8-й під'їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"15" жовтня 2025 р. м. ХарківСправа № 922/3532/24
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Пономаренко Т.О.
при секретарі судового засідання Стеріоні В.С.
розглянувши в порядку загального позовного провадження справу
за позовом Краматорської міської військової адміністрації Краматорського району Донецької області (84300, Донецька область, Краматорський р-н, м. Краматорськ, пл. Миру, 2; код ЄДРПОУ: 44691014) 3-тя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Спеціалізоване комунальне підприємство "Ритуальна служба" Краматорської міської ради (84302, Донецька область, м. Краматорськ, вул. Залізнична, 8; код ЄДРПОУ: 03342942)
до Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (61022, м. Харків, м-н Свободи, 5, Держпром, 6 під'їзд, 1 поверх, кімната 35; код ЄДРПОУ: 22630473)
про визнання недійсним рішення
за участю представників:
позивача - Колесникова А.А., довіреність від 07.02.2023;
відповідача - Дикань О.М., довіреність від 09.01.2024;
третьої особи - не з'явився.
Позивач, Краматорська міська військова адміністрація Краматорського району Донецької області, звернувся до Господарського суду Харківської області з позовом до Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, в якому просить суд визнати недійсним рішення адміністративної колегії Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 14.08.2024 №70/150-р/к, у справі 3/03-24-23.
Позовні вимоги мотивовано тим, що рішення №70/150-р/к від 14.08.2024 є неправомірним, оскільки ґрунтується на зроблених відповідачем припущеннях, а не беззаперечно встановлених фактах, відтак неповно з'ясовано обставини, які мають значення для справи.
Рішенням Господарського суду Харківської області від 05.12.2024 позов задоволено. Визнано недійсним рішення адміністративної колегії Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 14.08.2024 №70/150-р/к у справі №3/03-24-23. Вирішено стягнути зі Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України на користь Краматорської міської військової адміністрації Краматорського району Донецької області 3028,00 грн. судового збору.
Постановою Східного апеляційного господарського суду від 02.04.2025 апеляційну скаргу Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України на рішення Господарського суду Харківської області від 05.12.2024 у справі №922/3532/24 залишено без задоволення. Рішення Господарського суду Харківської області від 05.12.2024 у справі №922/3532/24 залишено без змін.
Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 01.07.2025 касаційне провадження за касаційною скаргою Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України на рішення Господарського суду Харківської області від 05.12.2024 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 02.04.2025 у справі №922/3532/24 з підстави касаційного оскарження судових рішень, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, закрито. Касаційну скаргу Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України на рішення Господарського суду Харківської області від 05.12.2024 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 02.04.2025 у справі №922/3532/24 в частині підстави, передбаченої пунктом 3 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, задоволено частково. Рішення Господарського суду Харківської області від 05.12.2024 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 02.04.2025 у справі №922/3532/24 скасовано. Вирішено справу передати на новий розгляд до Господарського суду Харківської області.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.07.2025 для розгляду справи №922/3532/24 визначено суддю Пономаренко Т. О.
Ухвалою від 21.07.2025 прийняти на новий розгляд справу №922/3532/24. Призначено справу №922/3532/24 до розгляду в порядку загального позовного провадження з повідомленням сторін. Розпочато підготовче провадження і призначено підготовче засідання на 20.08.2025 о(б) 10:00.
18.08.2025 через систему "Електронний суд" від позивача надійшли додаткові пояснення у справі (вх.№18890 від 18.08.2025), в яких зазначив, що відповідач наводив статистичну таблицю з кількістю поховань у Краматорську за 2022 рік, розподілену між СКП “Ритуальна служба» та іншими суб'єктами ринку. Ці дані, на думку АМКУ, демонструють, що після прийняття розпорядження №33 кількість замовлень у СКП суттєво зросла, а у приватних конкурентів навпаки зменшилася, що нібито є доказом впливу на конкуренцію. Ці дані були єдиним доказом, який покладено в основу оскаржуваного рішення відповідача.
Позивач звертає увагу, що така логіка, як неодноразово зазначалося позивачем, є хибною з огляду на наступне.
Перш за все, це нерелевантність статистичних даних 2022 року. Відповідач використовує як доказ таблицю поховань саме за 2022 рік, тобто період, який абсолютно не може вважатися типовим для аналізу конкурентного середовища, оскільки протягом цього часу у місті діяли умови воєнного стану. Приватні ритуальні служби або взагалі припинили свою діяльність, або виконували її в надзвичайно обмеженому обсязі. Частина суб'єктів виїхала, інші не мали доступу до ресурсів, логістики чи персоналу для надання послуг, транспортна логістика була зруйнована або перебувала під ризиком обстрілів.
Військова адміністрація, відповідно до покладених на неї повноважень, змушена була оперативно та централізовано забезпечити гідне і безпечне транспортування тіл померлих у морг.
Таким чином, зростання частки комунального підприємства у загальному обсязі поховань у 2022 році не може трактуватися як доказ звуження конкуренції. Це є результат об'єктивних зовнішніх факторів, а не наслідок нормативного регулювання.
Військова адміністрація прийняла розпорядження №33 у ситуації воєнної загрози, з метою оперативного реагування на випадки смерті у прифронтовому місті та гарантування безпеки медиків. Виконання медико-правових процедур у закладах, що можуть бути тимчасово передані військовим у користування, тому з метою виключення хаотичного переміщення тіл приватними особами на території тимчасового розміщення військового шпиталю - було прийнято таке розпорядження.
У цих умовах централізоване транспортування не є економічною перевагою, а скоріш елементом цивільного захисту населення.
Відповідач обґрунтовує висновки лише гіпотетичною можливістю (“може призвести» до обмеження конкуренції), що прямо суперечить судовій практиці Верховного Суду.
Як неодноразово зазначалося у відзивах на скаргу, рішення АМКУ не може ґрунтуватися на припущеннях без належних, об'єктивних і допустимих доказів.
20.08.2025 підготовче засідання відкладено протокольною ухвалою до 27.08.2025.
22.08.2025 через систему "Електронний суд" від відповідача надійшли додаткові пояснення у справі (вх.№19377 від 22.08.2025), в яких зазначив наступне.
2 суб'єкти господарювання ФОП Савельєва Н.А. та ФОП Мартинов С.В. є заявниками у справі №3/03-24-23, тобто, є учасниками конкуренції, які стверджують про негативні наслідки для конкуренції.
