Справа № 344/13255/25
Провадження № 2/344/4546/25
14 жовтня 2025 року м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:
головуючої судді Пастернак І.А.
секретаря Устинської Н.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором в розмірі 55 149,38 грн., стягнення судових витрат
Представник Товариства з обмеженою відповідальністю “ЮНІТ КАПІТАЛ» звернувся до Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором в розмірі 55 149,38 грн., стягнення судових витрат. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 03.02.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №861652977 на суму 15 730,00 грн.
Кредитний договір укладено у формі електронного документа з використанням електронного підпису. Договір підписаний Відповідачем за допомогою одноразового ідентифікатора MNV897AC.
Перед укладенням Кредитного договору Відповідач з метою отримання кредиту самостійно за допомогою мережі інтернет: перейшов на офіційний сайт Первісного кредитора - www.moneyveo.ua, зареєструвався на даному сайті, створивши Особистий кабінет Позичальника, за допомогою Інформаційно-телекомунікаційної системи Первісного кредитора заповнив та подав Заявку на отримання грошових коштів в кредит (далі - Заявка), в якій вказав свої персональні дані, а саме: прізвище, ім'я, по-батькові, паспортні дані, номер телефону, РНОКПП, адресу електронної пошти, номер банківської картки для перерахування коштів та місце реєстрації/проживання, пройшов належну перевірку (верифікацію), ознайомився та підтвердив згоду з офертою, індивідуальною частиною Кредитного договору, Правилами надання грошових коштів у позику, які є невід'ємною частиною Кредитного договору, отримав на номер телефону, вказаний у Заявці, персональний одноразовий ідентифікатор, який потім використав для підписання Кредитного договору, надав згоду (акцепт) на пропозицію (оферту) Первісного кредитора щодо укладання Кредитного Договору (підписав Кредитний договір одноразовим ідентифікатором).
Отже, саме Відповідач ініціював укладення Кредитного договору, оформивши Заявку на сайті Первісного кредитора, підписавши Кредитний договір з використанням одноразового ідентифікатора. Без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення на мобільний телефон, без здійснення входу на сайт Первісного кредитора за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету Кредитний договір між Відповідачем та Первісним кредитором не був би укладений.
Отже, у Кредитному договорі сторонами досягнуто згоди з усіх істотних умов Кредитного договору в тому числі щодо розміру кредиту, грошову одиницю, в якій надано кредит, строк та умови користування коштами, сплати відсотків за користування кредитним коштами, розміру і типу процентної ставки
Згідно умов Кредитного договору, Первісний кредитор виконав свій обов'язок та перерахував Відповідачу, шляхом ініціювання через банк провайдер, грошові кошти у розмірі: 15 730,00 грн 03.02.2021 на банківську карту No 4149-43XX-XXXX-5170 Відповідача, яку Відповідач вказав у Заявці при укладенні Кредитного договору.
28.11.2018 між Первісним кредитором та Товариством з обмеженою відповідальністю «ТАЛІОН ПЛЮС» укладено Договір факторингу № 28/1118-01. У подальшому до Договору факторингу 1 укладалися Додаткові угоди у тому числі щодо продовження терміну дії Договору факторингу 1.
Первісний кредитор та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» на виконання Договору факторингу 1 підписали Реєстр прав вимоги № 128 від 06.04.2021, за яким від Первісного кредитора до ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» відступлено право грошової вимоги до Відповідача за Кредитним договором у розмірі зазначеному у Реєстрі прав вимоги.
05.08.2020 між ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ОНЛАЙН ФІНАНС» укладено Договір факторингу № 05/0820-01.
ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» на виконання Договору факторингу 2 підписали Реєстр прав вимоги № 11 від 31.08.2023 до Договору факторингу 2, за яким від ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» до ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» відступлено право грошової вимоги до Відповідача за Кредитним договором у розмірі зазначеному у Реєстрі прав вимоги.
04.06.2025 між ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» та Позивачем укладено Договір факторингу № 04/06/25-Ю відповідно до умов якого Позивачу відступлено право грошової вимоги до Відповідача за Кредитним договором.
Відповідно до Реєстру Боржників № б/н від 04.06.2025 за Договором факторингу 3 від «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» до Позивача перейшло право вимоги до Відповідача на загальну суму 55 149,38 грн.
