошові коштів, що дорівнює 42 000 грн. Але цього не відображено у розрахунках позивача. Тому не зрозуміло, як здійснювалися розрахунки, звідки взялися прописані в позовній заяві цифри заборгованості. Крім того, сума відсотків 8413,40 грн. з огляду на сам розмір кредиту 5600 грн. та майже вдвічі перевищує саму суму позики і є явно завищеною, не відповідає передбаченим у ч. 3 ст. 509 та ч.ч. 1, 2 ст. 627 ЦК України засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права. Також нарахування процентів за користування кредитом після 24 квітня 2022 року не відповідають умовам укладеного між сторонами договору, адже право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за позикою припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи уразі пред?явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. Вважає, що надані копії платіжної інструкції не є беззаперечними та достатніми доказами перерахування їй грошових коштів, оскільки в обох документах не зазначено повний номер платіжної картки, на який здійснено перерахунок. Крім того, до суду взагалі не надано відомостей щодо картки, в т.ч. доказів, які б підтверджували факт належності їй вказаної платіжної картки. Таким чином позивачем не доведено факт надання їй коштів за кредитним договором. Також, позивач не обгрунтував заявлену вимогу по стягненню суми витрат на надання її професійної правничої допомоги з реальним обсягом такої допомоги, часом, витраченим на надання таких послуг (незначний обсяг юридичної та технічної роботи щодо підготовки позовної заяви), критерію реальності таких витрат. Оскільки суд зобов?язаний дослідити обсяг, складність та якість послуг адвоката, оцінити співмірність його гонорару. Не можна обмежитися загальними висновками щодо врахування обсягу (пропорційності) задоволених позовних вимог, дійсності та необхідності проведеної адвокатом роботи, а також розумності їхнього розміру без обґрунтування.
Представник позивача подала до суду відповідь на відзив, а якій зазначила, що позичальник не скористався пільговими умовами договору №555168447604 повернення кредитних коштів, а із врахуванням вище зазначених умов договору, на останню покладений обов'язок щодо сплати відсотків за фактичний строк користування кредитом. Таким чином, період правомірного користування коштами у межах погодженого сторонами строку кредитування супроводжується нарахуванням процентів у порядку та розмірі, що визначені у кредитному договору. Нарахування відсотків здійснювалось в межах строку кредитування, визначеного та погоджених сторонами договорів. Відповідачкою не надано належних та допустимих доказів, які б свідчили про сплату нею заборгованості у повному розмірі чи про причини несвоєчасного погашення заборгованості за кредитним договором у добровільному порядку. При цьому перерахування коштів здійснювалось на карткові рахунки відповідачки, зазначені при укладенні договорів. В розрахунках заборгованості (розрахунку і первісного кредитора, і фактора) чітко вказано з чого складається заявлена сума заборгованості, відповідно до яких умов договору та за який період вона була нарахована. Звертає особливу увагу суду, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази на підтвердження належного виконання умов договорів та контр- розрахунок заборгованості, здійснених відповідачкою. Таким чином, відсутні підстави для сумніву у правильності здійснених кредитором розрахунків.
Представник позивача подала до суду заяву, в якій розгляд справи просить провести за відсутності уповноваженого представника ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС». Позовні вимоги просить задовольнити в повному обсязі.
Відповідачка в судове засідання не з'явилася з невідомих для суду причин, хоча про час та місце розгляду справи повідомлялася у передбаченому законом порядку, зокрема, шляхом направлення судових повісток про виклик до суду на електронну адресу, яка зазначена у поданій нею заяві від 01.07.2025 (а.с. 20), які були доставлені до її електронної скриньки, що підтверджується довідками про доставку електронного листа (а.с. 137, 143, 157).
Заяви та клопотання сторін, процесуальні дії у справі:
ухвалою суду від 27.06.2025 відкрито провадження по справі, призначено справу до розгляду в порядку спрощеного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи та надано відповідачці строк для подання відзиву на позовну заяву.
Ухвалою суду від 08.07.2025 клопотання відповідачки ОСОБА_1 про розгляд справи за правилами загального позовного провадження задоволено частково. Розгляд вказаної цивільної справи постановлено проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
10.07.2025 відповідачка подала до суду відзив на позовну заяву (а.с. 28-37).
18.07.2025 представник позивача подала до суду відповідь на відзив (а.с. 51-71).