СКП “РИТУАЛЬНА СЛУЖБА» листом від 04.01.2023 №01/7-03 (Додаток 11 до відзиву на позовну заяву) самостійно надало Відділенню інформацію про обсяги ринку ритуальних послуг (Таблиця 1 Рішення №70/150-р/к), згідно якого до 01.09.2022 на відповідному ринку (без врахування Підприємства) діяло 6 суб'єктів господарювання, а з 01.09.2022 по 01.12.2022 - 5 юридичних осіб, а отже, Третя особа не є єдиним надавачем ритуальних послуг. В той же час, положення статей 22 та 22-1 Закону України “Про Антимонопольний комітет України» (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) покладає обов'язок надання точної, правдивої, повної інформації (зокрема, з обмеженим доступом) саме на надавача інформації, в даному випадку Підприємство.
Додатком 13 до відзиву на позовну заяву Відділенням було надано лист ФОП Савельєвої Н.А. від 24.08.2023 б/н, в якому остання зазначає про численні звернення до СКП “РИТУАЛЬНА СЛУЖБА» з питань укладення договору і, що тричі за період 2022 року, нею було отримано відмову від Підприємства. Разом з тим, Додатком 16 до Відзиву на позовну заяву Відповідачем було надано до суду першої інстанції копію листа Заявника 1 від 06.06.2024 б/н, в якому зазначалося, що: “Протягом осені 2022 року я намагалася самостійно укласти договір із СКП “Ритуальна служба», тричі отримала відмову та у грудні 2022 року я за допомогою адвоката звернулася до суду (справа №905/12/23). Я виграла суд першої інстанції. СКП “Ритуальна служба» подало апеляцію, та 17.08.2023 року Східний апеляційний господарський суд ухвалив: “Рішення господарського суду Донецької області від 22.06.2023 у справі №905/12/23 залишити без змін», таким чином визнавши укладеним договір між мною та “Ритуальною службою» (додаток 1)» (мова оригіналу). Згідно пункті 7.1. розділу 7 Договору, останній укладено на 3 роки з моменту набрання Рішенням Господарського суду Донецької області від 22.06.2023 у справі №905/12/23 законної сили. Згідно інформації з Єдиного державного реєстру судових рішень (https://reyestr.court.gov.ua/) Рішення суду першої інстанції у справі №905/12/23 набрало законної сили 17.08.2023. Отже, договір на даний момент є чинним, це означає, що Підприємство не є єдиним надавачем ритуальним послуг у межах міста Краматорськ враховуючи, що конкуренція передбачає змагання між суб'єктами господарювання, а саме щонайменше двома.
Твердження Краматорської МВА є не коректним, оскільки на місце смерті людини все одно здійснюють виїзд працівники інших установ, зокрема, СКП “РИТУАЛЬНА СЛУЖБА». Тобто, Краматорська МВА обмежує виїзд виключно медичних працівників, з метою збереження їх життя, але при цьому допускає виїзд працівників СКП “РИТУАЛЬНА СЛУЖБА», які перші прибувають на місце події.
27.08.2025 та 10.09.2025 підготовче засідання відкладено протокольною ухвалою відповідно до 10.09.2025 та 24.09.2025.
Протокольною ухвалою Господарського суду Харківської області від 24.09.2025 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 15.10.2025.
Представник позивача, який приймав участь в судовому засіданні 15.10.2025 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити їх в повному обсязі.
Представник Спеціалізованого комунального підприємства "Ритуальна служба" Краматорської міської ради в судове засідання 15.10.2025 не з'явився.
Представник відповідача, яка приймала участь в судовому засіданні 15.10.2025 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, просила суд відмовити у задоволенні позову.
Суд зазначає, що процесуальні документи у цій справі направлялись всім учасникам судового процесу, що підтверджуються інформацією із КП "Діловодство спеціалізованого суду" про доставку електронного листа в кабінет Електронного Суду.
Крім цього, процесуальні документи щодо розгляду даної справи офіційно оприлюднені у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua) та знаходяться у вільному доступі.
Відтак, сторін було належним чином повідомлено про розгляд даної справи, всім учасникам справи надано можливість для висловлення своєї правової позиції по суті позовних вимог, а також судом надано сторонам достатньо часу для звернення із заявами по суті справи та з іншими заявами з процесуальних питань.
Відповідно до ч.1 ст.7 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом.
Відповідно до частини 1 та 2 статті 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Судова система забезпечує доступність правосуддя для кожної особи відповідно до Конституції та в порядку, встановленому законами України.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Право особи на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення від 07.07.1989 р. Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).
За висновками суду, в матеріалах справи достатньо доказів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними матеріалами.
Враховуючи положення ст.ст.13, 74 ГПК України, якими в господарському судочинстві реалізовано конституційний принцип змагальності судового процесу, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів і заперечень та здійснені всі необхідні дії для забезпечення сторонами реалізації своїх процесуальних прав, а тому вважає за можливе розглядати справу по суті.
У судовому засіданні 15.10.2025 судом проголошено скорочене рішення (вступну та резолютивну частини).
Розглянувши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно перевіривши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, заслухавши промову присутніх учасників справи у судових дебатах, суд встановив наступне.
Відповідно до Кримінального процесуального кодексу України, Закону України "Основи законодавства України про охорону здоров'я", Закону України “Про затвердження Указу Президента України “Про введення воєнного стану в Україні» та з метою врегулювання порядку взаємодії між органами та підрозділами Національної поліції України, закладами охорони здоров'я та органами прокуратури України при встановленні факту смерті людини під час воєнного стану на території України, було прийнято спільний Наказ Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України та Офісу Генерального Прокурора України № 177/450/46 від 09.03.2022 "Про затвердження Порядку взаємодії між органами та підрозділами Національної поліції України, закладами охорони здоров'я та органами Прокуратури України при встановленні факту смерті людини під час воєнного стану на території України" (далі Порядок).
Відповідно до пункту другого даного Порядку до завершення воєнного стану в Україні зупинено дію попереднього нормативного акту (Наказу Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України, Генеральної прокуратури України від 29 вересня 2017 року №807/1193/279), який регулював дані правовідносини. Наразі чинний порядок є єдиним нормативним актом, що регулює порядок встановлення факту смерті людини та огляду тіла померлого на місці смерті.
Указом Президента України від 04.07.2022 №469/2022 утворено Краматорську міську військову адміністрацію (надалі - Адміністрація), як тимчасовий державний орган на період дії воєнного стану.
Розпорядженням Президента України від 04.07.2022 №121/2022-рп її начальником призначено Гончаренка Олександра Васильовича.
На підставі постанови Верховної Ради України від 30.08.2022 №2542-IX начальник Адміністрації Гончаренко О.В. на період дії воєнного стану та протягом 30 днів з моменту його скасування чи припинення здійснює повноваження Краматорської міської ради, її виконавчого комітету та Краматорського міського голови.