Згідно з умовами Кредитного договору Відповідач зобов'язується вчасно повернути Кредит, сплатити відсотки за користування Кредитом в порядку, визначеному Кредитним договором.
Незважаючи на це, Відповідач не виконала свого обов'язку та не повертала наданий їй Кредит в строки, передбачені Кредитним договором. Згідно з умовами Кредитного договору Відповідач зобов'язується вчасно повернути Кредит, сплатити відсотки за користування Кредитом в порядку, визначеному Кредитним договором. Незважаючи на це, Відповідач не виконала свого обов'язку та не повертала наданий їй Кредит в строки, передбачені Кредитним договором.
Враховуючи вищезазначене, загальна сума заборгованості Відповідача перед Позивачем, на момент подання позовної заяви, за Кредитним договором, становить - 55 149,38 грн, яка складається з: 15 730,00 грн - заборгованість по тілу кредиту; 39 419,38 грн - заборгованість по несплачених відсотках за користування кредитом (а.с.1-15).
Представник позивача у судове засідання не з'явився, у позовній заяві просив розгляд позовної заяви здійснювати за відсутністю представника Позивача, і у випадку неявки в судове засідання Відповідача у визначені судом дату та час, ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.
Відповідач в судове засідання не з'явилася повторно, про дату, час і місце розгляду справи повідомлялася належним чином. Жодних заперечень проти позову, в тому числі відзиву на позовну заяву, від відповідача не надійшло.
На підставі ст.280 ЦПК України суд вважає за можливе провести заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.
Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, так як розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи.
Дослідивши наявні у матеріалах справи докази у їх сукупності, суд прийшов до наступного висновку.
Судом встановлено, що 03.02.2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладено договір №861652977, який підписаний електронним підписом позичальника шляхом використання одноразового ідентифікатора MNV897AC. Відповідно до пункту 1.1 Договору За цим Договором Кредитодавець зобов'язується надати Позичальникові Кредит, на суму 15730 грн 00 коп. (п'ятнадцять тисяч сімсот тридцять грн. нуль коп.) на умовах строковості, зворотності, платності, а Позичальник зобов'язується повернути Кредит та сплатити проценти за користування Кредитом, відповідно до умов, зазначених у цьому Договорі, додатках до нього та Правилах надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту продукту «СМАРТ» Товариства з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога».
Згідно п.1.2. Договору кредит надається строком на 27 (двадцять сім) днів від дати отримання Кредиту Позичальником (далі - «Дисконтний період»). У випадку надання Кредиту не в день укладення Договору, загальний строк надання Кредиту автоматично продовжується на ту кількість днів, на яку відрізняється дата укладення Договору по відношенню до дати надання Кредиту.
1.3. Сторони погодили, що встановлений в п. 1.2. Договору строк Дисконтного періоду може бути продовжено Позичальником, шляхом оплати ним протягом Дисконтного періоду всіх процентів, фактично нарахованих за користування Кредитом, за умови якщо такі оплати супроводжуються відповідним коментарем Позичальника або шляхом активації Позичальником в Особистому кабінеті чи в терміналах самообслуговування партнерів Кредитодавця функції продовження строку Дисконтного періоду.
Згідно п.1.4 договору за користування Кредитом протягом Дисконтного періоду Позичальник зобов'язаний сплачувати Кредитодавцю проценти за користування Кредитом, які нараховуються в наступному порядку:
1.4.1. виключно на період строку визначеного в п. 1.2 Договору нарахування процентів за користування Кредитом здійснюється щоденно за Дисконтною процентною ставкою в розмірі 186,15 сто вісімдесят шість цілих п'ятнадцять сотих процентів річних, що становить 0,51 процентів від суми Кредиту за кожний день користування ним;
1.4.2. за умови продовження строку Дисконтного періоду, на умовах п. 1.3. Договору, з наступного дня після закінчення вказаного в п. 1.2. Договору строку, нарахування процентів за користування Кредитом здійснюється за Індивідуальною процентною ставкою в розмірі 543,57 (п'ятсот сорок три цілих п'ятдесят сім сотих) процентів річних, що становить 1,49 процентів в день від суми Кредиту за кожний день користування ним. У разі сукупного продовження Дисконтного періоду на строк, що дорівнює чи більше ніж 31 та 46 днів від дати закінчення вказаного в п. 1.2. Договору строку, Позичальнику може бути надано додаткову знижку від Індивідуальної процентної ставки, що розраховується в порядку передбаченому Правилами постійно діючої програми «Рівні лояльності» Кредитодавця (далі - «Програма»), які розміщені на Сайті Кредитодавця за посиланням https://moneyveo.ua/uk/promoactionnews/programma-lojalnosti/. Станом на дату укладення цього Договору Позичальнику присвоєний 2 Рівень лояльності, що не може бути змінено (переглянуто) до моменту повного виконання цього Договору.