Ухвалою суду від 22.07.2025 клопотання Мезенцевої Тетяни Григорівни про витребування доказів та клопотання представника ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» про витребування доказів та відкладення розгляду задоволені.
11.08.2025 до суду найшли витребувані докази від АТ КБ «ПриватБанк» (а.с. 89-94).
28.08.2025 представник позивача подала до суду заяву на виконання ували суду від 22.07.2025 (а.с. 105-129).
Ухвалою суду від 23.09.2025 судові засідання по справі постановлено провести в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за участі представника позивача адвоката Чубенка Микити Сергійовича.
Ухвалою суду від 24.09.2025 клопотання представника ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» про витребування доказів задоволено.
10.10.2025 до суду найшли витребувані докази від АТ КБ «ПриватБанк» (а.с. 144-145).
Ухвалою суду від 20.10.2025 судові засідання по справі за позовом постановлено провести в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за участі представника позивача Німченко Анастасії Русланівни.
23.10.2025 представник позивача подала до суду заяву, в якій розгляд справи просить провести за відсутності уповноваженого представника ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС». Позовні вимоги просить задовольнити в повному обсязі.
Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Таким чином, виходячи з поданих заяв, судом розглядається справа за наявними доказами у відсутності сторін без фіксування звукозаписувальним технічним засобом.
Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин:
09.01.2020 між ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» та ОСОБА_1 було укладено договір про споживчий кредит № 203215.
Відповідно до п. 1.1-1.10 договору кредитодавець надає позичальнику грошові кошти з сумі 18000,00 гривень (надалі за текстом - «кредит» / «сума кредиту» / «загальний розмір наданого кредиту») на умовах строковості, повернення та платності, а позичальник зобов?язується повернути кредит та сплатити відсотки за користування кредитом відповідно до умов, зазначених у договорі.
Сума кредиту надається позичальнику шляхом перерахування кредитодавцем грошових коштів на банківський картковий рахунок позичальника не пізніше наступного робочого дня з дати підписання цього договору.
Днем надання кредиту вважається день отримання (зарахування на банківський картковий рахунок) позичальником грошових коштів від кредитодавця.
Кредит надається з метою задоволення споживчих потреб без забезпечення заставою.
Строк надання кредиту складає 1096 днів, до 09.01.2023.
Відсоткова ставка за договором є фіксованою, а розмір відсоткової ставки за кредитом залежить від періоду її встановлення та складає:
- за перший день користування кредитом (включно) - 25% (9125% річних) (далі - Відсотки за перший день користування кредитом);
- за усі наступні дні користування кредитом, починаючи з другого дня (включно) й до кінця строку надання кредиту - 85% (далі - Поточні відсотки).
Реальна річна відсоткова ставка становить 126,83 %.
Загальна вартість кредиту складає 62085,99 грн. та включає в себе: суму кредиту у розмірі 18000,00 грн.; відсотки за перший день користування кредитом в розмірі 4500 грн., що мають бути сплачені позичальником на підставі п.3.5. договору; поточні відсотки за користування кредитом 39585,99 грн.
Нарахування відсотків за користування кредитом здійснюється на суму, указану в п.1.8.1. з урахуванням п.3.5.
Крім того, 09.01.2020 відповідачка підписала Паспорт споживчого кредиту, у якому містяться основні умови кредитування, які відповідають тим, що зазначені у договорі № 203215.
Відповідно до платіжного доручення № 1771 від 09.01.2020 ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» перераховано кошти у розмірі 18000,00 грн., згідно з кредитним договором № 203215 від 09.01.2020.
Згідно з розрахунком заборгованості за кредитним договором № 203215 від 09.01.2020 станом на 05.03.2025, загальна сума заборгованості становить 16901,76 грн., з яких: 10426,18 грн. - заборгованість за основним зобов?язанням (за тілом кредиту), 2338,75 грн. - заборгованість за перший день користування процентами та 4136,83 грн. - заборгованість за відсотками. Крім того, міститься також інформації про внесення відповідачкою платежів в рахунок погашення заборгованості на загальну суму 43527,80 грн.
31.01.2025 між ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» та ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» було укладено договір надання послуг з факторингу № 31012025, відповідно до вимог якого, з урахування витягу з реєстру боржників до вказаного договору, ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» було відступлено, а ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» прийнято право вимоги до боржниці ОСОБА_1 за кредитним договором № 203215 на загальну суму заборгованості 16901,76 грн.
