8-й під'їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"27" жовтня 2025 р. м. ХарківСправа № 922/4414/24 вх. №
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Прохорова С.А.
секретар судового засідання Кончаренко В.Ю.
за участю:
ліквідатора - Чипиженко Є.В. в режимі відеоконференції
розглянувши заяву ліквідатора вх. № 23394 від 08.10.2025 по справі
по справі за заявою Головне управління ДПС у Харківській області, утворене на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України
до Товариство з обмеженою відповідальністю "Суол Хілс ТД"
про визнання банкрутом
Постановою господарського суду Харківської області від 02.06.2025 р. по справі №922/4414/24 визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру Товариства з обмеженою відповідальністю «Суол Хілс ТД», ліквідатором призначено арбітражного керуючого Чипиженко Євгена Віталійовича.
08.10.2025 через підсистему Електронний суд від ліквідатора арбітражного керуючого Чипиженка Є.В. надійшов звіт ліквідатора ТОВ «Суол Хілс ТД» та звіт про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат (вх.№ 23390).
Крім того, 08.10.2025 через підсистему Електронний суд від ліквідатора надійшла заява (вх.№ 23394), в якій він просить суд:
1) Визначити джерелом оплати основної грошової винагороди за виконання повноважень ліквідатора ТОВ «Суол Хілс ТД» за рахунок кредитора у справі №922/4414/24;
2) Стягнути з Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України (61057, м. Харків, вул. Г.Сковороди, буд.46; Код ЄДРПОУ 43983495) на користь арбітражного керуючого Чипиженко Євгена Віталійовича, ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ; рахунок IBAN: НОМЕР_2 у АТ КБ «ПриватБанк» 74650,00 грн. (у т.ч.: відшкодування витрат розпорядника майна ТОВ «Суол Хілс ТД» за період з 20.01.2025 р. по 05.05.2025 р. у розмірі 685,00 грн.; оплату послуг (основну грошову винагороду) ліквідатора ТОВ «Суол Хілс ТД» за період з 02.06.2025 р. по 02.09.2025 р. у сумі 72800,00грн., відшкодування витрат ліквідатора ТОВ «Суол Хілс ТД» за період з 02.06.2025 р. по 01.10.2025 р. у сумі 1165,00 грн.
Ухвалою суду від 09.10.2025 року призначено до розгляду в судовому заяву ліквідатора на 27.10.2025 року; зобов'язано кредитора надати суду пояснення на заяву ліквідатора про стягнення грошової винагороди.
Присутній в судовому засіданні ліквідатор підтримує поданий звіт про нарахування та виплату грошової винагороди, а також заяву про стягнення грошової винагороди з кредитора.
Кредитор - ГУ ДПС у Харківській області в судове засідання свого представника не направив, заперечень щодо заяви ліквідатора про нарахування та виплату грошової винагороди не подав.
Враховуючи належне повідомлення ініціюючого кредитора про дату, час та місце розгляду звіту ліквідатора, суд вважає за можливе розглянути звіт ліквідатора про нарахування та виплату грошової винагороди в даному судовому засіданні.
Розглянувши заву ліквідатора, звіт ліквідатора арбітражного керуючого Чипиженка Є.В. про нарахування і виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат, заслухавши пояснення ліквідатора, суд дійшов висновку про наступне.
Частиною 1 статті 2 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.
Згідно п. 3 ч. 1 ст. 12 Кодексу України з процедур банкрутства арбітражний керуючий користується усіма правами розпорядника майна, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією, керуючого реалізацією, ліквідатора відповідно до законодавства, у тому числі має право отримувати винагороду в розмірі та порядку, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 30 Кодексу України з процедур банкрутства арбітражний керуючий виконує повноваження за грошову винагороду. Грошова винагорода арбітражного керуючого складається з основної та додаткової грошових винагород.
Частиною 2 ст.30 Кодексу України з процедур банкрутства визначено, що розмір основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень розпорядника майна або ліквідатора визначається в розмірі середньомісячної заробітної плати керівника боржника за останніх 12 місяців його роботи до відкриття провадження у справі, але не менше трьох розмірів мінімальної заробітної плати за кожний місяць виконання арбітражним керуючим повноважень.