Спеціалізоване комунальне підприємство "Ритуальна служба" Краматорської міської ради було створене органом місцевого самоврядування Краматорською міською радою відповідно до статті 9 Закону України "Про поховання та похоронну справу". Основною діяльністю підприємства є здійснення організації поховання померлих і надання ритуальних послуг, передбачених Необхідним мінімальним переліком окремих видів ритуальних послуг, затверджених наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 19.11.2003 №193 та ритуальних послуг, не передбачених цим переліком, реалізація та виготовлення предметів ритуальної належності, утримання та ремонт кладовищ, транспортування тіл померлих до моргу.
Як встановлено судом, 10.09.2022 начальником Краматорської міської військової адміністрації Краматорського району Донецької області було прийнято розпорядження "Про встановлення порядку огляду трупа працівниками закладів охорони здоров'я Краматорської територіальної громади" №33, відповідно до якого:
1. Визначити місцем огляду трупів приміщення патологоанатомічного відділення Комунального некомерційного підприємства "Міська лікарня №3" Краматорської міської ради. Огляд трупів проводити співробітниками патологоанатомічного відділення Комунального некомерційного підприємства "Міська лікарня №3".
2. При наявності ознак насильницької смерті трупи передавати на проведення судово-медичної експертизи.
3. При відсутності ознак насильницької смерті, що встановлюється після огляду трупа, за наявності можливості видачі лікарської довідки про смерть, лікарям Комунального неприбуткового підприємства "Центр первинної медико-санітарної допомоги №1" Краматорської міської ради видавати відповідну довідку.
4. При відсутності можливості видачі лікарської довідки про смерть лікарям Комунального неприбуткового підприємства "Центр первинної медико-санітарної допомоги №1" для встановлення причини смерті проводити патологоанатомічний розтин та видавати відповідне лікарське свідоцтво про смерть.
5. Транспортування трупів до місця огляду трупів патологоанатомічного відділення Комунального некомерційного підприємства "Міська лікарня №3", здійснювати виключно транспортом та співробітниками Спеціалізованого комунального підприємства "Ритуальна служба" Краматорської міської ради на підставі наявності довідки про огляд трупа співробітниками національної поліції або направлення на патологоанатомічний розчин.
6. Патологоанатомічному відділенню Комунального некомерційного підприємства "Міська лікарня №3" приймати тіла померлих виключно від Спеціалізованого комунального підприємства "Ритуальна служба" Краматорської міської ради на підставі наявних відповідних документів від співробітників національної поліції довідки, направлення на судово-медичну експертизу, протоколу, тощо.
7. Контроль за виконанням даного розпорядження покласти на відділ охорони здоров'я Краматорської міської ради.
14.08.2024 за результатами розгляду справи №3/03-24-23 про порушення законодавства про захист економічної конкуренції Адміністративною колегією Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України було прийняте рішення №70/150-р/к, яким постановлено:
- визнати дії Краматорської міської військової адміністрації Краматорського району Донецької області, які полягають у прийнятті розпорядження від 10.09.2022 №33 "Про встановлення порядку огляду трупа працівниками закладів охорони здоров'я Краматорської територіальної громади", яким передбачено транспортування тіл померлих з місця смерті до Комунального некомерційного підприємства "Міська лікарня №3" Краматорської міської ради виключно Спеціалізованим комунальним підприємством "Ритуальна служба", порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим частиною першою статті 15, пунктом 3 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції" (далі - Закон №2210), у вигляді антиконкурентних дій органів влади, які можуть призвести до усунення конкуренції на ринку ритуальних послуг, передбачених Необхідним мінімальним переліком окремих видів ритуальних послуг, в територіальних межах міста Краматорськ Донецької області;
- зобов'язано Краматорську міську військову адміністрацію Краматорського району Донецької області припинити порушення законодавства про захист економічної конкуренції, наведене в пункті 1 резолютивної частини цього рішення, про що у 3-місячний строк з дня отримання рішення повідомити Відділення з наданням копій підтверджуючих документів.
З пункту 1 Рішення АМК вбачається, що до Територіального відділення АМК надійшли заяви про порушення законодавства про захист економічної конкуренції фізичних осіб Тетяни Деменюк, Олександра Верещагіна, колективна заява ФОП Савєльєвої Н.А., ФОП Мартинова С.В.
У пункті 47 Рішення АМК зазначено про те, що транспортування тіл померлих з місця смерті до бюро судово-медичних експертиз та патологоанатомічних установ не входить до складу Необхідного мінімального переліку окремих видів ритуальних послуг та впливає на ринок ритуальних послуг, передбачених Необхідним мінімальним переліком окремих видів ритуальних послуг.
Як вбачається зі змісту п.88 Рішення, Територіальне відділення АМК обґрунтовує власний висновок тим, що Адміністрація прийняла розпорядження, яким передбачено виключне право Ритуальної служби на транспортування тіл померлих з місця смерті до Комунального некомерційного підприємства "Міська лікарня №3" Краматорської міської ради (далі - КНП "Міська лікарня № 3" КМР), що, у свою чергу, може призвести до усунення конкуренції на ринку ритуальних послуг, передбачених Необхідним мінімальним переліком окремих видів ритуальних послуг, в територіальних межах міста Краматорськ Донецької області.
Таким чином, дії Адміністрації, які полягають у прийнятті розпорядження, яким передбачено транспортування тіл померлих з місця смерті до КНП "Міська лікарня №3" КМР виключно Ритуальною службою, є порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим частиною першою статті 15, пунктом 3 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді антиконкурентних дій органів влади, які можуть призвести до усунення конкуренції на ринку ритуальних послуг, передбачених Необхідним мінімальним переліком окремих видів ритуальних послуг, в територіальних межах міста Краматорськ Донецької області (п.89 Рішення).
Із вищевказаним рішенням відповідача позивач не згоден, вважає його таким, що підлягає визнанню недійсним з наступних підстав.
