8-й під'їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"16" жовтня 2025 р. м. ХарківСправа № 922/2642/23 (922/2267/25)
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Міньковського С.В.
при секретарі судового засідання Черновій В.О.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу
за позовом Товарної Біржи "Універсальна товарно-сировинна біржа" в особі ліквідатора
до 1)Джикія Іраклі , 2) ОСОБА_1 , 3) ОСОБА_2 , 4) Товариства з обмеженою відповідальністю "Об'єднання Юг" , 5) Товариства з обмеженою відповідальністю "Фондова компанія "Фаворит"
про покладення субсидіарної відповідальності за зобов'язаннями боржника на його учасників та керівників
за участю сторін:
представника позивача : ліквідатор ТБ "Універсальна товарно - сировинна біржа" Пінчук Юрій Анатолійович (в режимі відеоконференції)
представника відповідачів (ТОВ "ФК "Фаворит", ОСОБА_2 , ОСОБА_1 ) : ОСОБА_3 (в режимі відеоконференції)
ЗМІСТ СПРАВИ ТА ПОЗИЦІЯ УЧАСНИКІВ.
Товарна Біржа "Універсальна товарно-сировинна біржа" в особі ліквідатора Пінчука Юрія Анатолійовича звернулась до Господарського суду Харківської області з заявою, в якій просить суд покласти субсидіарну відповідальність у розмірі 39 935 375,04 грн за зобов'язаннями Товарної біржі "Універсальна товарно-сировинна біржа" в зв'язку з доведенням до банкрутства на ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ТОВ "Об'єднання Юг", ТОВ "Фондова компанія "Фаворит", а також стягнути солідарно з ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ТОВ "Об'єднання Юг", ТОВ "Фондова компанія "Фаворит" грошові кошти у розмірі 39935375,04 грн на користь Товарної біржі "Універсальна товарно-сировинна біржа", видати накази на виконання ухваленого судового рішення.
Ухвалою від 17.07.2025 відкрито провадження у справі №922/2642/23 (922/2267/25); постановлено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи; встановлено відповідачам та позивачу строк для вчинення процесуальних дій.
11.08.2025 від ТОВ "Фондова компанія "Фаворит" надійшов відзив, в якому відповідач заперечує проти позовних вимог ліквідатора, посилаючись, зокрема, на те, що звіт за результатами проведення аналізу фінансово-господарського стану та аналізу інвестиційної та іншої діяльності боржника та його становища на ринках та наявності або відсутності ознак фіктивного банкрутства, доведення до банкрутства, приховування стійкої фінансової неплатоспроможності, вчинення незаконних дій у разі банкрутства Товарна біржа "Універсальна Товарно-сировинна біржа", підписаний ФОП Ковалко Г.І. не відповідає критеріям належності, допустимості, достовірності, окрім того, не містить всіх реквізитів, необхідних для офіційного документа.
12.08.2025 від відповідача ОСОБА_1 надійшов відзив на заяву ліквідатора, в якому заперечує проти доводів ліквідатора в повному обсязі, а також подав заперечення проти розгляду справи в порядку спрощеного провадження.
13.08.2025 від відповідачів ОСОБА_2 та ТОВ "Фондова компанія "Фаворит" надійшли заперечення проти розгляду справи в порядку спрощеного провадження.
Також 13.08.2025 від відповідача ОСОБА_2 надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечує проти позовних вимог в повному обсязі та просить суд відмовити у їх задоволенні.
18.08.2025 від позивача надійшла відповідь на відзив ОСОБА_1 (відповідача-2).
26.08.2025 від відповідача-2 надійшли заперечення на відповідь на відзив.
01.09.2025 позивач надав пояснення (відповідь на відзив) щодо відзиву відповідача ОСОБА_2 , а також пояснення щодо відзиву ТОВ "Фондова компанія "Фаворит".
03.09.2025 відповідач ОСОБА_1 подав до суду клопотання про долучення доказів, в якому просить суд долучити до матеріалів справи лист Фонду державного майна України від 13.08.2025 р. №10-58-20326; консультаційний висновок №1/08 від 28.08.25 р., складений спеціалістом, заслуженим експертом-оцінювачем, судовим експертом Маркусом Яковом Ісааковичем (з документами, що підтверджують складення висновку на підставі договору між ОСОБА_1 та ПП "Бюро Маркуса").
03.09.2025 року від представника відповідача ТОВ "Фондова компанія "Фаворит" надійшло клопотання про витребування доказів, в якому відповідач просить суд в порядку ст. 81 ГПК України витребувати у Головного управління ДПС у Харківській області (61057, Харків, вул. Григорія Сковороди, буд. 46. Електронна пошта kh.official@tax.gov.ua) наявну фінансову та податкову звітність ТБ "Універсальна товарно-сировинна біржа" (код ЄДРПОУ 32069037), що подавалася в період з 01.01.2019 по 01.01.2021.
04.09.2025 від відповідача ТОВ "Об'єднання Юг" надійшов відзив на позовну заяву, в якому заперечує проти доводів ліквідатора, а також просить суд вважати, що даний відзив подається без порушення строків на подачу, враховуючи факт неотримання відповідачем ухвали суду про відкриття провадження по справі.
Ухвалою суду від 16.09.2025 року у задоволенні заперечень відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ТОВ "Фондова компанія "Фаворит" щодо розгляду справи №922/2642/23 (922/2267/25) в порядку спрощеного провадження відмовлено; в задоволенні клопотання представника ТОВ "Фондова компанія "Фаворит" про витребування доказів відмовлено; відкладено розгляд справи по суті на 18.09.2025 року.
10.09.2025 року від представника Товарна біржа "Універсальна товарно-сировинна біржа" надійшли додаткові пояснення.
19.09.2025 року від представника ТОВ "ФК "Фаворит" надійшли додаткові пояснення по справі.
18.09.2025 від представника ОСОБА_1 надійшло клопотання про забезпечення можливого відшкодування судових витрат, в якому заявник просить суд зобов'язати Товарну біржу "Універсальна товарно-сировинна біржа" внести на депозитний рахунок Господарського суду Харківської області грошову суму в розмірі 60000,00 грн для забезпечення можливого відшкодування судових витрат ОСОБА_1 у зв'язку із розглядом справи.
Також представником ТОВ "Фондова компанія "Фаворит" 18.09.2025 подано клопотання про забезпечення можливого відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, в якому представник просить суд зобов'язати Товарну біржу "Універсальна товарно-сировинна біржа" внести на депозитний рахунок Господарського суду Харківської області грошову суму в розмірі 60 000,00 грн для забезпечення можливого відшкодування судових витрат ТОВ "ФК "Фаворит" на професійну правничу допомогу у зв'язку із розглядом справи.