Пунктом 1.7 Договору визначено, що сторони погодили, що факт користування Позичальником сумою наданого Кредиту після закінчення Дисконтного періоду є відкладальною обставиною, в розумінні ст. 212 Цивільного кодексу України, яка має наслідком продовження строку користування Кредитом (продовження загального строку дії Договору) на наступних умовах:
1.7.1. зобов'язання щодо повернення основної суми Кредиту переносяться на наступний день після закінчення Дисконтного періоду, однак при не надходженні платежу зобов'язання Позичальника по оплаті основної суми Кредиту знову відкладається кожен раз на один календарний день, але не більше ніж на 90 (дев'яносто) календарних днів від дати закінчення Дисконтного періоду;
1.7.2. з наступного дня після закінчення Дисконтного періоду Позичальник зобов'язаний щоденно сплачувати Кредитодавцю проценти з розрахунку 839,50 (вісімсот тридцять дев'ять цілих п'ять десятих) процентів річних, що становить 2,30 процентів в день від суми Кредиту за кожний день користування ним.
Сторони погоджуються, що проценти, нараховані після закінчення строку дії цього Договору (після 90 дня від дати закінчення Дисконтного періоду) чи його дострокового розірвання, у розмірі визначеному в п.1.7.2. Договору, є процентами за користування грошовими коштами в розумінні ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України (п.4.3. Договору) (а.с.95-97).
У Паспорті споживчого кредиту до Договору № 861652977 від 03.02.2021 р. визначено інформацію та контактні дані Кредитодавця, основні умови кредитування з урахуванням побажань споживача, Інформацію щодо орієнтовної реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача, порядок повернення кредиту та інші важливі правові аспекти (а.с.94).
У додатку № 1 до Договору № 861652977 від 03.02.2021 р. сторони погодили Графік розрахунків: термін платежу 02.03.2021 р., сума кредиту 15730 грн 00 коп., нараховані проценти 2165 грн 94 коп., до сплати (разом) 17895 грн 94 коп. орієнтовна загальна вартість кредиту за дисконтною процентною ставкою складає 17895 грн 94 коп. (сімнадцять тисяч вісімсот дев'яносто п'ять грн. дев'яносто чотири коп.) та включає в себе: загальні витрати за Кредитом - проценти за користування Кредитом у розмірі 2165 грн 94 коп.; суму Кредиту у розмірі 15 730 грн. 00 коп.(а.с.97 зворот).
Згідно з платіжним дорученням від 03.02.2021 року ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» здійснено переказ коштів відповідачу у розмірі 15730 грн., відповідно до договору №861652977 від 03.02.2021 року (а.с.73).
Згідно довідки щодо дій позичальника в Інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» ОСОБА_1 дій спрямованих на продовження строку користування кредитом не вчиняла (а.с.76).
28.11.2018 року між первісним кредитором та ТОВ «Таліон Плюс» укладено Договір факторингу № 28/1118-01, відповідно до умов якого клієнт зобов'язується відступити фактору права вимоги зазначені у відповідних реєстрах прав вимог, а фактор зобов'язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах визначених цим договором.
Згідно з пунктом 4.1. Договору факторингу, право вимоги переходить від клієнта до фактора в день підписання сторонами реєстру прав вимог, по формі встановленій у відповідному додатку. Підписанням реєстру прав вимоги сторони засвідчують передачу права вимоги до боржників в повному обсязі, за відповідним реєстром права вимоги (а.с.42-45).
28.11.2019 між Клієнтом та Фактором укладено додаткову угоду № 19 від 28.11.2019 року до Договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018, що продовжила строк договору до 31 грудня 2020 року (а.с.47 зворот).