По-перше, при визначенні повноважень відповідача (Краматорської міської військової адміністрації) у справі про порушення законодавства про захист економічної конкуренції Відповідач за цим позовом помилково посилається на Закон України “Про військово-цивільні адміністрації». Цей Закон визначає організацію, повноваження і порядок діяльності військово-цивільних адміністрацій. Але, відповідно до ч.1 ст.4 Закону України “Про правовий режим воєнного стану» на територіях, на яких введено воєнний стан, для забезпечення дії Конституції та законів України, забезпечення разом із військовим командуванням запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, оборони, цивільного захисту, громадської безпеки і порядку, захисту критичної інфраструктури, охорони прав, свобод і законних інтересів громадян можуть утворюватися тимчасові державні органи - військові адміністрації. Відповідно до ч.9 ст.4 зазначеного Закону, у зв'язку з утворенням військових адміністрацій населених пунктів повноваження військово-цивільних адміністрацій цих населених пунктів припиняються з дня початку здійснення відповідною військовою адміністрацією своїх повноважень. Отже, військово-цивільні адміністрації та військові адміністрації не є тотожними органами та при введенні правового режиму воєнного стану утворюються саме військові адміністрації населених пунктів, а військово-цивільні адміністрації цих населених пунктів припиняють свої повноваження. Окрім цього, в межах Краматорської міської територіальної громади ніколи не утворювалось військово-цивільної адміністрації населеного пункту. Закон України “Про військово-цивільні адміністрації» не регулює питання діяльності Позивача, а тому посилання на його норми у оскаржуваному рішенні має наслідком неправильне застосування норм матеріального права.
По-друге, оскаржуване рішення Відповідача ґрунтується на тому, що прийняття Розпорядження №33, а саме пункту 5, відповідно до якого транспортування тіл померлих з місця смерті до місця їх огляду у приміщенні патологоанатомічного відділення КНП “Міська лікарня № 3» здійснюється транспортом СКП “Ритуальна служба», могло призвести до усунення конкуренції на ринку ритуальних послуг. У пункті 57 оскаржуваного рішення, Відповідач приходить до висновку, що Позивач прийнявши Розпорядження, надав СКП “Ритуальна служба» виключне право на здійснення транспортування тіл з місця смерті до місця огляду. З таким висновком неможна погодитися, оскільки виконання цього заходу на безкоштовній основі є не правом СКП “Ритуальна служба», а скоріш обов'язком та фінансовим тягарем. Здійснення цього заходу не повинно розцінюватися як господарська функція СКП “Ритуальна служба» оскільки не є ритуальною послугою.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.
У даній справі Адміністрація просила суд визнати недійсним рішення АМК від 14.08.2024 №70/150-р/к, у справі 3/03-24-23, яким дії Адміністрації, що полягають у прийнятті розпорядження від 10.09.2022 №33 "Про встановлення порядку огляду трупа працівниками закладів охорони здоров'я Краматорської територіальної громади", яким передбачено транспортування тіл померлих з місця смерті до Комунального некомерційного підприємства "Міська лікарня №3" Краматорської міської ради виключно Спеціалізованим комунальним підприємством "Ритуальна служба", визнано порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим частиною першою статті 15, пунктом 3 статті 50 Закону №2210, у вигляді антиконкурентних дій органів влади, які можуть призвести до усунення конкуренції на ринку ритуальних послуг, передбачених Необхідним мінімальним переліком окремих видів ритуальних послуг, в територіальних межах міста Краматорськ Донецької області.
Отже, причиною виникнення спору в цій справі стало питання щодо дій Адміністрації, які полягали у прийнятті розпорядження від 10.09.2022 №33, які можуть призвести до усунення конкуренції на ринку ритуальних послуг, передбачених Необхідним мінімальним переліком окремих видів ритуальних послуг, в територіальних межах міста Краматорськ Донецької області.
Предмет доказування у цій справі обмежений виключно з'ясуванням обставин того, чи доведено Рішенням АМК порушення Адміністрацією частини першої статті 15, пункту 3 статті 50 Закону №2210.
Верховний Суд, переглядаючи рішення першої та апеляційної інстанції у цій справі, у постанові від 01.07.2025 зазначив, що суди попередніх інстанцій скасовуючи Рішення АМК зосередились на правовій природі виданого Адміністрацією розпорядження, проте залишили поза увагою те, яким чином таке розпорядження вплинуло на конкуренцію у регіоні, щодо реалізації послуг передбачених Необхідним мінімальним переліком окремих видів ритуальних послуг (зокрема через те, що Ритуальна служба перша прибувала на місце смерті та пропонувала надати свої ритуальні послуги). Судами не враховано те, що сама по собі відповідність дій суб'єктів господарювання цивільному, господарському законодавству не може автоматично свідчити про дотримання ними норм та вимог антимонопольного законодавства (близька за змістом правова позиція викладена у постановах Верховного Суду зі справ № 904/5842/20, № 910/267/20). Органи державної влади у межах своїх повноважень (дискреційних повноважень) повинні враховувати положення статті 25 Господарського кодексу України та сприяти розвитку конкуренції та не допускати порушення антимонопольного законодавства.
Порушеннями законодавства про захист економічної конкуренції згідно з пунктом 3 частини 1 статті 50 ЗУ “Про захист економічної конкуренції» є, зокрема, антиконкурентні дії органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю.
За приписами частини 1 статті 15 ЗУ “Про захист економічної конкуренції» антиконкурентними діями органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю є прийняття будь-яких актів (рішень, наказів, розпоряджень, постанов тощо), надання письмових чи усних вказівок, укладення угод або будь-які інші дії чи бездіяльність органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю (колегіального органу чи посадової особи), які призвели або можуть призвести до недопущення, усунення, обмеження чи спотворення конкуренції.
Отже, сама можливість настання негативних наслідків для конкуренції є достатньою умовою визнання дій, передбачених частинами першою та другою статті 15 ЗУ “Про захист економічної конкуренції», порушенням законодавства про захист економічної конкуренції. Подібна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 17.08.2021 у справі №904/4062/20 та у постанові від 26.05.2020 у справі №920/768/19.
Відповідно до статті 2 Закону України “Про поховання та похоронну справу»:
поховання померлого - комплекс заходів та обрядових дій, які здійснюються з моменту смерті людини до поміщення труни з тілом або урни з прахом у могилу або колумбарну нішу, облаштування та утримання місця поховання відповідно до звичаїв та традицій, що не суперечать законодавству;
ритуальні послуги - послуги, пов'язані з організацією поховання та облаштуванням місця поховання.
Згідно зі статтею 3 Закону України “Про поховання та похоронну справу» правову основу діяльності в галузі поховання становлять Конституція України, цей Закон, інші закони України, міжнародні договори України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також інші нормативно-правові акти, що приймаються на виконання законів України.
Відповідно до частини першої статті 8 Закону України “Про поховання та похоронну справу» організація діяльності в галузі поховання померлих здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства, іншими центральними органами виконавчої влади, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування та їх виконавчими органами.