Згідно з розрахунком заборгованості за кредитним договором № 203215 від 09.01.2020 станом на 06.06.2025, загальна сума заборгованості становить 16901,76 грн., з яких: заборгованість за основним зобов?язанням (за тілом кредиту) - 12764,93 грн. та заборгованість за нарахованими процентами - 4136,83 грн., що також підтверджується детальним розрахунком боргу, в якому міститься також інформації про внесення відповідачкою платежів в рахунок погашення заборгованості на загальну суму 43527,80 грн.(а.с. 109-128).
Також 24.02.2022 між ТОВ «КИЇВСЬКА ТОРГОВО-ІНВЕСТИЦІЙНА КОМПАНІЯ» та ОСОБА_1 було укладено договір кредитної лінії № 555168447604.
Відповідно до п. 3.1 договору укладенням цього договору сторони домовилися про відкриття позичальнику кредитної лінії у межах якої кредитодавець надає позичальнику кредит з лімітом у розмірі не більше 5600,00 гривень, а позичальник зобов?язується повернути кредит кредитодавцю та сплатити йому проценти за користування кредитом у порядку та на умовах, визначених цим Договором.
Згідно з п. 3.3, 3.4 договору датою повернення кредиту є 24.04.2022. Строк кредитування складає 60 календарних днів з моменту перерахування кредиту позичальнику, відповідно до п. 3.2 цього Договору.
Відповідно до п. 3.8 договору нарахування процентів за користування кредитом здійснюється на суму кредиту, якою фактично користується позичальник, таке нарахування здійснюється щоденно, починаючи з першого дня видачі кредиту та до дати фактичного повернення всієї суми кредиту в наступних розмірах:
- стандартна процентна ставка 990,00% річних (2.71% на день) за кожен день користування кредитом (вказана процентна ставка застосовується протягом всього строку дії цього договору, за виключенням строку використання права користування кредитом за зниженою та/або пільговою процентною ставкою);
- знижена процентна ставка 445,50% річних (1.22% на день) (право користування кредитом за вказаною процентною ставкою згідно умов, визначених п.п.5.4.2 цього Договору).
Згідно з п. 3.10 договору орієнтовна загальна вартість кредиту складає: за користування кредитом протягом заявленого строку 30 календарних днів користування кредитом з 24.02.2022 по 25.03.2022 вартість кредиту складає 2050,50 грн. проценти за користування кредитом. За користування кредитом понад заявлений строк протягом наступних 30 календарних днів користування кредитом з 26.03.2022 і до 24.04.2022 останнього дня Строку кредитування вартість кредиту складає 5600,00 грн. тіло кредиту та 4556,70 грн. проценти за користування кредитом
Крім того, 24.02.2022 відповідачка електронним підписом одноразовим ідентифікатором підписала Паспорт споживчого кредиту, у якому містяться основні умови кредитування, які відповідають тим, що зазначені у договорі № 555168447604..
Відповідно до листа директора ТОВ «Універсальні платіжні рішення» від 02.02.2024 ними було успішно перераховано кошти на карту клієнта, а саме: 24.02.2022 у розмірі 5600,00 грн.
Згідно з довідкою по договору позики № 555168447604 від 24.02.2022 станом на 21.12.2023 містяться відомості про наявність заборгованості у розмірі 14013,40 грн., а також те, що 30.11.2022 було внесено платіж на погашення заборгованості з процентів у розмірі 700,00 грн.
18.12.2023 між ТОВ «КИЇВСЬКА ТОРГОВО-ІНВЕСТИЦІЙНА КОМПАНІЯ» та ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» було укладено договір №18/12-2023, відповідно до умов якого, з урахування витягу з реєстру боржників до вказаного договору, ТОВ «КИЇВСЬКА ТОРГОВО-ІНВЕСТИЦІЙНА КОМПАНІЯ» відступило на користь ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №555168447604 до ОСОБА_1 на суму 14013,40 грн.
Згідно з розрахунком заборгованості за кредитним договором № 555168447604 від 24.02.2022 станом на 06.06.2025, загальна сума заборгованості становить 14013,40 грн., з яких: заборгованість за основним зобов?язанням (за тілом кредиту) - 5600,00 грн. та заборгованість за нарахованими процентами - 8413,40 грн.