31.12.2020 між Клієнтом та Фактором укладено додаткову угоду № 26 від 31.12.2020 року до Договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018, що продовжила строк договору до 31 грудня 2021 року (а.с.48-51).
31.12.2021 сторони договору факторингу уклали додаткову угоду №27, яка продовжила строк дії договору до 31 грудня 2022 року (а.с.53).
31.12.2022 сторони Договору факторингу уклали додаткову угоду №31, яка продовжила строк дії договору до 31 грудня 2023 року (а.с.53 зворот).
31.12.2023 сторони Договору факторингу уклали додаткову угоду №32, яка продовжила строк дії договору до 31 грудня 2024 року (а.с.54).
Відповідно до реєстру прав вимоги №128 від 06.04.2021 первісним кредитором передано ТОВ «Таліон Плюс» право вимоги до боржника ОСОБА_1 за договором №861652977 від 03.02.2021 загальний розмір заборгованості 35 612,72 грн, з яких 15730 грн - заборгованість за тілом кредиту, 19882,72 грн. заборгованість за відсотками (а.с.40-41).
05.08.2020 року між ТОВ «Онлайн Фінанс» як фактором та ТОВ «Таліон Плюс» як клієнтом укладено Договір факторингу № 05/0820-01 відповідно до умов якого Клієнт зобов'язується відступити Фактору Права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги, а Фактор зобов'язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження Клієнта за плату на умовах, визначених цим Договором.
Згідно з пунктом 4.1. Договору факторингу, право вимоги переходить від клієнта до фактора в день підписання сторонами реєстру прав вимог, по формі встановленій у відповідному додатку.(а.с.33-35).
03.08.2021 між Клієнтом та Фактором укладено додаткову угоду № 2 до Договору факторингу №05/0820-01 від 05.08.2020, що продовжила строк договору до 31 грудня 2022 року (а.с.37 зворот).
30.12.2020 між Клієнтом та Фактором укладено додаткову угоду № 3 до Договору факторингу №05/0820-01 від 05.08.2020, що продовжила строк договору до 30 грудня 2024 року (а.с.38).
Відповідно до Витягу з реєстру прав вимоги № 11 від 31.08.2023 до Договору факторингу № 05/0820-01 від 05.08.2020 від ТОВ «Таліон Плюс» до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» перейшло право вимоги до Відповідача на загальну суму 55 149,38 грн, з яких 15 730 грн - заборгованість за тілом кредиту, 39 419,38 - заборгованість за відсотками (а.с.31-32). Крім того, суду надано копію платіжної інструкції за оплату відступлення прав вимоги (а.с.30 зворот).
Відповідно до договору факторингу №04/06/25-Ю від ТОВ «Онлайн Фінанс» перейшло право вимоги до позивача ТОВ «Юніт Капітал», відповідно до п.1.1. Договору Фактор зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження Клієнта (ціна продажу) за плату, а Клієнт відступити Факторові Право грошової Вимоги, строк виконання зобов'язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - Боржників, включаючи суму основного зобов'язання (суму позики), плату за позикою (проценти за користування позикою та проценти на прострочену позику), пеню за порушення грошових зобов'язань та інші платежі, право на одержання яких належить Клієнту. Перелік Боржників, підстави виникнення Права грошової Вимоги до Боржників, сума грошових вимог та інші дані зазначені в Реєстрі Боржників, який формується згідно з Додатком № 1 та є невід'ємною частиною Договору. Згідно п.1.2. Договору Перехід від Клієнта до Фактора Прав Вимоги Заборгованості до Боржників відбувається в момент підписання Сторонами Акта прийому-передачі Реєстру Боржників згідно Додатком № 2, після чого Фактор стає кредитором по відношенню до Боржників стосовно Заборгованостей та набуває відповідні Права Вимоги. Підписаний Сторонами та скріплений їх печатками Акт прийому-передачі Реєстру Боржників - підтверджує факт переходу від Клієнта до Фактора Прав Вимоги Заборгованості та є невід'ємною частиною цього Договору (а.с.25-28).
Відповідно до реєстру боржників до договору факторингу №04/06/25-Ю від 04.06.2025 року до ТОВ «Юніт Капітал» перейшло право вимоги до боржника ОСОБА_1 за договором №861652977 від 03.02.2021 року у загальному розмірі 55 149,38 грн., з яких 15 730 грн. заборгованість за тілом кредиту, 39 419,38 - заборгованість за відсотками (а.с.23-24). Крім того, суду надано акт прийому-передачі реєстру боржників за договором факторингу №04/06/25-Ю від 04.06.2025 року та копії платіжних інструкцій за оплату відступлення прав вимоги(а.с.16-20).