Статтею 8 Закону України “Про поховання та похоронну справу» також передбачено, що органи місцевого самоврядування та їх виконавчі органи в межах своєї компетенції: створюють ритуальні служби; здійснюють контроль за дотриманням законодавства стосовно захисту прав споживачів у частині надання суб'єктами господарювання ритуальних послуг та реалізацією ними предметів ритуальної належності; здійснюють інші повноваження, передбачені цим та іншими законами.
Питання доставки трупа у морг регулюється Правилами проведення судово-медичної експертизи (досліджень) трупів в бюро судово-медичної експертизи, затвердженими наказом Міністерства охорони здоров'я України від 17.01.1995 №6, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 26.07.1995 за №257/793 (далі - Правила проведення судово-медичної експертизи (досліджень) трупів в бюро судово- медичної експертизи).
Відповідно до пункту 1.9. Правил проведення судово-медичної експертизи (досліджень) трупів в бюро судово-медичної експертизи відповідальність за доставку трупа, його одягу та інших предметів, що безпосередньо мають відношення до трупа, у морг покладається на особу, яка призначила експертизу, і здійснюється бригадами, склад яких відповідно до місцевих умов комплектується з працівників органів Міністерства внутрішніх справ, або з працівників інших служб, що спеціалізуються на цьому.
У випадках смерті в лікувально-профілактичних установах організація доставки трупа до моргу покладається на керівника даної установи.
У випадках, коли бригада швидкої медичної допомоги констатувала смерть особи, що померла на вулиці або в іншому громадському місці, доставка трупа до моргу здійснюється цією бригадою. При цьому лікар (фельдшер) бригади зобов'язаний надати черговому санітару моргу заповнений відривний талон до “Супровідного листа».
Встановлення факту смерті людини під час воєнного стану на території України здійснюється у відповідності до Порядку взаємодії між органами та підрозділами Національної поліції України, закладами охорони здоров'я та органами прокуратури України при встановленні факту смерті людини під час воєнного стану на території України, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09.03.2022 №177/450/46, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 10.03.2022 за №317/37653 (далі - Порядок взаємодії).
Транспортні засоби, що здійснюють перевезення тіл померлих, повинні відповідати вимогам наказу Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 22.06.2006 №208 “Про запровадження ритуальної символіки на автотранспортних засобах суб'єктів господарювання, що надають ритуальні послуги з перевезення тіла померлого», зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 07.07.2006 за №808/12682 (далі - Наказ №208), в частині ритуальної символіки на автотранспортних засобах, що надають ритуальні послуги з перевезення тіла померлого, відповідно до її опису, та гігієнічним вимогам до перевезення, визначених пунктом 5 Державних санітарних правил та норм “Гігієнічні вимоги щодо облаштування і утримання кладовищ в населених пунктах України» ДСанПіН 2.2.2.02899, затверджених постановою Головного державного санітарного лікаря України від 01.07.1999 №28 (далі - Гігієнічні вимоги).
Таким чином, транспортування тіл померлих з місця смерті до бюро судово-медичних експертиз та патологоанатомічних установ здійснюється:
- бригадами, склад яких відповідно до місцевих умов комплектується з працівників органів Міністерства внутрішніх справ, або з працівників інших служб, що спеціалізуються на цьому;
- бригадами швидкої медичної допомоги, у випадку констатації смерті особи, що померла на вулиці або в іншому громадському місці,
а транспортні засоби, що здійснюють таке перевезення повинні відповідати вимогам Наказу №208 та Гігієнічним вимогам.
Згідно зі статтею 5 Закону України “Про поховання та похоронну справу» нормативно-правові акти в галузі поховання складаються, зокрема з необхідного мінімального переліку вимог щодо порядку організації поховання померлих і ритуального обслуговування населення.
Необхідний мінімальний перелік вимог щодо порядку організації поховання померлих і ритуального обслуговування населення затверджений наказом Держжитлокомунгоспу України від 19.11.2003 №193 та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 08.09.2004 за №1112/9711 (далі - Перелік вимог).
Перелік вимог визначає необхідний мінімальний перелік вимог щодо порядку організації поховання померлих та ритуального обслуговування населення в населених пунктах України.
Згідно з пунктом 2 Переліку вимог поховання тіла померлого покладається на виконавця волевиявлення померлого. Якщо у волевиявленні померлого немає вказівки на виконання волевиявлення чи в разі відмови виконавця від виконання волевиявлення померлого, поховання здійснюється чоловіком (дружиною), батьками (усиновителями), дітьми, сестрою, братом, дідом або бабою, онуком (правнуком), іншою особою, яка зобов'язалася поховати померлого (далі - Замовник).
Пунктом 3 Переліку вимог передбачено, що на підставі свідоцтва про смерть Замовник звертається до сільського голови або ритуальної служби з приводу укладання відповідного договору-замовлення на організацію та проведення поховання не пізніше ніж за 24 години до їх проведення.
Згідно з пунктом 4 Переліку вимог надання ритуальних послуг відповідно до необхідного мінімального переліку окремих видів ритуальних послуг здійснюється ритуальними службами або за договором про надання ритуальних послуг суб'єктами господарювання інших форм власності.
Необхідний мінімальний перелік окремих видів ритуальних послуг затверджений наказом Держжитлокомунгоспу України від 19.11.2003 №193 та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 08.09.2004 за №1111/9710 (далі - Необхідний мінімальний перелік окремих видів ритуальних послуг).
До складу Необхідного мінімального переліку окремих видів ритуальних послуг входять:
1. Оформлення договору-замовлення на організацію та проведення поховання.
2. Оформлення свідоцтва про поховання.
3. Копання могили (викопування могили ручним або механізованим способом, опускання труни з тілом померлого в могилу, закопування могили, формування намогильного насипу та одноразове прибирання території біля могили).
4. Монтаж та демонтаж надмогильної споруди при організації підпоховання в існуючу могилу.
5. Кремація тіл померлих.
6. Поховання та підпоховання урни з прахом померлих у колумбарну нішу, в існуючу могилу, у землю.
7. Зберігання урн з прахом померлих у кремації.
8. Організація відправлення труни з тілом чи урни з прахом померлого за межі України.
9. Запаювання оцинкованої труни.
10. Замощування урни з прахом померлого в колумбарну нішу.
Частиною першою статті 10 Закону України “Про поховання та похоронну справу» передбачено, що надання ритуальних послуг відповідно до необхідного мінімального переліку окремих видів ритуальних послуг здійснюється ритуальними службами або за договором суб'єктами господарювання інших форм власності. Вартість таких послуг встановлюється в порядку і в межах, встановлених законодавством, виконавчим органом сільської, селищної, міської ради.