Ухвалою суду від 18.09.2025 року в задоволенні клопотань представника ТОВ "Фондова компанія "Фаворит" та ОСОБА_1 про забезпечення можливого відшкодування судових витрат відмовлено; відкладено розгляд справи по суті на 16.10.2025 року.
16.10.2025 року від ТОВ "Фондова компанія "Фаворит" надійшли додаткові пояснення по справі.
Представник позивача (ліквідатор) в судовому засіданні 16.10.2025 року підтримує позовну заяву в повному обсязі та просить суд її задовольнити.
Представник відповідачів (ТОВ "ФК "Фаворит", ОСОБА_2 , ОСОБА_1 ) заперечує проти позовних вимог.
Інші учасники справи: а саме: колишний керівник ОСОБА_4 та ТОВ "Об'єднання Юг" в судове засідання не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені відповідно до вимог чинного законодавства.
Враховуючи належне повідомлення учасників справи про дату, час та місце розгляду справи, суд вважає за можливе розглянути справу по суті даному судовому засіданні.
Розглянувши подані документи і матеріали, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд встановив наступне.
ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ ТА ВИСНОВОК СУДУ.
Загальні положення щодо правозастосування норм, які регулюють субсидіарну відповідальність у справі про банкрутство.
Загальні умови та підстави до притягнення до субсидіарної відповідальності за зобов'язаннями боржника у справі про банкрутство визначені Цивільним кодексом України (далі - ЦК України) та Кодексом України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ).
Так, частиною 1 статті 619 ЦК України регламентовано, що договором або законом може бути передбачена поряд з відповідальністю боржника додаткова (субсидіарна) відповідальність іншої особи.
Тобто, субсидіарна відповідальність - це додаткова відповідальність осіб, які разом з боржником відповідають за його зобов'язаннями у випадках, передбачених, зокрема, КУзПБ.
Відповідно до частини 2 статті 61 КУзПБ під час здійснення своїх повноважень ліквідатор, кредитор має право заявити вимоги до третіх осіб, які відповідно до законодавства несуть субсидіарну відповідальність за зобов'язаннями боржника у зв'язку з доведенням його до банкрутства. Розмір зазначених вимог визначається з різниці між сумою вимог кредиторів і ліквідаційною масою.
У разі банкрутства боржника з вини його засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб, у тому числі з вини керівника боржника, які мають право давати обов'язкові для боржника вказівки чи мають можливість іншим чином визначати його дії, на засновників (учасників, акціонерів) боржника - юридичної особи або інших осіб у разі недостатності майна боржника може бути покладена субсидіарна відповідальність за його зобов'язаннями. Стягнені суми включаються до складу ліквідаційної маси і можуть бути використані тільки для задоволення вимог кредиторів у порядку черговості, встановленому цим Законом.
Отже, у справі про банкрутство субсидіарна відповідальність має деліктну природу та узгоджується із частиною 1 статті 1166 ЦК України, якою встановлено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Тобто недостатність майна юридичної особи, яка перебуває в судовій процедурі ліквідації, за умови доведення боржника до банкрутства, поповнюється за рахунок задоволення права вимоги про відшкодування шкоди до осіб, дії/бездіяльність яких кваліфікуються судом як доведення до банкрутства.
Визначене нормами КУзПБ правопорушення, за вчинення якого покладається такий вид цивільної відповідальності, як субсидіарна, має співвідноситися із наявністю, відповідно до закону, необхідних умов (елементів), які є підставою для застосування цього виду відповідальності.
Такими елементами є об'єкт та суб'єкт правопорушення, а також об'єктивна та суб'єктивна сторони правопорушення.
Суд звертає увагу на висновки Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 19.06.2024 у справі № 906/1155/20(906/1113/21):
- елементами складу правопорушення як умови для застосування субсидіарної відповідальності є об'єкт та суб'єкт правопорушення, а також об'єктивна та суб'єктивна сторони правопорушення;
- щодо об'єкта правопорушення, то ним є ті майнові права боржника та кредиторів, вимоги яких визнані у справі про банкрутство, що порушені у зв'язку з доведенням боржника до банкрутства, та відновлення яких відбувається відшкодуванням шкоди у межах покладення субсидіарної відповідальності за правилами частини 2 статті 61 КУзПБ;
- суб'єкт (суб'єкти) правопорушення визначені законом, зокрема ними є засновники (учасники, акціонери) або інші особи, у тому числі керівник боржника, які мають право давати обов'язкові для боржника вказівки чи мають можливість іншим чином визначати його дії, за умови існування вини цих осіб у банкрутстві боржника;
- об'єктивну сторону правопорушення становлять дії / бездіяльність відповідних суб'єктів, прийняття ними рішень, надання вказівок на вчинення дій або на утримання від них, що призвели до відсутності у боржника майнових активів для задоволення вимог кредиторів або до відсутності інформації про такі активи, що виключає можливість дослідження активу та його оцінки, тобто які окремо або у своїй сукупності спричинили неплатоспроможність боржника та, відповідно, вказують (свідчать) про доведення конкретними особами боржника до банкрутства;
- щодо змісту правопорушення - він не обмежується вичерпним переліком дій / бездіяльності суб'єктів правопорушення, а їх характер саме як протиправний оцінюється за відповідними правовими та економічними показниками. Зокрема, доведення до банкрутства можуть спричинити дії з відчуження майна за заниженими цінами, придбання майна за завищеними цінами, надання послуг за цінами, нижчими за ринкові, здійснення невиправдано ризикових чи невигідних операцій тощо. Неправомірні дії чи бездіяльність, завдання ними шкоди боржнику та виявлення її розміру можуть не збігатися у часі. Наприклад, окремі неправомірні дії чи бездіяльність або сукупність таких дій чи бездіяльності можуть мати наслідком втрату ліквідності юридичною особою в майбутньому (див. також mutatis mutandis постанови Великої Палати Верховного Суду від 28.09.2021 у справі № 761/45721/16-ц (провадження № 14-122цс20) (пункт 66), від 25.05.2021 у справі № 910/11027/18 (провадження № 12-185гс19, пункт 7.56)). Тобто зміст відповідного делікту становлять умисні і цілеспрямовані дії / бездіяльність, результатом яких є банкрутство юридичної особи та шкода, завдана приватним і суспільним інтересам. За змістом частини другої статті 61 КзПБ вказані умисні дії/бездіяльність та їх результат узагальнено іменуються доведенням до банкрутства, що і дає назву цьому делікту. При цьому винні особи хоча і не є стороною боргових зобов'язань, але їх поведінка перебуває в причинно-наслідковому зв'язку зі шкодою у вигляді непогашених вимог кредиторів;
Разом з тим, суд звертає увагу, що законодавцем не конкретизовано, які саме дії чи бездіяльність складають об'єктивну сторону такого правопорушення, тому за правовими позиціями Верховного Суду такими діями можуть бути, зокрема:
а) вчинення суб'єктами відповідальності будь-яких дій, направлених на набуття майна, за відсутності активів для розрахунку за набуте майно чи збільшення кредиторської заборгованості боржника без наміру її погашення;
б) прийняття суб'єктами відповідальності рішення при виведення активів боржника, внаслідок чого настала неплатоспроможність боржника по його інших зобов'язаннях;
в) прийняття суб'єктами відповідальності рішення, вказівок на вчинення майнових дій чи бездіяльності боржника щодо захисту власних майнових інтересів юридичної особи боржника на користь інших юридичних осіб, що мало наслідком настання неплатоспроможності боржника тощо.