Постановою господарського суду Харківської області від 02.06.2025 р. по справі №922/4414/24 визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру Товариства з обмеженою відповідальністю «Суол Хілс ТД», ліквідатором призначено арбітражного керуючого Чипиженко Євгена Віталійовича та встановлено оплату послуг ліквідатора в розмірі трьох мінімальних розмірів заробітної плати за рахунок коштів, одержаних від продажу майна боржника, яке не перебуває в заставі.
З матеріалів справи вбачається, що розрахунок грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання повноважень ліквідатора «Суол Хілс ТД» за період з 02.06.2025 р. по 02.09.2025 р. у сумі проводився з урахуванням визначеної законодавством суми мінімальної заробітної плати, а саме: (ст. 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік") 72800,00грн.
Перевіривши даний розрахунок основної грошової винагороди арбітражного керуючого Чипиженка Є.В. за виконання повноважень ліквідатора ТОВ "Галант Транс" на суму 72800,00грн. грн., що включає період з 02.06.2025 р. по 02.09.2025 р., суд вважає його вірним і таким, що відповідає приписам Постанови суду від 02.06.2025 року та Кодексу України з процедур банкрутства.
02.06.2025 судом було постановлено ухвалу про здійснення виплати основної грошової винагороди в сумі 72 000,00 грн (в межах грошових коштів, які надійшли від Головного Управління ДПС у Харківській області) з депозитного рахунку Господарського суду Харківської області на користь арбітражного керуючого Чипиженка Євгена Віталійовича за період з 20.01.2025 р. по 05.05.2025 р.
Також арбітражним керуючим Чипиженком Є.В. під час проведення процедури ліквідації банкрута були понесені витрати за період з 02.06.2025 р. по 01.10.2025 р. у сумі 1165,00 грн., а саме: послуги пошти - 720,00 грн., оплата витягів (довідок) з державних реєстрів 65,00 грн., оголошення «Прем'єр» - 380,00 грн.
Перевіривши витрати арбітражного керуючого Чипиженко Є.В., суд вважає, що витрати у загальному розмірі 1165,00 грн підтверджені належними доказами та є обґрунтованими.
Крім того, на виконання вимог ч. 6 ст.30 Кодексу України з процедур банкрутства арбітражний керуючий Чипиженко Є.В. на засіданні комітету кредиторів боржника 02.10.2025 року прозвітував про нарахування та виплату основної грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат. За результатами засідання комітетом кредиторів банкрута (Протокол №2 від 02.10.2025 р.) схвалено звіт ліквідатора у т.ч. звіт про нарахування і виплату основної грошової винагороди, відшкодування витрат ліквідатора ТОВ «Суол Хілс ТД» за період з 02.06.2025 р. по 01.10.2025 р. у зазначеній вище сумі, визнано роботу арбітражного керуючого Чипиженко Є.В. у якості ліквідатора ТОВ «Суол Хілс ТД» задовільною.
Враховуючи вищенаведене та те, що комітетом кредиторів ТОВ «Суол Хілс ТД» схвалено звіт арбітражного керуючого Чипиженка Є.В. про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат за період з 02.06.2025 р. по 01.10.2025 р., на підставі приписів ч. 6 ст. 30 Кодексу України з процедур банкрутства, суд вважає за можливе затвердити звіт ліквідатора ТОВ “Суол Хілс ТД» про нарахування та виплату грошової винагороди в сумі 72800,00 грн. та звіт про відшкодування витрат на суму 1165,00 грн за період з 02.06.2025 р. по 01.10.2025 р. року.
Будь-яких зауважень та скарг щодо неналежного виконання арбітражним керуючим Чипиженко Є.В. обов'язків ліквідатора в даній справі до суду від кредиторів не надходило.
Кредитори як найбільш зацікавлені у справі про банкрутство особи мають діяти за принципом процесуальної активності, ефективно використовуючи весь арсенал наданих ним законодавством правових засобів, включаючи постійний контроль за діяльністю арбітражного керуючого та співпрацю з ним. Натомість пасивна поведінка кредитора, неефективне використання своїх процесуальних можливостей, ухилення від створення фонду оплати винагороди арбітражного керуючого, епізодичний характер взаємодії з арбітражним керуючим мають свої наслідки, а саме необхідність оплати винагороди арбітражному керуючому за відсутності очікуваних результатів його роботи.