Відповідно до частини другої статті 10 Закону України “Про поховання та похоронну справу» надання ритуальних послуг, не передбачених зазначеним переліком, а також виготовлення предметів ритуальної належності здійснюється за цінами, встановленими за згодою сторін.
Враховуючи наведене, ритуальні послуги, передбачені Необхідним мінімальним переліком окремих видів ритуальних послуг, крім ритуальних служб, може здійснюватися за договором суб'єктами господарювання різних форм власності.
Згідно з пунктом 8 Переліку вимог Замовник має право вибрати виконавця послуг серед суб'єктів господарювання, які уклали договори про надання ритуальних послуг. Інформація про виконавців послуг доводиться до відома Замовника до моменту укладання договору-замовлення.
Отже, транспортування тіл померлих з місця смерті до бюро судово-медичних експертиз та патологоанатомічних установ не входить до складу Необхідного мінімального переліку окремих видів ритуальних послуг та впливає на ринок ритуальних послуг, передбачених Необхідним мінімальним переліком окремих видів ритуальних послуг.
Відповідно до пункту 3 розділу II Порядку взаємодії між органами та підрозділами Національної поліції України, закладами охорони здоров'я та органами прокуратури України при встановленні факту смерті людини під час воєнного стану на території України, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09.03.2022 №177/450/46, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 10.03.2022 за №317/37653 (далі - Порядок взаємодії) працівникам закладів охорони здоров'я дозволяється видавати лікарські свідоцтва про смерть та проводити видачу/захоронення тіл без направлення на судово-медичну експертизу за умови огляду трупа працівником закладу охорони здоров'я на місці перебування трупа зі встановленням факту відсутності ознак насильницької смерті або на підставі наявної медичної документації із закладів охорони здоров'я (без уточнення).
Пунктом 4 розділу II Порядку взаємодії передбачено, що невидача лікарського свідоцтва про смерть відповідно до пункту 3 може бути зумовлена лише прямою письмовою вказівкою з боку органів військової адміністрації, Служби безпеки України та інших уповноважених органів.
Згідно з пунктом 6 розділу IV Порядку взаємодії транспортування трупа людини з ознаками насильницької смерті чи підозри на таку до бюро судово-медичних експертиз здійснюється згідно із регіональними умовами.
Разом з цим, Порядок взаємодії не містить положень, відповідно до яких військові адміністрації наділені повноваженнями щодо надання окремим суб'єктам господарювання виключних повноважень щодо здійснення транспортування тіл померлих з місця смерті та здачі тіл померлих до медичних закладів, що здійснюють судово-медичні експертизи.
Як вбачається з розпорядження начальника Краматорської міської військової адміністрації Краматорського району Донецької області "Про встановлення порядку огляду трупа працівниками закладів охорони здоров'я Краматорської територіальної громади" №33 від 10.09.2022, прийнявши вказане розпорядження, Краматорська міська військова адміністрація надала Спеціалізованому комунальному підприємству "Ритуальна служба" Краматорської міської ради виключне право на здійснення транспортування тіл померлих з місця смерті до місця огляду трупів патологоанатомічного відділення Комунального некомерційного підприємства "Міська лікарня №3" та встановила для патологоанатомічного відділення Комунального некомерційного підприємства "Міська лікарня №3" обов'язок приймати тіла померлих виключно від Спеціалізованого комунального підприємства "Ритуальна служба" Краматорської міської ради.
Спеціалізоване комунальне підприємство "Ритуальна служба" Краматорської міської ради є юридичною особою, ідентифікаційний код юридичної особи 03342942, дата та номер запису про проведення державної реєстрації 23.12.2004 №12701200000000316; місцезнаходження: 84302, Донецька обл., м. Краматорськ, вул. Залізнична, буд. 8. Основним видом діяльності є організування поховань і надання суміжних послуг (код за КВЕД 96.03). Засновником Спеціалізованого комунального підприємства "Ритуальна служба" є Краматорська міська рада Донецької області.
Відтак, у розумінні статті 1 Закону України “Про захист економічної конкуренції» Спеціалізоване комунальне підприємство "Ритуальна служба" Краматорської міської ради є суб'єктом господарювання та діє на ринку ритуальних послуг, передбачених Необхідним мінімальним переліком окремих видів ритуальних послуг та реалізації предметів ритуальної належності.
Відповідно до інформації Спеціалізованого комунального підприємства "Ритуальна служба", наданої листом від 04.01.2023 №01/7-03 Східному міжобласному територіальному відділенню Антимонопольного комітету України (далі - Лист №01/7-03), в межах міста Краматорськ Донецької області ритуальні послуги, передбачені Необхідним мінімальним переліком окремих видів ритуальних послуг у 2022 році, окрім Спеціалізованого комунального підприємства "Ритуальна служба", надавали такі суб'єкти господарювання:
- фізична особа-підприємець Дмиртієв Д.О.;
- фізична особа-підприємець Лазуренко В.П.;
- фізична особа-підприємець Мартинов С.В.;
- фізична особа-підприємець Лаврент'єва В.В.;
- фізична особа-підприємець Шевела В.М.;
- фізична особа-підприємець Савельєва Н.А.
Також згідно з інформацією, наданою Спеціалізованим комунальним підприємством "Ритуальна служба" Листом №01/7-03, протягом 2022 року ФОП Дмиртієв Д.О., ФОП Лазуренко В.П. та ФОП Мартинов С.В. здійснювали діяльність на ринку ритуальних послуг, передбачених Необхідним мінімальним переліком окремих видів ритуальних послуг, на підставі договорів про надання ритуальних послуг, укладених з Спеціалізованим комунальним підприємством "Ритуальна служба", а ФОП Лаврент'єва В.В., ФОП Шевела В.М. та ФОП Савельєва Н.А. надавали такі послуги без укладання договорів.
Відповідно до інформації, наданої Краматорською міською військовою адміністрацією листом від 29.01.2024 №01-29/2020, протягом 2023 року в межах міста Краматорська послуги, передбачені Необхідним мінімальним переліком окремих видів ритуальних послуг, окрім Спеціалізованого комунального підприємства "Ритуальна служба", надавалися ФОП Дмиртієвим Д.О. та ФОП Савельєвою Н.А.
Як вбачається з п.п.68-72 рішення адміністративної колегії Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 14.08.2024 №70/150-р/к, у справі 3/03-24-23, аналіз інформації щодо обсягів надання ритуальних послуг, передбачених Необхідним мінімальним переліком окремих видів ритуальних послуг, наданої Спеціалізованим комунальним підприємством "Ритуальна служба" листом від 04.01.2023 №01/7-03, показав, що з 01.01.2022 по 01.09.2022 частка Спеціалізованого комунального підприємства "Ритуальна служба" на ринку ритуальних послуг, передбачених Необхідним мінімальним переліком окремих видів ритуальних послуг, складала близько 22%, а з 01.09.2022, тобто з моменту прийняття Розпорядження, по 01.12.2022 частка Спеціалізованого комунального підприємства "Ритуальна служба" на зазначеному ринку зросла до 85%.