Аналогічні за змістом висновки щодо кола обставин (перелік яких не є вичерпним), які мають братися до уваги під час розгляду питання застосування субсидіарної відповідальності у справі про банкрутство сформовано у постановах Верховного Суду від 16.06.2020 у справі № 910/21232/16, від 30.01.2018 у справі № 923/862/15, від 05.02.2019 у справі № 923/1432/15 та від 10.03.2020 у справі № 902/318/16, від 01.10.2020 у справі № 914/3120/15, від 12.11.2020 у справі № 916/1105/16, а також у постанові від 19.08.2021 у справі № 25/62/09.
Тобто, необхідна сукупність обставин, що утворюють склад відповідного правопорушення (зокрема доведення боржника до банкрутства його засновником (учасником, керівником тощо), недостатність майна / активів у складі ліквідаційної маси для задоволення визнаних у справі вимог кредиторів та розмір субсидіарної відповідальності) повинна бути підтверджена доказами, які відповідають засадам належності, допустимості, достовірності та вірогідності, передбаченим статтями 76-79 ГПК України.
Щодо суб'єктивної сторони правопорушення, то її становить ставлення особи до вчинюваних нею дій чи бездіяльності (вини суб'єкта правопорушення);
Однією з обов'язкових передумов субсидіарної відповідальності є її розмір, що визначається з різниці між сумою вимог кредиторів і ліквідаційною масою;
Сума вимог кредиторів, яка підлягає погашенню за правилами статті 64 КУзПБ, однак залишилась непогашеною в процедурі банкрутства за правилами цієї статті через недостатність майна банкрута, і є розміром субсидіарної відповідальності;
Щодо суб'єктів, що мають право на подання заяви про субсидіарну відповідальність, то це право надано ліквідатору та окремому кредитору і таке право виникає не раніше ніж після завершення реалізації об'єктів, включених до ліквідаційної маси банкрута, та розрахунків з кредиторами на підставі проведення такої реалізації у ліквідаційній процедурі.
Господарський суд під час розгляду відповідної заяви оцінює подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні доказів у їх сукупності та взаємозв'язку, зокрема, з точки зору відповідності їх наведеним критеріям.
Аналіз фінансово-господарського стану боржника (банкрута) як одна з передумов покладення субсидіарної відповідальності на відповідальних осіб.
Суд звертає увагу, що ліквідаційна маса (її вартість) є одним із визначальних показників для обчислення розміру субсидіарної відповідальності. Тому з огляду на регламентований КУзПБ порядок та етапи формування ліквідаційної маси, зміни, яких вона зазнає під час ліквідаційної процедури, суд зазначає, що передумови для покладення субсидіарної відповідальності встановлюються насамперед на підставі фінансово-економічних показників боржника (банкрута), порядок аналізу, дослідження та оцінки яких прямо визначений КУзПБ.
Цей порядок передбачає, що:
- арбітражний керуючий зобов'язаний проводити аналіз фінансово-господарського стану, інвестиційної та іншої діяльності боржника, та становища на ринках боржника і подавати результати такого аналізу до господарського суду разом з документами, що підтверджують відповідну інформацію (пункт 3 частини другої статті 12 КУзПБ);
- арбітражний керуючий зобов'язаний проводити аналіз фінансово-господарського стану, інвестиційної та іншої діяльності боржника, становища на ринках боржника; виявляти (за наявності) ознаки фіктивного банкрутства, доведення до банкрутства, приховування стійкої фінансової неспроможності, незаконних дій у разі банкрутства.
- ліквідатор з дня свого призначення проводить інвентаризацію та визначає початкову вартість майна банкрута, аналізує фінансовий стан банкрута, формує ліквідаційну масу (а відповідно до змін, внесених Законом України від 13.07.2023 № 3249-IX, також складає висновок про наявність або відсутність ознак доведення до банкрутства, приховування стійкої фінансової неспроможності, незаконних дій під час провадження у справі про банкрутство за результатом його проведення).
Аналіз фінансового стану банкрута має відповідати вимогам Методичних рекомендацій щодо виявлення ознак неплатоспроможності підприємства та ознак дій з приховування банкрутства, фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства, затверджених наказом Міністерства економіки України від 19.01.2006 №4, оскільки ці рекомендації розроблено з метою визначення однозначних підходів під час аналізу фінансово-господарського стану підприємств щодо виявлення ознак неплатоспроможності підприємства та дій з приховування банкрутства, фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства, своєчасного виявлення формування незадовільної структури балансу для вжиття заходів щодо запобігання банкрутству підприємств, а також виявлення резервів підвищення ефективності виробництва та відновлення платоспроможності підприємств шляхом їх санації.
Звідси керуючись наведеними вище положеннями зазначеного Кодексу щодо обов'язків арбітражного керуючого під час проведення процедури банкрутства та щодо етапів, умов та підстав для здійснення оцінки фінансово-господарського стану боржника, суд вважає, що особисті відповідні дії арбітражного керуючого (у тому числі ліквідатора) є передумовами у дослідженні та виявленні підстав для порушення питання про покладення субсидіарної відповідальності на відповідальних осіб у справі про банкрутство.
Тому відповідний звіт/висновок арбітражного керуючого, яким зафіксоване правопорушення (з доведення до банкрутства) та який складений з урахуванням вимог Методичних рекомендацій, є доказом та підставою для вимог про покладення субсидіарної відповідальності у справі про банкрутство, а отже, складовою доказової бази (джерелом) на підтвердження об'єктивної сторони відповідного правопорушення.
Отже, висновок щодо передумов для субсидіарної відповідальності формується у звіті ліквідатора за результатами здійснення ним аналізу фінансового стану банкрута, а згідно зі змінами, внесеними Законом від 13.07.2023 №3249-IX, у складеному відповідно до Методичних рекомендацій висновку за результатами здійснення аналізу фінансового стану банкрута (про наявність чи відсутність ознак доведення до банкрутства; абзац 5 частини 1 статті 61 КУзПБ).
Виходячи зі змісту частини 2 статті 61 КУзПБ, суд оцінює істотність впливу дій (бездіяльності) третіх осіб на становище боржника, перевіряючи наявність причинно-наслідкового зв'язку між діями (бездіяльністю) цих осіб та фактичною неплатоспроможністю боржника (доведенням його до банкрутства).