Разом з тим, суд звертає увагу на те, що за положеннями Кодексу України з процедур банкрутства комітет кредиторів є представницьким органом всіх кредиторів, однак оцінку діяльності учасників справи, доказам у справі про банкрутство у будь-якому випадку надає суд, на якого законодавець покладає повноваження щодо затвердження як звіту за наслідками ліквідаційної процедури, так і звіту арбітражного керуючого про нарахування та виплату грошової винагороди.
Згідно ст. 1 Кодексу України з процедур банкрутства ліквідатор - фізична особа, яка відповідно до судового рішення господарського суду організовує здійснення ліквідаційної процедури боржника, визнаного банкрутом, та забезпечує задоволення вимог кредиторів у встановленому порядку.
Відповідно до ст. 10 КУзПБ арбітражні керуючі є суб'єктами незалежної професійної діяльності.
Незалежна професійна діяльність - участь фізичної особи у науковій, літературній, артистичній, художній, освітній або викладацькій діяльності, діяльність лікарів, приватних нотаріусів, приватних виконавців, адвокатів, арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), аудиторів, бухгалтерів, оцінщиків, інженерів чи архітекторів, особи, зайнятої релігійною (місіонерською) діяльністю, іншою подібною діяльністю за умови, що така особа не є працівником або фізичною особою - підприємцем та використовує найману працю не більш як чотирьох фізичних осіб.
Отже, діяльність арбітражного керуючого може вважатися незалежною при дотриманні умов, які встановлені ст. 14 Податкового Кодексу України, зокрема, арбітражний керуючий не може бути працівником підприємства-боржника, на яке він призначається для виконання певних службових обов'язків.
Разом з тим, надання послуг арбітражного керуючого, як суб'єкта незалежної професійної діяльності, відбувається на платній основі.
Порядок сплати грошової винагороди арбітражного керуючого під час виконання повноважень у справі про банкрутство визначено положеннями статті 30 Кодексу України з процедур банкрутства.
Частини 2, 4, 6 ст. 30 Кодексу передбачають, що оплата основної винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень розпорядника майна, ліквідатора, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією, керуючого реалізацією здійснюється за рахунок коштів, авансованих заявником (кредитором або боржником) на депозитний рахунок господарського суду, який розглядає справу. У разі якщо процедура триває після закінчення авансованих заявником коштів, основна винагорода арбітражного керуючого сплачується за рахунок коштів, одержаних боржником - юридичною особою у результаті господарської діяльності, або коштів, одержаних від продажу майна боржника, яке не перебуває в заставі. Кредитори можуть створювати фонд для авансування грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого. Порядок формування фонду та порядок використання його коштів визначаються рішенням комітету кредиторів та затверджуються ухвалою господарського суду.
Проте, як свідчать матеріали справи, такий фонд кредиторами створений не був.
Разом з тим, невиплата основної грошової винагороди арбітражного керуючого (ліквідатора) суперечить ст. 43 Конституції України, де визначено, що кожен громадянин має право на працю, яке включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається ст. 4 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (заборона рабства та примусової праці) та метою антикорупційної спрямованості Закону про банкрутство, яка досягається через запровадження в Законі гарантованої оплати грошової винагороди арбітражним керуючому, що має забезпечити гарантії його незалежності від боржників та кредиторів.
Отже, у випадку, коли оплата послуг арбітражного керуючого здійснюється не за рахунок коштів, одержаних від продажу майна боржника, чи коштів, одержаних у результаті виробничої діяльності боржника, вона повинна здійснюватись за рахунок коштів кредиторів, виходячи з принципу пропорційності їх грошовим вимогам (висновки щодо застосування цих норм права викладені у постанові Верховного Суду від 01 серпня 2018 року у справі № 912/1783/16 та від 30.01.2019 року у справі №910/32824/15).