Згідно розрахунку заборгованості здійсненим ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» за період з 03.02.2021 по 06.04.2021 заборгованість ОСОБА_1 становить 35 250,93 грн., з яких 15730 грн - нараховане тіло, 19882,72 грн - нараховані проценти (а.с.106).
Згідно розрахунку заборгованості здійсненим ТОВ «Таліон Плюс» за період з 06.04.2021 по 31.08.2023 заборгованість ОСОБА_1 становить 55149,38 грн., з яких 15730 грн - нараховане тіло, 39 419,38 грн - нараховані проценти (а.с.105).
Відповідно до виписки з особового рахунку відповідача за кредитним договором №861652977 від 03.02.2021 загальна заборгованість відповідача станом на 25.06.2025 року становить 55 149,38 грн., з яких: 15 730 грн. - прострочена заборгованість за сумою кредиту; 39 419,38 грн. - прострочена заборгованість по процентам (а.с.104).
Крім того, судом досліджено надану АТ КБ «ПриватБанк» виписку за період з 03.02.2021 року по 08.02.2021 року, у якій прослідковується рух коштів наданих ОСОБА_1 (а.с.123-124).
Спірні правовідносини, які виникли між сторонами, регулюються Цивільним кодексом України.
Відповідно до статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Згідно положень статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (стаття 628 ЦК України).
Статті 6 та 627 ЦК України визначають, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно з ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до ч. 2 ст. 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.
Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем він вважається укладеним в письмовій формі.
З огляду на зазначені норми права Верховний Суд в своїх постановах дійшов висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі ЦК України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).
Такі висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 07 жовтня 2020 року №127/33824/19, від 16 грудня 2020 року у справі №561/77/19.
В п. 1 ст. 629 ЦК України вказано, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до п. 1 ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
В п. 1 ст. 612 ЦК України зазначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ч.1 ст. 527 ЦК України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 530 ЦК України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлено строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Статтями 1048, 1050 ЦК України встановлено, що у випадку встановлення договором обов'язку позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики що залишилася, та сплати процентів.
Статтею 611 ЦК України встановлено правові наслідки порушення зобов'язання, за змістом якої у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема неустойка.
У відповідності із ст. 623 ЦК України, боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.
Згідно із ст. 624 ЦК України, якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.
Відповідно до статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов'язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов'язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. Кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.
Згідно зі статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора; зобов'язання в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Положеннями статті 516 ЦК України визначено, що заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
За приписами статті 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Відповідно до статті 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події.
У таких випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається.
Згідно зі статтею 1080 ЦК України презюмується дійсність договору факторингу незалежно від наявності домовленості між клієнтом та боржником про заборону відступлення права грошової вимоги або його обмеження.
За правилом статті 1082 ЦК України боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов'язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов'язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов'язку перед клієнтом.
Розглянувши матеріали цивільної справи, дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог з огляду на нижчевикладене.
Судом встановлено, що 03.02.2021 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» укладено кредитний договір № 861652977 в електронній формі, в порядку, передбаченому Законом України «Про електронну комерцію» на суму кредиту 15730 грн., шляхом переказу на її банківську картку та зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі: у дисконтний період за ставкою 0,51 % в день; за умови продовження строку дисконтного періоду за індивідуальною процентною ставкою в розмірі 1,49 процентів в день; зобов'язання по сплаті процентів та користування кредитом після закінчення дисконтного періоду кредитування визначаються за процентною ставкою 1,7% в день від суми залишку кредиту, що знаходиться у позичальника. У разі закінчення строку дії договору зобов'язання щодо повернення основної суми кредиту переноситься на наступний день після закінчення дисконтного періоду кожного разу на один день, але не більше ніж на 90 календарних днів від дати закінчення дисконтного періоду із нарахуванням процентів у розмірі 2,30 % в день від суми кредиту за кожен день користування ним.