Як було зазначено вище, згідно до ст. 12 Кодексу України з процедур банкрутства арбітражний керуючий зобов'язаний проводити аналіз фінансово-господарського стану, інвестиційної та іншої діяльності боржника та становища на ринках боржника, встановлювати за результатами його проведення наявність або відсутність ознак фіктивного банкрутства, доведення до банкрутства, приховування стійкої фінансової неспроможності, вчинення незаконних дій у разі банкрутства; та подавати результати такого аналізу до господарського суду разом з документами, що підтверджують відповідну інформацію
У відповідності до п. 4. ч.1. ст.12 Кодексу України з процедур банкрутства визначено, що арбітражний керуючий може залучити для забезпечення виконання своїх повноважень на договірних засадах інших осіб та спеціалізовані організації з оплатою їхньої діяльності за рахунок боржника, якщо інше не встановлено цим Кодексом чи угодою з кредиторами.
Тобто, суд звертає увагу, що зазначені вище норми покладають обов'язок проведення аналізу фінансово-господарського стану, інвестиційної та іншої діяльності боржника особисто на призначеного судом арбітражного керуючого (разпорядника майна або ліквідатора)
Проте, як встановив суд, звіт за результатами проведення аналізу фінансового-господарського стану та аналізу інвестиційної та іншої діяльності боржника, його становища на ринках та наявності або відсутності ознак фіктивного банкрутства, доведення до банкрутства, приховування стійкої фінансової неспроможності, вчинення незаконних дій у разі банкрутства ТОВ "Універсальна товарна-сировина біржа" за 2024 р. був виконаний ФОП Ковалко В.І., а не ліквідатором боржника арбітражним керуючим Пінчук Ю.А.
Також, при оцінці фінансово-господарського стану підприємств, виявлення ознак дій, передбачених статтями 218, 219 і 220 КК України, - приховування банкрутства, фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства, а також для своєчасного виявлення формування незадовільної структури балансу для здійснення випереджувальних заходів щодо запобігання банкрутству підприємств застосовуються Методичні рекомендації щодо виявлення ознак неплатоспроможності підприємства та ознак дій з приховування банкрутства, фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства, затверджені наказом Міністерства економіки України від 19.01.2006 № 14 із змінами та доповненнями.
Згідно з п. 3.2 розділу III Методичних рекомендацій визначення ознак дій з доведення до банкрутства здійснюється за період, що починається за три роки до дати порушення справи про банкрутство, у разі наявності ознак неправомірних дій відповідальних осіб боржника, що призвели до його стійкої фінансової неспроможності, у зв'язку з чим боржник був не в змозі задовольнити в повному обсязі вимоги кредиторів або сплатити обов'язкові платежі.
Проте, фінансовий аналіз банкрута ТБ "Універсальна товарна- сировинна біржа", який був зроблений ФОП Ковалко В.І., був виконаний останнім за інший період часу, а саме: з першого півріччя 2016 по перше півріччя 2019, (том.1 арк. справи 59), а не за період три роки до дати відкриття справи про банкрутство боржника, починаючи з 2020 року, оскільки справа про банкрутство ТБ "Універсальна Товарна сировинна біржа" була відкрита судом 25.07.2023 ухвалою господарського суду по справі 922/2642/23, і як наслідок, висновки зробленого ФОП Ковалко В.І. у фінансовому аналізу про наявність ознак дій з приховування банкрутства через неправомірні дії відповідальних осіб банкрута ТБ "Універсальна Товарна сировинна біржа ", що призвели ТБ "УТСБ" до його стійкої фінансової неспроможності, у зв'язку з чим банкрут був не в змозі задовольнити в повному обсязі вимоги кредиторів або сплатити обов'язкові платежі, наявність ознак дій з доведення до банкрутства (том.1., арк. справи 82-85) не можуть прийняти до уваги судом, оскільки не відповідають нормативно- визначеним приписам законодавства (п. 3.2 розділу III Методичних рекомендацій визначення ознак дій з доведення до банкрутства), які визначають та встановлюють період здійснення такого поглибленого фінансового аналізу.
Разом з тим, висновок про наявність ознак доведення до банкрутства боржника, яким зафіксоване правопорушення (з доведення до банкрутства) та який був складений з урахуванням вимог Методичних рекомендацій, є доказом та підставою для вимог про покладення субсидіарної відповідальності у справі про банкрутство на відповідальних осіб, а отже, є складовою доказової бази (джерелом) на підтвердження об'єктивної сторони відповідного правопорушення. Натомість, висновки за поданим фінансовим аналізом, як було зазначено вище, зроблені іншою особою, повноваження у якого на проведення такого висновку відповідно до приписів ст.12 Кодексу України з процедур банкрутства, відсутні та суду не представлені.
Так, дійсно, відповідно до приписів частини 1 ст. 12 Кодексу арбітражний керуючий має право залучати для забезпечення виконання своїх повноважень на договірних засадах інших осіб та спеціалізовані організації. Проте, тією ж частиною передбачено, що оплата залучених осіб відбувається за рахунок боржника, якщо інше не встановлено цим Кодексом чи угодою з кредиторами. Разом з тим, ліквідатор не надав суду угоду з кредиторами, які погодили проведення такого фінансового аналізу іншою особою, а також ліквідатора не звертався до суду з клопотанням про залучення такої особи, не надав суду доказів оплати таких послуг самім банкрутом, у якого за даними інвентаризації відсутні будь-яке майно та грошові кошти.
Суд звертає увагу, що арбітражний керуючий (ліквідатор) відповідно до приписів п.14.1.226 ст.14 Податкового кодексу України, є самозайнятою особою, що отримує заробітну плату (грошову винагороду) за виконану роботу в процедурі судової ліквідації ТБ "Універсальна товарно-сировинна біржа".
Проте самостійно не виконуючи та не здійснюючи аналіз фінансового стану банкрута при підготовки заяви про покладення субсидіарної відповідальності, не складаючи самостійно висновок про наявність або відсутність ознак доведення до банкрутства, приховування стійкої фінансової неспроможності, незаконних дій під час провадження у справі про банкрутство за результатом його проведення, що є виключно повноваженнями арбітражного керуючого, а посилаючись виключно на висновки іншої особи, ліквідатор порушує принципи добросовісності, розсудливості та обов'язковості, які ці права та обов'язки надано (покладено) на арбітражного керуючого (ліквідатора) згідно з Кодексом з процедур банкрутства, особливо при доведенні ознак банкрутства та покладення суми субсидіарної відповідальності на третіх осіб у відповідності до ч. 2 ст. 61 Кодексом з процедур банкрутства.