На виконання ухвали суду про витребування доказів від 22.07.2025 АТ КБ «ПриватБанк» скерувало на адресу суду лист, в якому зазначило, що ім'я ОСОБА_1 в банку емітовано карту № НОМЕР_1 та 24.02.2022 на вказану картку надійшли кошти у розмірі 5600,00 грн., що підтверджується випискою за договором б/н за період з 24.02.2022 по 02.03.2022 (а.с. 89-91).
Крім того, на виконання ухвали суду про витребування доказів від 24.09.2025 АТ КБ «ПриватБанк» скерувало на адресу суду лист, в якому зазначило, що ім'я ОСОБА_1 в банку емітовано карту № НОМЕР_2 та 09.01.2020 на вказану картку надійшли кошти у розмірі 18000,00 грн., що підтверджується випискою за договором б/н за період з 09.01.2020 по 16.01.2020 (а.с. 144-145).
Таким чином, між сторонами виник спір щодо належного виконання умов кредитних договорів, непогашення в повному обсязі відповідачкою заборгованості за цими договорами, що є порушенням законних прав та інтересів позивача.
Оцінка суду:
суд, дослідивши та оцінивши наявні в справі докази в їх сукупності, надані позивачем на обґрунтування позовних вимог, з'ясувавши таким чином фактичні обставини справи, вважає, що даний позов підлягає до часткового задоволення, виходячи з такого.
В ч.ч. 1, 3 ст. 509 ЦК України вказано, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною 1 статті 638 Цивільного кодексу України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Загальні правила щодо форми договору визначено ст. 639 ЦК України, згідно якої договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлена письмова форма, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріальне посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.
Згідно зі ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Отже, положення Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання, як електронного підпису або електронного цифрового підпису вiдповiдно до законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Статтею 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно зі ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно зі ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Відповідно до ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Згідно з приписами ст. 12, ч.ч. 1, 5-7 ст. 81, ч. 1 ст. 89 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Судом встановлено, що позивачем надано належні та допустимі докази укладення 09.01.2020 між ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» та ОСОБА_1 договору про споживчий кредит № 203215, та укладення 24.02.2022 між останньою та ТОВ «КИЇВСЬКА ТОРГОВО-ІНВЕСТИЦІЙНА КОМПАНІЯ» договору кредитної лінії №555168447604, що не заперечується відповідачкою.
У вказаних договорах визначені умови кредитування, про що вказано вище, де, серед іншого, обумовлений і розмір відсотків, які нараховуються на кредит, а також визначено строк кредитування та графік платежів, з чим відповідачка погодилася, підписавши їх.
На підтвердження фактичного переказу коштів за спірним кредитним договором № 203215 від 09.01.2020 позивачем до позову долучено платіжне доручення № 1771 від 09.01.2020, згідно з яким ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» перераховано кошти у розмірі 18000,00 грн. на картку № НОМЕР_2 , відомості про яку містяться у призначені платежу, що також підтверджується листом АТ КБ «ПриватБанк», в якому зазначило, що ім'я ОСОБА_1 в банку емітовано вказану карту та 09.01.2020 на неї надійшли кошти у розмірі 18000,00 грн., відомості про що містяться у виписці за договором б/н за період з 09.01.2020 по 16.01.2020 (а.с. 144-145).
Також на підтвердження фактичного переказу коштів за спірним кредитним договором № 555168447604 від 24.02.2022 позивачем до позову долучено лист директора ТОВ «Універсальні платіжні рішення» від 02.02.2024, в якому зазначено, що ними було успішно перераховано кошти на карту клієнта № НОМЕР_3 , а саме: 24.02.2022 у розмірі 5600,00 грн., що також підтверджується листом АТ КБ «ПриватБанк», в якому зазначило, що ім'я ОСОБА_1 в банку емітовано карту № НОМЕР_1 та 24.02.2022 на вказану картку надійшли кошти у розмірі 5600,00 грн., відомості про що містяться у виписці за договором б/н за період з 24.02.2022 по 02.03.2022 (а.с. 89-91).
Разом з тим відповідачка свої зобов'язання належним чином не виконувала, у зв'язку з чим у неї утворилася заборгованість за кредитними договорами.
Заперечуючи у відзиві щодо правильності розрахунків та розміру заборгованості по відсотками, доказів належного виконання зобов'язань по сплаті кредитів відповідачка суду не надала, не подала будь-яких доказів на спростування користування нею наданими їй позикодавцями кредитними коштами, а також не подав будь-яких доказів на спростування наданих позивачем розрахунків заборгованості.