Відповідач отримала кредит, в подальшому розпорядилася даними коштами на власний розсуд, свої зобов'язання щодо повернення грошових коштів не виконала, кредитні кошти не повернула. Отже на думку суду, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача тіла кредиту в сумі 15 730 грн підлягають до задоволення.
Що стосується позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за відсотками за користування кредитом в сумі 39 419,38 грн., то такі на думку суду є частково обґрунтованими.
Із п.1.3 Договору вбачається, що Сторони погодили, що встановлений в п1.2. Договору строк Дисконтного періоду може бути продовжено Позичальником шляхом оплати ним протягом Дисконтного періоду всіх процентів, фактично нарахованих за користування кредитом, за умови, якщо такі оплати супроводжуються відповідним коментарем Позичальника або шляхом активації позичальником в Особистому кабінеті чи в терміналах самообслуговування партнерів кредитодавця функції продовження строку дисконтного періоду.
Відповідно до розрахунку заборгованості перед ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» встановлено, що відповідачем не здійснено протягом Дисконтного та Пільгового періоду оплати всіх фактично нарахованих процентів, відтак на думку суду строк дії договору становить 27 днів.
Звертаючись з позовом, ТОВ «Юніт Капітал» посилалося на наявність у позичальника заборгованості за звичайними відсотками, нарахованими за користування кредитом, що підтверджується також наданими як доказ розрахунками. Однак, заявлена до стягнення сума відсотків нарахована як за період до прострочення, так і за період після такого прострочення за кредитним договором.
Проценти, встановлені ст.625 ЦК України, підлягають стягненню саме при наявності протиправного невиконання (неналежного виконання) грошового зобов'язання.
Тобто, проценти, що стягуються за прострочення виконання грошового зобов'язання за ч. 2 ст. 625 ЦК України є спеціальним видом відповідальності за таке порушення зобов'язання. На відміну від процентів, які є звичайною платою за користування грошима, зокрема за договором позики, до них застосовуються загальні норми про цивільно-правову відповідальність.
Велика Палата Верховного Суду вже звертала увагу, що нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних відповідно до ст. 625 ЦК України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов'язання. Подібні висновки сформульовані, зокрема, в постановах Великої Палати Верховного Суду від 19 червня 2019 року у справах № 703/2718/16-ц та № 646/14523/15-ц.
За неповернення вказаних сум після закінчення строку, на який були видані кредитні кошти, може настати відповідальність, передбачена ст. 625 ЦК України, проте регулятивна норма ч. 1 ст. 1048 ЦК України і охоронна норма ч. 2 ст. 625 Кодексу не можуть застосовуватись одночасно, оскільки поведінка боржника не може бути одночасно правомірною та неправомірною.
Аналогічного висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 04 лютого 2020 року у справі №912/1120/16.
Тому за період до прострочення боржника підлягають стягненню проценти від суми позики (кредиту) відповідно до умов договору та частини першої ст. 1048 ЦК України як плата за надану позику (кредит), а за період після такого прострочення підлягають стягненню річні проценти відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України як грошова сума, яку боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання, тобто як міра відповідальності за порушення грошового зобов'язання.
Зважаючи на вищевикладене, з підстав, заявлених в позові, з позичальника підлягають стягненню проценти, які є звичайною платою за користування грошима, нараховані за період до прострочення боржника відповідно до умов договору та частини першої ст. 1048 ЦК України, як плата за надану позику (кредит) у сумі 2 166,02 грн. (за період з 03.02.2021 по 01.03.2021 (27 днів) нараховуються проценти у розмірі 0,51% в день від суми кредиту 15 730 грн., що становить 2 166,02 грн.).
Відтак позов слід задоволити частково, стягнути з відповідача на користь позивача 17 896,02 грн., з яких 15 730 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 2 166,02 грн. - заборгованість за відсотками.
Щодо стягнення з відповідача судового збору у розмірі 2 422,40 грн. та судових витрат у розмірі 7000 грн., які понесені у зв'язку із розглядом справи на професійну правничу допомогу, то суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.1. ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи, що позов задоволено частково, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача 786,07 грн. (17 896,02 х 2422,40 / 55149,38).
За правилом п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.