Звідси, керуючись вищенаведеним щодо обов'язків арбітражного керуючого під час ліквідаційної процедури боржника та щодо етапів, умов та підстав для здійснення оцінки фінансово - господарського стану боржника суд доходить висновку, що виключно відповідні дії арбітражного керуючого є передумовами у дослідженні та виявленні підстав для порушення питання у господарському суді про покладення субсидіарної відповідальності у справі про банкрутство на керівника та засновників боржника, а не окремій фінансовий висновок іншої особи, що не має статусу арбітражного керуючого, яка не уповноважена учасниками провадження у справі про банкрутство на виконання такого фінансового аналізу.
Як було зазначено вище, однією з передумов субсидіарної відповідальності є її розмір, що визначається з різниці між сумою вимог кредиторів і ліквідаційною масою. Судом встановлено, що у банкрута відсутні будь-які активи, в зв'язку з чим ліквідатором ліквідаційна маса не була сформована.
Суд зазначає, як було вказано вище, об'єктивну сторону правопорушення становлять дії / бездіяльність відповідних суб'єктів, прийняття ними рішень, надання вказівок на вчинення дій або на утримання від них, що призвели до відсутності у боржника майнових активів для задоволення вимог кредиторів або до відсутності інформації про такі активи, що виключає можливість дослідження активу та його оцінки, тобто які окремо або у своїй сукупності спричинили неплатоспроможність боржника та, відповідно, вказують (свідчать) про доведення конкретними особами боржника до банкрутства. При цьому таки винні особи хоча і не є стороною боргових зобов'язань, але їх поведінка перебуває в причинно-наслідковому зв'язку зі шкодою у вигляді непогашених вимог кредиторів.
Разом з тим, при доведенні позивачем субсидіарної відповідальності необхідна конкретизація об'єктивної сторони правопорушення з доведення до банкрутства/банкрутства з вини відповідальних суб'єктів, за які покладається субсидіарна відповідальність, виходячи, зокрема із сукупності таких обставин:
1) вчинення суб'єктами відповідальності, будь-яких дій/бездіяльності, направлених на набуття/збільшення кредиторської заборгованості боржника без наміру її погашення;
2) прийняття суб'єктами відповідальності рішення, вказівка на вчинення/вчинення майнових дій з виведення активів боржника;
3) прийняття суб'єктами відповідальності рішення, вказівка на вчинення дій/бездіяльності з набуття/збільшення кредиторської заборгованості боржника в один і той же період часу (податковий період тощо) або з незначним проміжком часу з прийняттям рішення. (правова позиція Верховного Суду, викладена у постановах від 30.01.2018 у справі № 923/862/15, від 05.02.2019 у справі № 923/1432/15 та від 16.06.2020 у справі № 910/21232/16).
Суд зазначає, що заборгованість банкрута Товарної біржі "Універсальна товарно-сировинна біржа" перед кредиторами становить суму 39 842 867,04 грн, яка виникла на підставі наступного.
24.04.2019 між Фондом гарантування вкладів фізичних осіб та Товарною біржею "Універсальна товарно-сировинна біржа" було укладено договір № 06/24042019-ГУ про співпрацю з організації продажу активів (майна).
Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №2548 від 07.10.2019 було затверджено умови проведення відкритих торгів, з продажу активів ПАТ "Банк "Фінанси та кредит", ПАТ "ВТБ Банк", ПАТ "Дельта Банк", ПАТ "Фідобанк", а саме: початкова ціна продажу лоту: 487461575,99 грн; кількість кроків етапу зниження стартової вартості: 80; розмір гарантійного внеску: 5%, а саме: 24 373 078,80 грн, а відповідно до частини активів АТ "Банк "Фінанси та кредит" у пулі - 21436557,94 грн.
22.11.2019 було проведено аукціон з продажу (лот - №GL18N212456) пулу активів, що складається з прав вимоги та інших майнових прав за кредитними, договорами, що укладені з суб'єктами господарювання та дебіторської заборгованості, зокрема активи АТ "Банк "Фінанси та кредит" права вимоги за кредитними договорами, що укладені з суб'єктами господарювання кредитні договори №1312м-10, №1210м-01-07, №1300-09, №663м-01-07, №1261-08, №1281м-08.
Переможцем електронних торгів за результатами аукціону було визнано ТОВ "Бізнесресурс-Україна", код ЄДРПОУ 38315464. Однак, переможець торгів - ТОВ "Бізнесресурс-Україна", не виконав взятих на себе зобов'язань, а саме: не здійснив розрахунку за придбаний лот та не підписав договір купівлі-продажу активу.
Оскільки переможець аукціону не перерахував на користь ПАТ "Банк "Фінанси та кредит" суми гарантійного внеску у добровільному порядку, банк звернувся до суду із позовом про стягнення з Товарної біржі "Універсальна товарно-сировинна біржа" 21436557,94 грн суми гарантійного внеску та нарахованої у зв'язку із простроченням грошового зобов'язання пені.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 04.06.2020 по справі №910/1825/20 позов задоволено частково: стягнуто з Товарної біржі "Універсальна товарно-сировинна біржа" (01021, м.Київ, вул. Інститутська, будинок 11-А, квартира 6, код 32069037) на користь Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та кредит" ( код 09807856) грошові кошти в сумі 21436557,94 грн гарантійного внеску, пеню у сумі 675613,42 грн та судовий збір у розмірі 331682,57 грн.
15.02.2021 відбулись відкриті торги (аукціон) щодо реалізації (продажу права вимоги) лоту № GL40N419370 до якого включені, у тому числі, права вимоги ПАТ "Банк "Фінанси та кредит" до Товарної біржі "Універсальна товарно-сировинна біржа" (дебіторська заборгованість). За результатами проведених відкритих електронних торгів, що були оформлені протоколом UA-EA-2021-02-04-000002-Ь від 15.02.2021 року, переможцем стало ТОВ "Компанія з управління активами "Аста-Капітал", що діє від свого імені, в інтересах та за рахунок пайового венчерного недиверсифікованого закритого інвестиційного фонду "Лайт Інвест".
В подальшому між ПАТ "Банк "Фінанси та кредит" (банк) та ТОВ "Компанія з управління активами "Аста-Капітал", що діє від свого імені, в інтересах та за рахунок пайового венчерного недиверсифікованого закритого інвестиційного фонду "Лайт Інвест" (новий кредитор) укладено Договір про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги за дебіторською заборгованістю від 15.03.2021, за яким останній набув право вимоги, у тому числі щодо дебіторської заборгованості до Товарної біржі "Універсальна товарно-сировинна біржа".