Аналіз зміни часток суб'єктів господарювання на ринку ритуальних послуг, передбачених Необхідним мінімальним переліком окремих видів ритуальних послуг, в територіальних межах міста Краматорськ Донецької області протягом періоду 2022 року наведений в таблиці №1 рішення.
Отже, після прийняття Краматорською міською військовою адміністрацією розпорядження "Про встановлення порядку огляду трупа працівниками закладів охорони здоров'я Краматорської територіальної громади" №33 від 10.09.2022 частка на ринку ритуальних послуг, передбачених Необхідним мінімальним переліком окремих видів ритуальних послуг, в територіальних межах міста Краматорськ Донецької області у Спеціалізованого комунального підприємства "Ритуальна служба" з 22% збільшилась до 85%, при цьому, обсяги надання зазначених послуг у інших суб'єктів господарювання значно зменшились.
Протягом 2023 року - січня-липня 2024 року, в період дії вказаного Розпорядження, ситуація на ринку ритуальних послуг, передбачених Необхідним мінімальним переліком окремих видів ритуальних послуг, в територіальних межах міста Краматорськ Донецької області суттєво не змінилась.
Отже, прийняття Краматорською міською військовою адміністрацією розпорядження "Про встановлення порядку огляду трупа працівниками закладів охорони здоров'я Краматорської територіальної громади" №33 від 10.09.2022 стосовно надання Спеціалізованим комунальним підприємством "Ритуальна служба" виключних повноважень щодо транспортування тіл померлих з місця смерті до бюро судово-медичних експертиз та патологоанатомічних установ призвело до зміни структури ринку ритуальних послуг, передбачених Необхідним мінімальним переліком окремих видів ритуальних послуг, в територіальних межах міста Краматорськ Донецької області. При цьому, Спеціалізоване комунальне підприємство "Ритуальна служба" набуло ринкової влади не за рахунок власних досягнень, а внаслідок прийняття Краматорською міською військовою адміністрацією вказаного Розпорядження.
Відтак, внаслідок отримання виключного права на здійснення транспортування тіл померлих з місця смерті до бюро судово-медичних експертиз та патологоанатомічних установ Спеціалізоване комунальне підприємство "Ритуальна служба" Краматорської міської ради отримало можливість відразу після прибуття на місце смерті укладати з особами, що зобов'язалися поховати померлого, договір-замовлення на організацію та проведення поховання померлого, надання ритуальних послуг, передбачених Необхідним мінімальним переліком окремих видів ритуальних послуг та реалізації предметів ритуальної належності.
Таким чином, дії Краматорської міської військової адміністрації, що полягають у прийнятті розпорядження "Про встановлення порядку огляду трупа працівниками закладів охорони здоров'я Краматорської територіальної громади" №33 від 10.09.2022, яким передбачено транспортування тіл померлих з місця смерті до патологоанатомічного відділення Комунального некомерційного підприємства "Міська лікарня №3" КМР виключно Спеціалізованим комунальним підприємством "Ритуальна служба", можуть призвести до усунення конкуренції на ринку ритуальних послуг, передбачених Необхідним мінімальним переліком окремих видів ритуальних послуг, в територіальних межах міста Краматорськ Донецької області.
Таким чином, хоча транспортування тіл померлих з місця смерті до бюро судово-медичних експертиз та патологоанатомічних установ не входить до складу Необхідного мінімального переліку окремих видів ритуальних послуг, як зазначалося у пункті 46 розділу 4 оскаржуваного рішення, проте вказані обставини впливають на такий ринок, оскільки є його невід'ємною частиною.
Відповідно до статті 48 Закону України "Про захист економічної конкуренції" за результатами розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органи Антимонопольного комітету України приймають рішення, в тому числі про визнання вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції; накладення штрафу, тощо.
Під усуненням конкуренції розуміється поведінка органу влади, яка обмежує чи взагалі не дає можливості іншим учасникам зазначеного ринку конкурувати між собою на відповідному ринку. Внаслідок змін стану конкуренції створюються більш або менш сприятливі умови конкуренції для окремих суб'єктів господарювання, у той час як для інших суб'єктів господарювання ці умови залишаються незмінними.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з вимогами статті 25 Господарського кодексу України, який був чинний на момент прийняття начальником Краматорської міської військової адміністрації Краматорського району Донецької області розпорядження "Про встановлення порядку огляду трупа працівниками закладів охорони здоров'я Краматорської територіальної громади" №33 від 10.09.2022, органам державної влади і органам місцевого самоврядування, що регулюють відносини у сфері господарювання, забороняється приймати акти або вчиняти дії, що визначають привілейоване становище суб'єктів господарювання тієї чи іншої форми власності, або ставлять у нерівне становище окремі категорії суб'єктів господарювання чи іншим способом порушують правила конкуренції. У разі порушення цієї вимоги органи державної влади, до повноважень яких належить контроль та нагляд за додержанням антимонопольно-конкурентного законодавства, а також суб'єкти господарювання можуть оспорювати такі акти в установленому законом порядку.
Відповідно до статті 59 Закону України "Про захист економічної конкуренції" підставами для зміни, скасування чи визнання недійсними рішень органів Антимонопольного комітету України є: неповне з'ясування обставин, які мають значення для справи; недоведення обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи; заборона концентрації відповідно до Закону України "Про санкції"; порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.
Стаття 3 Закону №3659 передбачає як основне завдання Антимонопольного комітету України участь у формуванні та реалізації конкурентної політики, зокрема, в частині здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції на засадах рівності суб'єктів господарювання перед законом та пріоритету прав споживачів, запобігання, виявлення і припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції.
Економічна конкуренція (конкуренція) за визначенням, наведеним у статті 1 Закону №2210, - це змагання між суб'єктами господарювання з метою здобуття завдяки власним досягненням переваг над іншими суб'єктами господарювання, внаслідок чого споживачі, суб'єкти господарювання мають можливість вибирати між кількома продавцями, покупцями, а окремий суб'єкт господарювання не може визначати умови обороту товарів на ринку.
Відповідно до частини першої статті 15 Закону №2210 сама можливість настання негативних наслідків для конкуренції є достатньою умовою визнання дій, передбачених частиною першою статті 15 Закону №2210, порушенням законодавства про захист економічної конкуренції (близька за змістом позиція викладена у постанові Верховного Суду від 17.08.2021 у справі №904/4062/20).
