Справа № 344/22004/24
Провадження № 1-кп/344/639/25
27 жовтня 2025 року м.Івано-Франківськ
Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1
з участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_5 ,
розглядаючи у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження з обвинувальним актом про обвинувачення ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.121 КК України, -
В провадженні Івано-Франківського міського суду перебуває кримінальне провадження з обвинувальним актом щодо ОСОБА_5 , який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.121 КК України.
Ухвалою суду від 29.09.2025 року щодо обвинуваченого ОСОБА_5 в даному кримінальному провадженні продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави до 28 листопада 2025 року включно.
Під час судового розгляду прокурор заявив клопотання про продовження раніше обраного щодо обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави, із посиланням на ризики, передбачені ст.177 КПК України.
Захисник щодо задоволення клопотання прокурора заперечив, просив відмовити в його задоволенні у зв'язку з відсутністю ризиків.
Обвинувачений підтримав думку захисника.
Вислухавши думку сторін, дослідивши матеріали кримінального провадження, суд вважає, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави обвинуваченому слід продовжити виходячи з наступного.
Відповідно до ч.3 ст.331 КПК України за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця ув'язнення.
Згідно з вимогами п.п.3 і 4 ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практикою Європейського суду з прав людини обмеження права на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
У відповідності до ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та сьомою статті 176 цього Кодексу.
П.4 ч.2 ст.183 КПК України визначено, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
В ухвалах Івано-Франківського міського суду зазначено обставини, які послужили підставами для застосування та продовження щодо обвинуваченого запобіжного заходу саме у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави. При цьому судом враховано дані, що характеризують особу ОСОБА_5 , його вік, стан здоров'я, майновий стан, міцність соціальних зв'язків.
На даний час, суд також враховує, обставини справи, тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, що у відповідності до ст.12 КК України є тяжким злочином, станом на даний час триває судовий розгляд даного кримінального провадження, вказані обставини не змінилися, продовжують існувати ризики, передбачені ст.177 КПК України, зокрема: можливість переховуватися обвинуваченого від суду з метою уникнення покарання за вчинене кримінальне правопорушення; незаконно впливати на свідків, які ще не допитані судом; вчинити інше кримінальне правопорушення, так як він будучи працевлаштованим, заробітної плати не отримував, інших доходів немав, зловживав спиртними напоями, що не виключає можливості вчинення ним інших кримінальних правопорушень.
Таким чином, суд, оцінюючи в сукупності всі наведені вище обставини, враховуючи характеризуючі особу обвинуваченого дані, вважає, що застосування до обвинуваченого запобіжного заходу не пов'язаного з позбавленням волі, не зможе на даному етапі судового розгляду в повній мірі нівелювати наявні ризики, а відтак не буде здатним і забезпечити дієвість даного кримінального провадження в суді.
Наведені вище дані у своїй сукупності підтверджують наявність ризиків і є достатніми підставами вважати про можливість обвинуваченого ухилятись від суду і, незаконно впливати на свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Суд враховує в сукупності всі наявні обставини даної справи і зважає не лише на суворість можливого покарання, яке є релевантною обставиною в оцінці ризику, а опирається також і на необхідність захисту суспільних інтересів, які незважаючи на презумцію невинуватості, мають превалююче та переважне значення.
Підсумовуючи все вищенаведене, суд констатує, що інших обставин, котрі давали б підстави до зміни чи скасування запобіжного заходу обвинуваченому, або які більше не виправдовують таке тримання обвинуваченого під вартою стороною захисту не наведено і судом, в процесі судового розгляду, не встановлено.
Окрім цього, у відповідності до ч.4 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні: 1) щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування; 2) щодо злочину, який спричинив загибель людини; 3) щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею; 4) щодо злочину, передбаченого статтями 255-255-3 Кримінального кодексу України; 5) щодо особливо тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів.
Оскільки, ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні злочину, яким завдано умисне тяжке тілесне ушкодження, що спричинило смерть потерпілого, суд не вбачає підстав для визначення розміру застави.
У зв'язку із наведеним, є достатньо підстав вважати, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти вказаним ризикам, а тому запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_5 у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави слід продовжити, оскільки він є співмірним і доцільним задля забезпечення дієвості даного кримінального провадження.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 331, 369-372 КПК України, суд,-
Запобіжний захід щодо обвинуваченого ОСОБА_5 - тримання під вартою без визначення розміру застави продовжити до 26 грудня 2025 року включно.
Копію ухвали вручити обвинуваченому та прокурору негайно після її проголошення та направити начальнику Івано-Франківської установи виконання покарань (№12) для виконання.
Ухвала суду може бути оскаржена до Івано-Франківського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Повний текст ухвали складено 27 жовтня 2025 року.
Суддя ОСОБА_6