Як вбачається із додатку №1 до Договору новому кредитору передано право вимоги щодо дебіторської заборгованості за невиконання Товарною біржею "Універсальна товарно-сировинна біржа" (ТБ "УТСБ") умов Договору №06/24042019-ГУ від 24.04.2019, укладеного з ФГВФО про співпрацю з організації продажу активів (майна), а саме: неперерахування банку гарантійного внеску за участь в аукціоні учасника ТОВ "Бізнесресурс-Україна" (підстава позову у справі № 910/1825/20), який в загальному розмірі становить 22 443853,93 грн.
Надалі, 23.03.2021 між ТОВ "Компанія з управління активами "Аста-Капітал", що діє від свого імені, в інтересах та за рахунок пайового венчерного недиверсифікованого закритого інвестиційного фонду "Лайт Інвест" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Женева Фінанс" укладено Договір про відступлення (купівля-продаж) прав вимоги за дебіторською заборгованістю.
У відповідності до умов вищезазначеного договору (п.п. 2.12.2. 6.5.) ТОВ "КУА "Аста-Капітал" відступило ТОВ "ФК "Женева Фінанс" право вимоги щодо дебіторської заборгованості за невиконання Товарною біржею "Універсальна товарно-сировинна біржа" (ТБ "УТСБ") умов Договору №06/24042019-ГУ від 24.04.2019, укладеного з ФГВФО про співпрацю з організації продажу активів (майна), а саме неперерахування банку гарантійного внеску за участь в аукціоні учасника ТОВ "Бізнесресурс-Україна", яка в загальному розмірі становить 22 443 853,93 грн у відповідності до договору від 23.03.2021 у обсязі та на умовах, які існують на момент відступлення права вимоги.
Ухвалою від 16.11.2021 господарським судом міста Києва у справі №910/1825/20 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Женева фінанс" про заміну сторони правонаступником задоволено; здійснено заміну стягувача у виконавчому документі, наказі виданого Господарським судом міста Києва від 17.08.2020 у справі № 910/1825/20, з Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та кредит" на його правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Женева Фінанс".
Ухвалою від 13.04.2022 Господарським судом міста Києва у справі №910/1825/20 поновлено ТОВ "ФК "Женева Фінанс" строк на пред'явлення наказу Господарського суду міста Києва від 17.08.2020 у справі №910/1825/20 до виконання; видано дублікат наказу Господарського суду міста Києва від 17.08.2020 у справі №910/1825/20.
Ухвалою господарського суду Харківської області суду від 28.09.2023 у справі №922/2642/23 було відкрите провадження у справі про банкрутство Товарної біржи "УТСБ" .
Ухвалою господарського суду Харківської області суду від 28.09.2023 у підготовчому провадженні було визнано розмір вимог ініціюючого кредитора ТОВ "ФК "Женева Фінанс" до боржника ТБ "УТСБ" в загальній сумі 21 768 240,51 грн (які складаються з 21 436 557,94 грн гарантійного внеску та 331682,57 грн судового збору у справі №910/1825/20) та судові витрати у справі про банкрутство, а саме: витрати зі сплати судового збору за подання заяви до суду в розмірі 26 840,00 грн, авансового внеску в сумі 60300 грн.
Ухвалою суду від 23.01.2024 в межах справи про банкрутство визнано вимоги ТОВ "ФК "Женева Фінанс" з додатковими грошовими вимогами до ТБ "УТСБ" на загальну суму 18 079 994,53 грн, з якої: 675 613,42 грн - пеня (згідно рішення Господарського суду міста Києва від 04.06.2020 по справі №910/1825/20); 5 154 170,76 грн - пеня (подвійна облікова ставка НБУ за період з 28.03.2023 по 27.09.2023); 2 018 444,74 грн - 3% річних згідно ст. 625 ЦК України за період з 08.08.2020 по 27.09.2023; 10 409 187,29 грн - інфляційні втрати згідно ст. 625 ЦК України за період з 08.08.2020 по 27.09.2023; 5368,00 грн судовий збір за подання заяви з грошовими вимогами до боржника за період з 27.09.2020 по 27.09.2023 з урахуванням трирічного строку
Ухвалою господарського суду Харківської області від 26.03.2025 було здійснено у справі про банкрутство № 922/2642/23 заміну кредитора ТОВ "ФК "Женева Фінанс" (код 43430711) його правонаступником ТОВ “Фінансова компанія “Флексіс» (Україна, Київ, вул. Борисоглібська, буд. 16В, оф. 2, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 43000243) на суму загальну суму 39 842 867,04 грн та 92 508,00 грн судових витрат, що були включені до реєстру вимог кредиторів.
Вказане правонаступництво виникло з 10.03.2025 за результатами електронного аукціону, оформлених протоколом № BRD001-UA-20250228-50754 від 10.03.2025 року з реалізації майна боржника (ТОВ "ФК "Женева Фінанс") було продано - Лот №1: «Право вимоги (дебіторська заборгованість) банкрута- Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Женева Фінанс» (код за ЄДРПОУ 43430711) до Товарної Біржі «Універсальна товарно-сировинна біржа» (код за ЄДРПОУ 32069037) в розмірі 39 842 867,04 грн., підтверджені ухвалою Господарського суду Харківської області від 23 січня 2024 року у справі №922/2642/23».
В обґрунтування своєї заяви позивач - ліквідатор у письмових запереченнях на відзив відповідачів ТОВ ФК "Фаворит» та ОСОБА_1 зазначає, що рішенням господарського суду міста Києва від 04.06.2020р. по справі №910/1825/20, яке набрало законної сили, було скасовано результати відкритих торгів (аукціону) лоту №GL18N212456 , що було проведені ТБ "УТСБ".
Приймаючи рішення по справі №910/1825/20 господарський суд міста Києва встановив, що оскільки ТОВ “БІЗНЕСРЕСУРС-УКРАЇНА», як переможець електронних торгів № UA-EA-2019-10-09-000083-b лоту №GL18N212456 у встановлений п. 7.26 Регламенту ЕТС строк не здійснило оплату за придбане майно та не підписав відповідний договір купівлі-продажу, у оператора (відповідача у справі ТБ "УТСБ" ), на підставі та у строки, встановлені п. 9.3. Регламенту ЕТС, виникло зобов'язання перерахувати ПАТ “БАНК “ФІНАНСИ ТА КРЕДИТ» (позивачу) гарантійний внесок у сумі 21 436 557,94 грн. Позивач звернувся до відповідача із вимогою вих. №083-2-1-2-6246/19 про перерахування на рахунок банку гарантійного внеску. У відповідь на вимогу позивача, відповідач листом вих. №02/01/2020 від 10.01.2020 повідомив, що протягом аукціону та після його закінчення відповідач біржа ТБ "УТСБ" не отримала від ТОВ “БІЗНЕСРЕСУРС- УКРАЇНА» банківської гарантії та/або оплати гарантійного внеску.
В цієї господарської справи судом встановлено, що гарантійний внесок у сумі 21 436 557,94 грн. ТОВ "БІЗНЕС РЕСУРС-УКРАЇНА" сплачений не був.