При цьому, законодавець не ставить порядок розподілу витрат на оплату послуг ліквідатора в залежність від майнового стану кожного кредитора у справі про банкрутство, правового статусу кредитора (особа, заснована на приватній чи державній формі власності, державний орган, громадська організація тощо), від джерел фінансування того чи іншого кредитора, а також від майнових результатів арбітражного керуючого у справі про банкрутство.
Таким чином посилання кредитора ГУ ДПС у Харківській області про те, що податковий орган є бюджетною організацією та кошторисом ГУ ДПС у Харківській області не передбачено видатків на оплату грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого є необґрунтованим.
З вищенаведеного вбачається, що суд, згідно вимог ст.115 Закону про банкрутство (та ст. 30 КУзПБ), не може відмовити арбітражному керуючому в можливості отримати гарантовану нормами цього Закону грошову винагороду, оскільки таким чином суд примушує арбітражного керуючого виконувати повноваження за відсутності оплати його праці.
Разом з тим, відповідно до ч. 3 ст. 2 ГПК України одними з основних засад (принципів) господарського судочинства є неприпустимість зловживання процесуальними правами, а також розумність строків розгляду справи судом.
При цьому суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість, запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов'язків (ч. 5 ст. 13 ГПК України).
Європейський суд з прав людини зауважує, що національні суди мають вибирати способи такого тлумачення, які зазвичай можуть включати акти законодавства, відповідну практику, наукові дослідження тощо (VOLOVIK v. UKRAINE, № 15123/03, § 45, ЄСПЛ, 06 грудня 2007 року).
Верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність (пункт 4.1. Рішення Конституційного Суду України від 02 листопада 2004 року № 15-рп/2004).
Добросовісність (пункт 6 статті 3 ЦК України) - це певний стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.
Згідно з приписами ч. 3 ст. 12 КУзПБ під час реалізації своїх прав та обов'язків арбітражний керуючий зобов'язаний діяти добросовісно, розсудливо, з метою, з якою ці права та обов'язки надано (покладено), обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на підставі, у межах та спосіб, що передбачені Конституцією та законодавством України про банкрутство.
При цьому добросовісність має трактуватися як категорія моральна, що відображає врахування особою інтересів інших учасників господарських правовідносин, публічного інтересу тощо, а розсудливість - як категорія інтелектуальна, що припускає адекватність оцінки особою цінності певного цивільного права, доцільності своїх дій, наслідки здійснення або нездійснення цивільного права.
У відповідності до ч. 2 ст. 2 ГПК України суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Таким чином, при визначенні розміру оплати послуг арбітражного керуючого (ліквідатора) під час здійснення ним процедури ліквідації у справі про банкрутство, господарський суд має досліджувати не тільки період здійснення арбітражним керуючим процедури ліквідації, а й дії, які вчинялись ліквідатором в цей період та чи дійсно такі дії потребують на їх вчинення саме стільки часу, оскільки оплаті підлягає виключно фактично виконана робота (її обсяг), а не період часу, протягом якого тривала означена процедура, враховуючи те, що арбітражний керуючий є суб'єктом незалежної професійної діяльності.
Відповідна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 15.05.2018 у справі №29/5005/486/2012 та від 04.10.2018 у справі №922/132/13-г, яка враховується судом при розгляді даної справи відповідно до положень ч. 4 ст. 236 ГПК України
Суд зазначає, що у справі про банкрутство суд може самостійно сам приймати рішення стосовно виду та інтенсивності судового нагляду у відносинах неплатоспроможності та банкрутства з урахуванням процедури провадження, особи боржника та арбітражного керуючого, а також інших обставин справи.
Перевіривши відповідні розрахунки арбітражного керуючого Чипиженка Є.В. за період з 02.06.2025 р. по 01.10.2025 р., на підставі приписів ч. 6 ст. 30 Кодексу України з процедур банкрутства, суд вважає за можливе затвердити звіт ліквідатора ТОВ “Суол Хілс ТД» про нарахування та виплату грошової винагороди в сумі 72800,00 грн. та звіт про відшкодування витрат на суму 1165,00 грн за період з 02.06.2025 р. по 01.10.2025 р. року.