В свою чергу, надані позивачем докази є належними і допустимими, достовірними і достатніми, оскільки ці докази містять у собі інформацію щодо предмета позовних вимог, вони логічно пов'язані з тими обставинами, які підтверджують наявність підстав для стягнення з відповідачки заборгованості.
Щодо твердження відповідачки про те, що заборгованість за кредитним договором № 555168447604 від 24.02.2022 за нарахованими процентами у розмірі 8413,40 грн. є неспівмірною сумі кредиту та суперечить принципам розумності та добросовісності, суд зазначає наступне.
Статтею 18 Закону України «Про захист прав споживачів» встановлено підстави визнання недійсними умов договорів, що обмежують права споживача.
Продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду споживача (ч.ч. 1, 2 ст. 18 ЗУ «Про захист прав споживачів»).
Перелік несправедливих умов у договорах із споживачами встановлений частиною третьою цієї статті.
Відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 18 ЗУ «Про захист прав споживачів» несправедливими є, зокрема, умови договору про встановлення вимоги щодо сплати споживачем непропорційно великої суми компенсації (понад п'ятдесят відсотків вартості продукції) у разі невиконання ним зобов'язань за договором.
Однак, дана норма стосується вимог про нарахування пені, яку позивач не нараховував, а тому суд вважає неспроможним посилання сторони відповідачки на вказану норму як на підставу зменшення заборгованості по відсотках.
Водночас, у постанові Верховного Суду від 05 вересня 2019 року у справі № 638/2304/17 зроблено висновок, що недійсність договору, як приватно-правова категорія, покликана не допускати або присікати порушення цивільних прав та інтересів або ж їх відновлювати.
Однак відповідачка не заявляла зустрічних вимог про визнання недійсними умови вказаного кредитного договору в частині визначення розміру відсотків за користування кредитними коштами у зв'язку з їх невідповідністю вимогам ЗУ «Про захист прав споживачів», ЗУ «Про споживче кредитування». Оскільки суд розглядає справи в межах заявлених вимог, вирішення питання щодо визнання положень кредитних договорів несправедливими та зміну або визнання їх недійсними в межах даної справи є неможливим.
Таким чином суд відхиляє доводи сторони відповідачки на здійснення порушення позивачем статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів», оскільки відповідно до статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Щодо твердження відповідачки щодо нарахування процентів за користування кредитом поза межам строку кредитування згідно з кредитним договором № 555168447604 від 24.02.2022, суд зазначає наступне.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12 зробила висновок про те, що після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються ч. 2 ст. 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.
Враховуючи вищевикладене, право позикодавця нараховувати передбачені договором проценти припиняється після спливу визначеного договором строку дії договору чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно із ч. 2 ст. 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах прав та інтереси позивача забезпечені ч. 2 ст. 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.
Відповідно до положень п. 3.3, 3.4 договору № 555168447604 від 24.02.2022 датою повернення кредиту є 24.04.2022. Строк кредитування складає 60 календарних днів з моменту перерахування кредиту позичальнику, відповідно до п. 3.2 цього Договору.
Таким чином, оскільки договором № 555168447604 від 24.02.2022 визначений строк кредитування, який становить 60 днів, саме протягом даного строку ТОВ «КИЇВСЬКА ТОРГОВО-ІНВЕСТИЦІЙНА КОМПАНІЯ» мало право нараховувати відповідачці передбачені цим договором відсотки, які, з урахуванням положень п.п. 3.8, 3.9, 5.1, 5.3, 5.4 цього договору, становлять 2,71 % на день, враховуючи що позичальниця не скористалася пільговими умовами повернення кредитних коштів, що знайшло своє відображення у розрахунку заборгованості.
Так, 5600,00 грн. (сума отримана у позику та не повернута протягом строку дії договору) х 2,71 % (узгоджений сторонами у п.п. 3.8, 3.9 договору відсоток, який сплачує позичальник щоденно за користування коштами) = 151,76 грн. (сума коштів, що має сплачуватися відповідачкою щоденно протягом строку дії договору за користування отриманими у позику коштами).