Враховуючи те, що протокол електронних торгів сформовано 22.11.2019, ТОВ "БІЗНЕСРЕСУРС-УКРАЇНА" було зобов'язано укласти договір купівлі-продажу/ відступлення права вимоги протягом 20 (двадцяти) робочих днів з дати формування протоколу електронного аукціону, а саме до 20.12.2019 включно.
Зобов'язання про перерахування гарантійного внеску на р/рахунок на користь ПАТ БАНК “ФІНАНСИ ТА КРЕДИТ» виникло у банкрута з 25.12.2019, що відповідає вимогам ст. 530 ЦК України та підтверджено вищевказаним рішенням суду по справі, а не з моменту набрання законної сили цього рішення.
Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Крім того, як було зазначено вище, 22.11.2019 було проведено аукціон з продажу (лот - GL18N212456) пулу активів. Переможцем електронних торгів за результатами аукціону було визнано ТОВ "БІЗНЕСРЕСУРС-УКРАЇНА".
25.12.2019 відповідно до п. 9.3. Регламенту ЕТС, що встановлено рішенням Господарського суду міста Києва по справі №910/1825/20, у УТСБ виникло зобов'язання перерахувати гарантійний внесок Банку, який ТБ " УТСБ" не був виконаний. Саме на цю дату ОСОБА_1 (відповідач 2) був директором та учасником ТБ "УТСБ". Також на цю дату були учасниками інші відповідачі - ОСОБА_2 , ТОВ "Об'єднання Юг" ТОВ "Фондова компанія Фаворит", окрім керівника ОСОБА_5 .
Отже, заявник - позивач вважає, що 25.12.2019 є датою, відповідно до якої у банкрута виникли зобов'язання в розмірі 21 436 557,94 грн. щодо перерахування цих коштів ПАТ “Банк “Фінанси та Кредит», яке він не виконав, у зв'язку із неправомірними діями директора та засновників УТСБ, що призвели до неплатоспроможності УТСБ
В підтвердження цього позивач в особі ліквідатора зазначає, що згідно представленого суду фінансового аналізу банкрута, вбачається наявність у товариства ознак доведення до банкрутства, що засвідчують наступні обставини, а саме: припинення господарського діяльності у банкрута, починаючи з 2-півріччя 2019, відсутність активів та грошових коштів у товариства для здійснення господарської діяльності та задоволення вимог кредиторів, неможливість задоволення вимог кредиторів понад три роки, у фінансово звітності не відображено фактичні зобов'язання, вихід зі складу товариства його засновників у 2020 та переоформлення товариства на громадянина Грузії.
Предстаник відповідачів у відзивах на заяву ліквідатора зазначає, що станом на 29.06.2020р. ОСОБА_1 був директором Товарної біржи “УТСБ» з 07.10.2009 по 19.06.2020 з часткою статутного капіталу 43,2%, ОСОБА_2 була учасником боржника до 12.03.2020 з часткою 32,00 % від загального статутного капіталу, ТОВ "Об'єднання Юг" був учасником боржника до 19.06.2020 з часткою 4,8% від загального статутного капіталу, ТОВ "Фондова компанія Фаворит", вийшли із складу учасників Товарної біржи “УТСБ» 12.03.2020 року з часткою 20% від загального статутного капіталу.
Також необхідно предстаник ТОВ “Фондова компанія “Фаворит» зазначає, що товариство не володіло часткою в ТБ “УТСБ» більш ніж 20% статутного (складеного) капіталу або прав голосу у ТБ “УТСБ» та відповідно не було кінцевим бенефіціарним власником ТБ “УТСБ», тобто особою, яка здійснює вирішальний вплив (контроль) на діяльність ТБ “УТСБ», не мала повноважень та можливості будь-яким чином впливати на діяльність ТБ “УТСБ», не мало повноважень та можливості впливу на кінцевих бенефіціарних власників ТБ “УТСБ» та керівництво ТБ “УТСБ».
Зазначене, як стверджує предстаник відповідача підтверджується нормами статті 1 Закону України “Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення», згідно з якою, кінцевим бенефіціарним власником є для юридичних осіб - будь-яка фізична особа, яка здійснює вирішальний вплив на діяльність юридичної особи (в тому числі через ланцюг контролю/володіння).
“…Ознакою здійснення прямого вирішального впливу на діяльність є безпосереднє володіння фізичною особою часткою у розмірі не менше 25 відсотків статутного (складеного) капіталу або прав голосу юридичної особи.
Ознаками здійснення непрямого вирішального впливу на діяльність є принаймні володіння фізичною особою часткою у розмірі не менше 25 відсотків статутного (складеного) капіталу або прав голосу юридичної особи через пов'язаних фізичних чи юридичних осіб, трасти або інші подібні правові утворення, чи здійснення вирішального впливу шляхом реалізації права контролю, володіння, користування або розпорядження всіма активами чи їх часткою, права отримання доходів від діяльності юридичної особи, трасту або іншого подібного правового утворення, права вирішального впливу на формування складу, результати голосування органів управління, а також вчинення правочинів, які дають можливість визначати основні умови господарської діяльності юридичної особи, або діяльності трасту або іншого подібного правового утворення, приймати обов'язкові до виконання рішення, що мають вирішальний вплив на діяльність юридичної особи, трасту або іншого подібного правового утворення, незалежно від формального володіння. …»
Отже, ТОВ “Фондова компанія “Фаворит», як засновник, не мало достатніх повноважень щодо укладення договорів, угод чи інших правочинів від імені ТБ “УТСБ», виконувати їх або впливати на хід їх виконання.
Крім того, ліквідатор зазначає, що всі відповідачі мали безпосередній вплив на діяльність банкрута, але не вчинили жодних дій, що призвело до утворення кредиторської заборгованості на суму 21 436 557,94 грн.
Суд звертає увагу, що ліквідатор - позивач не наводить вагомих аргументів та доказів в обгрунтування позову про те, що:
- які саме дії необхідно та повинні були вчинити відповідачі згідно до приписів Статуту ТБ"УТСБ"?
- чи були у відповідачів повноваження на вчинення таких дій згідно зі Статутом боржника , в чому виражається протиправність відповідачів при невчиненні таких дій?
- чим підтверджується причинно-наслідковий зв'язок між таким невчиненням дій» та наступною неплатоспроможністю біржі?
Щодо суми заборгованості у розмірі 4033000,00 грн., яка була сплачена ТБ “УТСБ» ТОВ “Об'єднання ЮГ» суд зазначає, що на підставі договору про переведення боргу №16/06/20 від 16.06.2020р. сума грошових коштів у розмірі 4033000,00 грн. була сплачена від ТБ “УТСБ» на користь ТОВ “Об'єднання ЮГ» на підставі договору про переведення боргу №16/06/20 від 16.06.2020р.