Щодо вимог арбітражного керуючого Чипиженка Є.В. покласти обов'язок по виплаті грошової винагороди на кредитора - ГУ ДПС у Харківській області у справі, суд зазначає, що вимоги про стягнення грошової винагороди вирішується судом за наявності спору.
Наразі судом визначено загальний розмір грошової винагороди арбітражного керуючого Чипиженка Є.В. за період виконання ним повноважень ліквідатора ТОВ “Суол Хілс ТД» у розмірі 72800,00 грн. та суму невідшкодованих витрат у розмірі 1165,00 грн за період з 02.06.2025 р. по 01.10.2025 р. року. Окрім того, з заяви ліквідатора вбачається, що невідшкодованими до цього часу є витрати розпорядника майна ТОВ “Суол Хілс ТД» арбітражного керуючого Чипиженко Є.В. за період з 20.01.2025 р. по 05.05.2025 р. у розмірі 685,00 грн., що затверджені Комітетом Кредиторів ТОВ «Суол Хілс ТД» (Протокол засідання комітету кредиторів боржника №1 від 05.05.2025 р. у матеріалах справи).
Отже, арбітражний керуючий повинен спочатку пред'явити вимогу про оплату суми грошової винагороди кредитору - ГУ ДПС у Харківській області.
Проте, з наданих суду документів не вбачається, що ліквідатор звертався до кредиторів з вимогою про оплату суми грошової винагороди, а одразу звернувся до господарського суду. Отже, у даному випадку стягнення грошових коштів з кредиторів банкрута є передчасним. Проте, це не перешкоджає ліквідатору в подальшому звернутися до суду про стягнення грошової винагороди, що затверджена судом, в разі відмови кредиторів від оплати визначеної грошової винагороди.
Відповідно до приписів ст. 5 ГПК України господарський суд, здійснюючи правосуддя захищає порушене право та інтереси особи, яка звернулась до суду.
Отже, враховуючи зазначене, суд вважає звернення ліквідатора передчасним, а тому відмовляє у задоволенні вимозі ліквідатора в цій частині.
Згідно ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом.
Згідно ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Відповідно до ч. 2 ст. 79 ГПК України питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Згідно ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Враховуючи вищевикладене, оцінивши надані сторонами докази та надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи з урахуванням фактичних та правових підстав викладених в звіті ліквідатора, користуючись принципом об'єктивної істини, принципами добросовісності, розумності та справедливості суд вважає, що звіт ліквідатора про затвердження, визначення джерел та порядку оплати послуг ліквідатора арбітражного керуючого Чипиженка Є.В. підлягає задоволенню в частині затвердження звіту ліквідатора ТОВ “Суол Хілс ТД» про нарахування та виплату грошової винагороди в сумі 72800,00 грн. та звіту про відшкодування витрат на суму 1165,00 грн за період з 02.06.2025 р. по 01.10.2025 р., в решті вимог заяви суд відмовляє.
За таких обставин, керуючись ст.ст. 1, 12, 30, 58-67 Кодексу України з процедур банкрутства, ст.ст. 2, 5, 13, 74, 77, 79, 86, 216, 233-235 ГПК України,
Заяву арбітражного керуючого Чипиженко Є.В. вх. №23394 від 08.10.2025 задовольнити частково.
Затвердити звіт ліквідатора ТОВ “Суол Хілс ТД» про нарахування та виплату грошової винагороди в сумі 72 800,00 грн. та звіт про відшкодування витрат на суму 1165,00 грн за період з 02.06.2025 р. по 01.10.2025 р.
Визначити джерелом оплати основної грошової винагороди за виконання повноважень ліквідатора ТОВ «Суол Хілс ТД» за рахунок кредитора у справі №922/4414/24 - Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України (61057, м. Харків, вул. Г.Сковороди, буд.46; Код ЄДРПОУ 43983495).
Відмовити в задоволенні заяви в частині стягнення з Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України вартості послуг та витрат ліквідатора.
Ухвала набирає законної сили з моменту її постановлення - 27.10.2025 та може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її підписання суддею.
Ухвала підписана 27.10.2025.
Суддя Прохоров С.А.