Водночас згідно з частиною першою статті 7 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" у сфері здійснення контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції Антимонопольний комітет України має такі повноваження: розглядати заяви і справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та проводити розслідування за цими заявами і справами; приймати передбачені законодавством про захист економічної конкуренції розпорядження та рішення за заявами і справами, перевіряти та переглядати рішення у справах, надавати висновки щодо кваліфікації дій відповідно до законодавства про захист економічної конкуренції.
Перевіряючи дії АМК на відповідність законодавству України, суд, не втручаючись у дискрецію (вільний розсуд) АМК, з'ясовує і визначає наявність або відсутність, а відтак доведеність чи недоведеність, обґрунтованість чи необґрунтованість передбачених ст.59 Закону №2210-ІІІ підстав для визнання недійсним рішення АМК у частині дій позивача.
Суд зазначає, що нормою статті 15 Закону визнається порушенням законодавства про захист економічної конкуренції вказані в ній дії (бездіяльність) не лише у разі призведення ними до недопущення, усунення, обмеження чи спотворення конкуренції, а й у разі можливості такого призведення, а тому наявність відповідної можливості була достатньою підставою для кваліфікації дій позивача, як порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченого частиною 1 статті 15 та пунктом 3 статті 50 статті 50 ЗУ “Про захист економічної конкуренції».
Враховуючи вище зазначене судом встановлено, що рішення адміністративної колегії Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 14.08.2024 №70/150-р/к було прийняте відповідачем з урахуванням сукупності норм законодавства про захист економічної конкуренції. Комітет належним чином дослідив всі обставини справи та правомірно зробив висновки про порушення позивачем вимог законодавства про економічну конкуренцію.
Таким чином, проаналізувавши обставини справи в сукупності, суд дійшов висновку, що при прийнятті оскаржуваного рішення від 14.08.2024 №70/150-р/к адміністративна колегія Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України діяла у межах своїх дискреційних повноважень, у порядок та спосіб, встановлений законом, а висновки, викладені у оскаржуваному рішенні відповідають фактичним обставинам справи та є обґрунтованими.
Разом з цим, Краматорська міська військова адміністрація є юридичною особою, ідентифікаційний код юридичної особи 44691014, місцезнаходження: 84300, Донецька область, Краматорський район, місто Краматорськ, площа Миру, будинок 2. Основним видом діяльності є державне управління загального характеру (код за КВЕД - 84.11). Згідно з відомостями, що містяться в ЄДР, Краматорська міська військова адміністрація є органом державної влади.
Відповідно до статті 2 Закону України «Про захист економічної конкуренції» відносини органів державної влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю із суб'єктами господарювання; суб'єктів господарювання з іншими суб'єктами господарювання, із споживачами, іншими юридичними та фізичними особами у зв'язку з економічною конкуренцією регулюються Законом України «Про захист економічної конкуренції».
Цей Закон застосовується до відносин, які впливають чи можуть вплинути на економічну конкуренцію на території України.
Отже, на Краматорську міську військову адміністрацію Краматорського району Донецької області як орган державної влади поширюються норми Закону України «Про захист економічної конкуренції», яких остання має дотримуватись у своїх відносинах з іншими юридичними та фізичними особами.
Саме як органом державної влади Краматорською міською військовою адміністрацією було прийнято Розпорядження від 10.09.2022 №33 «Про встановлення порядку огляду трупа працівниками закладів охорони здоров'я Краматорської територіальної громади».
Таким чином, Східним міжобласним територіальним відділенням Антимонопольного комітету України вірно було визначено відповідача у справі №3/03-24-23.
Відповідно до вимог частини 1 статті 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно частини 1 статті 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
У відповідності до статті 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Зі змісту статті 77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Частинами 1,2,3 статті 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005).
Гарантуючи право на справедливий судовий розгляд, стаття 6 Конвенції в той же час не встановлює жодних правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання, в першу чергу, національного законодавства та оцінки національними судами (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України, no. 4241/03 від 28.10.2010).
Принцип змагальності процесу означає, що кожній стороні повинна бути надана можливість ознайомитися з усіма доказами та зауваженнями, наданими іншою стороною, і відповісти на них (п. 63 Рішення Європейського суду з прав людини у справі “Руїс-Матеос проти Іспанії» від 23 червня 1993 р.).
Захищене статтею 6 Європейської конвенції з прав людини право на справедливий судовий розгляд також передбачає право на змагальність провадження. Кожна сторона провадження має бути поінформована про подання та аргументи іншої сторони та має отримувати нагоду коментувати чи спростовувати їх.
Дія принципу змагальності ґрунтується на переконанні: протилежність інтересів сторін найкраще забезпечить повноту матеріалів справи через активне виконання сторонами процесу тільки їм притаманних функцій. Принцип змагальності припускає поєднання активності сторін у забезпеченні виконання ними своїх процесуальних обов'язків із забезпеченням судом умов для здійснення наданих їм прав.
У п.26 рішення від 15.05.2008р. Європейського суду з прав людини у справі “Надточій проти України» суд нагадує, що принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище у порівнянні з опонентом.
Питання справедливості розгляду не обов'язково постає у разі відсутності будь-яких інших матеріалів на підтвердження отриманих доказів, слід мати на увазі, що у разі, якщо доказ має дуже вагомий характер і якщо відсутній ризик його недостовірності, необхідність у підтверджувальних доказах відповідно зменшується (рішення Європейського суду з прав людини у справі Яременко проти України, no. 32092/02 від 12.06.2008).
Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абзац десятий пункту 9 Рішення Конституційного Суду України від 30.01.2003 №3-рп/2003).
Відповідно до частини 1 статті 14 ГПК України, суд розглядає справи не інакше, як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів сторін та їх відображення у судовому рішенні, Суд спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини у рішенні від 18.07.2006 у справі "Проніна проти України", в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п.1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст.6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи те, що суд у задоволенні позову відмовив, у відповідності ст.129 Господарського процесуального кодексу України витрати щодо сплати судового збору покладаються на позивача у повному обсязі.
На підставі викладеного та керуючись статтями 4, 20, 73, 74, 86, 129, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд
У задоволенні позову Краматорської міської військової адміністрації Краматорського району Донецької області, 3-тя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Спеціалізоване комунальне підприємство "Ритуальна служба" Краматорської міської ради, до Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України про визнання недійсним рішення - відмовити.
Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення відповідно до ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення складено "27" жовтня 2025 р.
Суддя Т.О. Пономаренко