Боргом були зобов'язання ТБ “Універсальна товарно-сировинна біржа» на користь фізичної особи ОСОБА_6 ( п.1. п.п.1.1 договору про переведення боргу №16/06/20 від 16.06.2020р. ).
На виконання умов договору про переведення боргу №16/06/20 від 16.06.2020 р. ТБ “Універсальна товарно-сировинна біржа» (первісний боржник) перерахувало на користь ТОВ “Об'єднання ЮГ» (новий кредитор) 18.06.2020 р. суми коштів 4 000 000,00 грн. та відповідно 33 000,00 грн. (акт передачі -приймання послуг від 18.06.2020).
В подальшому, згідно з листа - згоди ОСОБА_6 ТОВ "Об'єднання ЮГ» перерахував на користь ОСОБА_6 4 032 000,00 грн.
Ці кошти були сумою гарантійного внеску, який сплачувала ОСОБА_6 за участь у торгах, які організовувало ТБ “Універсальна товарно -сировинна біржа». (том.3, арк. справи 239-242)
Крім того, як зазначає позивач, економічними ознаками дій з доведення до банкрутства може вважатися такий фінансово-економічний стан боржника, коли виконання умов договорів призвело до погіршення показників оцінки його фінансового стану,
Так, позивач вказує на те, що ТБ “УТСБ» були підписані завідомо невигідні для товариства (у тому числі фіктивних) договори;
-необґрунтовано виплачені грошові кошти, необґрунтовано здійснено передача третім особам майна;
- приймалися нераціональні управлінські рішення, які негативно впливали на виробничу, торговельну, іншу статутну діяльність товариства, що призвело до фінансових збитків та втрат;
- компанією було здійснено заплутування звітності, знищення документів та інформації, унаслідок чого ефективна робота товариства була неефективна.
Щодо вищенаведеного суд зазначає, що ліквідатором не було зазначено чи наведено достатніх правових підстав, що засвідчують або вказують який саме невигідні чи фіктивні договори було укладено банкрутом ТБ “УТСБ», що в подальшому було підтримано або свідомо було не підтримано засновниками ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ТОВ "Фондова компанія "Фаворит", ТОВ "Об'єднання Юг", та керівником ОСОБА_4 .
Також, ліквідатором не було зазначено, які саме нераціональні управлінські рішення було прийнято керівником або засновниками, чи свідомо нехтувалось засновниками, які обов'язково повинно були погоджені керівними органами боржника.
Ліквідатором не було вказано, яку звітність у банкрута було заплутано, чи які документи було знищено ТБ "УТСБ", про що було відомо засновникам та керівником біржі.
Також, позивач ліквідатор в своєї заяви зазначає, про навмисне погіршення фінансово-господарського стану підприємства - боржника, до яких відносить
а) зменшення розміру, приховування та заниження оцінки майна, яке знаходиться у розпорядженні підприємства;
б) штучне збільшення розміру кредиторської та дебіторської заборгованості;
в) собівартість, без належних економічних підстав (наприклад, регульована ціна реалізації, яка корегується за рахунок коштів державної підтримки; продаж за передоплатою; тимчасове зниження ціни в рекламних цілях; продаж морально застарілої продукції; продаж продукції, що не користується попитом; продаж товарних залишків готової продукції для перепрофілювання або запуску нового виробництва; продаж товарних залишків (сезонної продукції) у зв'язку із закінченням сезону тощо);
г) необґрунтоване зменшення або збільшення штату підприємства».
Проте ліквідатор, вказавши у своїй заяві перелік ознак погіршення фінансово -господарського стану підприємства - боржника, не вказує на ті конкретні ознаки в діях відповідачів або керівника, що засвідчує про недоведеність своїх доводів та обґрунтувань до суду щодо навмисного погіршення фінансово-господарського стану підприємства - боржника.
Щодо продажу корпоративних прав ТБ "УТСБ" громадянину Грузії ОСОБА_7 , що в подальшому став керівником ТБ "УТСБ", то такий продаж корпоративних прав підприємтсва не був заборонений Законами України, а наявність вироків Шевченківського районого суду м. Києва від 08.08.2024 по справі 761/36330/23та вироку Солом'янського районого суду м. Києва від 17.04.2023, не засвідчує причинно-наслідковий зв'язок між правовими наслідками дій цієї особи, що визначені у вироках суду та наступною неплатоспроможністю біржі, враховуючи приписи ч.6 ст.79 ГПК України.
Однією з основоположних засад цивільного законодавства є добросовісність (пункт 6 частини першої статті 3 Цивільного кодексу України). Тож дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними, тобто відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.
Отже вказані вище твердження ліквідатора в своєї сукупності не спростовують основного факту, а саме, відсутності у матеріалах справи належних, допустимих та достатніх доказів, які б свідчили про наявність з боку керівника та засновників боржника прямих дій або бездіяльності, що мали б причинно-наслідковий зв'язок із настанням його неплатоспроможності.
Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
При цьому суд зазначає, що саме на ліквідатора банкрута покладено обов'язок доведення обставин, які підтверджують підстави для притягнення до субсидіарної відповідальності винних осіб, а тим більше не звільняють ліквідатора від покладеного на нього обов'язку доказування.
Верховний Суд неодноразово наголошував щодо необхідності застосування категорій стандартів доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони.
Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Верховного Суду від 02.10.2018 у справі №910/18036/17, від 23.10.2019 у справі №917/1307/18, від 18.11.2019 у справі №902/761/18, від 04.12.2019 у справі №917/2101/17). Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі №129/1033/13-ц.
Згідно зі ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Таким чином, здійснивши аналіз наявних у справі документів, а також обставин, що викладені у поданій ліквідатором банкрута заяві, суд вважає, що ліквідатором банкрута не доведено існування причинно-наслідкового зв'язку між діями/бездіяльністю колишніх засновників ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ТОВ "Фондова компанія "Фаворит", ТОВ "Об'єднання Юг", керівника Джикія Іраклі та настанням для боржника ТБ "УТСБ" негативних наслідків (неплатоспроможності боржника та відсутності у боржника активів для задоволення вимог, визнаних у процедурі банкрутства вимог кредиторів).
За таких обставин та керуючись ст. 129 Конституції України, 7, 58-67 Кодексу України з процедур банкрутства, ст.ст. 5, 11, 13, 14, 74, 76-79, 86, 233, 236, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
В задоволенні позову про покладенні субсідіарної відповідальності на засновників та керівника ТБ "Універсальна товарно-сировинна біржа" - відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення відповідно до статей 256, 257 Господарського процесуального кодексу України та з урахуванням п.п. 17.5 п.17 Перехідних положень Кодексу.
Повне рішення складено "24" жовтня 2025 р.
Суддя С.В. Міньковський