Відповідно до ч. 1 п. 1, ч. 3 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
З матеріалів справи вбачається, що 05.06.2025 року між Адвокатським бюро «Татаренко та партнери» та ТОВ «Юніт Капітал» укладено договір про надання правничої допомоги №05/06/25-01, та 05.06.2025 укладено додаткову угоду №25770551016 до договору про надання правничої допомоги № 05/06/25-01 від 05.06.2025 за умовами якої адвокатське бюро прийняло на себе зобов'язання надати юридичну допомогу по захисту прав та інтересів ТОВ «Юніт Капітал» з питань, що відносяться до судів загальної юрисдикції по справам про стягнення заборгованості за кредитними договорами, зокрема стягнення заборгованості з боржника ОСОБА_1 (а.с.101-103). Згідно акту прийому-передачі наданих послуг між сторонами погоджено вартість послуг, всього без пдв 7 000 грн.(а.с.100).
Верховний Суд у своїх рішеннях зазначив, що для визначення суми відшкодування необхідно керуватися критеріями реальності адвокатських витрат (установлення їхньої дійсності та необхідності) та розумності їхнього розміру, зважаючи на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін (постанови КГС ВС від 10.10.2018 у справі № 910/21570/17, від 14 листопада 2018 року у справі № 921/2/18, додаткова постанова КГС ВС від 11 грудня 2018 року у справі № 910/2170/18, від 10 жовтня 2019 у справі № 909/116/19, від 18 листопада 2021 року у справі № 910/15621/19, постанова ВП ВС від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).
Верховний Суд у постанові від 30.09.2020 року у справі №201/14495/16-ц зазначив, що суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи зокрема на складність справи, витрачений адвокатом час. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.
Суд зазначає, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява №19336/04).
При вирішенні питання розподілу судових витрат суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.
У рішенні ЄСПЛ у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Тобто, суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також чи була їх сума обґрунтованою.
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг (п.61 Постанови Верховного Суду від 24.10.2019 у справі № 905/1795/18).
Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.
Судом встановлено, що спір який виник між сторонами у справі відноситься до категорії спорів, які виникають у зв'язку із стягненням заборгованості за порушення грошового зобов'язання; матеріали справи не містять великої кількості документів на дослідження та збирання яких адвокат витратив значний час. Даний спір є незначної складності, у спорах такого характеру судова практика є сталою, великої кількості законів та підзаконних актів, які підлягають застосуванню, спірні правовідносини не передбачають.
Дослідивши надані докази на підтвердження витрат на правничу допомогу, врахувавши складність справи, обсяг виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), час, витрачений адвокатом на виконання робіт, обсяг наданих адвокатом послуг та значення справи для сторони, прийшов до висновку, що з урахуванням вимог розумності та справедливості, та зважаючи на те, що позов задоволено частково із ОСОБА_1 на користь ТОВ “ЮНІТ КАПІТАЛ» слід стягнути 2271,50 гривень судових витрат, понесених на оплату професійної правничої допомоги (17 896,02х 7 000 / 55149,38).
Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати у вигляді сплаченого судового збору за подання позову в розмірі 786,07 грн. а також, витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2271,50 грн.
Керуючись статтями 81, 89, 141, 263-265, 280-289 ЦПК України, суд
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором в розмірі 55 149,38 грн., стягнення судових витрат - задоволити частково.
Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 в користь Товариства з обмеженою відповідальністю “ЮНІТ КАПІТАЛ», ЄДРПОУ: 43541163, адреса: вул. Рогнідинська 4А, офіс 10, м. Київ, 01024, рахунок НОМЕР_2 в АТ «Універсал Банк», ЄДРПОУ: 21133352, МФО 322001, заборгованість за кредитним договором № 861652977 від 03.02.2021 року в розмірі 17 896 (сімнадцять тисяч вісімсот дев'яносто шість) грн. 02 коп., з яких: 15 730 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 2 166,02 грн. - заборгованість за відсотками.
Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 в користь Товариства з обмеженою відповідальністю “ЮНІТ КАПІТАЛ», ЄДРПОУ: 43541163, адреса: вул. Рогнідинська 4А, офіс 10, м. Київ, 01024, рахунок НОМЕР_2 в АТ «Універсал Банк», ЄДРПОУ: 21133352, МФО 322001 - витрати по сплаті судового збору в розмірі 786,07 грн. та витрати на правову допомогу в розмірі 2271,50 грн.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржено до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Довідка: повний текст рішення виготовлено 27.10.2025 року.
Суддя Пастернак І.А.