Таким чином, заборгованість відповідачки по несплачених відсотках за договором позики № 555168447604 від 24.02.2022, з урахування здійснення оплати у розмірі 700,00 грн., становить 8405,60 грн. (151,76 грн. х 60 днів - 700,00 грн.).
З огляду на викладене, враховуючи, що відповідачка істотно порушила умови укладених кредитних договорів № 555168447604 від 24.02.2022, № 203215 від 09.01.2020, а, зокрема, у встановленому порядку та строки не погашала кредити та проценти за користування ними, а також, беручи до уваги правомірність набуття права вимоги позивачем за спірними кредитними договорами, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають до часткового задоволення та з відповідачки на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором № 203215 від 09.01.2020 у розмірі 16901,76 грн. та за кредитним договором № 555168447604 від 24.02.2022 у розмірі 14005,60 грн.
Розподіл судових витрат:
питання судових витрат суд вирішує за правилами ст. 141 ЦПК України, при цьому враховує, що до судових витрат, які позивач поніс у зв'язку з розглядом справи, останній відносить оплату судового збору у розмірі 2422,40 грн., що підтверджується платіжною інструкцією (а.с. 11).
Враховуючи, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, з відповідачки на користь позивача необхідно стягнути сплачений при подачі позову судовий збір в сумі 2421,79 грн. (2422,40 грн. х 30907,36 грн. / 30915,16 грн.).
Частиною другою статті 141 КПК України встановлено, що інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Частиною 1 статті 133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Приписами ч. 2 ст. 137 ЦПК України передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами.
На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу до матеріалів справи долучено: договір про надання правової допомоги № 02-07/2024 від 02.07.2024 укладений між ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» та АО «Лігал Ассістанс», прас-лист АО «Лігал Ассістанс», заявку № 69 від 01.05.2025 про надання юридичної допомоги, згідно якої ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» зверталося до АО «Лігал Ассістанс» для погодження надання правових (юридичних) послуг з приводу примусового стягнення заборгованості з ОСОБА_1 а саме: надання усної консультації з вивченням документів в розмірі 4000,00 грн. та складання позовної заяви до суду в розмірі 9000,00 грн., витяг з акту № 11 про надання юридичної допомоги від 30.05.2025 на суму 13000,00 грн.
У постанові від 28.09.2023 у справі № 686/31892/19 колегія суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду зазначено критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу. Згідно з вимогами ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. У разі недотримання вимог суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Надавши оцінку доказам щодо фактично понесених витрат позивачем на професійну правничу допомогу, врахувавши співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, яка розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження, беручи до уваги, твердження відповідачки про неспівмірність зазначених втрат, яке міститься у відзиві на позовну заяву, суд дійшов висновку про наявність підстав для зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу до 3000,00 грн., оскільки такий розмір витрат на професійну правничу допомогу відповідатиме критерію обґрунтованості, розумності розміру витрат на правничу допомогу, з урахуванням конкретних обставин справи, її складності, необхідних процесуальних дій сторони.
Враховуючи, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, з відповідачки на користь позивача необхідно стягнути 2999,24 грн. (3000,00 грн. х 30907,36 грн. / 30915,16 грн.) витрат на правничу допомогу.
На підставі викладеного, ст.ст. 204, 207, 509, 514, 526, 610, 626, 628, 638, 639, 1048, 1050, 1054, 1077, 1078 ЦК України, ст.ст. 3, 12 ЗУ «Про електронну комерцію», ст. 18 ЗУ «Про захист прав споживачів», ст.ст. 12, 141, 178, 211, 247 ЦПК України та керуючись ст.ст. 258, 259, 264, 265, 268, 280-282, 289 ЦПК України, суд
позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» заборгованість:
- за кредитним договором № 203215 від 09.01.2020 у розмірі 16901 (шістнадцять тисяч дев'ятсот одна) гривня 76 копійок;
- за кредитним договором № 555168447604 від 24.02.2022 у розмірі 14005 (чотирнадцять тисяч п'ять) гривень 60 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» 2421 (дві тисячі чотириста двадцять одну) гривню 79 копійок судового збору та 2999 (дві тисячі дев'ятсот дев'яносто дев'ять) гривень 24 копійки гривень витрат на правову допомогу.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс», що знаходиться за адресою: Київ вул. Ґедройця Єжи, 6, офіс 521, код ЄДРПОУ: 42640371.
Відповідачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителька АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 .
Суддя: